Пляжний волейбол

Пляжний волейбол - популярний вид спорту, гра на розділеної високою сіткою піщаному майданчику, в якій дві команди, що знаходяться по різні сторони сітки, перекидають через неї м'яч, як правило, руками, з метою приземлити його на чужій половині і не допустити падіння м'яча на своїй половині майданчика.

Пляжний волейбол розвинувся як самостійний вид спорту з класичного волейболу. Між двома видами спорту існує багато спільного, але є й істотні відмінності в правилах і техніці гри. Пляжний волейбол, крім традиційних для волейболістів стрибучості, хорошої реакції, сили, почуття м'яча, вимагає особливої ​​атлетичності (в грі на піску спортсменам доводиться частіше здійснювати стрибки і ривки) і витривалості (матчі, в яких заміна гравців в командах правилами не передбачені, часто проходять в умовах високої температури, при яскравому сонці або під час дощу і сильному вітрі, до того ж звичайною практикою є проведення однією командою декількох ігор в день)

Важливим якістю для гравців є універсалізм, адже команда в пляжному волейболі складається всього з двох чоловік. Гравці не розділені по амплуа і розміщуються на майданчику вільно. Однак зараз у багатьох командах можна виділити високого блокуючого і менш високого, але більш рухомого захисника (догравальника), звільненого від роботи на блоці

У пляжний волейбол грають на майданчику 16 × 8 м (правило введено в 2002 році), яка покрита піском глибиною не менше 40 см і розділена на дві рівні частини сіткою (висота сітки, як і в «звичайному» волейболі - 2,43 м для чоловіків і 2,24 м для жінок). З обох сторін простір над сіткою обмежена спеціальними антенами.

М'яч в пляжному волейболі трохи більше класичного (66-68 см), тиск в ньому менше. Він повинен мати кольорову яскраве забарвлення.

Команда складається з двох гравців, заміни по ходу матчу правилами не передбачені (при важкій травмі, дискваліфікації, відмову гравця від продовження матчу команді зараховується поразка). Тренер може спостерігати за матчем тільки з трибуни. Форма гравців складається з шорт або купального костюма, в біч-волей грають босоніж, якщо інше не дозволено суддями.

Для перемоги в матчі необхідно виграти дві партії. Партії граються до 21 очка, третя, вирішальна, партія триває до 15 очок, для перемоги в кожній з партій необхідна різниця в рахунку не менше двох очок. Гра йде за принципом rally-point ( «кожен розіграш - очко»), якщо розіграш виграє команда, яка приймала, вона, окрім очка, отримує право на подачу. Гравці команди подають по черзі: спочатку один - до тих пір, поки команда не втратить право на подачу через програш очка або помилки; після того, як команда знову відіграє подачу, подає інший гравець і т. д.). Відбивати м'яч можна будь-якою частиною тіла.

Протягом гри кожна команда має право на два 30-секундних тайм-ауту. У пляжному волейболі частіше, ніж в класичному, відбувається зміна сторін, щоб команди знаходилися в рівній залежності від зовнішніх факторів (сонця і вітру). Команди міняються сторонами після розіграшу кожних семи очок в перших двох партіях, і кожних п'яти очок - у третій

Гравці однієї команди можуть торкнутися м'яча не більше трьох разів, після чого зобов'язані повернути його на бік противника. Блок входить в число трьох торкань. Гравець також не може вдарити по м'ячу двічі підряд (виняток: після блоку і при першому торканні).

За неспортивну поведінку можливі покарання у вигляді зауваження, попередження (жовта картка, яка веде до програшу очки) або видалення гравця (червона картка, означає поразку в матчі).

Однією з цікавих особливостей пляжного волейболу є використання сигналів для підказки партнера, яка тактика гри буде обрана. Сигнал подаються за спиною гравцем, який знаходиться ближче до сітки під час подачі або безпосередньо перед блокуванням.

Руки соответствуют сторонам нападения — левая рука для нападающего слева, а правая для нападающего справа. Как правило, один палец означает блокирование удара в линию, два пальца — блокирование удара в диагональ, рука, сжатая в кулак, означает, что игрок не будет ставить блок, а открытая рука означает блокирование «в мяч». При подаче «мигание» рукой, то есть попеременное сжимание руки в кулак и её разжимание, означает, что блокирующий хочет, чтобы его или её партнёр подал в игрока на соответствующей стороне площадки

Крім сигналів руками в пляжному волейболі використовуються і підказки «голосом». Гравець, який залишається в захисті, може їх використовувати як для підказки партнеру, так і для повідомлення партнеру про свою позицію. Як правило, це сигнали лінія і діагональ, що означають блокування відповідного напряму удару. Крім того, гравці можуть домовлятися між собою про інших умовні сигнали.

Дякую

за увагу