Тема уроку: Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина)
Завдання уроку:
Означення
Означення
називає ознаку предмета
який?, яка?, чий? котрий?
Виражається
прикметником,
дієприкметником,
займенником,
рідше – іншими
частинами мови
За будовою
поділяється на:
( виражається
1 словом)
Види означення
Узгоджене
означення
Неузгоджене
означення
Узгоджені і неузгоджені означення
Узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку.
Означення |
Узгоджене
Неузгоджене
Виражаються іменниками, особовим займенниками, прислівниками , інфінітивами, сполученням слів.
Прикладка як різновид означення
Вказує на ознаку предмета і
дає іншу назву.
Виражається іменником
Вказує на
Виступає назвою
Вік, місце проживання,
професію,
національність, рід занять
Вулиць, сіл, міст, рік, озер,
планет, книг,
кінотеатрів, кораблів і т.д.
Додаток
Додаток
Пов’язується з підметом, присудком або іншими другорядним членом речення (додатком чи означенням)
Означає предмет, на який спрямована дія (процес чи стан) або відповідно до якого ця дія (процес чи стан) відбувається
Виражається іменником, займенником або іншими частинами мовами, ужитими в ролі іменника
Відповідає на запитання непрямих відмінків
Прямі додатки (виражені іменниками у формі знахідного відмінка) | Непрямі додатки (виражені іменниками у формі непрямих відмінків, окрім знахідного) |
| |
СХЕМА �характеристики додатка�
4. Указати на спосіб вираження додатка
непрямий
прямий
3. Визначити вид додатка
2. З’ясувати, з яким членом речення він пов’язується й на яке запитання відповідає
1. Виділити в реченні додаток (підкреслити його)
Обставина
Способи вираження обставин
Обставини виражаються:
Обставина
Виражається іменником, прислівником, інфінітивом, дієприслівником або фразеологізмом
Відповідає на запитання як? куди? для чого? чому? за якої умови? незважаючи на що?
причини
Мети
Умови
Часу
Місця
Міри й ступеня дії
Способу дії
Виражає характеристику чи ознаку дії
Вид | Що означає | Питання, на які відповідає | Приклади |
Способу дії | Спосіб здійснення дії, вияву ознаки | як? Яким способом? | Він поїхав поїздом.�Тихо пливе блакитними річками льон |
Міри і ступеня | Інтенсивність дії чи ознаки, міру їх вияву | якою мірою? як часто? скільки разів? наскільки? | Це мені знайоме до болю; � Вона вміла дуже добре куховарити |
Місця | Місце дії, напрям руху | де? куди? звідки? | Я прийшов додому. |
Часу | Час дії, її часову межу | коли? з якого часу? доки? відколи? як довго? | Мовчав кілька хвилин. Завтра вставати рано. |
Причини | Причину, підставу виникнення дії | чому? з якої причини? через що? | Він зрадів, побачивши сина. |
Мети | Мету дії | навіщо? з якою метою? для чого? | Ми поїхали на відпочинок. Погонич зумисне гнав коні з усієї сили |
Умови | Умову, за якої відбувається чи може відбутися дія | за якої умови? | Лежачи й сокира іржавіє. Не спитавши броду, не лізь у воду |
Допусту | Умову, всупереч якій відбувається дія | незважаючи на що? усупереч чому? | Прийшов попри всі попередження. Було душно, незважаючи на таку рань. |
СХЕМА �характеристики обставини�
4. Визначити спосіб вираження обставини
3. Визначити вид обставина
2. З’ясувати, з яким членом речення вона пов’язується й на яке запитання відповідає
1. Виділити в реченні обставину (підкреслити її)
допусту
причини
мети
умови
часу
місця
міри й ступеня дії
способу дії
Лінгвістичний експеримент
Розповісти про побачене непоширеними реченнями.
Очікувані відповіді:
Прийшла зима. Іде сніг. Ліс заснув. Тварин немає. Сніжинка впала.
Зробіть висновок, яка роль другорядних членів речення
Очікувана відповідь: Другорядні члени речення роблять наше мовлення більш точним, виразним, образним, емоційним тощо.
Домашнє завдання
Вивчити теоретичний матеріал параграфа 10, стор.48.
Дякую за увагу та плідну працю!