2 of 9

ОЗНАЧЕННЯ - це другорядний член речення, який називає ознаку предмета (якість, колір, матеріал, належність та ін.) і відповідає на питання який? чий? котрий?

непоширене

(виражене одним словом)

поширене

(виражене дієприкметниковим або прикметниковим зворотом)

Запам’ятай!!!

Означення в реченні відноситься до означуваного слова – слова, від якого ставиться питання до означення. Переважно це іменники або слова, співвідносні з іменниками: Ми весь час стоїмо на грані невідомих шляхів (яких?) майбутніх (Олена Теліга).

3 of 9

ВИДИ ОЗНАЧЕНЬ

УЗГОДЖЕНІ

НЕУЗГОДЖЕНІ

узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку та виражаються:

а) прикметником: багряний небосхил

б) дієприкметником: небачена краса

в) займенником: такий проєкт

г) порядковим числівником: третій том

ґ) кількісним числівником у непрямому відмінку: десятьох учнів

не узгоджуються з означуваним словом, виражаються:

а) іменником у непрямих відмінках із прийменником і без: народ (який?) України (=український);

б) присвійними займенниками її, його: її (чия?) вишивка, його (чия?) робота;

в) інфінітивом: бажання (яке?) вчитися

г) прислівником, дієприслівником: місто (яке?) вночі, кава (яка?) по-львівськи

4 of 9

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Відрізняйте означення від іменної частини складеного присудка.

Пор.: 1.Гарні троянди. 2. Колючі квіти. 3.Троянди колючі, але вони гарні.

У перших двох реченнях означення стоять на своєму місці — перед підметом (означуваним словом).

У третьому реченні пропущено дієслово-зв’язку є (є колючі, є гарні)

5 of 9

Завдання: перепишіть речення. Підкресліть означення та визначте, узгоджені вони чи неузгоджені.

Ромашка здавна символізує інтимний вибір «любить — не любить».

2. Барвінок уособлює невмирущу пам’ять про покійних.

3. Душевну красу та святість символізують волошки.

4. Особливу силу вони мають для молодих: пучком васильків кроплять наречених на весіллі («Словник символів»).

5. І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні... (Олександр Олесь).

6. Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій (В. Семенко).

7. Краса троянди душу чарує, її усмішка серце хвилює (Б. Пісний).

6 of 9

ПРИКЛАДКА

ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ОЗНАЧЕННЯ

ПРИКЛАДКА - особливий вид означення, яке виражене іменником та узгоджується з означуваним словом у відмінку, надає слову додаткову (другу) назву.

Прикладка вказує на рід заняття, вік, національність, власні назви тощо:

За що ж розгнівалась мати-природа (П. Воронько).

7 of 9

Правопис прикладок

Непоширена –

виражена одним словом

Поширена –

виражена кількома словами

1. Два загальних іменники пишуться через дефіс: місто-герой, поет-романтик, інженер-конструктор.

2. Коли прикладка – власна назва і стоїть перед загальною, то пишеться через дефіс: Дніпро-ріка, Україна-мати,

але ріка Дніпро, мати Україна.

3. Прикладки – власні назви газет, журналів, книг, творів, підприємств та ін. пишуться в лапках і з великої літери: кінотеатр «Україна», завод «Арсенал».

Поширена прикладка, яка стоїть після означуваного слова, виділяється комами:

І Оксану, мою зорю, мою добру волю, щодень Божий умивали

(Т. Шевченко)

8 of 9

УВАГА!

Не є ПРИКЛАДКАМИ такі утворення:

а) складні слова: диск-жокей, стоп-кран, музей-квартира;

б) сполучення синонімів: море-океан, путь-дорога, рід-плем’я;

в) антонімів: імпорт-експорт, купівля-продаж;

г) асоціативні сполучення, які означають одне поняття: хліб-сіль (їжа, гостинність), руки-ноги (частини тіла), батько-мати (батьки), моря-океани.

ПОМІРКУЙ

Зніми риски, підкресли прикладки. Відгадай загадки

Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка/семицвітка;

А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала.

2. Скрізь, неначе крокодил,

Встромить ніс/насос,

І якщо почує пил, –

Працює ……

3. Я дерево/красень,

А звуть мене ……

4. Всі ми в шапочках/брилях

Заховались під кущі,

Бо як вийдемо на шлях –

Враз опинимось в борщі.

9 of 9