Криза 3-х років у дітей. �Що потрібно знати батькам діток з ООП та педагогам.
«Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, тоді зрештою поганому не лишиться місця».
Марія Монтессорі.
Криза 3-х років у дітей з ООП
вживання різних форм мовлення в змінних умовах
спілкування.
дитини, котра має певне порушення, та з батьками
дітей, які нормально розвиваються.
Вікові кризи – кризи розвитку
Ельза Келер «Про особистість � трирічної дитини»
Ця криза вперше була розкрита у роботі Ельзи Келер(1879 - 1940) австрійського педагога і психолога.
Вона виділила 7 характеристик кризи 3-х років:
Криза 3-х років у дітей з ООП
якою виросте їхня дитина: пасивною
або активною, наполегливою і
незалежною або боязкою і невпевненою
у собі.
проявляється в сім’ях, де дитина єдина.
���Криза трьох років може початися вже в 2,5 років, а закінчитися в 3,5 – 4 роки.�
дослідженнями учених і психологів,
найважливішим новоутворенням є виникнення
нового відчуття «Я» та «Я сам»
Симптоми кризи 3-річного віку. УПЕРТІСТЬ
УПЕРТІСТЬ У кризовий період це одна з найяскравіших рис характеру. Дитина упирається з приводу та просто так. Головним прагненням дитини в цей період є досягнення необхідного, а не бажаного. Якщо мама покликала дитину їсти, вона буде твердити : «Не піду», навіть якщо їй хочеться їсти.
Симптоми кризи 3-річного віку. НЕГАТИВІЗМ
Коли дитина не слухається батьків, вона діє так, як їй хочеться, задовольняючи своє бажання. |
При негативізмі вона йде наперекір навіть собі. |
Симптоми кризи 3-х років ЗНЕЦІНЕННЯ
ЗНЕЦІНЕННЯ характеризується тим, що дитина , ще вчора висловлювала прихильність і любов до батьків, близьких людей, а сьогодні починає обзивати їх різними нехорошими і лайливими словами. Улюблені іграшки їй теж перестають подобатись
Симптоми кризи 3-х років . НОРОВЛИВІСТЬ. СВАВІЛЛЯ
НОРОВЛИВІСТЬ Дитина починає висловлювати всілякі протести не тільки проти своїх бажань і волі батьків, але й проти звичайних дій, проти прийнятих правил(не погоджується чистити зуби, митися).
СВАВІЛЛЯ Це прагнення самостійно виконувати всі дії та операції, незважаючи на те, що у дитини не вистачить умінь або сил їх виконати. Дуже часто дитині забороняють робити основну масу операцій – цього робити не варто, нехай малюк переконається сам, що це йому ще не під силу.
����Що робити батькам у період кризи 3-х років? �Дозвольте дитині діяти самостійно, але контролювати її.�Причому контролювати потрібно не стільки дії самого малюка, а простір навколо.�Подібне ставлення до дитини дозволить їй відчувати себе впевнено.�
Ваша дитина хоче пролізти під столом? Нехай, тільки підставте руку, щоб вона не вдарилась.
Дитина хоче від вас відбігти- прослідкуйте, щоб вона не зникла з очей.
Хоче їсти сама ложкою- нехай, простежте тільки, щоб поруч не було ножа.
Часто спроби дитини бути самостійною дуже нервують батьків, їм простіше і швидше самим одягнути, нагодувати і умити.�Але якщо ви не дозволите їй робити це зараз, то в майбутньому не нарікайте, що ваша дитина ледача і несамостійна.�
Роздратування дорослих цілком природньо, це почуття можна зрозуміти. Адже насправді дитина ще дуже небагато може зробити сама, вона незграбна, у неї багато чого не виходить.�До того ж вона непослідовна у своїй поведінці: з одного боку, наполягає на своєму, з іншого – виявляється абсолютно безпорадною перед найпростішим завданням.�Але ви повинні ставитися до цього спокійно, так як, відчувши ваше роздратування, дитина може відчувати почуття сорому від своєї недолугості і відмовитися від спроб бути самостійною. �Нехай зробить так, як уміє, і не забудьте її похвалити.�Абсолютно неприпустимі глузування і іронія. �У такій ситуації дитина може вирішити, що краще залишатися маленькою і залежною, у всякому разі, маленьких і безпомічних не лають.�
ОСОБЛИВОСТІ КРИЗИ У ХЛОПЧИКІВ ТА ДІВЧАТОК�Напевно, ви чули про те, що ця криза має свої особливості прояву, залежно від статі дитини.�Дійсно, хлопчики та дівчатка по-різному переживають цей період.� Однак ви повинні не забувати про те, що багато нюансів поведінки можуть бути продиктовані не статтю дитини, а її темпераментом, фізичним станом та �психологічним кліматом у сім'ї.
Характерні ознаки кризи 3 років у хлопчиків:��Упертість, бунтарство та свавілля — найпоширеніші кризові зміни характеру.�Хлопчаки у цьому віці трохи відстають у мовному розвитку.� Нездатність пояснити батькам свої бажання та емоції призводять до спалахів агресії.�Потреба бути в постійному русі й активно досліджувати навколишній світ часто призводять до того, що карапуз ламає іграшки або інші предмети.�
�
Криза 3 років у дівчаток проявляється таким чином:�Крихітка стає більш плаксивою та дратівливою.�Дівчатка легше, ніж хлопчики, засвоюють інформацію на слух.
Тому якщо дитина десь почує нові слова, у тому числі лайку, вона охоче використовуватиме це під час спілкування. Особливо якщо помітить негативну реакцію батьків.�Дівчатка частіше страждають від перепадів настрою, демонструючи емоційну збудливість та впертість.
��Криза трьох років, як не зійти з розуму батькам�
Спробуйте розслабитись
Освойте методики пояснень за допомогою казок та історій, навчіться торгуватися (домовлятися), рівень Майстер, як мінімум.
Знайдіть віддушину в читанні, у власному хобі.
Дитина повинна пристосуватися жити в ритмі навколишнього життя і їй це буде складно в будь-якому випадку, яку б методику впливу ви б не вибрали.
Так що просто переживіть цей період разом. (ЩОБ СКАЗАЛА ДИТИНА 3-х років)
Пам'ятайте, що хвалити дитину за успіхи потрібно дуже інтенсивно, а ось лаяти за промахи – тільки саму малість.
Головний і єдиний, недолік дітей у тому, що вони дуже швидко ростуть.
ЩО Ж ТРЕБА РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ КРИЗА МИНУЛА для ДИТИНИ НЕТРАВМАТИЧНО
Перш за все не потрібно доводити до її загострення занадто авторитарним вихованням і небажанням помічати у дитини прагнення до самостійності.
Звичайно, давати трирічному малюку право на повну самостійність аж ніяк не варто, адже вже багато чого опанувавши для свого віку, малюк ще не повністю усвідомлює свої можливості, не вміє висловлювати думки, планувати.
Але обов’язково необхідно надавати дитині можливість висловлювати свої бажання, брати участь у важливих сімейних справах (на скільки дозволяє вік), підтримувати її самостійність у розумних межах.
Зіткнувшись з переліченими вище симптомами, ви напевно хочете з'ясувати, скільки триває криза 3 років у дитини.
Тут не може бути однозначної відповіді, тому що на це впливають характер та особливості виховання карапуза, а також ті зусилля, які ви докладатимете, прагнучи скоріше пройти непростий етап. Найчастіше ситуація стабілізується ближче до 4-х років.
Щоб полегшити цей час, ми підготували вам універсальні поради, як пережити кризу 3 років у дитини:
Будьте гнучкими та дозволяйте своєму крихітці більше, ніж раніше.
Однак з розширенням прав не забудьте дати зрозуміти, що це збільшує й обов'язки.
Дайте карапузу більше самостійності.
Будьте твердими та встановіть чіткі межі там, де це потрібно.
Постарайтеся непомітно відвернути увагу малюка на якусь нейтральну тему, якщо ви помітили, що незабаром розпочнеться черговий спалах упертості чи агресії.
Коли син чи донька зляться, не варто чекати на те, що вони миттєво зреагують на ваше прохання. Дайте їм час заспокоїтися.
Розмовляйте з малюком, як із рівним.
Не забувайте показувати карапузу, як сильно його любите, попри всі наявні між вами розбіжності.
Подбайте про комфорт вашого сонечка. Поцікавтеся, що він хоче та що йому потрібно. Таким чином ви дасте зрозуміти, як сильно ви його любите. Не забудьте побалувати малюка, купивши нову бажану іграшку.
Коли ж чекати прояви кризи 3-х років у діток з ООП?
Одна велика проблема батьків діток з ООП – це страх дедлайну.
Ми хочемо, щоб до кризи 1 року дитина робила ось це, до кризи 3 років – інше, до 7 років – ще щось. �Але «дотягнути» до цього неможливо, можна лише дозріти до цього, дати дитині таку можливість.
Добірка книг, які допоможуть легше пережити кризу 3 років у дитини:�Юлія Василькіна «Що робити, якщо у дитини криза трьох років»�Аліна Алексанянц «Життя без істерик. Як подолати кризу 3 років?»�Світлана Арсентієва «Записки самостійної дитини»�Людмила Петрановська «Таємна опора»��Інформація, яка наводиться у цих книгах про кризу 3 років, допоможе батькам краще зрозуміти своє чадо, навчитися вибудовувати з ним діалог та вміти зберігати спокій у скрутній ситуації.�Пам'ятайте: цей неприємний період незабаром залишиться в минулому. І у ваших руках зробити так, щоб малюк, як і раніше, почував себе найважливішим і найулюбленішим, довіряв вам і прислухався до ваших порад.�
Дякуємо за увагу.