Народнi прикмети у визначеннi погоди

Народна метеорологія — одна з найдавніших галузей народних знань, що обіймає систему прикмет, раціональних спостережень і достовірних передбачень про погодні зміни на близький чи віддалений час. Землеробський характер господарських занять українців зумовлював цілковиту залежність успішного проведення сільськогосподарських робіт, а відтак і добробуту селянина, від природно-кліматичних умов. Усвідомлення цього вимагало уважно приглядатись до навколишнього середовища, розвивати спостережливість, виявляти причинно-наслідкові зв'язки між зміною певних атмосферних явищ, характером поширення звуку, поведінкою тварин, станом рослин та наступною зміною погоди. Існував цілий комплекс прикмет, що відбивали певні закономірності взаємозв'язку погодних явищ у різні пори року. Тут уже помітні християнські нашарування. Так, надто важливим у прогнозуванні погоди на віддалену перспективу вважався період напередодні та після Різдва. До численних християнських свят, у дні яких намагалися за станом погоди визначати навіть майбутній урожай, належать свята Благовіщення, Стрітення, Сорока святих, Покрови, Юрія, Явдохи і багато інших. 

ПРОГНОЗУВАННЯ ПОГОДИ ЗА НАРОДНИМ КАЛЕНДАРЕМ

​

• ВЕСНА
• ЛІТО
• ОСІНЬ
• ЗИМА

​

Весна

• Якщо на Вiднайдення (9 березня) падає снiг Пасха буде холодною.Якщо буде сухо-на Пасху дощ.
• Яка Євдокiя (14 березня), таке буде i лiто.
• Яка погода на Пущення, така буде i на Пасху, а яка на Пасху, то така i на всю осiнь.
• Яке Благовiщення (7 квiтня), така i Пасха.
• Яка погода на Гавриїла (8 квiтня), такою буде i 8 жовтня.
• Як на Мокiя (24 травня) дощ - на мокре лiто.
• Якщо на Трiйцю йтиме дощ, то дощитиме до кiнця мiсяця.

​

Лiто

• Коли на Петра (12 липня) сльота, буде цiле лiто багато болота.
• Якщо на Петра спека - на Рiздво мороз.
• Якщо на Мокрини (1 серпня) дощ з ранку - буде дощовим вересень, на обiд - буде сльотавим жовтень, увечерi - буде мокрим листопад.
• Яка погода на Iллi (2 серпня), така i на Чесного Хреста (27 серпня).
• Коли на Успiння праведної Ганни (7 серпня) ранок холодний - зима буде люта. Якщо сонячно i тепло - зима морозна, але спокiйна, якщо дощ - зима снiгова i мокра.
• Якщо на Михея (27 серпня) буря - буде сльотавий вересень.

Осiнь

• Яка погода на Кiндрата (4 жовтня), така буде чотири тижнi.
• Якщо снiг на Богослова (9 жовтня) - зима ляже на Михайла (21 листопада).
• Яка погода на Покрову (14 жовтня), такою буде зима.
• Якщо на Покрову не випав снiг, то не буде його аж до сiчня.
• Якщо на Покрову сухо i тепло - зима буде пiзньою.
• На Дмитра (8 листопада) без снiгу - зима ще не скоро.
• Якщо ж на Дмитра випав снiг, то на Введення (4 грудня) буде снiгу по колiно.
• Як вiтер на Кузьми-Дем'яна (14 листопада), то буде зима санна.
• Якщо на святителя Iоанна Милостивого (25 листопада) йде дощ чи снiг, то буде ще тепло аж до Введення (4 грудня). 

Зима

• Коли на Фекли (3 грудня) снiг, то 3 червня буде дощ.

​

• Якщо на Введення (4 грудня) випаде снiг, то розтане.

​

• На Введення мороз - всi празники зимовi будуть з морозами.

​

• Якщо на Митрофана (6 грудня) пiвнiчний вiтер i снiг, то 6 ч ервня буде такий же вiтер i дощ.

​

• По погодi перших дванадцяти днiв, що йшли за днем Спиридона (26 грудня), дiзнавались про погоду кожного з 12 мiсяцiв наступного року: погода 27 грудня свiдчила про погоду на сiчень, погода 28 грудня - про погоду лютого, 29 грудня - про березень i т.д.

​

• Якщо на Меланiї (13 сiчня) вiтер вночi з пiвдня - на тепле лiто.

​

• Якщо на преподобного Григорiя (23 сiчня) є iнiй на скиртах - лiто буде мокрим.

​

• Коли ж багато iнею на деревах - на сухе i тепле лiто.

​

• Якщо на Тетяну (25 сiчня) iде снiг - лiто буде дощовим.

​

• Якщо на преподобного Павла Фiвейського (28 сiчня) вiтер, то буде рiк сирим.

​

• Яка погода на Макарiя (1 лютого), таким буде цiлий лютий.

​

• Добре, якщо на Стрiтення (15 лютого) до обiду iде снiг, а пiсля обiду морозно i ясно, то i лiто буде добрим.

​

• Якщо на Водохрещi (19 сiчня) погода ясна й погожа - на посушливе лiто.

​

• Якщо Григорiй (23 сiчня) скирти iнеєм вкриє, чекайте сирого i холодного лiта.

За всієї своєї достовірності народна метерологія мала у своєму складі й чимало забобонних повір'їв. Зокрема, намагаючись гарантувати врожай та уникнути небажаних погодних явищ, селяни широко послуговувалися магічними обереговими засобами, численними табу та обмеженнями щодо певних видів робіт у відповідні дні.

Майже в кожному селі були свої знавці-метеорологи, котрі вели спеціальні щоденники спостережень за погодою і були добре обізнані з цією цариною народного досвіду.