2 of 27

План�

Внутрішня політика

Виступ І. МАЗЕПИ проти Московії.

Зовнішня політика.

Прихід до влади.Коломацькі статті

«Україна завжди прагнула бути вільною». Ці слова Вольтера присвячені Івану Мазепі – великому гетьману, який робив перші державотворчі кроки на шляху до незалежності, проголошеної 24 серпня 1991 року.

3 of 27

ЗНО
І. Мазепа став гетьманом Лівобережжя після усунення від влади І. Самойловича 25 липня 1687 р. Цього самого дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті. Ця угода, в основі якої лежали Глухівські статті 1669 р., ще більше обмежували права Української козацької держави.

1687-1709

4 of 27

Упроваджувалася політика денаціоналізації українців — закладалися основи майбутньої асиміляції. У договорі значився пункт про заохочення шлюбів між українцями і московитами.

Поступово І. Мазепа, показавши свої політичні здібності, здобув авторитет у московського царя Петра І та підняв статус гетьманської влади. Це дало йому можливість рішуче діяти як у внутрішній, так і зовнішній політиці.

• гетьман зобов'язувався надсилати козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною;

• у гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців;

• рекомендувалося заохочувати українців і росіян до мішаних шлюбів;

• • монастирі й старшина звільнялися від сплати податків на військові потреби;

5 of 27

Постать ЗНО

Іван Мазепа належав до роду шляхтичів.Його батько брав участь в укладенні Гадяцької угоди. Мати також була непересічною жінкою. Втративши чоловіка, вона опікувалася громадськими і церковними справами, була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря.

І. Мазепа здобув добру освіту: навчався в Києво-Могилянській колегії та єзуїтській школі у м. Варшава. Служив при дворі короля Яна ІІ Казимира. І. Мазепа, крім української, добре володів польською, латинською, італійською, французькою і татарською мовами.

був гетьманом Лівобережної Гетьманщини з 1687 по 1709 рік

Іван Мазепа «... мав надзвичайний особистий дар, уміння приваблювати людей різного характеру, і це допомагало йому підносити престиж гетьманської держави та влади гетьмана».

6 of 27

З самого початку своєї діяльності І. Мазепа активно дотримувався проросійської орієнтації. Особливо довірливими склалися його відносини з молодим російським царем Петром І.
За згадками сучасників, Петро І усебічно довіряв українському гетьманові, подейкують, що саме І. Мазепа був другою людиною в державі. Його заслуги були відзначені найвищою нагородою Московської держави — орденом Андрія Первозванного з написом «За віру і вірність».
За словами сучасного українського історика Ореста Субтельного, «козацькі полковники із сарказмом зауважували, що цар скоріше не повірить ангелові, ніж Мазепі», а російські урядовці заявляли, що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого й вигіднішого для царя, як Іван Степанович Мазепа».
І. Мазепа підтримував Росію в боротьбі з Туреччиною та Кримом. За наказом Петра І, окрім власне військової підтримки, українські селяни повністю забезпечували московську армію провіантом, фуражем і кіньми, козаки й посполиті(прості селяни) виконували важкі канальні роботи, будували фортифікаційні споруди навколо Петербурга, Астрахані та на Кавказі, брали участь у суднобудуванні.
Козацькі війська змушені були воювати в Білорусі, Литві та Фінляндії, захищаючи чужі інтереси. Така ситуація надзвичайно шкодила авторитетові І. Мазепи, Україна втрачала будь-яку незалежність і втягувалася в політику Московської держави як її власна територія.

Перший російський імператор Петро 1. Активно реформував Московську державу. Проводив політику обмеження автономії України. У 1709 р. за його наказом була знищена Чортомлицька Січ, спалено гетьманську столицю м. Батурин.

7 of 27

У внутрішній політиці І. Мазепа завжди відстоював інтереси козацької старшини, чимало її представників одержало від нього землі й стало його прихильниками. Проте посилення козацької верхівки відбувалося за рахунок рядового козацтва, яке не тільки несло важку військову службу, а й виконувало різноманітні фортифікаційні роботи (копання каналів, будівництво фортець, створення інших військових об'єктів).
Для серйозніших справ гетьман створив систему найманих військ, що поділялися на полки. Від козаків їх відрізняла гарна платня, державне утримання та різноманітні привілеї. Це військо використовувалося для особистої охорони гетьмана, охорони маєтків та поліцейської служби. Приймати в ці полки селян і козаків заборонялося.
Що далі, то тяжче було служити простим козакам, дехто з них навіть переходив до селянства. Тому 1691 року видано універсал, у якому гетьман виступив противником переходу козаків у селянський стан.

За часів І. Мазепи серед козацтва з'явилися нові категорії.

ЗНО

Бунчукові товариші — представники козацької старшини, які, не маючи постійної посади, просто перебували при гетьманові та виконуючи його доручення, підлягали лише його юрисдикції.
При кожному полковникові були служилі козаки — значкові товариші.
Пізніше, у середині 80-х pp., з'явиться проміжна категорія — військові товариші, що підпорядковувалася військовій канцелярії. Поява цих категорій сприяла зміцненню гетьманської влади.

8 of 27

За гетьманування І. Мазепи відбулося економічне й культурне піднесення Української козацької держави. Завдяки продовженню міграції населення на Лівобережжя і відносного спокою на землях Гетьманщини, відбувся значний приріст населення. Зросла кількість поселень, міст, хуторів

9 of 27

За часів І. Мазепи були видані універсали щодо обмеження свободи пересування селян.
Найбільшими землевласниками були старшини, заселену землю яким надавав не тільки гетьман, а іноді й сам цар. Селяни, що проживали на цій землі, повинні були віддавати землевласникові або частину врожаю, або платити чинш — працювати на його користь не менше двох днів на тиждень (возити дрова, косити сіно й т. ін.). Ця дводенна панщина вперше після Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького внормована Мазепинським універсалом 1701 року.
Хоч дводенна панщина була не такою важкою, як, наприклад, чотири-, шестиденна, що усталилася на той час на Правобережжі, та селяни, крім того, мусили платити податок на утримання найманих військ та військ під час воєн (давати частину своєї худоби, птиці, меду, прядива й т. ін.), на спорудження мостів і шляхів та на гетьманський двір. Тих, що не спроможні були сплатити всі побори, хитрі старшини вмовляли продати їм свою землю. Так зростала кількість безземельних селян.

10 of 27

Водночас було видано універсали, що обмежували можливості зловживання козацької старшини. Управлінські посади дедалі частіше ставали пожиттєвими і спадковими. Водночас І. Мазепа виступав за збереження прав міст, особливо магдебурзького права. Було остаточно створено постійне військо, яке складалося з піхоти (сердюки) та кінноти (компанійці). Збільшилося і військове виробництво, створено Дніпровську флотилію

11 of 27

Архітектура та будівництво.
Великий гетьман був меценатом і фундатором низки пишних храмів. Завдяки І. Мазепі збудовані величні храми Братського та Миколаївського монастирів,, його коштом реставровано Софійський собор, Михайлівський золотоверхий монастир, лаврський Успенський собор та ін.
За його життя побудовано 12 і відреставровані 20 храмів. Не випадково український архітектурний стиль кінця XVII - початку XVIII ст. назвали «мазепинським бароко».

12 of 27

За гетьманування І. Мазепи розквітли українські міста. Потурбувався гетьман і про головне місто Гетьманщини — Батурин, який був розбудований у традиціях найкращих західноєвропейських столиць.
За зразком особистого палацу французьких монархів — Версалю — була побудована гетьманська резиденція, яка розміщувалася за містом.
Розкішний Мазепин будинок мав великі зали, прикрашені портретами й картинами визначних діячів Європи, серед яких був і портрет Людовика XIV — французького короля, найулюбленішого політичного діяча українського гетьмана. Окрасою гетьманської резиденції стала одна з найбільших в Україні бібліотек, а також музей коштовностей та колекція зброї.

13 of 27

Наука й мистецтво.

І. Мазепа всебічно підтримував мистецтво й науки. Гетьман сприяв піднесенню Києво-Могилянської колегії, 1701 року її перетворено на Академію й призначено щорічну субсидію розміром 1 000 злотих. За наказом І. Мазепи для Академії були збудовані новий будинок і Братський собор. Гетьман сам часто відвідував цей навчальний заклад, полюбляв бувати тут на диспутах та виставах. Освітній заклад став зразком для інших шкіл такого типу в Україні.

Майстри київської гравюри присвятили І. Мазепі декілька десятків робіт, найвідоміша з яких зображує гетьмана в лицарському одязі, шоломі, з булавою, а по обидва боки від нього шість жіночих фігур, які символізують Істину, Правду, Силу, Справедливість, Науку й Мистецтво.

ЗНО Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706. І. Мигура

15 of 27

У зовнішній політиці І. Мазепа орієнтувався на Московську державу. Поступово, у міру затягування війни зі шведами, І. Мазепа виступив за приєднання Правобережної України. Під час повстання на Правобережжі під проводом С. Палія 1702– 1704 рр. І. Мазепа доволі швидко зайняв значну її частину.

16 of 27

Північна війна

Поворотним моментом у політиці гетьмана І. Мазепи стала Північна війна між Московією і Швецією.

Зно

Північна війна (1700–1721 рр.) забрала багато українських людських і матеріальних ресурсів. Українські війська кілька разів рятували московитів від цілковитої поразки. Проте у відповідь права козаків грубо порушувалися або ігнорувалися. У 1708 р. шведське військо посунулося у бік Гетьманщини, але Петро І відмовився надати допомогу І. Мазепі. Тому Гетьман вдався до перемовин із Швецією.
В оточенні І. Мазепи стався розкол, до Москви полетіли доноси. Найбільшими противниками прошведського курсу політики гетьмана виявилися генеральний суддя В. Кочубей, у 17-річну доньку –Мотрю, якого був закоханий український гетьман, та полтавський полковник І. Іскра. Саме вони повідомили Петра І про таємні переговори І. Мазепи зі шведами. Щоб розвіяти підозри Петра І, І. Мазепа взяв активну участь у придушенні на Дону козацького повстання під проводом Кіндрата Булавіна.
.

17 of 27

1708 року був укладений таємний договір між гетьманом і Карлом XII. Згідно з ним:

• шведи зобов'язувалися обороняти українські терени, направляючи для цього свої війська;
• князь і старшина зберігали всі свої права й вільності;
• І. Мазепа призначався довічним князем, або гетьманом України;
гетьман брав зобов'язання на час війни передати шведам міста Стародуб, Мглин, Полтаву, Гадяч і Батурин.

18 of 27

28 жовтня 1708 року Петро видав спеціальний маніфест, у якому повідомляв про зраду І. Мазепи. Себе Петро І виставляв як друга й заступника українського народу. За словами царя, український народ під час його правління мав найбільше у світі свободи. В Україні швидко були проведені вибори нового гетьмана.
Перед обранням нового гетьмана були вжиті заходи для дискредитації І. Мазепи. За допомогою театралізованого дійства, спеціально для якого була споруджена шибениця та зроблене опудало, народу показували розправу над гетьманом-«зрадником». Опудало винесли на підмостки, начепили на нього орден Андрія Первозванного, зачитали все, що Петро І доброго зробив для українського гетьмана, а після того — усі провини І. Мазепи перед царем. Далі кат зірвав з опудала ордени, поламав герб і шаблю, а саме опудало повісив. За наказом Петра І в усіх церквах Московської держави проголошено анафему — прокляття І. Мазепі.
Тим часом гетьман розсилав по всій Україні універсали із закликом відійти від Росії. «Москва, — писав Мазепа, — хоче спустошити міста, усю старшину запровадити в неволю, козаків повернути в драгуни та жовніри, народ перегнати в Московські землі за Волгу, а наш край оселити своїми людьми».

19 of 27

На звістку про підтримку І. Мазепою шведського короля Петро І знищив гетьманську столицю Батурин.
У листі до Олександра Меншикова Петро писав: «Батурин... іншим для прикладу спалити весь». Проте Батурин просто так не здався. Російські війська почали облогу міста. Декілька разів мешканці міста відбивали штурм, але вночі представник старшини перейшов на бік росіян і показав їм таємний хід. У такий спосіб О. Меншиков увірвався до міста та з небаченою жорстокістю знищив усіх його мешканців. Старі й малі, жінки й діти були перебиті всі до одного, частина старшини замордована лютими тортурами. Козацьку старшину розіп'яли на хрестах, установлених на плотах, і пустили вниз по р. Сейм.

20 of 27

У травні 1709 р. за наказом царя було повністю зруйновано Чортомлицьку Січ, яка виступила на підтримку повсталого гетьмана. Запорожці мали тікати у володіння кримського хана, де заснували Кам’янську й Олешківську Січі.

Подальша доля Запорізької Січі була трагічною: царські війська забрали звідти всю артилерію та амуніцію, фортецю спалили, захоплених у полон козаків піддали страшним тортурам. Страх за своє життя та за життя рідних охопив кожного в Україні.

21 of 27

Джерела�Зі спогадів сучасника про суд над прихильниками І. Мазепи�

Багато старшин і козаків, запідозрених у прихильності до Мазепи, тому що вони не прибули до Глухова на вибори нового гетьмана, вишукувано по домах і віддано на різні тортури: колесували, четвертували, саджали на палю, а вже зовсім за іграшку вважалося вішати й рубати голови.

22 of 27

Повністю підтримали гетьмана лише запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.

23 of 27

Значна частина козацтва залишилася вірною царю та обрала власного гетьмана - Івана Скоропадського. Він гетьманував з 1708 по 1722 рік.

Таким чином, у вирішальній битві, що відбулася під Полтавою у 1709 році, козаки воювали по обидва боки. Перемогла Москва. Її поступово, проте невідворотно поглинала Російська імперія.

24 of 27

ЗНО

8 липня 1709 р. під Полтавою Карл XII наважився на відкриту битву, яка закінчилася поразкою шведів.
Лише завдяки запорожцям вдалося переправити через Дніпро короля і гетьмана з їхнім оточенням. Союзники змушені були відступити до Бендер (нині місто в Молдові). Тут з 21 на 22 вересня 1709 р. І. Мазепи не стало. З його смертю закінчився важливий етап історії Української козацької держави.

1 of 27