Адаптаційний цикл базової середньої освіти: перехід від початкової до базової освіти

Лариса ГОЛОДЮК, заступник директора з науково-методичної діяльності КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

Понятійна база:

1. Концепція «Нова українська школа» (мета і ключові компоненти; базові поняття педагогіки партнерства; сутнісні ознаки компетентностей, компетентнісного підходу та наскрізних вмінь як основи для формування компетентностей);

2. Державний стандарт базової середньої освіти (ціннісні орієнтири базової середньої освіти; освітні галузі; мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей; загальні результати навчання; конкретні результати навчання; орієнтири для оцінювання);

3. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (освітня програма закладу освіти; навчальний план; модельна навчальна програма, її зміст та структура; розроблення навчальної програми; планування освітньої діяльності; академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти).

​

Розуміння�Упевненість�Реалізація

Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа — це передусім учитель. Особистість учителя — наріжний камінь виховання.

В.О. Сухомлинський

1

2

3

1

2

3

КЕКСИ

МАФІНИ

КАПКЕЙКИ

1. Концепції «Нова українська школа» (мета і ключові компоненти; базові поняття педагогіки партнерства; сутнісні ознаки компетентностей, компетентнісного підходу та наскрізних вмінь як основи для формування компетентностей)

Концепція НУШ (затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р)

Рекомендація 2006/962/ЄС �Європейського Парламенту та Ради (ЄС) �"Про основні компетенції для навчання �протягом усього життя" �від 18 грудня 2006 року

Мета і ключові компоненти Концепції «Нова українська школа»

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Базові поняття педагогіки партнерства

Один із принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі – між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

Базові поняття педагогіки партнерства

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей)

Нова школа працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:

Сутнісні ознаки компетентностей, компетентнісного підходу та наскрізних вмінь як основи для формування компетентностей

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Сутнісні ознаки компетентностей, компетентнісного підходу та наскрізних вмінь як основи для формування компетентностей

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння вчитися впродовж життя

Спілкування іноземними мовами

Математична компетентність

Ініціативність і підприємливість

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Екологічна грамотність і здорове життя

Соціальна та громадянська компетентності

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане

• уміння висловлювати думку усно і письмово

• критичне мислення

• здатність логічно обґрунтовувати позицію

• виявляти ініціативу

• творити

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення

• уміння конструктивно керувати емоціями

• застосовувати емоційний інтелект

• здатність співпрацювати в команді.

Педагогіка партнерства і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища.

Таке середовище допомогає створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання.

2. Державний стандарт базової середньої освіти (ціннісні орієнтири базової середньої освіти; освітні галузі; мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей; загальні результати навчання; конкретні результати навчання; орієнтири для оцінювання)

Цінності та принципи педагогіки партнерства покладено в основу стандарту освіти, оновленої системи професійного розвитку вчителя, сучасної державної освітньої та кадрової політики (відбір та оцінювання педагогів).

2. Державний стандарт базової середньої освіти (ціннісні орієнтири базової середньої освіти; освітні галузі; мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей; загальні результати навчання; конкретні результати навчання; орієнтири для оцінювання)

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ДВА ЦИКЛИ: АДАПТАЦІЙНИЙ (5-6 КЛАСИ);

БАЗОВЕ ПРЕДМЕТНЕ НАВЧАННЯ (7-9 КЛАСИ).

Перший цикл спрямований на підтримку інтересу до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою.

Другий цикл базової середньої освіти спрямований на формування в учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.

2. Державний стандарт базової середньої освіти (ціннісні орієнтири базової середньої освіти; освітні галузі; мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей; загальні результати навчання; конкретні результати навчання; орієнтири для оцінювання)

Загальна характеристика документу:

1. Покладання компетентнісного підходу в основу побудови Cтандарту на ключових компетентностях та освітніх результатах, якими має оволодіти кожний випускник школи на певних етапах навчання, загалом кожна людина, щоб бути успішною в житті.

​

2. Освітні результати визначаються не лише за рівнями освіти, а й за циклами навчання, які враховують вікові особливості учнів і специфіку освітнього процесу на даному етапі навчання. Для базової середньої освіти — це 5-6 класи і 7-9 класи.

​

3. На основі цілісного бачення поступу дитини в навчанні від 1 до 12 класу, визначений компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі у забезпеченні формування усіх без винятку ключових компетентностей.

2. Державний стандарт базової середньої освіти (ціннісні орієнтири базової середньої освіти; освітні галузі; мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей; загальні результати навчання; конкретні результати навчання; орієнтири для оцінювання)

4. Стандартом забезпечується наступність між початковою і базовою середньою освітою.

​

5. Надається більше академічної свободи закладам освіти, оскільки в Базовому навчальному плані для кожної освітньої галузі зазначається мінімальна і рекомендована кількість навчальних годин за циклами навчання. Це надає можливість школам при створенні власних освітніх програм варіювати в обсягах навчального навантаження залежно від освітніх потреб та інтересів учнів.

ОСВІТНІ ГАЛУЗІ 

У Державному стандарті немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. 

Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання учнів у 9-ти галузях освіти: 

1. мовно-літературній,
2. математичній,
3. природничій,
4. технологічній,
5. інформатичній,
6. соціальній і здоров’язбережувальній,
7. громадянській та історичній,
8. мистецькій,
9. фізичній культурі.

Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.

Перелік основних компетентностей виглядає так: 

• вільне володіння державною мовою,
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,
• математична компетентність,
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
• інноваційність,
• екологічна компетентність,
• інформаційно-комунікаційна компетентність,
• навчання впродовж життя,
• громадянські та соціальні компетентності,
• культурна компетентність,
• підприємливість і фінансова грамотність.

НАСКРІЗНІ ВМІННЯ

Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є спільними для всіх компетентностей.

Перелік наскрізних умінь:

• читати з розумінням,
• висловлювати власну думку усно і письмово,
• критично та системно мислити,
• діяти творчо,
• виявляти ініціативність,
• здатність логічно обґрунтувати позицію,
• конструктивно керувати емоціями, 
• оцінювати ризики,
• приймати рішення, 
• розв’язувати проблеми.

БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Державний стандарт містить 7 варіантів базових навчальних планів, відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.

З-поміж них – базові навчальні плани закладів загальної середньої освіти, класів (груп), спеціальних закладів та спеціальних класів (груп):

• з українською мовою навчання,
• з навчанням мовою корінного народу або національної меншини,
• з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Також частиною стандарту є базові навчальні плани для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.

Базовий навчальний план описує загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями: рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.

Для кожної освітньої галузі визначено:

3. Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (освітня програма закладу освіти; навчальний план; модельна навчальна програма, її зміст та структура; розроблення навчальної програми; планування освітньої діяльності; академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти).

​

Освітня програма закладу середньої освіти

Варіанти реалізації освітньої галузі в типовому навчальному плані

7 базових навчальних планів

Модельна навчальна програма, її зміст та структура;

розроблення навчальної програми;

планування освітньої діяльності;

академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти.

результат

Психологічний аспект!!!

Дякую за увагу!