Слідами караїмського етносу: національний та місцевий вимір

Роботу виконала:

Чорногор Вєра Віталіївна

03.12.2007 р. н.

учениця 9 класу

Комунального закладу

«Красносільський ліцей»

Олександрівської селищної ради

Кропивницького району

Кіровоградської області

Науковий керівник:

доцент Проскурова Світлана Володимирівна

Педагогічний керівник:

Сокол Валентина Михайлівна

учитель історії

КЗ «Красносільський ліцей»

​

​

Згідно з офіційними даними (Всеукраїнський перепис населення 2001 року), на території України мешкають 1196 караїмів. З них вважали рідною караїмську мову – 5%, російську – 70%, українську – 13%, кримко-татарську – 1,6%.� Важливим кроком щодо визначення статусу караїмів в незалежній Україні стало прийняття Закону України "Про корінні народи України" № 1616-IX, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2021 року.

В селі Красносілля є такі народні назви вулиць як Караїмка та Переселенці.

Вулиця Яблунева, яку місцеві жителі називають Караїмка.

Проведено опитування одинадцяти інтерв’юерів стосовно проживання караїмів на території с. Красносілля

Родичі Цимбал (Верко) Наталії Миколаївни приїхали у Красносілля в другій половині ХІХ століття з міста Керч і були етнічними караїмами. Пра-прадід був караїмом.

Фото з сімейного альбому Цимбал (Верко) Наталії Миколаївни (1920-ті роки)

Можна припусти, що представниками караїмського етносу була родина Яригіних, яка проживала у селі Красносілля.

Лобач Олімпіада з внуком Євтушенком Миколою (середина 1940-х років)

Євтушенко (Лобач) Федора з дітьми (Микола та Любов) на початку Другої світової війни (поч. 1940-х рр.)

Поширені серед місцевих караїмів імена у ХХ столітті: Ларіон, Фросинія, Петро, Йосип, Настя, Феодора, Олімпіада, Марина, Параска, Марія, Катерина, Василь, Андрій.

У цей період вже спостерігається асиміляція караїмського етносу з місцевим населенням.

Заняття місцевих караїмів були також різноманітними: педагогічна діяльність (Каневський Йосип, Добровольська Катерина), робота у місцевому колгоспі (Судак Петро), торгівля.

У ХХ столітті караїми проживали на вулицях Поштовій, Садовій, Шкільній, центральній частині села Красносілля.

Після прийняття Закону України «Про корінні народи України» у караїмського етносу з’явилася можливість відродження етнічної культури та сприяння цьому з боку держави, але, на жаль, втрачено дуже багато часу і цей процес буде дуже непростим…�Сподіваюсь, що моя робота сприятиме збереженню історичної пам’яті про караїмів села Красносілля.�