Економічна ефективність:

зміст та способи оцінювання

Ефективність  — це співвимірюваність результатів виробництва (кількості створюваних економічних благ — товарів та послуг) і витрат ресурсів на їх виробництво.

У загальному вигляді формула ефективності виробництва має такий вигляд:

​

​

Чим більше благ створюється з  наявних у  підприємств ресурсів, тим ефективніше (результативніше) вони працюють.

Ефективність

виробництва

Результати виробництва (продукт)

Витрати виробничих ресурсів

Виробнича ефективність досягається, коли бажані для суспільства товари й послуги виробляються з мінімальними витратами.

Розподільна ефективність означає, що ресурси спрямовуються на виробництво тих товарів та послуг і  в такому їх співвідношенні, яке є найбажанішим для суспільства. Вона досягається тоді, коли виробляється продукція, що має оптимальну для суспільства структуру (усі види молочних продуктів відповідно до попиту споживачів).

Графічно ефективність можна відобразити за допомогою кривої виробничих можливостей

Кожна точка на кривій виробничих можливостей показує деякий максимальний обсяг виробництва будь-яких двох продуктів. Коли економіка функціонує на межі виробничих можливостей, то збільшення кількості інвестиційних товарів означає зменшення кількості споживчих товарів і навпаки. Обмеженість ресурсів за незмінної технології робить недосяжною кожну комбінацію виробництва інвестиційних та споживчих товарів, що перебуває в точці, такій як точка W, яка розташована поза кривою. Точки ліворуч від кривої досяжні, але вони вказують, що повна зайнятість і виробнича ефективність не досягнуті.

Ефективне використання капітальних ресурсів (засобів праці) аналізується за допомогою таких показників, як капіталовіддача та капіталомісткість.

Капіталовіддача показує кількість продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів (засобів виробництва). Це додатний показник: його зростання призводить до збільшення ефективності.

Зворотний (від’ємний) показник — капіталомісткість — показує вартість витрат на засоби виробництва на одиницю виробленої продукції. необхідно прагнути зменшення цього показника, щоб збільшити ефективність виробництва.

Ефективне використання предметів праці аналізується за допомогою таких показників, як матеріаловіддача та матеріаломісткість.

Матеріаловіддача показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.)

Матеріаломісткість є зворотним показником, який характеризує вартість витрат предметів праці на одиницю виробленої продукції.

Щоб збільшити ефективність виробництва, необхідно застосовувати чинники, які призводять до зростання матеріаловіддачі та зменшення матеріаломісткості: безвідходні технології; енергозберігаючі технології, винахід нових штучних видів сировини.

Раціональне використання особистого фактора виробництва (трудових ресурсів) характеризується такими показниками, як продуктивність праці та трудомісткість.

Продуктивність праці — це кількість товарів і послуг, вироблених одним суб’єктом (працівником, бригадою, цехом, підприємством, країною) за одиницю часу. Продуктивність праці показує рівень технології й  організації виробництва.

Трудомісткість застосовується для вимірювання витрат праці на одиницю продукції. Вона показує, скільки часу потрібно для випуску одного виробу (у натуральному вираженні) або для виробництва продукції на одну гривню

(у вартісному вираженні).

Показник трудомісткості обернено пропорційний продуктивності праці. За правилами обернених величин можна записати залежність:

П = 1 : Т; Т = 1 : П.

Обчислюючи продуктивність праці, необхідно застосовувати певні методи.

1. Якщо обсяги виробництва певного товару обчислюють у натуральних величинах (штуках, тоннах, літрах та ін.), то продуктивність праці не залежить від зміни цін, і тому індекс ціни (інфляція) не враховується.

Індекс продуктивності праці обчислюють за формулою:

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

I

I

ПП

I

Q

I

L

де

І

І

ПП

Q

L

індекс продуктивності праці;

індекс обсягу виробництва;

індекс кількості робітників.

2. Якщо виробництво вимірюється у вартісному (грошовому) вираженні, то для обчислення продуктивності необхідно виключити фактор зростання цін.

Індекс продуктивності праці обчислюють за формулою:

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

I

I

ПП

I

(Q

I

L

де

І

І

ПП

(Q

L

індекс продуктивності праці;

індекс обсягу виробництва в поточних цінах;

індекс кількості робітників.

P)

I

P

P)

I

P

індекс цін;

3. Вимірювання продуктивності праці за декілька періодів.

I (за n періодів) = I1 · I2 · I3 · … · I

​

n

​

​

I

сер

n

I

I

I

2

1

I

3

n

.

.

.

.

…

4. Якщо виробляється декілька товарів, то обсяг виробництва підприємства обчислюють таким чином:

QА · PA + QБ · PБ + QC · PC + …,

де Q — обсяг у натуральному вираженні;

P — ціни товарів.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

За перший рік після підвищення цін на 12 % випуск продукції в  поточних цінах зріс на 35 %. Кількість робітників спочатку зменшилася на 12 %, а потім зросла на 1/8. наступного року трудомісткість виробництва знизилася на 10 %.

Визначте:

1. як змінилася продуктивність праці за два роки;
2. якими є середньорічні зміни продуктивності праці.
3. Розв’язання. Для виконання завдання використаємо індексний метод:

Домашннє навчання

1. Прочитати §9 с.34-36.

2. Практична робота № 1: Визначення показників ефективності

використання ресурсів виробництва.

Виконати практичну роботу, користуючись підручником

с.39, завдання №1.