Суспільно-політичне життя
(2005-2013 рр.)
План уроку:
Вибори Президента України 2010 р.
Перший тур голосування не виявив переможця.
Голоси виборців розподілилися таким чином: В. Янукович (35,32 %), Ю. Тимошенко (25,05 %), С. Тігіпко (13,06 %).
У другому турі з мінімальною перевагою перемогу здобув В. Янукович.
2. Загострення ситуації. Янукович
Обрання нового Президента призвело до чергового переформатування в парламенті. Із порушенням чинної Конституції було створено нову пропрезидентську коаліцію кількістю 235 депутатів у складі фракцій Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, позафракційних депутатів і депутатів, що погодилися увійти до коаліції на основі індивідуального членства. Коаліція сформувала уряд на чолі з М. Азаровим.
Новий уряд і Президент змінили зовнішньополітичний курс і внутрішню політику країни. За рішенням Конституційного Суду України було скасовано конституційну реформу 2004 р. і відновлено дію Конституції 1996 р. Спроба запровадити в Україні парламентсько-президентську форму правління завершилася поразкою.
2. Загострення ситуації. Янукович
Вибори до ВР 2012 р.
Напередодні парламентських виборів, провладна партія ініціювала зміни до виборчого законодавства:
225 депутатів
за партійними списками
225 депутатів
в мажоритарних округах
225 депутатів
2. Загострення ситуації. Янукович
Незважаючи на численні фальсифікації, підкуп виборців та використання адміністративного ресурсу Партія регіонів отримала – 30% голосів; Батьківщина – 25,54%; УДАР – 13,96%; КПУ – 13,18%; Свобода – 10,44%. Оскільки вибори відбували за змішаною системою то владі вдалось перетягнути на свою сторону чимало самовисуванців і вже 12 грудня 2012 р. було затверджено уряд на чолі з М. Азаровим, спікером Верховної Ради став один з лідерів Партії регіонів В. Рибак.
2. Загострення ситуації. Янукович
Наступ на опозицію: 2011 р. була засуджена Ю. Тимошенко (7 років), а 2012 р. – Ю. Луценко (4 роки). Опозиційні лідери почали виїжджати за кордон.
Утиски свободи слова (Індекс свободи слова – з 42 на 130 місце) та падіння в рейтингу демократії з 53 на 79 місце.
У країні погіршилося економічне становище. У 2013 р. вона посіла 161-ше місце з 46,3 балу серед 177 країн, що увійшли до рейтингу економічної свободи. Цей показник був найгіршим серед 43 європейських країн.
Листопад – грудень 2010 р. – «Податковий майдан» – проти прийняття нового Податкового кодексу – був розігнаний силовиками 3 грудня під приводом встановлення новорічної ялинки.
2. Загострення ситуації. Янукович
3 липня 2012 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про засади державної мовної політики», авторами якого були Колесніченко та Ківалов, члени Партії регіонів. Закон був спрямований на розширення прав російської мови, ним провладна партія хотіла здобути собі політичні бонуси на майбутніх виборах.
Наслідки: «мовний Майдан» (3 липня – 8 серпня 2012 р.).
2012 р. – проведення спільно з Польщею «Євро-2012»
3. Проблема геополітичного вибору
Перед президентськими виборами 2004 р. Л. Кучма скасував у Воєнній доктрині України положення про стратегічну мету, яка полягала у вступі до Євросоюзу і НАТО.
У квітні 2005 р. В. Ющенко відновив цей пункт і навіть потурбувався про те, щоб запровадити у План дій Україна - НАТО на 2005 р. деякі заходи, спрямовані на інтеграцію Збройних Сил України з військами НАТО.
3. Проблема геополітичного вибору
У січні 2008 р. за підписом Президента В. Ющенка, Голови Верховної Ради А. Яценюка та прем’єр-міністра Ю. Тимошенко в НАТО було надіслано заяву про готовність приєднатися до Плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі (ПДЧ).
У відповідь на це Партія регіонів заблокувала роботу парламенту, організувала масові акції протесту і провела у Сєвєродонецьку II Всеукраїнський з’їзд депутатів рад усіх рівнів з метою показати, що південні та східні регіони країни проти поглиблення відносин з НАТО.
3. Проблема геополітичного вибору
2 квітня 2010 р. президент В. Янукович ліквідував комісію з підготовки вступу України до НАТО. Водночас Київський апеляційний суд заборонив проведення референдуму з питання вступу України до НАТО.
21 квітня 2010 р. президент РФ Д. Медвєдєв відвідав Харків, де було підписано угоду про знижку у сто доларів ціни на газ для України, взамін українська сторона погоджувалась продовжити термін дислокації ЧФ Росії до 2042 р., так звані Харківські угоди.
1 липня 2010 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», в якому наша держава визначається як позаблокова європейська держава.