Остап Вишня український письменник, гуморист. Трагічна доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок. �«Моя автобіографія»
Охтирський район – то його Батьківщина.
Селянська сімʼя – гарна, дружна родина.
Тато – поміщик, дід – хлібороб,
А цей юнак працював фельдшером.
Потім – учасник війни громадянської.
Він же згодом – ворог влади радянської.
Ирій високо в небі летить.
Шана по звільненню миттю приходить.
Навіть у скрутну хвилину сміявся,
Ярим поборником сміху зостався!
Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович),— український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ століття
Остап Вишня
Будинок Остапа Вишні в селі Грунь
Народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Сумська область)
Остап Вишня
Виріс у багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї
Родина Остапа Вишні
Батьки письменника: Губенко Михайло Кіндратович та
Параска Олександрівна
"Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу".� Остап Вишня��"Друг людини, друг природи й праці,�Грізний ворог нечисті і зла".� МаксимРильський�� Треба любити людину більше, ніж самого себе. � Остап Вишня�
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ
Закінчив двокласну Зіньківську школу.
1907 р. Закінчив військово-фельдшерську школу в Києві.
1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету
Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні.
У 1919 р. за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» (текст про труднощі письменницької праці).
Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець».
1921р. — усмішка «Чудака, їй-богу» — вперше під підписом Остап Вишня.
26 грудня 1933 року, коли почалися масові репресії проти української інтелігенції, письменника заарештували.
22 лютого 1934 року засудили до розстрілу, проте 3 березня розстріл замінили на 10 років заслання.
Остап Вишня брав участь у діяльності літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», входив до Спілки письменників. Після розпуску ВАПЛІТЕ стає одним з організаторів «Політфронту».
Остап Вишня
1933 року популярний письменник був звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Запроторений на 10 років до таборів ГУЛАГу
В таборі ГУЛАГу
На засланні Остап Вишня практично нічого не писав, крім щоденника. Відбувши 10-річне заслання Остап Вишня повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника було конфісковано, а сім'ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники:
М. Бажан, М. Рильський, Ю. Смолич. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: “Хіба я тепер зумію?”
Протягом цих страшних років поруч із письменником була його дружина - акторка Варвара Маслюченко
Остап Вишня з дружиною
Перший твір після концтабору – усмішка «Зенітка», що обійшла усі фронти, часто звучала по радіо
Остап Вишня
читає «Зенітку»
1944р. — перший твір після заслання «Зенітка».
Працював у журналі «Перець».
У 1955р. реабілітовано.
28 вересня 1956р. помер, похований на Байковому кладовищі.
“Моя автобіографія”
Автор: Остап Вишня (Павло Губенко)
Рік написання: 1927 (написана за 2 дні)
Жанр: гумореска (усмішка)
Тема: розповідь про батьків Остапа Вишні, навчання й формування світогляду письменника.
Головні герої: Павло – герой-оповідач, його батько та мати, баба, бариня, вчитель Іван Максимович.
Композиція: 3 розділи. 1 розділ – народження Остапа Вишні, його дитинство; 2 і 3 розділи – навчання Остапа Вишні; формування його світогляду.
авто - сам
біографія - опис життя