РОЗДІЛ VIII. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині XIX — на початку XX ст.

​

Тема: «Розвиток освіти й науки»

​

Умови розвитку освіти та науки

• Бездержавне становище українських земель;
• Полонізація, онімечення та русифікація нації;
• Низький рівень освіченості населення;
• Мала кількість безкоштовних навчальних закладів;
• Відкриття нових університетів;
• Навчання польською, німецькою чи російською мовами;
• Просвітницька діяльність наукових товариств;
• Проникнення європейських тенденцій розвитку культури та науки.

​

Початкова освіта

• Перша недільна школа відкрилася 11 жовтня 1859 р. в Києві на Подолі в будинку повітового дворянського училища. Керівництво школою було покладено на професора університету П. Павлова. Обов’язки вчителів взяли на себе студенти університету цілком безкоштовно.

​

• В 1862 році царський уряд вирішив закрити недільні школи, а багатьох їх організаторів і викладачів було заарештовано. Проте недільні школи не припинили свого існування.

• Великих зусиль для розвитку недільних шкіл, а також жіночої освіти доклала Христина Алчевська (1841—1920).
• У 1862 р. вона заснувала жіночу недільну школу, яка впродовж восьми років діяла нелегально, з 1870 р., після переведення на законну площину, протягом 60 років була прогресивним педагогічним та організаційно-методичним центром освіти дорослих не тільки на українських землях, але й у всій Російській імперії.

На міжнародному конгресі приватної ініціативи у справі народної освіти (Франція, 1889 р.) X. Алчевську було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти.

• У 1869 р. уряд Австро-Угорської імперії проголосив загальне обов’язкове початкове навчання в цих регіонах.
• Однак через матеріальні нестатки багато українських дітей не мали можливості відвідувати школу. До того ж у більшості шкіл навчання велося іноземними мовами:
• у Східній Галичині — польською,
• у Північній Буковині — німецькою, румунською,
• у Закарпатті — угорською.

​

Це зумовило те, що рівень письменності серед українського населення ледь сягав 40 %, а в гірських районах — 10 %.

Початкова освіта на західноукраїнських землях

Середня освіта�

Класичні гімназії

Реальні гімназії

Кадетські училища

Духовні училища

семінарії

• Професійне спрямування
• Право вступати до університету
• 6-7 років навчання

 У 1859 р. в Києві було відкрито першу жіночу гімназію

Чимало середніх навчальних закладів утримували земства (ремісничі училища) або приватні особи. Найвідомішою була Колегія Павла Галагана, заснована в 1871 р. в Києві. Вона працювала за спеціальною програмою й давала широкі знання із загальних та українознавчих гуманітарних дисциплін.

Вища освіта

• Львівський університет (1661 р.)
• Харківський університет (1805 р.)
• Київський університет Св. Володимира (1834 р.)
• Новоросійський університет (1865 р.)
• Чернівецький університет (1875 р.)

​

На початку ХХ століття з’являються нові вищі навчальні заклади:

• Політехнічні інститут у Львові та Києві;
• Ветеринарні вищі навчальні заклади у Харкові та Львові;
• Технологічний в Харкові,
• Сільськогосподарський заклад в Одесі,
• Гірничий інститут в Катеринославі

вищі навчальні заклади залишалися установами для вузького кола людей через високу плату

Розвиток наук зумовлювали такі чинники:�

• розвиток промисловості після реформ 60—70-х рр. XIX ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;

​

• загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;�
• поширення й подальше панування філософії позитивізму, яка сприяла пошуку точних вимірів фізичних і суспільних явищ;

​

• відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже, — конфлікту з владою (хоч і не завжди).�

Самостійна робота з підручником�(заповнити таблицю, користуючись текстом підручника)

• На західноукраїнських землях було закладено фундамент національної української науки. Її осередком стало Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) — науково-культурна громадська організація, заснована в 1892 р. Попередником НТШ було Літературно-наукове товариство ім. Т. Шевченка, утворене в грудні 1873 р.

• Товариство мало різні наукові секції, видавало нариси, збірники, часописи, проводило культурно-просвітницьку роботу серед населення.

​

• Мало в своєму складі іноземних членів

​

• Воно об’єднувало фахівців різних галузей знань, письменників, культурних і державних діячів Західної та Наддніпрянської України, інших держав.

висновки

• Незважаючи на відсутність української державності, у другій половині XIX — на початку XX ст. відбувалося формування основ української національної освіти та науки.

​

• У цей час у системі освіти на українських землях відбулися позитивні зрушення, зумовлені потребами часу. Проте ні Російська імперія, ні Австро-Угорщина не сприяли розвитку освіти українською мовою. Однією з найскладніших проблем залишалася українізація школи.

​

• Українська національна наука гуртувалася навколо Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Ця науково-культурна громадська організація відігравала роль своєрідної всеукраїнської Академії наук.

​

• У науці цього періоду особливо вагомими були здобутки українських вчених-природознавців.

​

Дякую за увагу