Виконання збирання зернових культур
Зернові культури – це зернові злаки і зернові бобові, а також гречка. До зернових злаків належать хлібні (пшениця, жито, ячмінь) просоподібні (просо, рис, овес, сорго, кукурудза). Суцвіттям хлібних злаків є колос, а просоподібних – волоть. Пшеницю, жито і ячмінь ще називають зерновими колосовими, а гречку, просо, рис і овес – круп’яними. До зернових бобових культур належать горох, квасоля, соя тощо. Збирання врожаю зернових культур є завершальним етапом усього процесу виробництва зерна. Тому від якості його виконання залежить не тільки частка врожаю, а й витрати, вкладені в усі попередні процеси, такі як: внесення добрив, підготовка ґрунту, сівба.
Способи збирання зернових культур і класифікація машин
Збирають зернові культури комбайновим та індустріально-потоковим способами. Комбайновий спосіб може бути однофазним (пряме комбайнування) і двофазним (роздільний спосіб збирання).
Однофазний спосіб передбачає послідовне виконання таких технологічних операцій: зрізування стебел або обчісування колосків, обмолочування, виділення зерна з вороху і очищення його від домішок, укладання соломи та полови у копиці чи валки на полі або подрібнення соломи і збирання її у візки. Цим способом збирають зернові культури з підсівом багаторічних трав, при повній стиглості хлібів, коли вони низькорослі (до 50 см), перестояні або зріджені (менше 280 рослин на 1 м2 ).
Спосіб збирання зернових та інших культур із застосуванням обчісувальних жаток полягає в обчісуванні колосків, волотей без зрізування стебел. Цей спосіб менш енергомісткий, робочі органи молотарки комбайна не перевантажені соломою і працюють більш надійно, особливо при обмолоті забур'янених перезволожених хлібів.
Двофазний (роздільний) спосіб збирання полягає в тому, що спочатку зрізують стебла з укладанням їх у валки (перша фаза), а через 3-5 днів підбирають валки, обмолочують їх, виділяють зерно з вороху і очищають його від домішок, укладають солому і полову в копиці чи валки на полі або подрібнюють (друга фаза). При цьому способі стебла у валках підсихають, зерно у колосках дозріває і підсихає значно швидше, ніж на пні, в'януть і підсихають зрізані бур'яни. Робота комбайна значно полегшується, зерно виходить повноцінніше, чистіше і сухіше. Значно сухішими збирають солому та полову. Застосування роздільного способу збирання збільшує збір зерна в середньому від 1 до 4 ц/га. Затрати праці при роздільному способі збирання дещо збільшуються. Однак додаткові затрати праці окупляються за рахунок збільшення збору зерна, підвищення його якості і зниження затрат праці на післязбиральний обробіток зернового вороху.
Роздільним способом збирають зернові культури, що нерівномірно дозрівають (горох, овес, просо та ін.), схильні до осипання і полягання, забур'янені і загущені хліба (понад 300-350 рослин на 1 м2 ), високостеблові соломисті хліба тощо
При індустріально-потоковому способі збирання обробіток врожаю проводять на стаціонарних або напівстаціонарних пунктах. Основні операції при використанні такого способу збирання: скошування, транспортування хлібів на стаціонарний пункт або на край поля, обмолот, виділення і очищення зерна. Існує кілька варіантів індустріально-потокових технологій збирання.
Так, при збиранні високоврожайних хлібів використовують індустріально-потокову технологію, за якою хлібну масу скошують, подрібнюють і завантажують у причіп, а потім транспортують на стаціонарний пункт. На пункті подрібнену масу підсушують і обмолочують. Виділяють зерно, полову і солому.
За іншою технологією, хлібну масу скошують мобільною молотаркою, обмолочують і розділяють на два потоки: солому та невіяну частину (суміш 145 зерна з половою). Невіяну частину транспортують на стаціонарний пункт, де розділяють її на зерно і полову. У випадку збирання вологих хлібів зрізують і транспортують хлібну масу на стаціонарний пункт, де її підсушують, обмолочують і розділяють на зерно, полову і солому
Залежно від призначення зернозбиральні машини поділяють на жатки для скошування хлібної маси та укладання її у валки, жатки для обчісування колосків, волотей; комбайни для скошування і обмолочування хлібної маси, хедери низького зрізу та руслового типу до комбайнів; підбирачі валків скошеної хлібної маси барабанного і транспортерного типів, платформипідбирачі до комбайнів; пристрої до комбайнів для збирання насінників трав, соняшнику, круп'яних та інших культур; молотарки стаціонарні і самохідні; машини для збирання, транспортування і скиртування незернової частини врожаю (соломи, полови): підбирачі-ущільнювачі, прес-підбирачі, підбирачіскиртоутворювачі, подрібнювачі соломи, волокуші, навантажувачі фронтальні, скиртувальні агрегати тощо.
Робочі органи і пристрої жаток
Жнивна частина комбайнів являє собою комплекс агрегатів, зібраних у єдине ціле. Складається жнивна частина комбайна з жниварки проставки і похилої камери. Жниварка з’єднана з проставкою шарнірно, а проставка з похилою камерою — жорстко. Похила камера пов’язана з молотаркою комбайна також шарнірно та спирається за допомогою двох гідроциліндрів на балку моста ведучих коліс. Гідроциліндри дозволяють піднімати й опускати жнивну частину, що необхідно при транспортуванні, роботі, ремонті та обслуговуванні. Жнивні частини комбайнів «Дон-1200» і «Дон-1500» уніфіковані та відрізняються тільки шириною вікна проставки та похилої камери.
Жниварка складається з: корпуса , різального апарата, мотовила, шнека, урівноважувального механізму і механізму приводу.
Різальний аппарат — пристрій для забезпечення якісного зрізування стебел. Як правило, розрізняють чотири види різальних апаратів, застосовуваних на комбайнах:
Безпальцевий.
Нормального зрізу.
Подвійного ходу ножа.
Низького зрізу.
Безпальцевий. Не має пальців, замість них установлено другий ніж, нож іходять у протифазі (назустріч один одному).
Відстань між сегментами 76,2 мм.
Хідножів 38,1 мм.
Нормального зрізу.Найпоширеніший. Має однакову кількість пальців і сегментів.
Відстань між пальцями та сегментами 76,2 мм.
Хід ножа 76,2 мм.
Подвійного ходу ножа. Має однакову кількість пальців і сегментів.
Відстань між пальцями та сегментами дорівнює 76,2 мм.
Хід ножа 152,4 мм.
На відміну від апарата нормального зрізу ніж проходить від першого до другого і далі до третього пальця, тому, навіть у разі неправильного регулювання відцентрування ножа, зрізу є всі рослини.
Низького зрізу. Кількість пальців удвічі більша ніж сегментів.
Відстань між сегментами 76,2 мм, а між пальцями 38,1мм.
Хід ножа 76,2 мм.
Оскільки відстань між пальцями менша, то рослини менше відхиляються, і в результаті нижче зрізуються.
Корпус жниварки — пристрій, призначений для з’єднання усіх вузлів жниварки.
Корпус жниварки кріпиться до похилої камери за допомогою кульового шарніра, який дозволяє корпусу повертатися у подовжній і поперечній площині. Тобто корпус копіює рельєф поля у подовжній і поперечній площині, важить він приблизно 800 кг. Ця вага передається на опорні башмаки і далі на ґрунт, у результаті опорні башмаки увійдуть до ґрунту, що неприпустимо. Для зменшення тиску на ґрунт частина маси корпусу сприймається механізмом урівноважування, який передає його на передні колеса комбайна.
Жатки призначені для скошування хлібів у валки (покоси) або обчісування колосків, волоті зі стебел сільськогосподарських культур. Залежно від призначення їх поділяють на рядкові валкові і обчісувальні. Валкові жатки застосовують для зрізування стебел зернових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур і укладання їх у валки (покоси) для дозрівання і підсихання при двофазному (роздільному) способі збирання.
Валкові жатки поділяють на загального призначення і спеціальні для збирання однієї або кількох визначених культур
Залежно від кількості і способу утворення валків вони бувають одно-, дво-валкові і комбіновані.
Двовалкові та комбіновані - це широкозахватні жатки. 146 За способом формування валка жатки поділяють на однопотокові, двопотокові і трипотокові.
Залежно від розміщення різального апарата відносно енергетичного засобу їх поділяють на фронтальні і бічні (бокові).
Фронтальні жатки універсальні-ші і маневреніші, їх використовують для прокошування і обкошування полів.
Валкові жатки бувають причіпні, начіпні та самохідні.
Причіпні агрегатують із тракторами,
начіпні - тракторами, самохідними шасі та зернозбиральними комбайнами,
а самохідні мають власний енергетичний засіб. Обчісувальні жатки призначені для обчісування зерна із колосків, волотей стеблових культур на пні без зрізування стебел, їх агрегатують із зернозбиральними комбайнами і застосовують при однофазному способі збирання.
Жатки використовують, як правило, з копіювальними пристроями, які забезпечують переміщення їх у поздовжньому і вертикальному напрямках, копіюючи рельєф поля. Робочими органами жаток і жатних частин зернозбиральних комбайнів є різальний апарат і мотовило. Для переміщення зрізаної стеблової хлібної маси використовують, здебільшого, транспортери стрічкового типу і шнекові. На боковинах корпуса жатки встановлюють спеціальні пристрої - подільники стебел.
Подільник призначений для відокремлення певної смуги стебел рослин, що зрізуються від загального хлібостою. Встановлюють подільники на бокови-нах корпуса жатки. Найбільш широко застосовують такі подільники: основні, утворені передньою боковиною жатки, боковиною і носком, пруткові і торпедні з регульованими стебловід вод ами. Функцію подільника може виконувати передня частина боковини жатки, їх використовують при збиранні прямостоячих хлібів, на ділянках поля із складною конфігурацією та в інших випадках. Під час руху жатки подільник розділяє стебла на дві частини, одна з яких спрямовується до різального апарата, а друга відхиляється від боковини жатки.
Мотовило призначене для відокремлення певної частини стебел хлібної маси, підведення її до різального апарата, утримування при зрізуванні й укладання на транспортер для подальшого переміщення. За конструкцією і принципом дії розрізняють такі основні типи мотовила: жорстко-планчасте з радіальним розміщенням планок, ексцентрикове або паралелограмне з шарнірним паралелограмним механізмом і копіруюче з переміщенням повідців з роликами граблин по напрямних доріжках.
Мотовило — це механізм жниварки, що забезпечує підведення стебла культури, що збирається, до різального апарата і подачі зрізаних стебел на шнек жниварки.
Розрізняють три основних види мотовила: просте, копіювальне та ексцентрикове.
Просте мотовило. Це мотовило не має механізму повороту граблин, граблини жорстко закріплені на променях.
Недоліки такого мотовила такі:
Входячи в хлібостій, практично всією площиною вдаряє по колоссю, вибиваючи з них зерно.
Виходячи зі зрізаного хлібостою, захоплюють зрізані рослини, намотуючи їх на себе.
Перевага: найпростіше за улаштуванням.
Копіювальне мотовило має бігунок спеціального профілю, ролики граблин, бігаючи бігунком, копіюють його профіль, примушуючи повертатися граблини.
Переваги:
Граблини вертикально входятьдо хлібостою, не зачіпаючи колосся.
Виходячи зі зрізаної маси, також не захоплюють масу.
Недолік цього мотовила: немає можливості змінити висоту мотовила, оскільки бігунок закріплено на боковині жниварки.
Ексцентрикове мотовило найпоширеніше застосовується на комбайнових жниварках. Має ексцентриковий механізм, що повертає граблини у міру повороту мотовила, в результаті граблини паралельні нерухомому ексцентрику. Змінюючи нахил ексцентрика, змінюють кут нахилу граблин.
Переваги:
Граблини вертикально входять до хлібостою, не зачіпаючи колосся.
Вертикально виходять зі зрізаної маси, також не захоплюючи масу.
Недолік: найскладніше за улаштуванням.
Принцип роботи мотовила. Мотовило нахиляє стебла і після їх зрізування різальним аппаратом подає до шнека. Шнек звужує потік маси і своїм пальчиковим аппаратом передає до похилої камери.
Плаваючий транспортер підхоплює стебла, протягає днищем похилої камери і подає до приймальної камери МСП.
Шнек жниварки — це пристрій жниварки, призначений для транспортування зрізаної стеблової маси до центру жниварки, та подачі її до проставки.
Шнек являє собою корпус циліндричної форми, з навареними на нього зверху двох спіралей навивки. Усередині валу встановлено колінчастий вал і пальцевий механізм. Шнек набуває руху за допомогою ланцюгової передачі.
Проставка служить проміжною ланкою між жниваркою та похилою камерою.
Похила камера призначена для прийому маси від шнека і подачі до молотарки. Складається з плаваючого транспортера і короба з люком.
Працює таким чином: хлібна масса подається пальчиковим апаратом до похилої камери, її підхоплюють скребки, протягують по днищу похилої камери і передають приймальному бітеру. Якщо йде густа маса, то плавальний транспортер піднімається. Якщо масса йде слабка, то транспортер опуститься, пружини притиснуть планки до маси, і вони будуть надійно транспортувати зрізані стебла до МСП.
Різальні апарати. На жатках встановлюють різальні апарати сегментно-пальцьові закритого і відкритого типів і безпальцьові, з одним або двома рухомими ножами. Ці апарати підпорного зрізування. Під час роботи різального апарата пальці розділяють стебла рослин на невеликі смуги, а ніж, переміщуючись, сегментами притискає їх до протирізальних пластин і зрізує. Для якісного зрізування стебел регулюють зазор між сегментами і протирізальними пластинами. У передній частині між носком сегмента і протирізальною пластиною він повинен складати не більше 0,5 мм, а в задній – 0,5-1 мм. Зазор між притискною лапкою і сегментом встановлюють не більше 0,5 мм
Підбирач
Підбирач являє собою двовальний стрічковий транспортер, що спирається на ґрунт двома копіювальними флюгерними колесами. Розглянемо основні два види підбирачів: рушниково-транспортний підбирач ППТ-3А і барабанний універсальний підбирач 54-102А, який установлюють на жниварці комбайна після зняття з неї мотовила. Під час роботи підбирача обертаються вал 15 і трубчасті вали з опорними дисками, у той час як ролики пересуваються по пазу лівої боковини. Кривошипи 13 повертають вали з пальцями відносно їх осей. Вальці виходять з-за кілець-скатів, підбирають стебла валка і пересувають їх по кільцях-скатах на платформу жниварки. Потім йдуть під кільця-скати у верхній частині підбирача, не затискаючи стебел між собою і скатами.
Від ведучого шківа через клинопасову передачу 7 варіатора обертаються привідний вал 5 і з’єднаний з ним еластичною муфтою 4 вал підбирача.
Полотняно-транспортний підбирач ППТ-3А складається з рами, транспортера 19, пневматичних копіювальних коліс 17, правої та лівої боковин, урівноважувального пристрою та механізмів приводу. Транспортер має верхній і нижній валики, на які посаджено шість транспортуючих стрічок, на яких закріплено легкознімні пружинні пальці 20. Ведучий (верхній) вал обертається від варіатора мотовила. Рівномірній подачі хлібної маси до шнеку жниварки сприяє регульований по висоті нормалізатор-заспокоювач 18, виконаний у вигляді труби.
Під час робочого процесу підбирача пальцями транспортера піднімаються стебла валка. Його стрічки пересувають їх на платформу жниварки.
Молотарка
Молотарка складається з молотильно-сепарувального пристрою (МСП) і апарата очищувача.
Молотильно-сепарувальний пристрій (МСП) призначено для обмолочування маси (відокремлення зерна від колосу) та сепарації (відокремлення вільного зерна від соломи).
МСП можна поділити на три основні типи:
Барабанні.
Роторні.
Змішані.
Кожний з названих типів розрізняють за кількістю барабанів (роторів). Розрізняють однобарабанні (однороторні), двобарабанні (двороторні), трибарабанні, або такі що складаються з барабана та ротора.
Барабани можна поділити за типами на бильний і штифтовий.
Жатка валкова начіпна ЖВН-6Б призначена для скошування та укладання у валки зернових і зернобобових культур. Вона фронтальна, агрегатують її із зернозбиральними комбайнами СК-5М і "Єнісей-1200". Основними складальними одиницями жатки є мотовило . різальний апарат , транспортер , корпус (платформа) жатки, начіпний пристрій, механізм зрівноважування жатки, вітровий щит , боковини жатки з подільниками 6, башмаки, механізм приводу робочих органів та гідросистема.
Мотовило чотирох-п'ятипланчасте універсальне ексцентрикового типу. Воно складається з трубчастого вала, на якому закріплені диски. До дисків приєднані промені. На кінцях променів встановлені граблини, кожна з яких складається з трубчастої осі та пружинних зігнутих пальців. Під час обертання мотовила пальці захоплюють стебла і підводять їх до різального апарата .При збиранні прямостоячих хлібів до пальців граблин кріплять дерев'яні планки або стрічки з прогумованого паса. Підшипники вала мотовила встановлені на повзуни, які можна переміщувати вздовж підтримуючих планок. Мотовило приводиться в рух клинопасовим гідрофікованим варіатором.
Різальний апарат сегментно-пальцьового типу складається із пальцьового бруса, рухомого ножа і кривошипно-шатунного механізму. Апарат укомплектований стальними одинарними, подвійними пальцями з насіченими вкладишами, або двосторонніми з "тандем-зрізом". Привід ножа здійснюється кривошипно-шатунним механізмом і проміжним колінчастим коромислом, на якому закріплені болти з кульовими головками. Транспортер жатки має шість ступінчастих пасово-планчастих стрічок шириною 125 мм. Стрічки встановлені на ведучих і ведених валах. До транспортерних стрічок приклепані планки.
На головній балці приварені кронштейни кріплення підвісок блоків пружин зрівноваження, а на задній - кронштейни кульового шарніра і бокові упори, що обмежують поворот жатки відносно похилої камери в горизонтальній площині. Таке з'єднання забезпечує переміщення жатки відносно похилого корпусу в поздовжньому і поперечному напрямках. Гідравлічна система жатки призначена для зміни частоти обертання мотовила і переміщення його по висоті. Підіймання і опускання жатки здійснюється двома гідроциліндрами комбайна.
Робочий процес жатки. Під час руху комбайна приводяться в дію мотовило різальний апарат і транспортер . Подільники розділяють стебла і спрямовують їх до різального апарата. Граблини мотовила відокремлюють певну частину стебел по напрямку руху і підводять їх до різального апарата. Зрізані стебла граблинами мотовила спрямовуються на поперечний транспортер , який зміщує їх до вивантажувального вікна, через яке вони випадають на стерню у валок.
Регулювання. Висоту зрізування стебел в межах 70-220 мм регулюють переміщенням башмаків вгору або вниз. Центрують ніж різального апарата зміною довжини шатуна. Положення мотовила за висотою регулюють гідроциліндрами, а переміщення по горизонталі – вручну – повзунами по підтримуючих планках вперед або назад, кут похилу пружинних пальців (+15°...-15°) граблин 150 мотовила – за допомогою ексцентрикового механізму, частоту обертання мотовила в межах 24-64 об/хв варіатором, ширину валка – переміщенням щитка викидного вікна. Тиск башмаків на ґрунт (250-300Н) забезпечується натягом блока пружин механізму зрівноважування. Ширина захвату жатки – 6 м. Робоча швидкість – до 12 км/год. Продуктивність – 4,6 га/год.
Будова і робочий процес зернозбиральних комбайнів.
Зернозбиральні комбайни КЗС-9-1, КЗС-9М, РСМ-10, "Лан", СК-5М та ін. мають класичну схему розміщення робочих органів і допоміжних службових частин.
Зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" складається із жатної частини, молотарки, копнувача або подрібнювача соломи, бункера для зерна місткістю 6,7 м3 , кабіни з органами керування, двигуна СМД-31.16, передніх ведучих і задніх напрямних пневматичних коліс, трансмісії, механізмів привода робочих органів і транспортерів, трьох автономних гідросистем, електрообладнання, системи автоматичного керування і контролю.
Корпус жатки з'єднаний з корпусом проставки в трьох точках: центральним шарніром і двома підвісками механізму зрівноваження, який забезпечує її роботу з копіюванням нерівностей поля і без копіювання. Молотарка комбайна має приймальну камеру шириною 1500 мм, молотильний апарат, відбійний бітер , клавішний соломотряс , очистку, домолочувальний пристрій , бункер для зерна , транспортувальні органи, а також механізми керування і привода. Молотильний апарат бильного типу і складається з барабана діаметром 700 мм, решітчастого підбарабання (деки) 25 та механізмів привода і регулювання.
Рифлі бил барабана розміщені під кутом до вісі барабана, а на суміних билах їх напрямок протилежний. Профілі підбильників мають похилу поверхню під кутом 7° до била в напрямку обертання барабана. Підбарабання односекційне, прутково-планчасте. Соломотряс має п'ять клавіш, які встановлені на колінчастих валах. Очистка повітро-решітна. Вона складається з стрясної дошки з пальцьовою решіткою, верхнього і нижнього решіт , подовжувача верхнього решета і вентилятора . Домолочувальний пристрій барабанного типу і розміщений з правого боку комбайна.
Робочий процес. Під час руху комбайна граблини мотовила відокремлюють певну частину хлібної маси і підводять її до різального апарата , зрізані стебла граблинами подаються до шнека жатки. Спіральні стрічки шнека переміщують хлібну масу з периферії до пальчикового механізму. Він захоплює стебла і подає їх до бітера проставки, який спрямовує масу до транспортера похилої камери. Нижня вітка транспортера переміщує хлібну масу вгору до молотильного апарата. Барабан апарата ударяє по ній билами, протягує по решітчастому підбарабанні і обмолочує. Обмолочене зерно та дрібні домішки (полова, колоски, частинки соломи) проходять крізь отвори підбарабання і потрапляють на стрясну дошку , а солома відбійним бітером подається на соломотряс . Клавіші соломотряса роблять коливні рухи, перетрушують солому, виділяють із неї вільне зерно, яке проходить крізь отвори клавіш і зсипається на кінець стрясної дошки . Солома сходить із клавіш соломотряса і за допомогою соломо-набивачів подається до капота або копнувача, чи подрібнювача.
Стрясна дошка приводиться в коливний рух і переміщує дрібний ворох на пальцьову решітку і верхнє решето очистки . Зерно проходить крізь отвори верхнього решета і потрапляє на нижнє решето. Одночасно вентилятор подає повітряний потік на ці решета. При цьому виділяються легкі домішки і транспортуються до половонабивача, а потім на поле, у валок з соломою. Зерно з нижнього решета очистки потрапляє спочатку на скатну дошку, а потім в жолоб зернового шнека . який подає це зерно до зернового елеватора, що спрямовує його в бункер . Верхнє решето затримує необмолочені і недостатньо обмолочені колоски, які з нього потрапляють на подовжувач верхнього решета. Тут колоски проходять крізь жалюзі подовжувача і падають у жолоб колосового шнека . який подає їх до колосового елеватора. Останній переміщує колоски вгору у домолочувальний пристрій . Тут колоски додатково обмолочуються барабаном пристрою. Дрібний ворох подається на стрясну дошку , де він з'єднується з основним потоком дрібного вороху, що пройшов крізь решітчасте підбарабання молотильного апарата і переміщується далі на очистку. Пропускна здатність молотарки - 9 кг/с хлібної маси, продуктивність комбайна – до 12 т/год. Ширина захвату жаток - 5, 6 і 7 м.
Регулювання. Висоту зрізування 50, 100, 145 і 185 мм жаткою в режимі копіювання регулюють переміщенням башмаків по висоті. Зусилля тиску башмаків на ґрунт змінюють натягом блоків пружин механізму зрівноважування. Переміщення мотовила за висотою і в поздовжньому напрямку проводиться гідроциліндрами. Частота обертання мотовила регулюється варіатором з гідроприводом. Зазор між спіралями шнека і днищем (10-15 мм) – забезпечується переміщенням вертикальної плити з підшипниками по висоті на боковинах жатки. Частоту обертання барабана молотильного апарата в межах 465-1013 об/хв регулюють гідрофікованим варіатором. Зазори між билами барабана і підбарабанням у межах 14-55 мм на вході і 3-43 мм на виході встановлюють вмикачем електропривода. Частоту обертання вала вентилятора 355-916 об/хв регулюють гідрофікованим варіатором. Зазори між жалюзями решіт у межах 0-17 мм встановлюють важільним механізмом.
На корпусі жатної частини закріплені мотовило шнек , різальний апарат , два подільники , а в корпусі похилої камери – транспортер .
Корпус жатки з'єднаний з корпусом проставки в трьох точках: центральним шарніром і двома підвісками механізму зрівноваження, який забезпечує її роботу з копіюванням нерівностей поля і без копіювання. Молотарка комбайна має приймальну камеру шириною 1500 мм, молотильний апарат, відбійний бітер 8, клавішний соломотряс 9, очистку, домолочувальний пристрій 19, бункер для зерна 11, транспортувальні органи, а також механізми керування і привода. Молотильний апарат бильного типу і складається з барабана 6 діаметром 700 мм, решітчастого підбарабання (деки) 25 та механізмів привода і регулювання.
Регулювання комбайнів і підготовка їх до роботи
Для забезпечення якісної роботи комбайнів слід чітко дотримуватися норм налаштування його органів, знати експлуатаційну швидкість і бездоганно виставити зазори його основних механізмів.
Контроль якості роботи жниварки включає перевірку:
заданої висоти зрізу стебел і втрат вільним зерном і зрізаним колосом;
ущільнень між проставкою та похилою камерою, а також між похилою камерою та молотаркою;
вибраних регулювань шнека жниварки та бітера.
При роботі жниварки з копіювання рельєфу на рівній ділянці поля перепад висоти зрізу стебел у лівій і правій боковинах не більше 100 мм. В іншому випадку регулюють механізм урівноважування.
За всією шириною захвату жниварки не має бути незрізаних або вирваних з коренем стебел, а в пальцях різального апарата затиснутих рослин. Для цього усувають несправності всіх сегментів і протирізальних пластин і перевіряють кріплення пальців і притискачів.
Якщо втрати більше допустимих, слід уточними раніше вибрані регулювання за висотою зрізу, положенню та швидкості обертання мотовила і механізму урівноважування жниварки.
Для отримання ущільнень між проставкою та похилою камерою, а також похилою камерою та молотаркою ліквідують щілини, крізь які втрачається зерно.
Перевіряють зазори між шнеком і днищем платформи, між шнеком і відсікачем на вітровому щиті та кут нахилу пальців пальчикового механізму. Технологічний процес при рівномірній подачі маси від шнека до похилої камери має проходити без закушування маси (під шнеком) і перекидання її (через шнек).
Якщо запобіжна муфта пробуксовує, то перш ніж збільшувати передаваний їй крутильний момент, слід впевнитися в правильно вибраних регулюваннях.
Крутильний момент не має перевищувати 550...650 Н-м (55...65 кгс • м). В іншому випадку відбуваються технічні відмови деталей шнека та елементів його приводу.
Зазор між пальцями бітера та днищем корпуса в нормальних умовах експлуатації 28...35 мм. При цьому пальці максимально висунуті з кожуха в західній частині проставки та мінімально — в зоні передачі маси до плаваючого транспортера похилої камери.
Основні регулювання жниварки
Висота мотовила регулюється гідроциліндрами — чим вищий хлібостій, тим вище мотовило. Граблини мотовила мають торкатися стебла в центрі ваги. Він знаходиться приблизно 2/3 від ґрунту або 1/3 від верхівки рослини.
Якщо торкання відбувається нижче центру воно ваги, то після зрізу рослини може перевалитися через граблину і впасти вперед і потрапити не на жниварку, а під неї.
Якщо граблини торкаються стебла вище центра ваги, то можливий удар по колосу та вибивання зерна, особливо нижнього, найбільш дозрілих зерен.
Винос мотовила регулюється гідроциліндрами. Передбачено такі принципи виносу мотовила:
винос вперед — на полеглому хлібостої;
винос посередині — на нормальному хлібостої;
винос назад — на низькому хлібостої.
Швидкість обертання мотовила регулюється варіатором мотовила — в залежності від швидкості комбайна. Чим вища швидкість комбайна, тим вища швидкість обертання мотовила.
На полеглому хлібостої частоту обертання мотовила збільшують, для того щоб граблини швидше піднімали його.
Якщо мотовило обертається душе швидко, то частини стебел торкаються дві граблини. Перша нахиляє ці стебла раніше, ніж до нього підійде різальний апарат, проходить по колосу, вибиває зерно та піднімається вгору. І тільки друга граблина похилить ці рослини в потрібний момент.
Якщо швидкість обертання мотовила менша за норму, то граблина практично не нахиляє стебла, і вони після зрізання падають довільно, можуть упасти в будь-який бік. У результаті частина стебел падає повз жниварку.
Нахил граблин забезпечується ексцентриковим механізмом — у залежності від стану хлібостою.
Нормальний хлібостій — граблини вертикальні.
Полеглий хлібостій — нахил 15° або 30° назад.
Високий хлібостій — нахил 15° вперед.
Положення планок на граблинах добиваються переміщенням планок — у залежності від стану хлібостою.
Нормальний хлібостій — планки посередині.
Полеглий хлібостій — планки зняти.
Низький хлібостій — планки опустити.
Центрування ножа здійснюється зміною довжини шатуна — сегмент має ходити від центру одного пальця до центру іншого. Допуск ±5 мм.
Зазор у різальній парі регулюють регулювальними пластинами під притискними лапками — якщо пластини прибрати, зазор зменшиться і навпаки.
Висота шнека встановлюється опорними пластинами з двох боків жниварки — у залежності від стану хлібостою.
Нормальний хлібостій — пластини посередині.
Слабкий хлібостій — шнек опустити.
Густий хлібостій — шнек підняти.
Контроль якості роботи підбирача включає перевірку:
заданої висоти;
підбирання валка;
визначення втрат.
При укладанні валка на нормальній за висотою та густиною стерні підбирач установлюють так, щоб пальці граблин прочісували зону нижче валка. Якщо останній розташовано на низькій стерні або частково провалюється, то його опускають на землю. При цьому пальці граблин мають торкатися ґрунту й активно підбирати стебла, що провалилися.
Для забезпечення помірних втрат під час збирання хлібної маси дотримуються таких критеріїв:
— хлібна маса не має розтягуватися граблинами на порції, а надходить під шнек платформи безперервною стрічкою;
— маса валка не має накопичуватися перед транспортером і зсуватися по ходу руху комбайна;
— валок плавно піднімається без крутого перегину перед транспортером підбирача;
— відсутні колоски з перебитим або відламаним стеблом, що перекидаються через платформу-підбирач.
Контроль якості роботи молотильного апарата полягає в перевірці:
рівня подрібнення бункерного зерна;
втрат зерна недомолотом і вільним зерном у соломі та полові;
чистоти бункерного зерна.
Для перевірки рівня дроблення зерна виймають з бункера 150...200 г маси. Розсипають її рівномірним шаром по товщині зерна на кришці бункера. З одного краю підряд відбирають 100 цілого та подрібненого насіння. Чисельність останніх (в орієнтовному перерахуванні за масою на цілі насінини) характеризуватиме рівень подрібнення у відсотках. Для більшої достовірності перевіряють 3—4 рази. Рівень подрібнення не має перевищувати 1—2 %.
Рівень подрібнення регулюють:
Швидкістю молотильного барабана.
Зазорами в підбарабанні.
Із зменшенням зазора в підбарабанні покращується інтенсивність обмолоту та сепарації, на деці зростає ступінь перетирання соломи, а умови для сепарації зерна на соломотрясі й очищуванні погіршуються.
Втрати регулюють:
Зазором у підбарабанні.
Швидкістю молотильного барабана.
Для перевірки втрат вільним зерном у соломі з різних місць копиці беруть 3—5 проб, кожна з яких близько 0,5 кг. Виділяють з них вільне зерно і визначають середнє значення виміряного зерна в одній пробі. За нормальних умов втрати вільним зерном — у соломі мають перевищувати 1 %.
Втрати вільним зерном регулюють:
Зазорами в підбарабанні.
Швидкістю обертання барабана.
Із збільшенням частоти обертання останнього покращується інтенсивність обмолоту сепарація зерна через деку. Для перевірки втрат недомолотом і вільним зерном у полові з різних місць копиці беруть 3—5 проб, кожна з яких масою близько 100 г (що відповідає при нормальній вологості 3 л). Виділяють з проб вільне зерно та недомолочене колосся. Перемолочують вручну і визначають середнє значення виміряного зерна в одній пробі. Втрати в нормальних умовах мають не перевищувати 0,5—1 %, у тому числі недомолот у полові 0,1—0,3 %. Очистка вважається найскладнішим і найвідповідальнішим агрегатом. На відміну від комбайнів «Нива» і «Колос» у комбайнах «Дон» використовують автономний домолочувальний пристрій. З нього продукти надходять безпосередньо на очистку, а не на соломотряс. У зв’язку з цим різко знижено подрібнення насіння та підвищено ефективність роботи сепаратора грубої купи.
Рівень втрат регулюють:
Відкриттям жалюзі решіт і подовжувача верхнього решета.
Частотою обертання вентилятора.
Частотою обертання барабана.
Зазорами підбарабання.
Необмолочені колоски можуть іти у втрати:
Від надлишку повітря на очистці (видування колосків).
Від його недостачі (схід колосків у щільному шарі купи).
Критерієм надлишку повітря служать втрати вільним зерном у полові з перевагою щуплих зерен. На відміну циркуляції купи збільшують частоту обертання вентилятора до максимально можливої (решета при цьому доцільно регулювати до найбільших розчинів жалюзі). Такий режим роботи очистки сприяє не тільки скороченню втрат недомолотом і вільним зерном, але й зменшенню залипання решіт при збиранні вологих і засмічених хлібів.
Чистоту бункерного зерна оцінюють візуально. Якщо за сприятливих погодних умов і нормальної вологості зерна в бункері відсутні колоски або їх дуже мало, а домішок полови незначний, то засміченість відповідає агротехнічним вимогам (не більше 3 %). Чистота бункерного зерна залежить від маси зерна повного бункера. Її рівень регулюють:ступенем відкриття жалюзі решета,подовжувача верхнього решета, швидкістю обертання ротора вентилятора
Загальні правила техніки безпеки
при роботі з комбайнами