Організація освітнього процесу�дітей з особливими освітніми потребами

Директор ІРЦ Ніна ПРОНЧАКОВА

КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Лиманської міської ради

�

З метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття освіти в умовах воєнного стану було внесено ряд змін до нормативно-правових актів, що регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей.

Міністерством було надано детальні роз’яснення щодо організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребам із урахуванням зазначених змін (лист МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»).

1. Організація інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти.

В період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) відповідно до пункту 1 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти інклюзивне навчання можливе з застосуванням дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.

Застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти стосується в тому числі проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять.

Лист МОН від 31.08.2023 №1/13094-23 « Про організацію освітнього процесу дітей з ООП у 2023-2024 н.р»

​

Усі діти інклюзивних класів, у т.ч. діти з ООП, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з ООП передбачено доповнення освітньої програми корекційно-розвитковим складником. 

Програми для спеціальних закладів освіти можуть бути лише ресурсом для адаптації та /або модифікації освітньої програми до потреб дітей з ООП.

​

Адаптація спрямована на:

• пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття;
• використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, правил тощо);
• розроблення та формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.

Для кращого засвоєння матеріалу можна використовувати:

• поділ завдань на кілька, простіших за змістом або покрокових;
• зменшення тривалості виконання завдання або їхньої кількості за умови збереження рівня складності:
• частіші повторення, спрощені інструкції до виконання;
• залучення нетипових методик – комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо;
• оформлення навчальних матеріалів з огляду на фізіологічні потреби учня – великий шрифт, виділення кольором, підкреслення.

​

​

Основні завдання модифікації – спрощення, виключення чи ущільнення змісту навчальної програми з урахуванням особливостей учня з ООП. Також вона спрямована на забезпечення активності дитини в навчальній соціалізації (активній участі в навчанні класу) та організацію індивідуальних умов навчання за допомогою додаткових методів і засобів.

Особливість методики в тому, що вона не аналогічна вимогам та змісту навчання спеціальних шкіл. Ідея модифікованої інклюзії в тому, що дитина вчиться за тим же тематично-календарним планом, що і весь клас загальноосвітньої школи. Теми уроків для учня з ООП та решти учнів збігаються, але різняться матеріали, підходи та глибина вивчення. Програми ж спеціальних шкіл можна (і варто!) використовувати як методичний матеріал визначення змісту навчання та класифікацій оцінювання.

Для модифікації навчальних планів та змісту уроків використовують:

• скорочення обсягу матеріалу, що вивчається на уроці;
• зменшення кількості тем з однієї чи кількох дисциплін;
• заміна завдання на інше за збереження напряму вивчення дисципліни (наприклад, набрати текст на комп’ютері замість писати його ручкою);
• зниження складності завдання (додавання замість множення);
• використання додаткових матеріалів – карток, алгоритмів дії, правил – у вигляді малюнків чи позначок;
• повторення інструкцій та алгоритмів дії.

​

​

​

​

Після завершення здобуття освіти , незалежно від форми її здобуття учні, в т. ч. з особливими освітніми потребами, отримують документ про освіту відповідного державного зразка. Зразки документів про освіту затверджені наказом МОНУ від 16 жовтня 2018 року № 1109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2018 р. № 1279/32731 .

​

Відповідно до особливостей розвитку для учня з порушеннями інтелектуального розвитку може розроблятися індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма, яка передбачає застосування адаптації/модифікації змісту навчального матеріалу.

Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку встановлено окремий зразок документа про здобуття базової середньої освіти.

​

Діти, які мають інтелектуальні труднощі тяжкого та найтяжчого ступеня прояву (порушення інтелектуального розвитку помірного ступеня) –отримують довідку про закінчення повного курсу навчання (для осіб з помірними інтелектуальними порушеннями)

Щодо повторного курсу навчання�

Передбачено можливість подовження тривалості здобуття початкової та базової середньої освіти особами з ООП ( лише 1 раз на кожному рівні)

Потреба щодо продовження тривалості навчання для учнів, які навчаються в інклюзивних класах визначається командою психолого-педагогічного супроводу не пізніше ніж за півроку до завершення навчання, що зазначається в протоколі засідання, та є підставою звернення до ІРЦ для повторної комплексної оцінки розвитку дитини.

На підставі:

• висновку ІРЦ
• заяви батьків
• приймається решення педрадою та вводится в дію наказом керівника закладу освіти

​

2. Створення безпечного освітнього середовища є�психологічна безпека учасників освітнього процесу, зокрема учнів з особливими освітніми потребами.

Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації», розроблені Державною установою «Український інститут розвитку освіти» (лист МОН від 03.08.2023 № 1/11479-23)

https://mon.gov.ua/storage/app/media/inkluzyvne-navchannya/2023/08/04/Lyst.MON-1.11479-23.vid.03.08.2023-1.pdf

Підготовка учнів з ООП, їхніх сімей та педагогічних працівників закладів освіти має велике значення під час реагування на надзвичайні ситуації, зокрема воєнного характеру, як в межах закладу освіти, так і поза ним.�

Важливо враховувати!

-рівень обробки інформації та швидкість реакцій можуть бути іншими, відмінними від загальної кількості дітей, зокрема через особливості когнітивних функцій та емоційних процесів обробки інформації, сенсорні та моторні обмеження, складнощі з руховою сферою,�відмінності в обсягах уваги та концентрації тощо.

� Задача педагога- попередити психологічну травму, відслідкувати та не допустити її розвиток або вплив на дитину на значних для розвитку особистості та соціалізації.� Крок 1. Підвищити свою компетенцію стосовно засобів профілактики проявів�небажаної поведінки кожної дитини під час ситуацій, які вимагають негайного реагування.� Крок 2. Вміти опановувати себе,�контролювати свою поведінку та зовнішні реакції під час реагування на надзвичайні ситуації. � Крок 3. Взаємодія з батькам, емоційна підтримка сім’ям дітей з ООП, та орієнтовні знання про те, як справлятись з власними реакціями та емоційним реагуванням їх дитини, особливо під час дистанційного навчання.

Загальні рекомендації

Тренування

​

Встановлення причинно- наслідкових зв’язків

​

алгоритми власних дій під час реагування на ситуацію

1. Чому це відбувається?

2. Чому важливо готуватись?

3. Як важливо себе

поводити?

4.Чому варто не боятись, а робити те, чого вже навчився під час тренувань?

серія занять з соціально-емоційного навчання

Якщо я чую звук сирени- я …….

Якщо мені страшно- я….

​

Соціоадаптаційні труднощі ( діти з розладами аутистичного спектру)

Звична стереотипна поведінка та організація життя, як вдома, так і в закладі освіти дає такій дитині ілюзію стабільності та передбачуваності, все що

виходить за межі цього, - призводить до стресу та непередбачуваних

поведінкових реакцій.

Це може бути у вигляді: емоційний сплеск, істеричні прояви, різкі агресивні рухи тощо

Допомогти зрозуміти поведінку навколишніх людей та ситуацію, яку вони бачать, але не розуміють, за допомогою заздалегідь опрацьованих під час тренувань «соціальних історій» в тому

числі у вигляді візуалізацій. Створення разом з дитиною цих історій, котрі пояснюють що відбувається навколо, пояснюють дитині реакції, на які

чекають від неї під час реагування на надзвичайні ситуації.

Діти з інтелектуальними труднощами�(з інтелектуальними порушеннями)

- не завжди розуміють події які відбуваються незаплановано та/або свої реакції на ці події..

- реагують на подію

на основі реакції оточуючих дорослих і однолітків та значно менше покладаються на слова та пояснення, які отримають

• часто не відчувають тривоги
• може відреагувати, як реагувала б

дитина значно молодшого віку

​

Що має зробити тут педагог?- контролювати власні реакції, які в будь- якому разі

“зчитує” дитина.

Інструкції, пояснення і інші комунікаційні дії мають бути

простими та конкретними. Для пояснення подій треба використовувати малюнки та інші доступні засоби візуалізації.

Діти з труднощами в навчанні

знижений аьо низький рівень емоційної зрілості та здатності

розуміти поняття, особливо коли основна складність полягає в обробці

інформації та тлумаченні слів, які дитина чує та говорить.

інформація

для дитини означає саме те, що вона чує в слові, а не те, що вкладено в

• поняття

- слова треба обирати ретельно, щоб не допустити неправильного розуміння сказаного.

- повторення сказаного, можливо і супроводу

візуальними підказками.

-перевіряти чи зрозуміла їх суть та значення для дитини.

Сенсорні порушення- �діти з функціональними(слуховим, зоровими, фізичними труднощами)

Діти з порушеннями зору не можуть реагувати на зовнішні орієнтири

та візуальні підказки.

​

Діти з порушеннями слуху -складнощі в розумінні мовлення дорослого під час подій

Інтонації голосу та його інтенсивність будуть джерелом знань дитини про навколишній світ.

​

Нездатність зрозуміти

ситуацію, в якій дитина знаходиться, породжує страх та тривогу, іноді

більше, ніж сама надзвичайна ситуація.

-відповісти на всі питання, пов’язані з реагуванням

на надзвичайну ситуцію і заздалегідь практикувати орієнтування та рух

під час тренувань.

-слова для розмови педагогу

треба вибирати конкретні, та ті, які мають візуальне підкріплення (використання малюнків/візуальних історій).

-вивчити спеціальні

слова, жести, знаки, які можуть знадобитися під час реагування.

Емоційні/поведінкові розлади

обмежені навички справлятися з стресовими ситуаціями в щоденному

побуті.

- сильніші прояви реакцій та симптоми

замкнутості, збудження, безпорадності, відчаю. -підвищенні руйнівної та непередбачуваної поведінки,

більш концентрованій агресії та сильнішій її інтенсивності

організація

багаторазових рутинних тренувань, які стануть для дитини звичними,

“напрацьованими” та не будуть викликати таких реакцій.

Час для спілкування