Історія книги. �Перші писемні пам’ятки
Перша книга - це книга, яку учені назвали
«кам'яною книгою».
З неї ми, сучасні люди, дізналися, якими були наші далекі предки, як вони жили.
Минав час... Камінь - гарний будівельний матеріал, але для письма він не придатний. Для того щоб написати на камені якісь знаки, його треба довго обробляти. На ньому можна зобразити картину, малюнок, але книгу з каменю зробити не можна.
Мешканці Межиріччя (Месопотамія) використовували для письма глину.
Вони робили глиняні плитки, на яких спеціальними паличками видавлювали знаки, схожі на трикутні клини. Потім ці глиняні таблиці сушили на сонці або обпалювали в печі і складали в спеціальний ящик.
Так з'явився клинопис та глиняні книжки.
До наших часів дійшло чимало таких пам'яток.
В окремих країнах навіть збереглися «глиняні» бібліотеки.
Багато пам’яток написані на дерев'яних дощечках. Дерев’яні дощечки нагадують глиняні таблички. Краї дерев'яних «сторінок» мали круглі отвори для з'єднання їх шкіряними ремінцями в окремі блоки-томи .
Текст на дереві писався
(а точніше - випалювався) гострим предметом на зразок сучасного шила, а потім покривався спеціальним розчином, що унеможливлювало псування шашелем.
“Велесова книга”
“Кохау ронго-ронго” – дерев'яні таблички з
о. Пасхи
У ІІІ тисячолітті до н.е. єгиптяни винайшли папірус.
Це матеріал для письма, який виготовляли із серцевини очеретяної рослини - папірусу. Окремі аркуші склеювали в одну стрічку, довжиною 6 - 10 м, іноді - до45 м, шириною 15-30 см, яку змотували в рулон - це перша форма книги. Інструмент для письма - палам (очеретяна паличка); писали чорною та червоною фарбами (пізніше - чорнилами) з одного боку папірусу.
Основні дані про книгу містилися в кінці сувою.
Книги також виготовляли з пергаменту.
Його назва походить від назви м. Пергама, що в Малій Азії, де в II ст. до н.е. почали виготовляти цей матеріал.
Пергамент - це спеціально оброблена шкіра тварин (телят, ягнят). Окремі сторінки списаного з обох сторін пергаменту складали разом і обрамляли дерев'яними палітурками, обтягнутими гарною тканиною чи шкірою. Пергаментні книги були дуже дорогі, бо для однієї книги треба було забити цілу череду тварин.
У зв'язку з великою ціною на пергамент у торговельній і побутовій переписці використовувалася береста.
У Стародавній Русі також використовували бересту.
Це тонка білосніжна кора берези. Знаки на бересті наносили, кістяним стержнем. До наших часів дійшли написані на бересті книги, грамоти.
Нарешті допитливий розум людини винайшов папір.
Спосіб виготовлення паперу був відкритий у Китаї в 105 р. н.е. Цай Лунем. Він виготовив його з деревинного лубу, коноплі та ганчір’я. Китайці довго тримали в секреті виготовлення паперу. За розголошення секрету його виготовлення, майстра чекала смертна кара.
З часом, папір проникає в Японію, Іспанію, Італію. В Х ст. виробництво паперу здійснюється в усіх країнах Європи.
В Україні вперше виробництво паперу, придатного для друкування, було організовано в Радомишлі Є.Плетенецьким у кінці першої чверті ХVІІІ ст. для друкарні Києво - Печерської лаври.