План уроку

на тему:

Виконала: Дудар Олена Володимирівна

Мета уроку:

навчальна: сприяти засвоєнню знань в учнів про поняття мікроби,інфекційні захворювання ; охарактеризувати класифікацію мікробів, їх розміри, форму, будову розмноження, а також склад клітин мікроорганізмів.

​

Розвиваюча: розвивати в учнів інтерес до матеріалу, спостережливість, уважність.

​

Виховна: виховувати любов до праці.

Актуалізація опорних знань:

• Що розуміють під поняттям «фізіологія»?
• Яке значення для людини становить збалансоване харчування?
• Які продукти необхідні для організму людини?
• Назвіть поживні вітаміни. В яких продуктах найбільше поживних вітамінів?
• Що таке вітаміни?
• Що собою являють білки?
• Яка необхідність для людини вуглеводів?

Загальними ознаками мікроорганізмів є їх малий розмір, висока інтенсивність і пластичність метаболізму.

Мікроорганізми перебувають скрізь, їх загальна біомаса перевершує масу рослин і тварин і складає 740 млрд. тонн.

Мікробіологія - наука про мікроорганізми, про найдрібніші істоти біосфери, про форми живої матерії, що вони невидимі неозброєним оком.

Мікроорганізми вивчають за допомогою оптичного або електронного мікроскопу.

Розмір вірусів коливається в діапазоні 16-200 нм, а розмір інших досягає 0,01- 50.

Розміри бактерій коливаються від 0,2 до 10 мкм (мікрометрів). За формою клітини бактерії можна розділити на головні групи:

сферичні або кулясті (коки)

паличкоподібні (циліндричні)

спіралеподібні (звивисті)

але відомі бактерії, які мають ниткоподібну, трикутну, зірчасту форми

Розміри та форма тіла бактерій можуть змінюватися під впливом різноманітних факторів зовнішнього середовища - під дією антибіотиків, дезинфікуючих засобів, при зміні умов культивування та ін.

• Мікрококи (від грецького micros - малий) діляться в одній площині, розташовуються хаотично, поодиноко.

Є переважно сапрофітами. Проте у людей з імунодефіцит ним станом можуть викликати гнійно-септичні захворювання.

Диплококи (від грец. diplos - подвійний) також діляться в одній площині, але утворені пари клітин не розходяться. Типовими представниками є збудники епідемічного менінгіту, гонореї, та крупозної пневмонії.

Стрептококи (від грец. streptos - намисто, ланцюжок) діляться в одній площині, але зв'язок між клітинами зберігається, і утворюються ланцюжки різної довжини, які нагадують намисто. Серед стрептококів багато патогенних для людини, також є представники збудників молочно - кислого бродіння - Streptococcus lactis, Streptococcus cremosis.

Паличкоподібні бактерії

Паличкова форма є самою численною і різноманітною групою бактерій. Клітинна стінка паличкоподібних бактерій являє собою тверду, нееластичну трубку. Тому вони ростуть переважно в довжину, а коливання товщини відносно невеликі (переважно в межах 0,5-1 мкм).

По довжині паличкові поділяють на дрібні (до 1 мкм), середні (2-4 мкм), великі (більш ніж 4 мкм). По товщині паличкові бактерії поділяють на тонкі () до 1 мкм і товсті (>1 мкм). Форма кінців у паличкових буває закруглена, загострена, обрубана.

По здатності до спороутворення паличкоподібні форми бактерій підрозділяються на три роди: р.Bacterium (бактерії), р.Bacillus (бацили), p.Clostridium (клостридії).

За взаємним розташуванням паличкові розподіляються на три підгрупи:

поодинокі палички - розміщуються хаотично. Така форма взаємного розташування клітин характерна для переважної більшості паличкових.

диплобактерії та диплобацили - клітини бактерій або бацил розташовані попарно.

стрептобактерії та стрептобацили - клітини бактерій або бацил утворюють ланцюжки різної довжини.

Основні структури клітин бактерій:

• ядерний матеріал - нуклеоїд
• клітинна стінка
• цитоплазматична мембрана (ЦПМ)
• цитоплазма з органоїдами і включеннями
• структурні елементи клітини (рибосоми, мезосоми, плазміди,
• внутрішньоклітинні мембранні утворення, включення )

Додаткові структури

клітин бактерій:

• капсула
• слиз
• пілі
• джгутики
• фімбрії

В залежності від розташування джгутиків рухливі бактерії поділяють на наступні групи

а) монотрихи - мають один джгутик на кінці

б) амфітрити - мають два полярно розташований джгутики

в) лофотрихи - мають пучок джгутиків на одному кінці

г) амфілофотрихи - мають два пучки полярно розташованих джгутиків

д) перитрихи - мають хаотично розташовані джгутики по всій поверхні клітини

Клітини дріжджів

Клітини дріжджів мають відносно великі розміри (в середньому 2-12 мкм). Дріжджі можуть суттєво змінювати свої форми та розміри.

Клітини дріжджів можуть мати різноманітну форму. Зустрічаються кулясті, овальні, еліптичні, циліндричні, лимоноподібні та інші форми.

Способи розмноження дріжджів

Дріжджі розмножуються вегетативно і за допомогою спороутворення, яке буває статевим і безстатевим. До вегетативних способів розмноження відносяться брунькування, поділ, брунькування поділом. При будь-якому вегетативному способі розмноження попередньо відбувається ділення ядра.

Підведення підсумків заняття

• Що вивчає наука мікробіологія?
• Назвіть типи бактеріальних клітин?
• Ні які групи поділяються паличкові бактерії?
• Які основні структури клітин бактерій?
• Що таке клітинна сітка?
• Розкажіть способи розмноження дріжджів?