Серпневі студії – 2026: �методичне забезпечення якісної та доступної освіти�����Пріоритетні напрями забезпечення якісної і доступної мовно-літературної освіти у ЗЗСО Тернопільщини �у 2026/2027 навчальному році

Майя КОНДИРЄВА, методист відділу методики навчальних предметів

суспільно-гуманітарного та естетичного циклів

​

У презентації використано матеріати із законів України у галузі освіти, постанов КМ України, нормативних документів МОН України та відкритих джерел інтернету

​

Я вчу дітей, а діти вчать мене...�Іванна Черній, Лановецька ТГ

• Я просто вчителька… У світі слів шукаю справжні сенси…

​

• Я вчу дітей знаходити слова, а з ними вчуся заново мовчати…

​

• У ньому [житті] не підкреслиш почуття, не виправиш червоним всі помилки…

​

• …залишаються у серці назавжди не бали — а довіра і старання…

​

• І, може, в цьому істина проста: ми вчимо інших — і самі зростаєм…

​

​

​

​

​

Мета серпневої студії �з української мови і літератури

• Забезпечення єдиних підходів до реалізації державної освітньої політики у сфері загальної середньої освіти,
• Нележної організації освітнього процесу відповідно до вимог Державних стандартів загальної середньої освіти,
• Створення умов для підвищення якості й доступності освіти та результативності навчання
• Ознайомлення педагогічних працівників з варіантами удосконалення професійної майстерності – підвищення кваліфікації

Що відбулося минулоріч і що продовжуватиметься відбуватися у 2026/2027 навчальному році?

• З 2017 року в Україні триває реформа загальної середньої освіти (мета - побудова якісної, сучасної, конкурентоспроможної освіти, модернізація та наближення її до європейських стандартів
• 2026/2027 у 9-х класах стартує широкомасштабне запровадження НУШ (здійснено підготовку вчителів до змін у змісті та організації навчального процесу)
• З вересня 2025 року стартувала перша хвиля апробування у 62 школах нових матеріалів для 5 класів НУШ (мистецька, технологічна і природнича освітні галузі), а з 2026/2027 навчального року друга хвиля масштабуватиме пілотування у 5, 6 класах (понад 250 вчителів та 50 шкільних бібліотекарів ЗЗСО України; Тернопільщину представляють дев’ятеро учителів (математичної, громадянської та історичної, соціальної і здоров’язбережувальної; фізичної культури галузей зі Збаразької, Кременецької, Копичинецької, Микулинецької, Підволочиської, Тернопільської ТГ)
• Минулого навчального року тривав експериментальний проєкт із провадження профільної середньої освіти шляхом передпілотування профільної школи (30 шкіл-амбасадорів, з них дві з Тернопільщини), а цьогоріч стартуватиме пілот 10 класу НУШ (серед учасників дев'ять ЗЗСО із Збаразької, Зборівської, Кременецької, Мишковицької, Почаївської, Тернопільської, Хоростківської ТГ);
• З метою створення та впровадження системи професійної орієнтації дітей та підлітків у 2026-2030 роках із 20 ЗЗСО 12 громад області підготовлено 40 кар'єрних радників (їх навчали п'ятеро менторів з ТОКІППО, які навчалися за участі викладачів Цюрихського педагогічного університету у рамках швейцарсько-українського проєкту DESIDE
• З метою професійної підтримки педагогічних працівників, допомоги їм щодо підвищення кваліфікації у формі індивідуальної та групової 2024 року підготував 90 супервізорів і 2025 року – 84 супервізори (174)
• 2025 року підготовлено за програмою „Scaffold: як інтегрувати ключові компетентності в освітню практику” 110 педагогічних працівників з ТОКІППО та пілотних ЗЗСО області, які готові пошиювати досвід проєктування навчальної діяльності учнів на основі відповідних карток

​

Що люди кажуть? �Реформатори освітянської галузі...�Управлінці на місцях... �Учасники освітнього процесу (педагогічні працівники, учні, батьки/опікуни)...

Освіта має еволюціонувати разом з людиною, а не наздоганяти її з минулого

Досягнення і недоліки запровадження НУШ �(із висловлень fb-спільноти)

Позитивне

​

• Оновлене освітнє середовище
• Більше уваги дітям
• Педагогіка партнерства
• Зростання довіри батьків

​

​

​

​

​

​

​

Виклики

• Знизився рівень читацької грамотності
• Проблеми усної та письмової взаємодії
• Низький рівень розвитку просторового мислення
• Не було створено цілісного бачення системи навчання: концептуальні засади (стратегія навчання) – держстандарт (навчальні результати) – МНП (досягнення очікуваних результатів, які створено на основі загальних і конкретних результатів) – підручники (орієнтири для оцінювання) – осучаснення методики навчання
• Все більшої актуальності набувають питання цифрової безпеки, формування навичок відповідальної поведінки в інформаційному просторі, захисту дітей від кіберризиків та інформаційних загроз
• Окремої уваги потребує і кадрове забезпечення; не всі заклади освіти мають можливість забезпечити належне медичне обслуговування та забезпечити психологічну підтримку дітей
• Створено надто загальні державні стандарти навчання
• Хаотичне підвищення кваліфікації педагогічних працівників (неналежний рівень підготовки учительства)
• Реформування освіти забезпечують різні інституції (ІМЗО, УІРО, ОСВІТОРІЯ, EdEra, ВЕКТОР, ДОН ТОВА, ДСЯО ТОВА)

​

​

Учениця кричала й ображала вчительку, але відповідати довелося педагогу: деталі справи

​

​

​

​

​

​

Звернення Уповноваженої із захисту державної мови до освітян «Як відповідати батькам учнів на питання про застосування державної мови в школі» (11.08.2026)�

❓ Питання 1. Чому вчителі вимагають від дітей спілкуватися українською не лише на уроках, а й поза ними – на перервах, під час позакласних заходів? Адже стаття 10 Конституції гарантує вільний розвиток інших мов, зокрема російської?

• 💬 Коротка відповідь. Освітній процес є цілісним і не обмежується лише тривалістю уроку. Він охоплює виховну, організаційну та позакласну діяльність, спілкування з учнями й батьками – і на території школи, і поза нею. Тому вимога вчителя користуватися державною мовою поширюється на весь час перебування в закладі освіти та на всі види освітньої комунікації.
• ⚖️ Правові підстави та аргументація
• Конституція України (ст. 10). Визначає українську мову державною й гарантує її всебічний розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя. Вільний розвиток мов нацменшин гарантується інший закон.
• Закон України «Про національну безпеку України» (ст. 3, ч. 3) визначає, що  фундаментальними національними інтересами України є, зокрема й захист державної мови....
• Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (ст. 6, 9, 21):

Ст. 6, 9: Кожний громадянин зобов’язаний володіти державною мовою, а педагогічні працівники – застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Ст. 21: Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

• Рішення Конституційного Суду України від 14.07.2021 № 1-р/2021. Мета освітнього процесу – не лише надати учневі/учениці академічних знань та вмінь, а й виховати в ньому/ній повагу до національних цінностей тієї держави, в якій він/вона живе, до національних цінностей держави його/її походження...
• Закон України «Про освіту» (ст. 1, 60). Освітній процес – це система науково-методичних і педагогічних заходів... Відповідно до ст. 60 Закону «Про освіту», робочий час педагога охоплює навчальну, виховну, методичну та організаційну роботу (зокрема перерви, виховні заходи та спілкування з учнями).
• Закон України «Про національні меншини (спільноти) України» (ст. 10) та Європейська хартія регіональних або міноритарних мов. Норми щодо захисту мов меншин та положення Хартії не поширюються на мову держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом). Російська мова позбавлена будь-якого державного захисту чи пільг.
• Лист МОН України від 27.10.2023 № 1/16742-23. Державна мова обов’язкова під час уроків, у спілкуванні педагогів з учнями та між собою протягом освітнього процесу.
• З рішення Конституційного Суду України від 14.07.2021 № 1-р/2021: “Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави”,
• ❓ Питання 2.  Чому батьки мають використовувати українську мову при спілкуванні в класних чатах, із вчителями та адміністрацією школи?
• 💬 Коротка відповідь. Батьки є учасниками освітнього процесу. Спілкування з питань організації навчання (батьківські чати, листування з учителями й адміністрацією) належить до публічної сфери освіти, а отже, повинні послуговуватися державною мовою – українською..
• Закон України «Про освіту» (ст. 52, ст. 55 ч. 3)
• Ст. 52: Визначає батьків здобувачів освіти як офіційних учасників освітнього процесу.
• Ст. 55 ч. 3: Зобов’язує батьків виховувати в дитини повагу до державної мови, державних символів та культурних цінностей України.
• Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (ст. 2 ч. 2). Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування. Однак обговорення організації освітнього процесу (зокрема в месенджерах і чатах) є складовою публічної освітньої сфери.
• Лист МОН України (від 05.02.2026 № 1/2199-26). Батьки учнів як учасники освітнього процесу також мають послуговуватися державною мовою у спілкуванні з дітьми, учителями.
• Рішення Конституційного Суду України (від 14.07.2021 № 1-р/2021). Громадянин України не має обов’язку володіти іншою мовою, ніж державна, тому надання йому – як споживачеві – інформації іншою мовою є порушенням його прав. Комунікація учасників освітнього процесу (як публічної сфери суспільного життя) здійснюється державною мовою.

​

Нормативна база для учителя-словесника

Нормативна база щодо забезпечення якості мовно-літературної освіти

• Закон «Про освіту»
• Закон Про повну загальну середню освіту»
• Закон України «Про академічну доброчесність»)
• Наказ МОН від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Порядку поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти» (юстований, зі змінами 2002, 2012, 2016, 2024, 2025, 2026 років (5-12 класи)
• Наказ МінМолодьСпорт від 13.04.2011 № 329 про Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (діятиме до 01.072028) (10-11 класи не НУШ
• Концептуальні засади освітніх галузей, затверджені наказом МОН від 20.08.2025 № 1163 (5-12 класи)
• Державний стандарт початкової освіти (постанова КМ № 87 від 21.02.2018) (1- 4 класи)
• Державний стандарт базової середньої освіти (постанова КМ № 898 від 30.09.2020 змінами постанови КМ , України № 972 від 30.08.2022) (5 – 9 класи)
• Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти (постановою КМ № 1392 від 23.11.2011 зі змінами) ( 5-9 класи)
• Типова освітня програма для 5–9 класів ЗЗСО (наказ МОН № 235 зі змінами наказу МОН від 17.08.2026 №1430 (5 – 9 класи)
• Типова освітня програма ЗЗСО ІІІ ступеня (наказ МОН від 20.04. 2018 № 408 зі змінами наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 (10-11 класи не НУШ)
• Постанова КМ від 24.07.2024 № 851 про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти (10 – 12 класи)
• Постанова КМ України від 23.06.2025 № 734 «Про затвердження Порядку визнання на рівнях повної ЗСО результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном»; Наказ МОН України від 23.02.2026 № 338 ; листі від 29.05.2026 № 1/11568-26 (5-11 класи)
• Постанова КМ від 26.08.2026 № 1058 про експериментальний проєкт з тестового упровадження ДСПСО з 01.09.2025 до 31.08.2027; перелік закладів — учасників проєкту визначено наказом МОН від 11.03.2026 № 437 (10 – 12 класи)
• Наказ МОН від 19.12.2025 № 1674 про Типову освітню програму для 10-12 класів ЗЗСО, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням та рекомедації МОН (листи від 01.062026 № 1/11707-26 та 28.07.2026 № 1/116172-26)
• Постанова КМ України від 05.02.2026 № 129 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» (5 – 11 класи)
• Наказ МОН України від 16.04.2026 № 641 Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО (5-11 класи)
• Наказ МОН від 04.05.2026 р. №722 “Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів” зі змінами і доповненнями наказу МОН від 29.06.2026 №1001 (5 – 9 класи)
• Лист МОН України № 1/16172-26 від 28.07.2026 «Про рекомендації щодо організації освітнього процесу в ЗЗСО, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування», затвердженого постановою КМ України № 1058 від 26.08.2025) (10 клас НУШ)
• Лист МОНУ № 1/16209-26 від 28.07.2026 «Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти» (5-11 класи)
• Наказ від 14.08.2026 № 1427 «Про затвердження Результатів щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загально\ середньої освіти» (5-9 класи)
• Лист МОН від 17.08.2026 № 1/17756-26 "Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у ЗЗСО у 2026/2027 н. р. (5 – 9 класи)
• Освітні програми повної загальної середгьої освіти за покликанням (10-12 класи)

​

​

​

​

Лист МОН від 17.11.2025 № 1/24197-25� «Про організацію освітнього процесу в ЗЗСО в умовах можливих масштабних відключень електропостачання

Рекомендації МОН України

• Цифрові інструменти: перевірити доступ до LMS-систем (Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams) та завантажити матеріали на період з листопада по лютий
• Платформи: активно використовувати ресурси вебплатформи «Всеукраїнська школа онлайн»
• Друковані матеріали: забезпечити учнів паперовими підручниками та підготувати роздаткові матеріали (завдання, схеми) на випадок відсутності світла й інтернету
• Формати роботи: визначити графік консультацій, задіяти асинхронне навчання та ущільнювати навчальний матеріал для виконання програм

​

​

​

Організаційні зміни для шкіл

• Перенесення частини занять із зимових місяців на червень (окрім випускних класів)
• Збільшення зимових канікул за рахунок перенесення весняних
• Можливий перехід на шестиденний тиждень або навчання у дві зміни
• Створення запасу води, їжі та організації безпеки в укриттях мінімум на 48 годин

​

Засновникам рекомендується забезпечити максимальне та ефективне використання коштів державної субвенції на енергоефективність, ресурсів місцевих бюджетів, а також активізувати роботу із залучення міжнародної технічної та донорської допомоги

Наказ МОН України № 243 від 11.02.2026

Наказ МОН від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Порядку поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти» (юстований, зі змінами 2002, 2012, 2016, 2024, 2025, 2026 років)

Передбачено поділ класів на групи як під час очної, дистанційної форм здобуття освіти:

• у 1–4 класах: під час вивчення української та іноземної мов за наявності 24 і більше учнів у класі);
• у 5–11 (12) класах: під час вивчення української мови як державної поділ здійснюється за наявності 27 і більше учнів у класі (не середнє арифметичне число від кількості учнів кількох класів на паралелі;
• у ліцеях-учасниках експериментального проєкту, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, можуть формуватися міжкласні групи (від 8 учнів) при організації вивчення профільних навчальних предметів (інтегрованих курсів).

Затверджено нову редакцію Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО (наказ МОН України від 16.04.2026 № 641, �закон України «Про академічну доброчесність»)�

РЕКОМЕНДОВАНО

• 📌 передбачити розділ «Забезпечення академічної доброчесності у закладі загальної середньої освіти»;
• 📌 встановити правила використання штучного інтелекту в освітньому процесі;
• 📌схвалити на засіданні педагогічної ради види академічної відповідальності, порядок виявлення і встановлення фактів порушення академічної доброчесності;
• 📌 забезпечити погодження видів академічної відповідальності здобувачів освіти вищим органом учнівського самоврядування закладу освіти.

​

• Заклади освіти зобов’язані мати визначену своїми внутрішніми актами систему забезпечення академічної доброчесності (частина перша статті 12 Закону України «Про академічну доброчесність»)

Система забезпечення академічної доброчесності включає:

• внутрішню політику щодо формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;
• вимоги до створення, оприлюднення, виконання та оцінювання академічних творів, навчальних робіт у частині забезпечення академічної доброчесності;
• заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;
• порядок формування, повноваження та відповідальність уповноважених органів;
• процедуру розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності (частина друга статті 12 Закону України «Про академічну доброчесність»).

​

Постанова КМ України № 847 від 01.07.2026� «Про початок навчального року під час �воєнного стану в Україні»

​

• Установити у закладах загальної середньої освіти тривалість 2026/2027 навчального року з 1 вересня 2026 р. до 30 червня 2027 року.

​

• 2. Обласним та Київській міській військовим (державним) адміністраціям разом із засновниками закладів освіти забезпечити організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.

Лист МОНУ № 1/16209-26 від 28.07.2026 �«Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти» �

• Тема першого уроку - «Мова гідності»
• Педагогічна рада закладу освіти розглядає та затверджує структуру і тривалість навчального року, особливості організації освітнього процесу
• Засновники і керівники закладів освіти забезпечують гнучку організацію освітнього процесу
• Забезпечення безпечних умов перебування учасників освітнього процесу, належного стану укриттів, дотримання вимог пожежної, техногенної та санітарної безпеки, а також безперебійного функціонування інженерних мереж і засобів резервного енергозабезпечення (за потреби).
• Очна форма здобуття освіти є найбільш оптимальною для забезпечення якісного освітнього процесу, формування компетентностей, передбачених державними стандартами освіти, надолуження освітніх втрат, розвитку соціальних навичок та психологічного благополуччя здобувачів освіти
• Особливу увагу щодо забезпечення якості, системності та доступності дистанційного навчання, використанню інформаційних систем і цифрових освітніх ресурсів, дотриманню санітарних вимог щодо застосування цифрових технологій, проведенню регулярного оцінювання результатів навчання та забезпеченню належного зворотного зв’язку зі здобувачами освіти

Постанова КМ України від 05.02.2026 № 129 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»: �- зміни щодо прийняття документів від батьків,�- створення інклюзивного класу,�- гранична кількість учнів з ООП у класі,�- склад команди психолого-педагогічного супроводу,�- розроблення індивідуальної програми розвитку,�- введення посади асистента учителя,�- психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові послуги, �- залучення фахівців, �- організація занять, �- затвердження розкладу занять, �- ведення журналу обліку занять, �- розроблення ІНП,�- документальне оформлення адаптацй та модифікацій,� - оцінювання навчальних досягнень, �- видача документів про освіту

Створення умов для реалізації права дітей �з особливими освітніми потребами

Забезпечення

інклюзивного навчання

​

• надання комплексної психолого-педагогічної підтримки,
• реалізації індивідуальної програми розвитку,
• застосування необхідних адаптацій і модифікацій освітнього процесу,
• використання ресурсів інклюзивно-ресурсних центрів
• ефективної взаємодії всіх учасників команди психолого-педагогічного супроводу

Створенню безбар’єрного та інклюзивного освітнього середовища

• забезпечити реалізацію принципів універсального дизайну в освіті
• розумного пристосування, доступність освітнього середовища й освітніх ресурсів,
• ефективну діяльність команди психолого-педагогічного супроводу,
• використання сучасних педагогічних технологій, спрямованих на підтримку різноманітності,
• розвиток інклюзивної культури, заснованої на повазі до людської гідності, рівності, недискримінації та партнерстві між педагогічними працівниками, здобувачами освіти, батьками (іншими законними представниками) і фахівцями, які забезпечують підтримку дітей з особливими освітніми потребами

​

Цифровізація освіти та кібербезпека�(за державні кошти придбано інтерактивні електронні додатки до підручників для 4, 8 та 9 класів)

• Використання цифрових освітніх ресурсів (інтерактивних електронних додатків до підручників, далі – е-додатків), доступ до яких забезпечено через державну платформу «Всеукраїнська школа онлайн», а також відповідні платформи розробників / видавців ( необхідно ознайомити учнів та їхніх батьків із можливостями доступу)
• Створення безпечного цифрового середовища для дітей: обмежити доступ до ресурсів, що містять сцени насильства, пропаганду тероризму та розпалювання ворожнечі, інформацію про наркотики, алкоголь, тютюн та зброю, азартні ігри, контент для дорослих і цифрові загрози (Рекомендації щодо способів фільтрації доступу до мережі Інтернет)

Навчання за українознавчим компонентом та інтеграція учнів

• Постанова КМ України від 23.06.2025 № 734 «Про затвердження Порядку визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном»
• Роз’яснення дивитися у листі МОН України від 29.05.2026 № 1/11568-26 «Про визнання та перезарахування результатів навчання, здобутих за кордоном»
• Наказ МОН України від 23.02.2026 № 338 «Про порядок визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України»

​

У 2026/2027 навчальному році педагогічним працівникам, які викладають українську мову, українську літературу, історію України та українознавчі курси, рекомендовано використовувати навчальні матеріали:

• Громадської організації «Вчися» спільно з МОН України та ДУ «УІРО»
• На оновленому вебсайті «Українська освіта для дітей за кордоном»

Організація харчування та дотримання санітарно-епідеміологічних вимог

• Постанова КМ України від 24.06.2026 № 809 про зміни до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
• Спільні рекомендації МОН, МОЗ та Держпродспоживслужби для ЗЗСО з організації харчування у пристосованих приміщеннях (лист МОН від 17.06.2026 № 1/13114-26)
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (профілактичні щеплення та медичні огляди)
• Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»: дітям, які не отримали обов’язкових профілактичних щеплень згідно з Національним календарем щеплень, відвідування закладів освіти заборонено (дистанційне, сімейне (домашнє або екстернатне навчання)
• Наказ МОЗ України від 25.07.2023 № 1351, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.09.2023 за № 1682/40738: схвалено Порядок проведення медичного огляду дітей та інших осіб для зарахування їх до закладу освіти, дитячого закладу оздоровлення та відпочинку
• Наказ МОЗ України № 2205 від 25.09.2020 «Про затвердження Санітарного регламенту ЗЗСО»

​

Лист МОН України № 1/16172-26 від 28.07.2026 «Про рекомендації щодо організації освітнього процесу в ЗЗСО, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування», затвердженого постановою КМ України № 1058 �від 26.08.2025)

• 10 пілотні класи (9 ЗЗСО Тернопільщини) – учасники експериментального проєкту з тестового упровадження Державного стандарту профільної середньої освіти
• Постанова КМ України від 24.07.2024 № 851 (затверджено ДСПСО)
• Постанова КМ України від 26.08.2025 № 1058 (затверджено експериментальний проєкт)
• Наказ МОН України від 19.12.2025 9 (створення Типової освітньої програми ЗЗСО)
• Наказ МОН України від 11.03.2026 (перелік закладів – учасників проєкту)
• Листи МОН від 01.06.2026 № 1/11707-26; від 28.07.2026 № 1/16172-26 (організація освітнього процесу)

​

​

Про оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

Оцінювання у 5 – 9 класах НУШ, �10-11 класах

• Наказ МОН від 04.05.2026 р. № 722 “Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів” зі змінами і доповненнями наказу МОН від 29.06.2026 №1001 (5 – 9 класи)
• Наказ від 14.08.2026 № 1427 «Про затвердження Результатів щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загально\ середньої освіти», зокрема і учнів з ООП (5-9 класи)
• Лист МОН від 17.08.2026 № 1/17756-26 "Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у ЗЗСО у 2026/2027 н. р. (5 – 9 класи)
• Наказ МінМолодьСпорт від 13.04.2011 № 329 про Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (діятиме до 01.072028) (10-11 класи не НУШ (10-11 класи; діє до 01.07.2028)
• Для закладів загальної середньої освіти — учасників експериментального впровадження Державного стандарту профільної середньої освіти — особливості оцінювання результатів навчання визначаються окремими методичними рекомендаціями, затвердженими Міністерством освіти і науки України в межах проведення експерименту.

Юридичний статус �та нормативна сила документів

Для організації оцінювання вчительству потрібні дидактичні матеріали

Хибна підстава для радості і головний біль від розчарування педагогів – наказ... Чому?��Відбулося термінологічне упорядкування терміна відповідно до Закону: юридичний термін результати навчання замість методичного поняття групи результатів. У галузевих додатках до наказу ці результати й надалі структуровані за основними обов’язковими напрямами

Оцінка – це результат оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання

• Оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів здійснюється з урахуванням вимог ДСБСО, спрямоване на визначення рівня досягнення учнями результатів навчання, відстеження їхнього навчального поступу й надання зворотного зв’язку.
• Учитель має право на академічну свободу в плануванні оцінювання, виборі методів та інструментів оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу задля отримання інформації про навчальний поступ кожного учня.
• Під час планування й проведення певного виду оцінювання вчитель самостійно обирає спосіб фіксування результатів.
• Накопичення та фіксування в класному журналі оцінок за кожною групою результатів, зазначення індексів груп результатів біля поточних оцінок, створення окремих стовпців за групами результатів або дублювання однієї оцінки в кількох стовпцях не є обов'язковими.
• Оцінювання за групами результатів та їх унесення до класного журналу не є обов’язковими.
• Очікувані результати навчання, передбачені програмою на відповідний період (семестр / навчальний рік), є основою для планування освітнього процесу й оцінювання в закладі освіти, зокрема під час визначення семестрової/-их і річної оцінок.
• Рекомендовано використовувати компетентнісно орієнтовані завдання та інші інструменти оцінювання, що дають змогу визначити рівень досягнення результатів навчання, передбачених ДСБСО та відповідною МНП. Через оцінювання визначають здатність учня застосовувати знання, уміння, способи мислення, демонструвати ставлення та цінності

Етапність упровадження наказу МОН України № 722 від 04.05.2026 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» та охоплення всіх ланок освіти

• Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів вводяться в дію поетапно:
• у 1–9 класах закладів загальної середньої освіти — з 2026/2027 навчального року;
• у 1–10 класах закладів загальної середньої освіти — з 2027/2028 навчального року;
• у 1–12 класах закладів загальної середньої освіти — з 2028/2029 навчального року.

​

​

​

З 2026 по 2028 рік юридично будуть діяти одночасно:

• Наказ № 329 (залишається чинним для 10-11 класів, які навчатимуться за програмами 2018 року і держстандартом 2011 року, і втратить чинність з 01.07.2028)
• Наказ № 722 (з 2026/2027 н.р. набирає чинності для 1–9 класів і з 2028 – для старшої профільної школи)

​

Оцінювання – це процес...

Оцінка – це результат оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів має бути справедливим, неупередженим, об’єктивним, незалежним, недискримінаційним та доброчесним

Функції оцінювання

В основі оцінювання – компетентнісний підхід �(базові знання, наскрізні уміння, ціннісні орієнтири)

Види оцінювання

Академічна свобода учителя щодо вибору�методів та інструментів оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета та особливостей учнів

Шкали оцінювання�(запроваджена у ЗЗСО власна шкала оцінювання результатів навчання учнів �має бути релевантною до цих системи та критеріїв)

Співвідношення між шкалами оцінювання

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначають єдині підходи до встановлення рівня навчання (розроблено на засадах компетентісного підходу з урахуванням інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності учнів)

1. Загальні критерії оцінювання є основою для розроблення закладами освіти критеріїв оцінювання за освітніми галузями (навчальними предметами / інтегрованими курсами.

2. Заклад освіти може розробляти, у тому числі із залученням всіх учасників освітнього процесу, критерії оцінювання, адаптовані для дистанційної форми та інших форм здобуття освіти. Критерії оцінювання підлягають оприлюдненню на вебсайті закладу освіти / засновника не пізніше десяти робочих днів їх затвердження.

Диференціація завдань за когнітивними рівнями (від відтворення знань і розуміння до аналізу, оцінювання та рефлексії) стає обов’язковим елементом як для формувального, так і для підсумкового оцінювання

Зразок!

Можна діяти �за аналогією �щодо груп 2, 3, 4

Алгоритм дій учителя щодо забезпечення якісного оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти (наказ МОН від 14.08.2026 № 1427)

​

• Учитель обирає з переліку очікуваних результатів МНП (дивитися індекси) ті, з якими запланована робота на конкретному уроці.
• Добирає з підручника чи інших посібників завдання, після виконання яких учні найкраще демонструватимуть результати навчання стосовно конкретного очікуваного результату. За індексом очікуваного результату доцільно знайти у додатку 2 ДСБСО загальний і конкретний результат, а головне – орієнтир для оцінювання, який націлить учителя на зміст та умову ефективного завдання для досягнення обраного очікуваного результату.
• За індексом завдання визначає групу результатів, адже оцінка за семестр – це результат виконання підсумкових робіт, які діагностують рівень досягнення очікуваних результатів (МНП), які виписані у додатку 2 ДСБСО, а відтак у рамках певної групи результатів.
• Після виконання завдання за додатком «Загальні критерії» наказу № 722 з'ясовує на якому рівні (П, С, Д, В) виконане завдання чи скільки балів отримає учень за конкретний результат навчання.

​

Методи, інструменти оцінювання

• Методи й інструменти оцінювання вчитель обирає самостійно з урахуванням очікуваних результатів навчання, специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу й освітніх потреб учнів (педагогічне спостереження, усні й письмові відповіді, тести, практичні роботи, робота з текстом/джерелами, проблемні та компетентнісні/комплексні завдання, дослідження, проєкти, презентація продуктів...
• Об'єктом оцінювання є продемонстрований учнем рівень досягнення відповідних результатів навчання (інструмент оцінювання добирають відповідно до результату, який потрібно виявити та оцінити)
• Компетентнісно орієнтовані (практичні) завдання мають давати змогу виявляти не лише вміння відтворювати інформацію, а й уміння її розуміти, застосувати, аналізувати, порівнювати, інтерпретувати, а також уміння обгрунтувати думку, розв'язувати проблеми, проводити дослідження, приймати рішення, взаємодіяти або створювати продукт.
• Відповідно до п. 3 ст. 41 Закону України «Про освіту» критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти в закладі освіти підлягають оприлюдненню. Загальні критерії оцінювання (наказ 722) є основою для розроблення критеріїв у закладі освіти (загальних/галузевих, за групами/без груп).

​

Процедура оцінювання

• Дихотомічну шкалу («зараховано» / «незараховано») застосовують за рішенням педагогічної ради для оцінювання окремих навчальних предметів/компонентів, а також для оцінювання навчальних досягнень учнів, які перебувають за кордоном, проживають (проживали) на ТОТ та на яких ведуться (велися) бойові дії.
• Учитель для кожного виду роботи повідомляє критерії оцінювання.
• Ставлення та цінності враховують під час оцінювання лише тоді, коли вони виявляються через передбачені Держстандартом і програмою.
• Поведінка, дисциплінованість, старанність, темп роботи та інші особистісні характеристики не є підставою для визначення оцінки.
• Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною учасникам освітнього проєкту. Інформування про результати навчання здійснюють під час індивідуального спілкування, за допомогою паперових або електронних засобів комунікації, інформаційно-комунікаційних технологій та Свідоцтва досягнень.
• За потреби учитель пояснює, які результати навчання було оцінено, які критерії було застосовано та на якій інформації ґрунтується оцінка.
• Отриману під час оцінювання інформацію використовують для коригування змісту й темпу навчання, визначення необхідної підтримки, повторного опрацювання, планування наступних навчальних кроків та інформування учнів і батьків/опікунів.

​

Формувальне оцінювання у процесі навчання

• Визначальним у виборі оцінювання є його мета та спосіб використання набутих, знань, умінь
• Формувальне оцінювання відбувається для покрашення результатів (результат навчання, дії, рішення, навчальні стратегії, труднощі, зусиллі, залученість). Самооцінювання та взаємооцінювання відбувається у межах формувального оцінювання
• Учитель фіксує результати формувального оцінювання в зручний для себе спосіб, навіть за потреби використовуючи робочі нотатки, контрольні переліки, матриці або щоденники спостережень
• Оцінки, виставлені під час формувального оцінювання, не враховують у рамках підсумкового оцінювання.

​

Поточне оцінювання у процесі навчання

• Поточне оцінювання здійснюють для встановлення і фіксування проміжного рівня досягнення учнями очікуваних результатів навчання в межах структурної одиниці програми (модуля, теми, розділу).
• Частотність поточного оцінювання вчитель визначає самостійно з урахуванням змісту програми, кількості навчальних годин, специфіки результатів навчання, які оцінюють (поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці)
• У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове, річне) – це зіставлення досягнутих результатів навчання з очікуваними

• Способи:

- узагальнення поточних оцінок під час вивчення теми,

- проведення підсумкової тематичної роботи, яка охоплювала б очікувані результати навчання (МНП)

• Підсумкову тематичну оцінку визначають або як середнє арифметичне всіх поточних балів, отриманих учнем протягом теми, або на підставі інших підходів, що мають бути відображені в критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу
• Підсумкове оцінювання (семестрове) як узагальнення:
• тематичних оцінок, а за їх відсутності - поточних оцінок, отриманих протягом семестру;
• тематичних оцінок, а за їх відсутності - поточних оцінок, здобутих протягом семестру, і оцінки за семестрову підсумкову роботу.
• Проведення окремої підсумкової роботи після кожної теми, розділу чи модуля програми не є обов'язковим.
• Підсумкова робота має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період, які належать до однієї або різних груп у Державному стандарті базової середньої освіти.
• Підсумкові роботи доцільно планувати з урахуванням результатів навчання, які необхідно оцінити, наявної інформації про їх досягнення, навчального часу та загального навчального навантаження учнів.

​

Семестрове і річне оцінювання, ДПА

• Семестрову оцінку не виставляють лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо наявна достатня й релевантна інформація про досягнення учнем результатів навчання за семестр.
• Річну оцінку визначають або як середнє арифметичне семестрових оцінок, або на підставі інших підходів, що відображені в критеріях, правилах процедурах оцінювання закладу освіти (хіба для учнів індивідуальної форми навчання)
• Якщо передбачено лише в одному семестрі навчального року вивчення навчального предмета відповідно до навчального плану закладу освіти, то річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового оцінювання лише за той семестр, у якому цей навчальний предмет викладався.
• ДПА є різновидом підсумкового оцінювання, яке встановлює відповідність результатів навчання вимогам ДСБСО. Особливості її проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання визначає Міністерство освіти і науки України в установленому законодавством порядку

​

Особливості організації оцінювання

• Оцінювання результатів навчання учнів з ООПП здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану за його наявності.
• Загальні критерії можуть бути адаптовані відповідно до особливостей освітнього процесу, середовища та індивідуальних потреб учня, визначених в індивідуальній програмі розвитку (зміна способу подання завдання, форми відповіді, часу виконання, організації середовища, використання допоміжних засобів або інших умов). Застосування адаптацій не змінює результату навчання, що оцінюється
• Якщо зміст навчального предмета модифіковано, оцінювання здійснюють відповідно до індивідуальних навчальних цілей, визначених в індивідуальній програмі розвитку, з урахуванням динаміки навчального поступу учня.
• Під час дистанційного та змішаного навчання застосовують загальні вимоги щодо відповідності методів та інструментів результатам навчання, критеріальності, достатності інформації та академічної доброчесності. Технічні або організаційні обставини не можуть бути підставою для зниження оцінки. Якщо через такі обставини інформації недостатньо для обґрунтованого висновку, учневі доцільно надати доступний спосіб і, за потреби, інший строк для демонстрування відповідних результатів навчання.
• У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу або з інших підстав) оцінювання результатів його навчання може бути проведено достроково. Педагогічному працівникові доцільно до початку виконання завдання чітко визначити й повідомити учням умови його виконання, зокрема допустимі джерела інформації, види допомоги, можливість співпраці, використання цифрових інструментів і засобів штучного інтелекту.
• Оцінюванню підлягають персональні результати діяльності учня або результати спільної діяльності, якщо така форма виконання передбачена умовами завдання. Несамостійно виконане не підлягає оцінюванню; а факт порушення академічної доброчесності фіксують у документі про результати оцінювання в спосіб, визначений закладом освіти і відображено в критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу освіти.

Процедури оцінювання та забезпечення академічної доброчесності

Реагування на факти порушення академічної доброчесності під час навчальної діяльності

• Стаття 42 зі змінами Закону України «Про освіту» (2017)

​

• Стаття 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (2020): вимоги до шкіл, порушення їх та відповідальність (санкції для учнів чи вчителів, порядок оскарження рішень про порушення)

​

• Закон України «Про академічну доброчесність» (2025)

​

• Внутрішні акти закладу освіти

​

Якщо вчитель анулює роботу учня (не оцінить її), спираючись лише на Наказ № 1093, але у закладі освіти не розроблено та не затверджено Положення про академічну доброчесність із чіткою процедурою притягнення до відповідальності (як вимагає п. 4 Розділу VII Наказу № 722 та Закон України «Про академічну доброчесність»), виникатимуть певні дискусії між вчителями та батьками

Першочергові кроки для керівника ЗЗСО та педагогічного колективу�

• Приведення у відповідність внутрішніх документів: переглянути Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, вилучити всі посилання на наказ МОН № 329 від 13.04.2011 року та зафіксувати нові норми наказу № 722
• Адаптація освітньої програми: за умови використання у закладі власної шкали оцінювання, розробити та внести до освітньої програми закладу чіткі правила переведення балів авторської шкали в загальнодержавну 12-бальну систему
• Методична робота в колективі: організувати засідання шкільних методичних об’єднань для опрацювання критеріїв оцінювання за освітніми галузями та гармонізації календарно-тематичних планування у 1–9 класах до початку 2026/2027 навчального року

​

Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2022 № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі»

• Наказ МОН виписано з урахуванням певних норм законів України, зокрема “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про електронні комунікації”, “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про державну статистику”, “Про електронні довірчі послуги”, Положенні про програмно-апаратний комплекс “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”, затвердженому постановою КМ України від 02.02.2021 № 1255.
• У електронній формі здійснюється ведення документів, що визначені пунктом 1 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10 травня 2011 року № 423 “Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності”, а також інших документів, що можуть створюватись у процесі діяльності закладу освіти (журнали, особові справи здобувачів освіти, алфавітна книга, особова справа педагогічного працівника, накази, річний план роботи. розклад навчальних занять, свідоцтва досягнень)
• Після завершення навчального року та внесення відповідних записів у електронний класний журнал директор закладу освіти або уповноважена ним особа накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
• Матеріали, завантажені користувачами в ОІС (домашнє завдання, відео-матеріали, тести, навчальні матеріали, довідники тощо), можуть зберігатися в архівних базах даних протягом терміну, визначеного в системі, із урахуванням чинного законодавства. 

Державні стандарти освітньої галузі. Зміни у них

Постанова від 06.08.2026 № 1000 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо державних стандартів закладів загальної середньої освіти» (оновлено держстандарт 2011 року та типові освітні програми)

• Назву Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) викласти в такій редакції: “Державний стандарт базової і профільної середньої освіти»
• Внесено зміни до додатків 1 і 12: базових навчальних планів ЗЗСО, які забезпечують здобуття базової і профільної середгьої освіти та базових навчальних планів плчаткової освіти
• Окрім інформаційно-комунікаційних засобів йдеться про технології штучного інтелекту
• До загального обсягу навчального навантаження здобувачів базової середньої освіти належать обов’язкові і вибіркові освітні компоненти, а також проектна діяльність, індивідуальні консультації і групові заняття, зокрема з подолання освітніх втрат. 
• У базовому навчальному плані для закладів загальної середньої освіти, закладів професійної освіти, закладів фахової передвищої освіти, закладів спеціалізованої освіти, які здійснюють реалізацію цього Державного стандарту за академічним та/або професійним спрямуванням, уточнено вимоги до навчального навантаження та варіативних циклів предметів у старшій школі
• Внесено зміни у додаток 23

​

Обов'язкові освітні компоненти: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова �210 годин : 35 робочих тижнів = 6 годин на тиждень

Навчальні програми для 5 – 9 і 10 – 12 класів НУШ (держстандарти 2020, 2024 років) ��та 10 – 11 класів (держстандарт 2011 р. �зі змінами 2026 р.)

Зміст модельних навчальних програм – різний, а спільні – окремі групи загальних результатів навчання і види діяльності (з інструктивно-методичних рекомендацій)

Освітня програма закладу

• Педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх усередині циклу, зокрема, при переході від 5-го до 6-го класу
• Різні класи однієї паралелі можуть навчатися за різними модельними навчальними програмами.
• Освітня програма закладу має бути цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої цілі та функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами. Ці взаємозв’язки мають бути реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих навчальних предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності.
• Перелік модельних/навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх, визначених Державним стандартом, освітніх галузей

​

​

​

Чинні у 2026/2027 навчальному році навчальні програми

• Модельні навчальні програми із зазначенням кількості годин, необхідної на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнівства з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), їхнього змісту та видів навчальної діяльності;
• Навчальні пhttps://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTG7ET7aT2n_fRtOSLOySbUi4lrxf2t-JWlFZry4fqnag&s=10рограми, розроблені на основі модельних навчальних програм авторськими колективами відповідних модельних навчальних програм, де зазначено кількість годин, необхідну на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнівства з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), їхнього змісту та видів навчальної діяльності;
• Навчальні програми, розроблені вчительством на основі модельних навчальних програм (однієї або декількох), що містять опис результатів навчання учнівства з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами, із зазначенням кількості годин, необхідної для провадження послідовності досягнення результатів навчання учнівства з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), їхнього змісту та видів навчальної діяльності учнівства, затверджує педагогічна рада закладу освіти;
• Навчальні програми курсів за вибором, які мають відповідний гриф і входять до Переліку навчальних програм, підручників та навчальнометодичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти.
• Вимоги до модельних навчальних і навчальних програм визначені в Додатку 6 до нової редакції Типової освітньої програми для 5–9 класів

�ОБЕРЕЖНО!!! �

Перелік навчальної літератури, якій надано гриф Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційних інформаційних ресурсах Міністерства освіти і науки України

​

• ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (каталог, перелік)

​

• ДУ «Український інститут розвитку освіти» (реєстрація грифів (початкова освіта), дашборд об’єктів грифування

Де знайти навчальні програми для 5 – 9 і 10 – 12 класів НУШ (держстандарти 2020, 2024 років) та 10 – 11 класів (держстандарт 2011 р. зі змінами 2026 р.) ?

Навчальні програми з української мови і літератури (5 – 9 класи НУШ)

Українська мова

• (5-6 клас, 4 год. на тиждень)
• Українська мова 5-6 кл. Голуб та ін.
• Українська мова 5-6 кл. Заболотний та ін.
• (5-9 клас)
• Українська мова 5-9 кл. Полторацька та ін.�
• (7-9 клас, 3 години на тиждень)
• Українська мова 7-9 кл. Голуб та ін.
• Українська мова 7-9 кл. Заболотний та ін.

​

Українська література

• (5-6 клас, 1, 5 години на тиждень)
• Українська література 5-6 кл. Яценко та ін.
• Українська література 5-6 кл. Архиповата ін.
• Українська література 5-6 кл. Чумарна та ін. 
• (7-9 клас, у 7 класі – 1, 5 годин на тиждень, у 8-9 класах – 1 година)
• Українська література 7-9 кл. Яценко та ін.
• Українська література 7-9 кл. Заболотний та ін.
• Українська література 7-9 кл. Пастушенко та ін.

�

Навчальні програми з інтегрованих курсів

• (5-6 клас, 2, 5 години на тиждень) 
• Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної) 5-6 кл. Яценко та ін.
• Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної) 5-6 кл. Чумарна та ін.

​

• Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури) 5-6 кл. Старагіна та ін. (6, 5 години на тиждень)

​

• (7-9 клас, у 7 класі – 2. 5 години на тиждень, у 8-9 класах – 2 години)
• Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної) 7-9 кл. Ніколенко та ін.
• Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної) 7-9 кл. Яценко та ін.

​

• Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури) 7-9 кл. Старагіна та ін.  (у 7 класі – 5, 5 години на тиждень, у 8-9 – 5 годин)

​

Міжгалузеві інтегровані курси

(5-6 клас)

• Робототехніка. 5-6 кл. Сокол та ін.
• SТEM 5-6 кл. Бутурліна та ін.

​

(5-9 клас)

• STEM 5-9 кл. Левченко та ін.

​

(7-9 клас)

• STEM 7-9 кл. Бутурліна та ін.
• STEM 7-9 кл. Засєкіна та ін.
• Робототехніка 7-9 кл. Сокол та ін.�
• (7-9 клас)
• Драматургія і театр 7-9 кл. Старагіна та ін
• Підприємливість: твори себе і світ навколо (7 кл.) Криховець-Хом`як Л. Я. та ін.
• Мій шлях до успіху (7–9 класи) Кучер С. М. та ін.

​

​

Наказ МОН України № 1066 від 07.07.2026 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»:

​

• Модельна навчальна програма курсу за вибором «Пишемо есе. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Король Л. Г., Молодик К. Ю., Сушко Т. М., Уманська Л. Л.).
• Модельна навчальна програма вибіркового інтегрованого курсу з читацької грамотности (українська мова, українська та зарубіжна літератури) для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти «Читання як суперсила» (авт. Кецмур О. В., Сітькова І. М., Ткач В. С.).

​

Навчальні програми для 10-11 класів (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, 2011 рік)�

​

• Українська мова (Рівень стандарту, 70 годин на рік)
• Українська мова (Профільний рівень, 140 годин на рік)

​

• Українська література (Рівень стандарту, 70 годин на рік)
• Українська література (Профільний рівень, 140 годин на рік)

​

Модельні навчальні програми �для 10-12 класів НУШ (цьогоріч пілотних 10 класів). �Профільна школа (з 2027 року)�

Українська мова

(2 год. на тиждень)

​

•  Українська мова. 10–12 класи. Основний рівень  Авраменко О. М., Вінтонів М. О. та ін.
• Українська мова. 10–12 класи. Основний рівень  Заболотний О. В., Заболотний В. В., Мусянович Т. В. та ін.
• Українська мова. 10–12 класи. Поглиблений рівень  Заболотний О. В., Заболотний В. В., Мусянович Т. В. та ін.

​

Українська література (1/2 год. На тиждень)

​

•  Українська література. 10–12 класи. Поглиблений рівень  Ніколенко О. М., Качак Т. Б., Шуляр В. І. та ін.
• Українська література. 10–12 класи. Поглиблений рівень  Хворостяний І. Г., Агеєва В. П., Семків Р. А.
• Українська література. 10–12 класи. Поглиблений рівень  Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Тригуб І. А.
• �

Модельні навчальні програми для 10-12 класів НУШ (цьогоріч пілотних 10-х класів). Інтегровані літературні (українська і зарубіжна літератури) курси.�Профільна школа (з 2027 року)�

Основний рівень (2 год. на тиждень)

•  Інтегрований курс літератур. 10–12 класи. Основний рівень  Ніколенко О. М., Качак Т. Б., Шуляр В. І. та ін.
•   Інтегрований курс літератур. 10–12 класи. Основний рівень  Авраменко О. М., Фідкевич О. Л., Давидюк Л. В., Дмитренко Г. К.
• Інтегрований курс літератур. 10–12 класи. Основний рівень  Авраменко О. М., Фідкевич О. Л., Давидюк Л. В., Дмитренко Г. К
•  Інтегрований курс літератур. 10–12 класи. Основний рівень  Яценко Т. О. (керівник авторського колективу), Пахаренко В. І., Михед П. В., Михед Т. В., Тригуб І. А., Юлдашева Л. П.
• Інтегрований курс української і зарубіжної літератури. 10‒12 класи. Основний рівень. Заболотний О. В., Корнійчук В. С. (керівник авторського колективу), Мендусь Т. П., Первак О. П. За науковою редакцією Ковбасенка Ю. І.

​

Поглиблений рівень (2/3 год. на тиждень)

• Інтегрований курс літератур. 10–12 класи. Поглиблений рівень  Ніколенко О. М., Качак Т. Б., Шуляр В. І. та ін.
•  Інтегрований курс літератур. 10–12 класи. Поглиблений рівень  Яценко Т. О. (керівник авторського колективу), Пахаренко В. І., Михед П. В., Михед Т. В., Тригуб І. А., Юлдашева Л. П.

​

ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА. Модельні навчальні програми для варіативних предметів і курсів�

• Нонфікшн: що таке нехудожня література? Основний / Поглиблений рівень Євдокімова А. А. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/profilna/mnp/2025/11/mnp-nonfiksn-jevdokimova.pdf
• Літературний текст і його інтерпретації. Основний / Поглиблений рівень Хворостяний І.Г. Мhttps://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/profilna/mnp/mnp-lit-tekst-i-iogo-interp-xvorostianii.pdf
• Пишемо есе. 10 клас. Основний / Поглиблений рівень Байдаченко Т.С., Молодик К.Ю., Сітькова І.М., Титиш Г.Й. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/profilna/mnp/mnp-pisemo-ese-10-klas-1.pdf
• Критичний аналіз тексту. Основний / Поглиблений рівень Ткачук Т. В.https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/profilna/mnp/mnp-krit-an-tekstu-tkacuk-tp-1.pdf
• Ідентичність людської душі в літературному вимірі. Основний / Поглиблений рівень Питюр О. В. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/profilna/mnp/2025/11/arxipova-sickar-silo-programa.pdf
• Мова в просторі навколо нас. Основний / Поглиблений рівень Архипова В. П., Січкар С. І. ,Шило С.  Б. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/profilna/mnp/2025/profilna-modelna-programa-mova-v-prostori-navkolo-nas.pdf
• Риторика як мистецтво комунікації. Основний / Поглиблений рівень Ющенко Л. О. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/profilna/mnp/2025/11/iushhenko-programa.pdf
• Письменниці-бунтарки. Основний / Поглиблений рівень  Мележик О. О. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2026/mnp/04/15/programa-pismennici-buntarki.pdf
• Література та ідентичність. Основний / Поглиблений рівень  Губіна М. С. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2026/mnp/04/15/modelna-navcalna-programa-kursu-literatura-ta-identicnist-profilna-serednia-osvita-osnovnii-pogliblenii-rivengrif.pdf
• Література для життя. Поглиблений рівень  Шаленко О. П., Коваленко О. Я., Тріфан М. С., Терентьєва Г. П., Арцимєєва Д. В., Рацюк О. І. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2026/mnp/04/28/literatura-dlia-zittia.pdf 

​

Секрети від співавтора МНП, підручників та посібників Таміли Яценко

• Наш авторський колектив Таміла Яценко, Василь Пахаренко, Ірина Тригуб, Людмила Юлдашева, Павло Михед модельної навчальної «Інтегрований курс літератур. 10 – 12 класи. Основний рівень» прагнув, щоб кожен учень побачив у літературі дзеркало власного світу — своїх почуттів, інтересів і пошуків. Тож інноваційний підхід до структури програми — ми сподіваємося - і учителям, і учням буде цікавим і пізнавальним!

​

• Перший семестр 10 КЛАСУ — ПРОФІЛЬНО-АДАПТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ «ХУДОЖНЄ СЛОВО НА СТАРТІ ДОРОСЛОСТІ». Його концепція ґрунтується на проблемно-тематичному принципі навчання літератури. До програми включено твори української та зарубіжної літератури (здебільшого сучасні тексти), що відображають проблеми сучасної молоді, знайомлять із героями, близькими за віком і світоглядом до старшокласників. Це – твори про кохання, цінність дружби, взаємопідтримки, співчуття, розуміння інакшості серед однолітків, спілкування батьків і дітей, людської долі в лихолітті війни тощо.

​

• ІІ СЕМЕСТР 10 КЛАСУ ТА 11–12 КЛАСИ – ПРОФІЛЬНИЙ ЦИКЛ «ВЕРШИНИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ» і будується на хронологічно-стильовому принципі. Тут представлено найцінніші світові художні здобутки, вершинні твори української та зарубіжної літератур, показано їх в історичній обумовленості – від найвизначніших пам’яток давньої літератури, класичних текстів епох Відродження, Бароко, Просвітництва, Романтизму, Реалізму, знакових текстів доби Модернізму та ХХ століття – і до яскравих зразків сучасної української та зарубіжної літератур.

​

​

Секрети підручникотворення від співавтора МНП, підручників та посібників Тараса Ткачука

• Про комунікативний підхід у вивченні української (і будь-якої іншої) мови написано і наговорено дуууже багато. Нібито все просто - ситуація спілкування диктує нам такі умови, у яких ми змушені використовувати певні мовні засоби. Тобто первинною є НЕ граматика, а природна мовна ситуація. Про це, до слова, написана ціла книга Михайла Девдери "Магія мовників" (2026)...
• Модельна програма "Українська мова. 10-12 класи. Основний рівень" нашого авторського колективу отримала гриф. Це означає, що лінійка наших підручників для 10-12 класів старшої профільної школи буде написана вже за нашою програмою. П’ять років ми досліджували, чи близькі наші підходи вчителям і дітям...
• Комунікативний підхід = "розмовна" тема, навколо якої ми вибудовуємо вивчення мовної лінії. Наприклад, тема "Успішні українці та українки сучасності: підприємці, волонтери, медики, військові, освітяни, громадські діячі, спортсмени" поєднана з вивченням звертання та повторенням кличного відмінка. Читаємо інтервʼю, слухаємо радіоефіри, подкасти з лідерами думок і вчимося грамотно використовувати звертання в цьому матеріалі. Це підсилює також вивчення лексики за певними темами
• Текстоцентричність, тобто мова крізь аналіз текстів і тренування читання з розумінням.
• Багато сучасних текстів і фрагментів книжок, як-от "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" Євгенії Кузнєцової, "Лінгвістика на карті світу" Рустама Гаджієва, "Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд" Марини Стародубської, "Спільна мова. Як народжуються і живуть слова" Анастасії Левкової, "Історія брехні" Марини Кафтан.
• Знайомство з громадськими ініціативами, зокрема тими, які про відновлення громад і відбудову України (тексти, відео, завдання на створення власних проєктів).

​

КТП – це документ �чи методичний засіб?

• Відповідно до змісту Листів МОН України від 05.12.2014 № 1/9-630 "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя" та від 30.08.2024 № 1.1/15776-24 “Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році” календарно-тематичне планування складають у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел.
• КТП може бути об’єднане з навчальною програмою в один документ.
• Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно тематичних планів та поурочних планів-конспектів є ІНДИВІДУАЛЬНОЮ справою вчителя / вчительки.
• Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області не ПЕРЕДБАЧЕНО законодавством. Однак за рішенням педагогічної ради закладу може бути затверджено певну форму календарно-тематичних планів.
• Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 676, НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ ведення календарно-тематичного плану.

З повагою - освітній юрист, психолог Лілія Орел

Під час розроблення календарно-тематичного плану та системи поурочного планування вчитель/учителька самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Головним завданням для вчителя/вчительки є забезпечення досягнення учнівством обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом для певного циклу навчання.

​

• Збірник календарно-тематичних планувань з української мови та літератури на 2026/2027 н.р.

​

Планування оцінювання – це складник планування освітнього процесу

• Учитель має право на академічну свободу в плануванні оцінювання, самостійного вибору методів та інструментів оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета, особливостей учнів задля отримання інформації про навчальний поступ їх.
• На початку навчального року / семестру / вивчення теми тощо вчитель самостійно визначає кількість і частотність застосування різних видів оцінювання (формувального, поточного, підсумкового), доцільні методи та інструменти (відображено в НП, КТП чи зафіксовано в зручний для вчителя спосіб)
• На початку навчального року, вивчення теми, семестру доцільно передбачити проведення вхідної діагностувальної роботи, застосувавши формувальне оцінювання для уточнення змісту, послідовності навчання, планування повторення, диференціації завдань, визначення відповідної підтримки учням)

​

Підручник – це необхідне джерело компетентнісних завдань, але вмісту його не достатньо

• Урахування потреб учнівства певного класу вимагає від учительства добору на урок компетентнісних завдань згідго з очікуваними результатами МНП, учнівського досвіду і потреб, наскрізні вміння та ключові компетентності.
• Чергування форматів роботи сприяє підтримці уваги, удосконаленню мовленнєвої практики, взаємонавчанню й рефлексії : індивідуально, у парах, у малих групах і всім класом. Особливо корисними є завдання, у яких учні й учениці самостійно формулюють запитання, домовляються про спільний спосіб виконання завдання, презентують результат і оцінюють його.
• Формування наскрізних умінь (читати з розумінням, висловлювати власну думку в усній і письмовій формі) на уроках з інтегрованих курсів та предметів мовно-літературної освітньої галузі забезпечують основи для рефлексії власних умінь.
• Проєктування уроку передбачає узгодження очікуваних результатів уроку з обсягом змісту (компетентнісні завдання) та добором доречних видів діяльності.
• Після виконання навчальних завдань або на завершальному етапі уроку важливо передбачати рефлексію усно, письмово або в цифровому форматі: що вдалося зрозуміти, що було найскладнішим, які стратегії допомогли працювати з текстом, аудіо- чи відеоматеріалом, що варто поліпшити під час наступного уроку.
• Подальші рекомендації спрямовані на те, щоб допомогти вчителеві / учительці узгоджувати очікувані результати навчання і види діяльності. Запропоновані в таблицях види діяльності не є вичерпним переліком, а можуть слугувати орієнтиром для проєктування уроків відповідно до потреб конкретних завдань

Українська мова, 9 клас�

​

• «Українська мова» підручник для 9 класу з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Фонарюк Т. І., Кульбабська О. В., Костіна-Кніжницька А. В.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Беца С. Д., Павлович Ю. П., Певсе А. А., Бацай М. М.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Шумицька Г. В., Гнаткович Т. Д., Калинич О. В., Лукач А. Ю., Борисова Є. Е.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О. М., Тищенко З. Р.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Бутурлим Т. І., Попова А. В.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М., Власюк В. В.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Заболотний В. В.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Літвінова І. М., Якименко О. О.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Онатій А. В., Ткачук Т. П.)
• «Українська мова» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Самонова О. І., Слівінська С. Ф., Обрадович О. В.)

​

​

​

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, 9 клас�

• «Українська література» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О. М.)
• «Українська література» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б.)
• «Українська література» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний В. В., Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В.)
• «Українська література» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Калинич О. В., Дячок С. О., за ред. Ковбасенка Ю. І.)
• «Українська література» підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Тригуб І. А., Слижук О. А.)

​

ЛІТЕРАТУРА (УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА)�УКРАЇНСЬКА МОВА, УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРИ� 9 клас�

• «Література (українська та зарубіжна)» підручник інтегрованого курсу для 9 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) (авт. Ніколенко О. М., Шуляр В. І., Рудніцька Н. П., Богосвятська А.-М. І., Химера Н. В., Таболіна Л. В., Туряниця В. Г., Мацевко-Бекерська Л. В., Качак Т. Б., Гвоздікова О. В., Базильська Н. М.)
• «Література (українська та зарубіжна)» підручник інтегрованого курсу для 9 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) (авт. Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Юлдашева Л. П, Тригуб І. А., Слижук О. А.)

​

• «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» підручник інтегрованого курсу для 9 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) (авт. Старагіна І. П., Романенко Ю. О., Новосьолова В. І., Ткач П. Б., Панченков А. О., Блажко М. Б., Терещенко В. М.)

​

​

Особливості викладання навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі

Для організації освітнього процесу доцільно використовувати...

• На початку навчального року рекомендовано приділити увагу повторенню базових умінь і навичок для відновлення навичок навчальної діяльності, актуалізації опорних знань, моніторингу освітніх втрат та створенню позитивної мотивації до подальшого навчання
• Національна платформа Всеукраїнська школа онлайн містить курси, відеоуроки, тести та вправи. У персональному кабінеті вчитель може створювати віртуальні класи та призначати домашні завдання. Для планування індивідуальної та групової підтримки, коригування КТП, добору диференційованих завдань і визначення тем, які потребують додаткового опрацювання, помічними будуть діагностувальні роботи :

- первинні діагностувальні роботи варто застосовувати на початку навчального року, семестру або перед вивченням нового тематичного розділу для визначення рівня сформованості опорних знань і вмінь, необхідних для подальшого навчання,

- вторинні діагностувальні роботи доречно використовувати після проведення корекційної роботи, щоб оцінити динаміку навчальних досягнень учнів і визначити, наскільки вдалося усунути виявлені прогалини.

• Задля практичної спрямованості освітнього процесу (формування у здобувачів освіти здатності застосовувати знання в реальному житті, розвивати критичне мислення та суб’єктність) рекомендовано керуватися засадами комплексної політики «Освіта для життя». :

- нормативне забезпечення (державні стандарти, типові освітні програми, переліки компетентностей),

• інтерактивний держстандарт для відстеження освітнього прогресу учнів 1–12 класів,
• приклади вправ і завдань,
• готові навчальні матеріали (конспекти, презентації, робочі аркуші, путівники з оцінювання з критеріями та прикладами підсумкових робіт).
• Педагогам рекомендовано використовувати Посібник із подолання освітніх втрат,
• Для освітніх потреб українців, які проживають в Україні та за її межами, на вебсайтах інституцій надано доступ до Електронні версії підручників».
• Ефективним цифровим ресурсом для учнівства 5–9 класів є онлайн-платформа «Pi-stacja» забезпечення дидактичного супроводу (відео, тести, схеми й навчальні завдання).

1. Усна взаємодія

Уміння сприймати усне мовлення лежить в основі говоріння – діалогічного й монологічного мовлення (частотність УВ, форм роботи, комунікативні ситуації, безпечне середовище

2. Робота з текстом. Техніки критичного мислення для розвитку активного та аналітичного та активного слухання, розвитку медіаграмотності

3. Письмова взаємодія�

4. Дослідження мовлення (власного/чужого, письмового/усного

Дослідження мовлення – це умова розвитку усного та писемного мовлення, основа для висунення навчальних цілей з удосконалення власного мовлення з певного аспекту.

​

Опанування орфоепічних, орфографічних, граматичних норм, правил побудови текстів, використання лексичних і стилістичних засобів, розуміння відмінностей між літературною формою і різними діалектами

​

Особливості викладання української мови і української літератури у 9 класі

• Принципи вивчення:

- української мови – сучасні підходи до вивчення синтаксису,

• української літератури – системно-теоретичний та історико-літературний.
• Актуальні напрями щодо зміни репродуктивного вивчення на користь аналітичного, дослідницького та критичного:

- конструктивна взаємодія зі ШІ,

- профорієнтаційне спрямування (моделювання життєвих ситуацій, ролева діяльність як медіааналітика, достовірника, дизайнера цифрового контенту, розробника цифрового контенту, фахівця з кризових комунікаційних текстів, автора промов, автора історій)

• Методичні підходи:
• рух від форми до змісту (з'ясування функціонального призначення мовної конструкції),
• зв’язок синтаксису з практичною мовленнєвою діяльністю,
• використовувати ШІ у рамках інтерактивних методів лінгвістичної експертизи (верифікація згенерованих ШІ текстів на наявність логічних та граматичних помилок, трансформація та архітектурне моделювання тексту
• Наскрізне повторення орфографічних, лексичних, граматичних, морфологічних норм під час аналізу складних синтаксичних конструкцій
• Українську мову доцільно вивчати як інструмент структурування мислення, ефективної комунікації та захисту інформаційного простору
• Неприпустимим є вивчення творів авторів – символів російської імперської політики
• Забезпечення психологічної безпеки та уникнення травмочутливого матеріалу в освітньому процесі
• Мовна грамотність позиціонується як елемент національної безпеки, вияв інтелектуальної зрілості, культурної ідентичності та незламності нашої нації (добирати дидактичні матеріали про стійкість, відновлення, людську взаємодопомогу та солідарність)

​

Курс українська література у 9 класі... �Читання – основа для розвитку компетентностей із текстотворення та майстерності текстового моделювання сюжетів

• Мета вивчення – забезпечення системного та поглибленого вивчення художнього тексту
• Завдання курсу – демонструвати здобувачам освіти особливостей функціонування художнього тексту в сучасній креативній сфері
• Навчальна мета – сформувати цілісне уявлення про розвиток українського письменства через аналіз художніх творів, які репрезентують певну епоху та демонструють логіку перебігу літературного процесу
• Принципи – історико-хронологічний, проблемно-тематичний
• Види читання творів: аналітичне, дослідницьке, критичне
• Жанри літератури (поезія, мандрівний/подорожній нарис, міське фентезі), створення текстів (рекламні, у ролі адміна тематичого вебресурсу, написання сценаріїв
• Переорієнтувати роботу з ШІ з джерела готових рішень на дослідницькі та трансформаційні методи навчання: мінімізація репродуктивних запитань, упроваджувати літературний аудит, зворотне культурологічне конструювання (візуалізація), синтаксично-стильове моделювання
• Замість аналізу – моделювання (експертне оцінювання творів): професійної діяльності фахівців з відбору літературних творів, рецензентів, видавців

Попередження та корекція помилок

Атестація педагогічних працівників у 2026 році: ключові зміни до Положення №805�

•  Положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН від 09.09.2022 № 805 зі змінами наказом від 13.03.2026 № 445 та наказом від 06.04.2026 № 582
• Уточнення послідовності присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань із визначенням конкретних винятків
• Уточнено підстави для проведення позачергової атестації
• Виписано механізм атестації педагогів, які працювали за кордоном, і підтвердження категорії та звання після повернення в Україну

​

​

​

​

​

​

Сертифікація учителів української мови і літератури

• Центру моніторингу якості освіти, ЗНО та аналітичної діяльності ТОКІППО була незалежного оцінювання педагогічних працівників-учасників сертифікації, зокрема організаційно-методичний супровід І етапу – незалежне тестування фахових знань та умінь.
• Для участі у сертифікації 2026 року подали заяви 58 учителів початкових класів (квота 69), 25 учителів української мови і літератури (квота 31), 35 учителів математики (квота 31), 21 учитель історії та громадянських дисциплін (квота 31), 29 учителів англійської мови (квота 36).
• Тестування відбулося 07 лютого 2026 року. У пункт тестування з’явилися 100% учителів математики, 96% учителів української мови і літератури, 91,4 % учителів початкових класів, 90,1% учителів історії та громадянських дисциплін і 89,7% учителів англійської мови.
• За результатами незалежного тестування 07.02.2026 року в межах сертифікації педагогічних працівників, за офіційними даними інфографіки УЦОЯО, подолали пороговий бал значно більше половини зареєстрованих учителів усіх категорій.
• Кабінет Міністрів України схвалив зміни до законодавства, якими збільшено термін дії сертифіката педагогічних працівників за результатами успішної сертифікації з трьох до п'яти років.
• Важливо зазначити, що п’ятеро працівників інституту у різні роки є сертифікованими експертами (частина з них уже має досвід експертування) щодо вивчення практичного досвіду учителів початкових класів, української мови і літератури, історії та громадянських дисциплін, математики.

​

Наказ Міністерства освіти і науки України від 06 серпня 2026 р. № 1322 «Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2027»»

• Міністерство освіти і науки України затвердило проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2027». Відповідний наказ передбачає проведення конкурсу у 2026/2027 навчальному році з урахуванням вимог безпеки, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні.
• У 2027 році педагогічні працівники зможуть взяти участь у конкурсі за чотирма номінаціями: «Біологія», «Захист України», «Інформатика», «Українська мова та література».
• Перший тур заплановано на грудень 2026 року — лютий 2027 року.
• Реєстрація педагогічних працівників триватиме з 18 жовтня до 09 листопада 2026 року.
• Центральний організаційний комітет конкурсу до 01 жовтня 2026 року має затвердити та оприлюднити умови й порядок проведення конкурсу «Учитель року — 2027».

Платформа «ВЕКТОР» – державна інформаційно-комунікаційна система підтримки організації, забезпечення та реалізації професійного розвитку педагогічних та науково-педагогічних працівників

• Платформа «Вектор» є державною власністю. Так, це програмне забезпечення було створене ГО «ЕдКемп Україна» і передане державі як благодійна допомога. Сьогодні «Вектор» - це державна інформаційно-комунікаційна система.
•  З 01 липня цього року платформа «Вектор» стала єдиним інструментом для всіх суб’єктів підвищення кваліфікації. Щоб створити кабінет суб’єкта підвищення кваліфікації, потрібно пройти кілька кроків: зареєструватися, натиснути кнопку «стати суб’єктом» і внести дані про суб’єкта. На вході - верифікація, чи справді така юридична особа або ФОП існує і чи може бути суб’єктом підвищення кваліфікації відповідно до нормативних вимог (зараз на платформі вже понад 900 суб’єктів). Якщо суб’єкт є на «Векторі», школа бачить, що він відповідає базовим вимогам Постанови № 800.
•  3. «Вектор» є інструментом політики «Гроші ходять за вчителем», а тому існує верифікація. Таких програм уже понад 800 від більш ніж 100 суб’єктів (від ІППО до ФОПів). Програма має відповідати вимогам Постанови № 800. Для багатьох суб’єктів це можливість оприлюднити програму підвищення кваліфікації у державній системі, якою користуються понад 140 тисяч педагогів. Для всіх інших «Вектор» виконує роль інформаційної системи.
•  5. «Вектор» - це не про «всіх взяли під контроль». Це спроба зробити систему підвищення кваліфікації більш прозорою, видимою і зручною для всіх учасників, а тому державна інформаційно-комунікаційна система буде змінюватися, доопрацьовуватися і покращуватися.
• 6. Упродовж травня-червня 2026 року наукові та методичні працівники ТОКІППО працювали над створенням освітніх програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників дев’яти освітніх галузей щодо застосування сучасних підходів до освітнього процесу на рівні базового предметного навчання у дев’ятих класах. Більше 70 освітніх програм ТОКІППО уже верифіковано і розміщено на платформі. Опанувати програму «Сучасні підходи до навчання української мови і літератури» подали заявку більше 30 учителів-словесників з різних областей України...

​

​

Шляхи підвищення кваліфікації �педагогічних працівників

•  Згідно з державним Порядком (постанова КМУ № 800), формами підвищення кваліфікації є навчання за програмою (курси, тренінги, семінари тощо), участь у вебінарах, наставництво, стажування чи інші освітні заходи. Змінами до Постанови КМ № 800 уточнено право учителя обирати не лише суб’єкта підвищення кваліфікації, а й конкретні програми
• Здобуття освіти в закладі вищої, фахової передвищої освіти наступні 5 років зараховується як підвищення кваліфікації
• Традиційні курси підвищення кваліфікації , навчання за програмами, що стосуються супервізії, використання карток Scaffold(у ТОПІППО, на порталі «ВЕКТОР»)
• Замовлення супервізії на конкретну тему і виконання плану проведення її.
• Сертифікація учителів як окрема процедура зовнішнього оцінювання професійних компетентностей педагога пов'язана з результатами атестації та професійним ростом є підставою доплати 20% до зарплати та зараховується як проходження атестації (тепер 1 раз на п’ять років)

​

У 2026–2027 роках передбачено підвищення оплати праці педагогів і науковців та розширення можливостей для їхнього професійного розвитку �(із Плану пріоритетних дій уряду на 2026 -2027 роки: які зміни заплановано у сфері освіти і науки)

Щасливий учитель — це мотивований, натхненний та емоційно стійкий педагог, який любить свою справу, знаходить радість у спілкуванні з учнями та має час на власний відпочинок (ШІ)