18 січня – день сніговика

Чому для святкування дня сніговика обрали

саме дату 18 січня?

Тому що в цей час у багатьох країнах вже випав сніг, а число 18 схоже на сніговика,

який тримає в руках … мітлу.

У цей день не було зазначено

ніякого іншого

міжнародного свята!

Сніговик – один з найулюбленіших символів зимових свят та розваг. І хоч цьогорічна зима не дуже тішить нас своїм білим сніжком, та варто лише докласти

трішки зусиль і ви змо-

жете створити цих вод-

ночас кумедних та ми-

лих героїв своїми руками.

Ідея цього свята спала на думку колекціонеру Корнеліусу Гретцю з Німеччини. Ще у юна-цькому віці він розпочав збирати зображення сніговиків, а в 2008 році зі своєю коллекцією

з понад трьома тисячами експонатів увійшов до книги рекордів Гіннесса.

На Русі сніговиків ліпили з давніх язичниць­ких часів і шанували як духів зими.

До них, як і до діда Мороза, ставилися з нале-жною по­вагою і зверталися з проханнями про допомогу і зменшення тривалості лютих мо-розів.

Наші предки вірили, що зимовими природними явищами (туманами, сні-гами, хуртовинами) керу­ють духи жіночої статі.

Тому, щоб виявити свою повагу до них, ліпили снігових баб.

У Європі сніговиків завжди ліпили поруч із будинками, щедро прикрашали гірляндами і домашнім начинням, одягали в шарфи, а в руки вручали гіллясті мітли.

У деталях їхніх «шат» вга-дується містичний характер.

​

Ніс у вигляді морквини при-кріплювали, щоб умилости-вити духів, що посилають вро­жай і родючість. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі.

Перші сніговики зображувалися недобри-ми, лютими сніговими монстрами вража-ючих роз­мірів. Це не випадково, адже в ті давні часи безжальні зими з лютими моро-зами і вогки­ми хуртовинами приносили чимало клопоту.

Саме тоді і з’явилися повір’я,

згідно з якими сніговики

представляють реальну

загрозу для людей.

Вважали, що небезпечно ліпити їх у періоди повного місяця: для людини непослух може обернутися нав’язливими жахливими сновидіннями, нічними страхами й, взагалі, усілякими невдачами.

У Норвегії існував пере­каз про те, що сніговиків небезпечно розгляда­ти пізно увечері з-за штори.

До того ж поганим знаком

вважалося зустріти сніжну

фігуру вно­чі: її рекоменду-

валося обійти стороною.

Тільки в, XIX ст. снігови-ки «подобрі­шали» і неза-баром стали незамінним атрибу­том Різдва і Ново-го року.

Вітальні листівки із зоб-раженням милого усміх-неного сніговика в ото-ченні веселих дітей шви-дко завойовували попу-лярність.

У 1493 році італійський

скульптор, архітектор, поет

Мікеланджело Буонарроті

вперше зліпив снігову

фігуру.

​

Перша письмова згадка про сніговика зустрі­чається в книзі ХVІII століття: там йдеться про «красивого сніговика» гігантських розмірів.

У 1853 році Мері Дилвин уз Уельсу зробила саму першу фотографію сніговика. Це фото збереглося до теперішнього часу, зараз воно знаходиться в Національній бібліотеці Уельсу.

​

Відро на голову сніговика “одягнули” радян-ські мультиплікатори у мультфільмі про сніговика-листоношу в 1955 році.

В австрійській федеральній землі Штирія зліпили найвищу у світі снігову бабу. Їі висота – 38,04 м. Рекорд зафіксували представники Книги рекордів Гіннеса 02.02.2020. Окрім зросту, снігова баба вирізня-ється стрункістю і є стійкішою.

До цього часу рекорд утриму-вала снігова баба, яку зліпили

у США в штаті Мен у 2008 р.

Її висота становила 37,21 м.

На Одещині у Подоль- ську в 2017 році встано-влено рекорд України зі створення найбільшого сніговика. Висота сніго-вика - 6 м 3 см, діаметр - 11 метрів. Його ліпили кілька днів за допомо-гою лопат і сходів, на «скульптуру» пішло близько 3 тонн снігу.

У Гадяцькому районі на Полтавщині зліпили де- сятиметрового снігови-ка. Робили це два брати впродовж 9 днів.

Сніг носили відрами, на-ліплювали на каркас. Ру-ки змайстрували з кар-тонних коробок, а для шапки взяли старий ди-тячий манеж. Для ґудзи-ків використали колеса від старого возика.

​

Сніг носили відрами, наліплювали на кар-кас. Руки змайструва-ли із картонних коро-бок, а для шапки взяли старий дитячий манеж і обшили його ткани-ною. Для ґудзиків ви-користали колеса від старого домашнього возика.

Снігова лічилка

РАЗ – куля, шуба снігова,

ДВА – менша куля, голова,

ТРИ – очі чорні, дві вуглини, ЧОТИРИ – посмішка з калини, П’ЯТЬ – капелюх із друшляка. Зліпили ми сніговика!