• Засоби милозвучності української мови

ОРФОЕПІЧНА НОРМА. ОРФОЕПІЧНА ПОМИЛКА. ОРФОЕПІЧНИЙ СЛОВНИК.

• Орфоепія

• ОРФОЕПІЧНІ МОВНІ НОРМИ

• Це сукупність правил вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення

�Типи норм�

Орфоепічні норми

 Регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень та наголошення слів.

Наприклад:

- тверда вимова шиплячих: чай, чому, Польща (а не чьай, чьому, Польщьа);

- дзвінкі приголосні в кінці слова або складу не оглушуються: гриб, репортаж, любов, раз, лід (а не грип, репорташ, любоф, рас, літ);

- голосний о ніколи не наближається до а : молоко, потреби, дорога (а не малако, патреби, дарога);

- літера щ передає звуки шч: вищий, що (а не висший, шо);

- буквосполучення дж, дз передають злиті звуки: сиджу, кукурудза (а не сижу, кукуруза);

- літера ґ передає звук ґ: обґрунтування, ґатунок (а не обгрунтування, гатунок)…

​

​

Вправа «Орфоепічна хвилинка»

Постав наголос у словах

• Багаторазовий, безпринципний, бешкет
• Благовіст,близький,болотистий,бородавка
• Босоніж,боязнь,бурштиновий,бюллетень,
• Звисока,здалека,зібрання,зобразити,
• Зозла,зрання,зручний,зубожіння

​

​

• Орфоепічний словник української мови

Кодексом орфоепічних норм слу­жить «Орфоепічний словник».

Орфоепічний словник є довідником правильної нормативної вимови і нормативного наголосу. У цьому словнику слова або їхні частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транскрипції: граєшся [грайеіс:а].

​

Вашими помічниками у виробленні нормативної вимови стануть такі видання:

• Українська літературна вимова і наголос.—К., 1973.;

​

• Погрібний М. І. Орфоепічний словник. — К., 1984.;

​

• Головащук С. І. Складні випадки наголошення: словник-довідник. — К., 1995.

​

Наслідком порушення орфоепічної норми літературної мови є

орфоепічна помилка

Орфоепічні помилки поділяють на три групи:

УВАГА! Порушення орфоепічних норм мови завжди негативно впливає на сприймання змісту мовлення, зосереджує увагу співрозмовника або слухача не на змісті, не на тому, про що йдеться в мовленні, а на його звуковому оформленні; часто недодержання орфоепічних норм може спричинити спотворення висловлюваної думки; воно завжди викликає небажані, неприємні емоції у співрозмовників та слухачів.

Фонетика (від гр. phone - звук) - розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.

*

8

Орфоепічні норми властиві усній мові.

​

Саме тому орфоепія тісно пов’язана з фонетикою.

• Засоби милозвучності української мови

Однією з характерних рис української літературної мови стала її милозвучність (евфонія).

Мова, як і музика, повинна бути милозвучною! Українська мова є однією з небагатьох мов, що від природи мають внутрішні засоби гарного звучання. Велика кількість голосних у словах, м’які приголосні, спрощення звуків роблять нашу мову дуже приємною для слуху.

• Милозвучність – звукова організація мовлення, яка надає йому особливого мелодійного звучання.

​

• Евфонія - приємне звучання окремих мовних елементів .

Правила милозвучності

1.Звуки в словах та реченнях організовуються так, щоб їх було легко вимовляти і щоб вони були розбірливі для того, хто слухає.

Це одна з найважливіших умов милозвучності мови.

2.Українська мова уникає збігу голосних.

3.Українська мова уникає важкого для вимови збігу приголосних.

Увага! Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо збіг голосних (хай навіть при цьому виникне збіг приголосних).

​

• Для створення мелодійного звучання мовлення служать різні фонетичні засоби:�

• позиційне чергування голосних і приголосних (прийменників у-в; сполучників і-й на початку слів:

указати — вказати, Іван — Йван; день у день, рука в руку; підняв угору, піднявся вгору; степ і море, море й степ; дощ іде, дощ не йде.

• Чергування [у] - [в] та� [і] - [й] є найуживанішим засобом милозвучності української мови.�

​

• можуть чергуватися як початкові літери у, в та і, й окремих слів, так і прийменники у, в та сполучники і, й.

​

​

Приголосні [в] та [й] уживаються:

Не чергуємо у з в

• у словах, коли чергування може змінити значення

Удача – вдача,

уклад – вклад,

укладати – вкладати,

уникати – вникати,

уступ - вступ,

управа - вправа,

ураження - враження.

​

• у словах, які вживаємо тільки з в або тільки з у:

взаємини, влада, власність, учень, удар, указ, увага узбережжя

,

Встав потрібну букву й обгрунтуй

Піднятися ?гору, поглянув ?гору,

важко ?піймати, зміг ?піймати,

захотіла ?плинути, захотів ?плинути,

яскраво ?являти, припинив ?являти,

мистецтво ?правління, лишитися без ?правління,

намагання ?рівноважити, спробуй ?рівноважити,

чай ?прикуску з медом, ласувала ?прикуску з медом.

​

Відпочиває ? твоїх батьків.

Гостює ? своєї мами.

Одягнений ? світле.

Проживаємо ? Львові.

Помилка ? свідоцтві.

Поклала ? стіл.

Стрибнути ? воду.

Книга ? шухляді.

Оцінка ? журналі.

Вишня ? саду.

Волошка ? полі.

Гості ? хаті.

Пішли ? кіно.

Живу ? Києві.

​

​

​

Встав потрібну букву й обгрунтуй

Батько ? мати,

війна ? мир,

добро ? зло,

журба ? радість,

небо ? зорі,

квіти ? трави,

літо ? зима.

Встав потрібну букву й обгрунтуй

?читель зайшов до класу.

Батьки ? діти, учителі ? учні прийшли на свято.

​

Батько і мати,

війна і мир,

добро і зло,

журба і радість,

небо і зорі,

квіти і трави,

літо і зима.

Встав потрібну букву й обгрунтуй

Учитель зайшов до класу.

Батьки і діти, учителі й учні прийшли на свято.

​

• Частки б (би), ж (же)�

Орфографічні норми визначають правила написання слів

​

Лексичні визначають можливості використання слова відповідно до лексичного значення та його відтінків, а також правила сполучуваності слів у реченні

​

Морфологічні визначають літературні форми слів

​

Синтаксичні визначають правила побудови словосполучень і речень.

​

Адрес. Адреса

Адрес — письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса — напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

Виключно. Винятково

Виключно, тобто лише, тільки (виключно для співробітників комерційних банків).

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).

Дипломат. Дипломант. Дипломник

Дипломат — посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант — особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.

Дипломник — автор дипломної роботи, підготовленої в училищі,

технікумі чи вузі.

​

Омоніми

Це слова, які однаково звучать, але мають зовсім різні значення. На відміну від багатозначних слів, значення омонімів не пов’язані між собою.

Наприклад:  лисичка (зменшувальне від лисиця) – лисичка (гриб), початок (кукурудзи) – початок (антонім кінець), промокати (ставати мокрим наскрізь) – промокати (висушувати промокальним папером).

Неповні омоніми – слова, у яких збігається лише частина форм, наприклад: кадри (особовий склад) і кадри (сцени, епізоди з кінофільму).

Морфологічні омоніми, або омоформи, являють собою випадковий збіг у звучанні і написанні форм різних слів, що належать до різних частин мови: умивався без мила – мила посуд, старенька мати –

мати надію, три ретельніше – три брати.

Тестування

• Виконання тестових завдань�1. Укажіть рядок, у якому в усіх словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.�А.Чес..ний, виїз..ний, тиж..невий;�Б.зап’яс..ний, хворос..няк, улес..ливий;�В.турис..ський, студен..ський, якіс..ний;�Г. шіс..надцять, кіс..лявий, хвас..ливий.��2. Знайдіть рядок, у якому не дотримано правил чергування у — в.�А. Виріс в селі, десь в саду, позичив вчора;�Б. загубився у хвилях, бувала у Львові, відобразити у творі;�В. прочитала в оголошенні; кинувся у вогонь, працювала в цеху;�Г. записався в гурток, послабила увагу, зайшла в учительську.�

• 3. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка�А низ..кий, волин..ський, утр..ох Б турец..кий, різ..бяр, нян..чин�В рибон..ці, красун..чик, сяд..те Г погод..ся, жен..шень, тон..ший��4.Помилку допущено в написанні відмінкової форми числівника�А семидесяти шести Б п’ятдесяти чотирьох�В восьмистам трьом Г дев’яноста восьми�� 5. Апостроф треба писати у всіх словах рядка�А дит..ясла, медв..яний, в..юнець �Б Мін..юст, В..ячеслав, розп..яття�В м..ятний, знічев..я, сер..йозний �Г пред..явник, міжгір..я, різьб..яр��

6. Позначте рядок, у якому порушено правила спрощення в групах приголосних.

А. Очисний, зап’ястний, шістнадцять, яхтсмен;

Б. кадетський, тиснути, журналістці, кістлявий;

В. шіссот, жалісний, усно, проїздний;

Г. випускний, тижневий, кореспондентський, серце.

​

7. Позначте рядок, у якому спрощення в групах приголосних відповідає правопису.

А. Буревісник, усний, пропускний, форпостний;

Б. жалісний, невістці, курортний, радісний;

В. улестливий, контрасний, щотижневий, стиснути;

Г. комендантський, доблесний, проїзний, шістдесят.

Метод «Мікрофон»

Сьогодні на занятті для мене важливим було…