1 of 28

РОЗБУДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ��

ВПРОВАДЖЕННЯ ДО 2029 РОКУ

Розбудова Нової української школи – це довготермінова реформа, яка супроводжується суттєвими змінами всіх складників освіти.

За реалізації Концепції «Нова українська школа» освітянська спільнота отримала творчі модернізаційні виклики, за яких видозмінюється соціальна й професійна місія педагога в контексті європейського професіоналізму із збереженням кращих ментальних українських характеристик.

Функція вчителя Нової української школи полягає в його вмінні організувати компетентнісне навчання (не знання заради знань, а вміння їх застосовувати в реальному житті, не що ти знаєш – а як ти цим умієш користуватися), забезпечити інтегрованість змісту (внутрішньопредметної і міжпредметної) на основі ключових компетентностей тощо.

2 of 28

Міністерство освіти і науки України

Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти / Міністерство освіти і науки України. – 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/novaukrainska-shkola-compressed.pdf

У системі Нової української школи професійний розвиток педагога передбачає його саморозвиток і самореалізацію впродовж усього життя як актуальних соціально-культурних пріоритетів та смислів. Таке соціальне замовлення актуалізує необхідність підготовки фахівців, які відповідають викликам суспільства знань, здатних до неперервного інтелектуального, культурного і духовного розвитку впродовж життя шляхом формальної і неформальної освіти, орієнтовані на збереження, примноження та передачу гуманістичних суспільних цінностей, засвоєння нових професійних ролей і функцій, адаптовані до умов стрімкозмінного суспільства.

3 of 28

Формула нової школи

4 of 28

Ключові компоненти формули НУШ

5 of 28

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ

У сучасній науково-методичній літературі поняття „підхід” потрактовують як вирішальну позицію в розгляді й визначенні інших підпорядкованих концептуальних положень. (Зазначимо, що підхід як категорія ширше поняття «стратегія навчання», оскільки включає її в себе, визначаючи методи, форми, прийоми засоби та організаційні форми тощо).

КЛЮЧОВІ

Компетентнісний підхід — спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключові і предметні (галузеві) компетентності(комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна)

Особистісно зорієнтований підхід спрямований на розвиток академічних, соціокультурних, соціальнопсихологічних та інших здібностей учнів

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.

Означення підходів. Передусім, це орієнтація освітнього процесу на досягнення результату, що відображається ключовими компетентностями, але не обмежується ними. А також тематичний, діяльнісний підхід в контексті інтеграції.

З огляду на сучасні наукові концепти, методологічні підходи не ізольовані один від одного і мають інтегрований характер, що викликає появу похідних (синтезованих) підходів. Це зумовлене тим, що будь-яке педагогічне явище багатогранне тому важливо дослідити його властивості як загалом, так у різних конкретних складових.

6 of 28

Порівняльна характеристика підходів в освіті

ПАСИВНО!

СЛУХАЮ УЧИТЕЛЯ, РОБЛЮ ТЕ, ЩО ВІН КАЖЕ; ВИКОНУЮ ЗА ЗРАЗКОМ, БО ЗА НИМ ПЕРЕВІРЯТЬ МОЇ ЗНАННЯ; ВІДТВОРЮЮ ПОЧУТЕ, ПРОЧИТАНЕ… …ЗАЗУБРИВ , ЗДАВ, ЗАБУВ….

АКТИВНО!

СЛУХАЮ УЧИТЕЛЯ, РОБЛЮ САМ ЧИ СПІВПРАЦЮЮ – ТВОРЮ, ЗАСТОСОВУЮ НАБУТІ ЗНАННЯ, УМІННЯ, НАВИЧКИ – РОЗВЯЗУЮ ПРОБЛЕМУ, ОЦІНЮЮ РИЗИКИ, УХВАЛЮЮ РІШЕННЯ

ПОЗИЦІЯ УЧНЯ

7 of 28

Ключові компетентності НУШ

/01 Вільне володіння державною мовою

/02 Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

/03 Математична компетентність

/04 Компетентності в галузі природничих наук, техніки та технологій

/05 Інноваційність

/06 Екологічна компетентність

/07 Інформаційно-комунікаційна компетентність

/08 Навчання впродовж життя

/09 Громадянські та соціальні компетентності

/10 Культурна компетентність

/11 Підприємливість та фінансова грамотність

Ключові компетентності (англ. key competences) - це ті, які необхідні всім громадянам для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування

Ключові компетентності були визначені в «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи» (від 18 грудня 2016р.) «Про освітні компетенції для навчання протягом життя» (так звані Європейські еталонні рамки7 ), у Концепції «Нова українська школа» та розширені, простежені у взаємозв’язку з 11-ми вміннями та результатами навчання8 в Законі України «Про освіту».

8 of 28

Зазначимо, що в Законі України «Про освіту» (Стаття 12) спільними для всіх ключових компетентностей (їх виокремлено 12), необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Компетентності дозволяють усунути суперечливості між засвоєними теоретичними відомостями та їх використанням для розв’язання конкретних життєвих задач

9 of 28

Важливий акцент змін пов’язаний із тим, що визнається рівнозначність усіх ключових компетентностей на всіх етапах навчання. Тобто кожна освітня галузь (мовно-літературна, іншомовна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, фізкультурна, громадянська, історична, мистецька) має освітній потенціал, необхідний для формування кожної ключової компетентності.

Цей потенціал має бути реалізований наскрізно у процесі навчання кожного предмета або курсу.

1. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД

Акцент

на результат!

Компетентності дають змогу усунути суперечності між засвоєними теоретичними відомостями та їх використанням для розв’язання конкретних життєвих завдань

У Концепції «Нова українська школа» визначено нове соціальне замовлення: компетенізація освіти шляхом реалізації компетентнісного підходу, орієнтація її на «вихід» («output») – результат – у формі розвинутих ключових компетентностей учнів, структури знань, поглядів, ціннісних орієнтирів, їхньої успішної самореалізації в професії і житті, формування особистості, патріота, інноватора, здатного конкурувати на ринку праці, розвивати економіку, навчатися неперервно впродовж життя;

Звична парадигма освіти − ЗУН (знання, уміння, навички). Компетентнісний підхід не заперечує значення знань, але акцентує увагу на здатності здобувати і використовувати отримані знання.

Компетентнісний підхід – це місток, що поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя, здатний забезпечити життєвий успіх у суспільстві знань.

10 of 28

Уміння бачити взаємозв'язки усіх аспектів життя; цілісне розуміння світу – ціль!

«Інтегративний підхід в освіті веде до інтеграції змісту освіти, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність».

(ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОСВІТИ. К: «Юрінком Інтер, 2008)

ІНТЕГРОВАНИЙ І ТЕМАТИЧНИЙ ПІДХОДИ

Акцент

на новий зміст!

Тематична інтеграція, або контент-орієнтовану інтеграцію, або інтеграцію на основі змісту навчальних предметів. Контент-орієнтована інтеграція навчальних предметів реалізується у формі тематичного навчання: це навчання на основі об’єднання навколо однієї теми знань з різних навчальних дисциплін.

Інтеграція навичок - інтеграція, орієнтована на формування способів дій. Інтеграція на рівні способів дій реалізується у межах навчальних предметів чи в процесі тематичного навчання. Учитель формує в учнів наскрізні уміння та ключові навички на більшості уроків у певний проміжок часу поступово ускладнюючи.

Інтеграція перспектив - інтеграція на ціннісно-смисловому рівні. Інтеграція на ціннісно-смисловому рівні реалізується наскрізно на усіх навчальних дисциплінах.

11 of 28

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД

Акцент на інструментарій!

Діяльнісний підхід в освіті - спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Ідея діяльнісного підходу пов’язана з діяльністю, як засобом становлення і розвитку суб’єктності. Тобто, у процесі і результаті використання форм, прийомів і методів освітнього процесу народжується не робот, навчений і запрограмований на чітке виконання певних видів дій і операцій, а особистість, яка обирає, оцінює, програмує і конструює різні види діяльності, що задовольняють потреби в саморозвитку й самореалізації.

Діяльнісний підхід є альтернативним методу трансляції знань і їх пасивного засвоєння, дозволяє досягти освітніх цілей.

Самостійна діяльність, що виявляється в переносі знань при вирішенні завдань в істотно нових ситуаціях, складанні нових програм прийняття рішень, виробленні гіпотетичного аналового мислення.

Тлумачення діяльності дозволяє поняття «діяльнісний підхід» розглядати за трьома збалансованими напрямками:

1) діяльнісний характер підходу (активний, самостійний, перетворювальний) – процес навчання є завжди навчанням предметно-практичних та розумових дій;

2) розвиваюча спрямованість підходу – особистісний розвиток учня, який характеризує становлення особистості, її «саморозвиток» у процесі діяльності в предметному світі, при цьому не просто індивідуальної, а спільної, колективної діяльності;

3) особливості реалізації (організація й управління) діяльнісного підходу у навчанні – цілеспрямованість, мотиваційна обумовленість, самостійна або керована вчителем взаємодія учня з навколишньою дійсністю, коли відбувається розв’язання cсуперечностей між репродуктивним і творчим пізнанням, раніше засвоєною інформацією і її новою порцією тощо.

Діяльнісний підхід в освіті – це не сукупність окремих освітніх технологій чи методичних прийомів. Це методологічний базис, на якому будуються різні системи навчання зі своїми конкретними технологіями, прийомами і теоретичними особливостями.

Діяльнісний підхід передбачає використання інструментарію таких технологій:

проектна технологія,

технологія розвивального навчання,

Технологія проблемного навчання,

технологія інтерактивного навчання,

дослідницька технологія,

ігрові технології навчання,

технологія «ЧПКМ»

12 of 28

2. Умотивований вчитель

! Українська школа буде успішною, якщо до неї прийде успішний учитель. ! Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. ! Увага буде приділятися матеріальному стимулюванню учителів.

Закон України «Про освіту» затвердив ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників і запровадив нову систему підвищення кваліфікації, що передбачає збільшення та розширення можливостей педагогічних працівників для вдосконалення педагогічної майстерності та професійного зростання впродовж усього життя.

Закон України «Про повну загальну середню освіту» деталізував нові підходи до підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Згідно з абзацом другим частини першої статті 51: кожному педагогічному працівникові гарантується право підвищувати кваліфікацію в комунальному закладі післядипломної освіти, розташованому на території відповідної (за місцем проживання такого педагогічного працівника) області, Автономної Республіки Крим, міста Києва чи Севастополя, що не обмежує його право обрати іншого суб'єкта освітньої діяльності для підвищення своєї кваліфікації у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, та у інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб.

Законом України «Про освіту» статтею 66 визначено, що обласні Ради утворюють та забезпечують утримання комунальних закладів післядипломної освіти для потреб підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Педагог нової формації, що перебуває в авангарді суспільних та освітніх перетворень, умотивований, компетентний, який виконує в освітньому процесі ролі наставника, коуча, фасилітатора і тьютора, має академічну свободу, володіє навичками випереджувального проектного менеджменту (планування й організації навчання, розроблення навчально-методичного забезпечення, оцінювання та ін.), самостійно й творчо здобуває інформацію, організовує дитиноцентрований процес, трансформуючи методи, прийоми і технології навчання залежно від запитів і потреб замовників освітніх послуг, формуючи бачення на сучасний світ та місце в ньому. Отже, закладає надійне піґдгрунтя для навчання впродовж життя з метою особистісної самотрансцеденції;

13 of 28

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності

Українською ідентичністю є усвідомлення людиною своєї сутності шляхом ідентифікації себе з українськими етносом/народом та нацією. Ідентичність є основою і для формування патріотизму – любові до Батьківщини.

Центральним в освіті має бути виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. Пріоритетне значення у розбудові НУШ має завдання щодо формування в учнів системи загальнолюдських цінностей.

Наскрізний процес виховання, що грунтується на цінностях – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) і соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Опанування моральними цінностями (нормами, ідеалами, уявленнями про добро, любов, справедливість тощо) – довготривалий процес. Адже вони мають сприйнятися моральною свідомістю особистості, викристалізуватися в її ціннісні орієнтації, ціннісні ставлення, переконання, соціально-психологічні настанови й реалізуватися у вчинках – лінії поведінки в житті, яка має як зовнішнє (базується на моральних нормах), так і внутрішнє регулювання (базується на моральній свідомості, моральності мотивів добровільної поведінки).

Виховання не буде зведено лише до окремих «занять із моралі»!

14 of 28

Щоби кожний українець став національною соборною особистістю, яка діятиме в інтересах України, родини, громади, власного морально-духовного життя, він повинен ідентично самоствердитися. Тобто, як стверджує Микола Жулинський, «відкривати Україну в собі – тільки так можна набути втрачену Батьківщину. Тільки за умов набуття власної Батьківщини можна подолати комплекс меншовартості, національної неповноти».

Плекаймо українську ідентичність!

Визначення соціальним суб’єктом власної сутності, власного «Я» через ототожнення себе з певним суспільним об’єднанням називається ідентифікацією (коли мова ведеться про внутрішній духовний процес) або ідентичністю (коли йдеться про результат, що завершує цей процес). Як пише вікіпедія, українська ідентичність - це історично сформована адаптивно-еволюційна система ознак і властивостей, які вирізняють українську людину, українську спільноту і українську культуру з-поміж інших аналогічних об'єктів.

15 of 28

4. Автономія школи

Рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти всіх форм власності; здійснення безпосереднього управління школами на місцевому рівні, делегування адміністративних і навчально-методичних повноважень на рівень закладу освіти; вплив ОТГ на формування локальної освітньої політики з урахуванням місцевих культурних особливостей, ринку праці, державної освітньої політики.

Можливість шкіл самостійно розробляти освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів відповідно до стандартів середньої освіти та досягнень сучасної науки, обирати підручники, методики навчання і виховання, розвивати навчально-матеріальну базу. Запровадження автономії передбачає відповідальність школи перед суспільством за ефективність внутрішньої системи забезпечення якості освіти та забезпечення досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених освітніми програмами і стандартами освіти.

16 of 28

5. Педагогіка партнерства

В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.

Принципи педагогіки партнерства дуже важливі для створення сприятливого середовища для навчання та забезпечення орієнтації на особистість учня.

Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Учитель має бути другом, а родина – залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. Педагогіка партнерства ґрунтується на принципах гуманізму і творчого підходу до розвитку особистості. Головним завданням педагогіки партнерства є подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. Оновлення системи взаємостосунків між учнем та вчителем – діалог, взаємодовіра, підтримка, активна співпраця з батьками дітей позитивно впливають на шкільне освітнє середовище.

Освітнє шкільне середовище – це простір дитинства, який будується на засадах рівності, діалогу, співрозвитку, прийняття.

Діалог і багатостороння НЕНАСИЛЬНИЦЬКА комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію «учитель» – «учень»;

17 of 28

Педагогіка партнерства важлива і незамінна з огляду на те, що,

по-перше, сприяє створенню атмосфери, в якій найкраще розкривається потенціал кожного учня, формується його ініціативність і креативність. А це – один із ключових активів сучасного світу.

По-друге, партнерство задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше.

По-третє, такий формат стосунків найкраще готує молодих людей до професійної діяльності і ролі активного громадянина у відкритому світі.

Отже, для того, щоб освіта і навчання всім приносили задоволення, варто змінити правила гри і прийняти підхід партнерства замість традиційно авторитарного.

Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість.

Педагогіка партнерства

Навчання в Новій українській школі, її ціннісно-світоглядна домінанта ґрунтується на постулатах педагогіки партнерства, позитивної психології та філософії дитиноцентризму, зокрема враховує суб'єктний досвід кожної дитини, забезпечуючи її гармонійний розвиток, сприяє збереженню психологічного здоров’я та радості пізнання, переживання позитивних емоцій для суб’єктивного благополуччя, надає можливості самоактуалізації тощо. Основним в освітньому процесі є орієнтація на потреби учня, дитиноцентризм. Дитиноцентризм увійшов в історію виховання як педагогічна течія або особливий підхід до виховання дитини

18 of 28

6. Дитиноцентризм

Особистісно-орієнтована модель освіти, заснованої на ідеях дитиноцентризму, що передбачає максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів, забезпечення морально-психологічного комфорту, відмови від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра;

Особистісно-орієнтована модель освіти передбачає створення умов для розвитку гармонійної, морально досконалої, соціально активної, професійно компетентної й саморозвивальної особистості шляхом активізації її внутрішніх резервів; вибір учнем шляхів, методів, засобів, навіть партнера навчання – учителя; єдність внутрішніх (пізнавальний) і зовнішніх (досягнення) мотивів; рівноправні, довірливі, суб’єкт-суб’єктні стосунки з педагогом; наявність актуальної ситуації інтерналізації нових форм, правил, способів і засобів соціально-професійно-комунікативної діяльності, розвиток компетентності й особистості в цілому.

19 of 28

І. Початкова школа – 4 роки

1-2 класи – 1 цикл,

3-4 класи – 2 цикл

ІІ. Базова середня школа (гімназія) – 5 років

5-6 класи – 1 цикл,

7-9 класи -2 цикл

ІІІ. Профільна середня школа – 3 роки

10 клас – 1 цикл,

11-12 класи – 2 цикл

Академічного спрямування - ліцей

Професійного спрямування – професійний ліцей, професійний коледж

Формувальне оцінювання

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно; невід’ємною частиною процесу оцінювання є формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ

7. Структура нової школи

Метою першого циклу навчання буде природне входження дитини в шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища.

Метою другого циклу є здійснення освітнього процесу з концентрацією педагогічної уваги на формуванні в учнів відповідальності й самостійності; підготовка до успішного навчання в основній школі.

Навчання на засадах особистісно зорієнтованого підходу передбачає мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів, формування в них позитивної навчальної мотивації (позитивної емоційної інтедифії навчання), тобто генетичного прагнення особистості до самореалізації, творчої самоактивності, наполегливість і бажання оволодіти відповідними вміннями, навичками, досвідом, цінностями й ставленням на певному рівні.

Контрольно-оцінювальну діяльність необхідно спрямовувати формування позитивної самооцінки учнів. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися адекватна самооцінка, яка стосується їхніх особистісних якостей, досягнень і можливостей. Для дітей із заниженою самооцінкою, сором’язливих, пасивних дуже важливими і значимими є похвала, заохочення.

Формувальне оцінювання допомагає оцінювати поступ дитини у навчанні, формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учня/ учениці..Дитина має вчитися самостійно оцінювати свої досягнення та поступ, ставити цілі та обирати засоби для їх досягнення.

20 of 28

Публічні фінанси будуть розподілятись прозоро.
Для забезпечення свободи вибору в освіті буде запроваджено принцип «гроші ходять за дитиною».
Опорні школи – якісна освіта для дітей на селі.

Державні органи влади і ОТГ зобов’язані забезпечити необхідні умови навчання і виховання дітей, надати можливості доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах;

8. Справедливий доступ і фінансування

В умовах децентралізації освіти в Україні надаються нові можливості для розширення державно-громадського партнерства у сфері освіти через нові підходи для співфінансування й управління навчальними закладами освітня субвенція з державного рівня буде покривати передусім видатки на забезпечення педагогічної складової освітнього процесу (заробітна плата працівників закладів освіти, підручники, підвищення кваліфікації вчителів тощо).

21 of 28

9. Сучасне освітнє середовище

Організація фізичного простору в школі. Забезпечення необхідної різноманітності(матеріалів, устаткування тощо). Зняття поведінкових обмежень, які заважають активно взаємодіяти із середовищем. Опора на здатність дитини самостійно облаштовувати середовище під власні завдання. Надання можливості для усамітнення, персоналізації частини простору тощо. 2. Інформаційно-цифровий освітній простір. Використання навчальних цифрових платформ(Google Classroom …), систем управління навчанням (Moodle…), цифрових навчальних ігор(GraphoLearn), соціальних мереж та інших цифрових середовищ.

3. Середовище взаємодії учасників освітнього процесу (культура взаємодії, організація комунікативних процесів, навчальних занять тощо).

Складається із трьох основних компонентів:

НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ - ШЛЯХ ДО ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ

ЗНЕЦІНЕННЯ - ВИД ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЛЯ, що порушує розвиток базової безпеки у дитини, та не враховує її почуттів.

Вже сьогодні: Урізноманітнено варіанти організації навчального простору в класі (мобільні робочі місця, які легко трансформуються для групової роботи; окремі приміщення з відкритим освітнім простором). Планування, дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини і мотивації її до навчання

Розвиток інфраструктури для забезпечення різних форм навчання: онлайн платформа з навчальним і методичним матеріалами для учнів, вчителів, батьків, керівників навчальних закладів

Створення умов для навчання учнів з особливими потребами (індивідуальні програми розвитку, корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід, засоби навчання)

22 of 28

1 січня 2021 року набрав чинності Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, що вносить низку змін в організацію освітнього простору у школах та дає змогу керівникам шкіл і вчителям краще адаптувати середовище за концепцією Нової української школи.

Водночас Санрегламент зберігає низку вимог, що були передбачені ДСанПіН (Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу).

Відтепер під час інституційних аудитів відбуватиметься вивчення освітнього середовища школи з огляду на його відповідність вимогам Санрегламенту. Також педагогічні колективи мають врахувати зміни, здійснюючи самооцінювання освітнього та управлінського процесів у школі.

Державні санітарні правила, прийняті ще у 2001 році, не передбачали адаптацію простору в навчальних кабінетах, закладену в ідеї Нової української школи. Тож директори та вчителі скаржились на суперечність між санітарними вимогами щодо фронтального розміщення парт у класі та потребою змінювати їх розташування для групової роботи учнів.

Санітарний регламент знімає це обмеження та допускає кругове або інше розміщення робочих столів учнів за умови забезпечення достатнього рівня освітленості робочих місць учнів.

Це означає, що вчитель тепер може без застережень керувати середовищем у класі, а вимоги щодо дотримання мінімальних відстаней між партами та стінами класу стосуються лише фронтального (рядами) розміщення робочих місць учнів.

23 of 28

ДОТРИМАННЯ ГРАФІКА:

2018 – діти підуть в перший клас Нової школи

2016-2018 – І фаза (підготовка реформи, початок роботи початкової школи )

2019-2022 – ІІ фаза (підготовка реформи, початок роботи базової школи )

2023-2029 – ІІІ фаза (підготовка реформи, початок роботи профільної школи)

Графік впровадження реформ

24 of 28

Першими новий Державний стандарт базової середньої освітиПершими новий Державний стандарт базової середньої освіти впроваджуватимуть 136 шкіл.

Графік впровадження реформ

ЗАТВЕРДЖЕНО�постановою Кабінету Міністрів України�від 30 вересня 2020 р. № 898

«Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ�базової середньої освіти

25 of 28

Яким має бути випускник школи?

Концепція «НУШ»�

Наріжне питання, на яке відповідає компетентнісний підхід в освіті,— яким має бути випускник нової української школи.

Отже, компетентний учень — це високоосвічена особистість, яка усвідомлює необхідність знань, має широкий світогляд, орієнтується у вирі інформації, здатна реалізовувати здобуті знання у повсякденному житті, зорієнтована на навчання впродовж життя; особистість зі сформованими морально-духовними цінностями; політично обізнана й освічена в правовій галузі людина зі стійкою громадянською позицією.

26 of 28

Концепція «НУШ»�забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти

Найпрекрасніші меблі чи найдоречніше зонування не перетворять інструктивно-дисциплінарну школу на сучасну – так само як застаріле обладнання класу не стане на заваді вчителеві, що дійсно бажає працювати по-новому.

27 of 28

Світ стане змінюватися так швидко, що досвід попереднього покоління не стане підґрунтям для покоління наступного.

Маргарет Мід

Cubage of Egg and Education: Viktor Hromovyy at TE

DxKharkov