Інформаційна зброя: новини, фейки і нова реальність українських медіа

Федірко Жанна Володимирівна,

завідувач кафедри теорії і методики середньої освіти

КЗ “КОІППО імені Василя Сухомлинського”,

кандидат педагогічних наук

Історичне коріння російської пропаганди

Радянські часи

На факультетах журналістики в СРСР готували «бійців ідеологічного фронту», а в росії й після розпаду СРСР продовжили традицію визнання пропаганди як окремого від журналістики заняття.

2011-2014 роки

Московський професор Я. Засурський визнавав, що російські медіа перетворюються на засоби масової інформації та пропаганди. «Громадська колегія» в Москві визнала ситуацію розширення пропаганди в інформаційному просторі Росії ненормальною.

2013 рік

Публікується стаття з посиланням на виступ начальника Генштабу ЗС росії генерала Герасімова, яка дала підстави говорити про «Доктрину Герасімова» в означенні ведення гібридних воєн.

Глобальний вплив російської пропаганди

Росія

Досягла значного «успіху» завдяки цензурі, контролю над медіа та репресіям щодо «інакодумців».

1

Китай

Державні медіа симпатизують росії та поширюють її наративи.

2

Глобальний Південь

Індія, країни Африки, Латинської Америки стали об'єктами впливу російської пропаганди.

3

Україна

Спостерігалося засилля пропагандистських наративів через окремі телеканали, які згодом потрапили під санкції.

4

Протидія пропагандистським каналам в Україні

Санкції проти проросійських телеканалів

2 лютого 2021 року Президент України запровадив санкції проти трьох телеканалів («112 Україна», NewsOne, Zik), пов'язаних із Віктором Медведчуком.

Стратегія інформаційної безпеки

Затверджена Указом Президента 28 грудня 2021 року, вказувала на системність і послідовність дій із захисту інформаційного простору країни.

Боротьба з телеграм-каналами

Дослідження виявили щонайменше 300 популярних телеграм-каналів, які поширювали кремлівську дезінформацію та маніпуляції серед українців.

Основні тактики російської пропаганди

Маніпулювання даними

Створення враження невдач України на фронті та важкого становища в країні через викривлення статистики та фактів.

Звинувачення України

Поширення наративів про нацизм, геноцид російськомовного населення, розробку зброї масового ураження тощо.

Заперечення воєнних злочинів

Росія заперечує власні воєнні злочини та перекладає вину на Україну, створюючи альтернативну реальність.

Підрив міжнародної підтримки

Провокування ворожнечі до українських біженців та формування наративу про «втому Заходу» від України.

Напрями впливу російської пропаганди

Дезінформація

Формування негативного іміджу України на міжнародній арені та підрив довіри до українських державних інституцій через поширення наративів про «нацистів» в Україні.

Контроль інформаційного простору

Особливо на окупованих територіях, де відбувається повне придушення незалежних медіа та створення підконтрольних інформаційних ресурсів.

Маніпуляція історичним контекстом

Намагання привласнити собі перемоги в Другій світовій війні та перекрутити факти, пов'язані з українською боротьбою за незалежність.

Психологічний вплив

Створення атмосфери страху та невизначеності серед українців через поширення чуток про можливі військові дії, мобілізацію або економічні труднощі.

Регіональний аспект пропаганди

Цільові фактори

Географія, економіка, мова, релігія, історія

Канали поширення

Телеграм-канали, медіа сусідніх країн

Стратегічний підхід

Врахування регіональних особливостей

Пропаганда на окупованих територіях

Повний контроль медіа

Неможливість існування незалежних медіа

Маніпуляція освітою

Зміна системи освіти для виховання ненависті до України

Репресивний вплив

Систематичне порушення прав людини та злочини проти журналістів

Стратегії впливу на окупованих територіях

Локальні інформаційні мережі

Створення системи цілодобового транслювання пропаганди через контрольовані медіа

Вплив на дітей

Ідеологічна обробка через освітні програми, що закладають ненависть до України

Залякування населення

Поширення страху та дезінформації про українську армію та владу

Інформаційна ізоляція

Блокування доступу до українських та незалежних джерел інформації

Злочини проти медіа та журналістів

599

Злочинів проти медіа

Скоїла РФ за два роки й три місяці повномасштабної війни

300+

Пропагандистських каналів

Телеграм-каналів, які поширюють кремлівську дезінформацію

10+

Років окупації

Деякі території перебувають під впливом пропаганди понад десятиліття

Об'єктом злочинних посягань регулярних та окупаційних військ рф є медіа та журналісти. Російська пропаганда на окупованих територіях поєднує інформаційний вплив із репресивними заходами, що включають переслідування, затримання та вбивства журналістів. Особливо згубний вплив відчувається на територіях, які перебувають в окупації понад 10 років, де створена цілісна система контролю над інформаційним простором.

Зусилля українських медіа в протидії дезінформації

Серйозність викликів, які постали перед Україною через агресивну активність російської пропаганди, спричинила посилення реальних та появу нових медійних проєктів, спрямованих на розвиток медіаграмотності та протидію дезінформації.

Запит аудиторії на боротьбу з дезінформацією

Негативне сприйняття фейків

87% аудиторії вважають фейкові новини негативним явищем, а 94% вбачають у дезінформації одну з найбільших загроз майбутнього.

Складнощі розпізнавання

62% визнають, що не завжди можуть легко розпізнати фейки, створені за допомогою штучного інтелекту.

Ключові слова року

Стійкість, мир, надія, штучний інтелект, зміни, хоробрість, наполегливість, боротьба та свобода стали ключовими словами 2023 року на думку аудиторії.

Фактчекерські платформи України

StopFake

Заснована у 2014 році з метою боротьби з дезінформацією про Україну. Перевіряє факти, спростовує фейки та надає аналітичні матеріали про російську пропаганду. Активно працює над підвищенням медіаграмотності серед населення.

VoxCheck

Фактчекінговий проєкт від VoxUkraine, який спеціалізується на перевірці фактів, пов'язаних з політикою та соціальними питаннями. Має розділ «Вокс про війну» та «Щоденник російської дезінформації», доступний 10 мовами.

Без брехні

Ініціатива, спрямована на боротьбу з дезінформацією та пропагандою в Україні. Активно співпрацює з журналістами та медіаорганізаціями, надаючи їм інструменти для покращення якості інформації та запобігання поширенню фейків.

Провідні організації у сфері медіаграмотності

НотаЄнота

Відома своїми спростуваннями в соцмережах та першою спробою класифікувати інформаційні вкиди російсько-української війни в рамках проєкту «Де фейк?». Учить критичного мислення дітей та дорослих через гру.

По той бік новин

Незалежна інформаційна кампанія, що займається медіаграмотністю, фактчекінгом та розвитком критичного мислення. Впроваджується «Інститутом розвитку регіональної преси» з 2018 року.

Детектор медіа

Медіаресурс, який проводить моніторинг українських ЗМІ, аналізує їхню діяльність та надає рекомендації щодо покращення. Займається фактчекінгом та спростуваннями фейків. Створює «Хроніки кремлівської дезінформації».

Державні ініціативи з протидії дезінформації

Центр протидії дезінформації при РНБО

Здійснює моніторинг дезінформації, проводить аналітику та розробляє стратегії протидії інформаційним атакам. Запустив новий проєкт «ЦСПО», де публікуються відео, що викривають російську пропаганду.

Укрінформ

Державне агентство, яке активно розвиває присутність у соцмережах і, незважаючи на певні проблеми, пов'язані зі зміною менеджменту, зберігає впливові показники (зокрема, 896 тис. підписників у YouTube).

Суспільне

Медіаресурс, який активно займається протидією дезінформації та отримує підтримку від міжнародних партнерів для реалізації проєктів, спрямованих на підвищення медіаграмотності.

Інноваційні проєкти з протидії дезінформації

НотаЄнота

Проєкт, що навчає критичного мислення через гру. На сайті розміщено 200 різнотипних завдань для організації інтелектуальних ігор і квізів на антифейкові теми.

Фейк-контроль

Щоденна рубрика на «Українському радіо» в ранковій передачі «Сьогодні. Зранку», де ведучі розвінчують фейки та маніпуляції, доступна також на тимчасово окупованих територіях.

Телевізійні програми

«Обережно, фейк!» та «ТОП-5 фейків» на телеканалах 1+1 та FREEDOM відповідно; «Анатомия фейка» для європейського російськомовного каналу «Новый мир».

Напрями підвищення ефективності протидії дезінформації

Медіаграмотність населення

Освітні програми та інформаційні кампанії

Україномовний контент

Створення та підтримка якісного контенту

Міжнародна співпраця

Обмін досвідом та спільні проєкти

Новітні технології

Використання ШІ та інших інновацій

Законодавча база

Вдосконалення регулювання інформпростору

Нові технології для боротьби з дезінформацією

Штучний інтелект

Застосовується для виявлення фейків, аналізу даних, генерації контенту та автоматизації процесів перевірки інформації.

Блокчейн

Забезпечує прозорість джерел інформації, відстеження походження новин і перевірку їх правдивості, що дозволяє користувачам верифікувати автентичність інформації.

Платформи перевірки фактів

Аналізують інформацію, залучають експертів для перевірки новин і повідомлень на предмет вірогідності, співпрацюють з медіа.

Алгоритми модерації

Соцмережі впроваджують алгоритми, які виявляють і зменшують поширення дезінформації шляхом зниження видимості контенту, що містить фейки.

Перспективи

Загроза

Російська пропаганда та дезінформація підривають суспільну єдність та міжнародну підтримку України.

Спільні зусилля

Боротьба з дезінформацією вимагає креативності від медіа та спільних зусиль всього суспільства.

Міжнародна підтримка

Необхідна допомога міжнародних партнерів у протидії російській пропаганді.

Інновації

Впровадження нових технологій та підходів для ефективної боротьби з дезінформацією.

Як війна змінила практику українських медіа та вимоги їхніх авдиторій

Широкомасштабна війна росії проти України змінила дуже багато речей у інформаційному просторі. Перш за все, тому що спричинила гігантське переміщення українців, адже людям доводилося рятуватися від бойових дій. Приблизно 50% населення України змінило місце свого проживання – люди переїхали або всередині країни або навіть перемістилися за кордон.

Зміна інформаційних потреб населення

Масове переміщення

Понад 14,5 млн українців виїхали після 24 лютого 2022 за кордон, а мінімум 11,7 млн – в'їхали до країн Євросоюзу. 7,7 млн зареєстровані в Європі як одержувачі тимчасового захисту.

Зміна доступу до медіа

Навіть ті, хто передплатили видання на перше півріччя чи перший квартал 2022 р., на окупованих територіях не мали доступу чи не отримували свою газету.

Нові канали інформації

Люди почали читати новини на сайтах видань чи в їхніх групах у соціальних мережах, змінюючи звичні способи отримання інформації.

Нові реалії споживання новин

Зміна пріоритетів

Скоротилося споживання ТБ, радіо, преси та інтернет-сайтів (найбільше ТБ), а аудиторія новин перейшла переважно в соціальні мережі.

Постійний інформаційний потік

Широкомасштабні військові дії кардинально змінили запит респондентів до новин – фактично виникла потреба перебувати в постійному інформаційному потоці.

Безпека як пріоритет

Контроль за новинами став одним з факторів відчуття безпеки. Респонденти, які раніше свідомо уникали будь-яких новин, почали їх відстежувати.

Зміна контенту

Більшість опитуваних до війни найчастіше дивилися розважальний контент, а новини були для них другорядними. Але з початком воєнних дій новинний контент зайняв перше місце.

Джерела новин для українців

Кількість користувачів 2022

Кількість користувачів 2023

Соціальні мережі та вебсайти стали основними джерелами і місцевих, і національних новин. Особливо помітне зростання уваги до місцевих друкованих медіа як основного джерела інформації серед усіх друкованих видань – 81% у 2023 році проти 71% роком раніше.

Причини змін у споживанні медіа

Проблеми з електропостачанням

Перебої з постачанням електроенергії після руйнування української енергосистеми варварами з росії обмежили доступ до електронних медіа.

Погіршення доступу до інтернету

Проблеми з доступом до інтернету та сигналу ТБ на територіях, наближених до кордонів з рф, білоруссю та до лінії фронту.

Однотипність контенту

Однотипність інформаційного наповнення новин на ТБ внаслідок роботи «єдиного інформаційного маратону».

Оперативність соцмереж

Вища оперативність появи важливої інформації в соцмережах та поступова переорієнтація місцевих друкованих видань на допомогу своїм громадам.

Довіра як ключовий актив медіа

Довіра як валюта

Основна валюта у відносинах між інституціями та їхніми стейкхолдерами

Швидкість оновлення

Технічний чинник, що впливає на вибір джерела інформації

Легкість доступу

Можливість отримати інформацію в зручний спосіб

Цінність інформації

Корисність для розв'язання актуальних питань

Зміни в довірі до інституцій

Збройні сили України

Найвищий рівень довіри, що залишається стабільним

1

Президент України

Високий рівень довіри (понад 90% у 2022), з поступовим зменшенням до 72% восени 2023

2

Медіа України

Середній рівень довіри з тенденцією до зростання для місцевих медіа

3

Державний апарат

Нижчий рівень довіри порівняно з іншими інституціями

4

Дослідження рівня довіри Edelman показує, що навесні 2020 року довіра до урядів сягнула безпрецедентних 65%, і навіть до медіа вона була на 5-6% вищою, ніж зазвичай – 55%. Подібне відбулося й в Україні з початком широкомасштабного вторгнення.

Професійність та етичність – вимоги часу

Нові етичні виклики

Комісія з журналістської етики підготувала та поширила численні рекомендації щодо роботи журналістів під час війни.

Зміна лексикону

Широкомасштабна війна змінила лексикон українських медіа та підходи до висвітлення новин.

Вимоги безпеки

До стандартних вимог додалися вимоги уникнення повторного травмування, безпеки та уникнення надання медійного простору представникам країни-агресорки.

Допомога в пошуку рішень

Медіа почали не лише інформувати, але й допомагати в пошуку рішень для багатьох актуальних проблем.

Корисність – новий важливий фокус для медіа

Фокус на потребах громад

Редакції, які спрямовували роботу на допомогу громадам, збільшили авдиторії

Пошук рішень проблем

Організація обговорень та спільний пошук способів розв'язання проблем

Зростання охоплень

Середнє збільшення аудиторій медіа склало 32% за час виконання проєктів

Донорська підтримка та її вплив на медіа

96%

Змінили роботу

Опитаних медіа змінили щось у своїй роботі внаслідок або в процесі співпраці з донорами

87%

Розв'язали проблеми

Опитаних медіа зазначили, що гранти допомогли розв'язати серйозні проблеми

5

Проблем вирішено

У середньому одна редакція допомогла вирішити 5 проблем різного рівня за 3-4 місяці роботи

Маратон «Єдині новини»: роль, динаміка та виклики

Телевізійний маратон «Єдині новини» відіграв надзвичайно важливу роль у перший рік повномасштабної війни. Проте з часом його сприйняття змінилося, і сьогодні панує інша думка щодо його ефективності та доцільності.

Довіра та якість контенту

Падіння довіри

З 2022 року до «Єдиних новин» суттєво впала довіра. За даними КМІС, якщо два роки тому маратону довіряли майже 70%, то в грудні 2023 – лише 43%.

Зусилля учасників

Учасники маратону докладають зусиль, щоб робити контент якісним і дотримуватися встановлених обмежень, наголошуючи на відсутності цензури.

Фінансові виклики

Якість телепродукту в різних слотах маратону різна і залежить від журналістської команди та фінансування. Річний бюджет новин складає 250–350 мільйонів гривень.

Зміни у споживанні інформації

2021

2023

Зміни у поведінці споживачів новин

До війни

Респонденти не цікавились новинами, приділяли їм дуже мало часу, оскільки більшість часу займав розважальний контент.

Початок повномасштабного вторгнення

Українці повністю перемикнулись на споживання інформації про війну з різних джерел, слідкували за новинами 24/7.

Після 1,5 року війни

Спостерігається звикання до новин про війну, більш спокійна реакція на трагічні події, прискіпливіший відбір інформації та відмова від джерел, які дублюють інформацію.

Сьогодні

Українці витрачають 2-3 години на добу для споживання новин, повертаються до контенту, який допомагає відволіктися від негативних новин.

Причини зміни інформаційних потреб

Стабілізація ситуації

Ситуація на фронті більш-менш стабілізувалась, з'явилась впевненість у тому, що «Україна переможе».

Повернення до рутини

Респонденти поступово повертаються до повсякденних турбот, пов'язаних з особистим життям, до постійної роботи, яку вони втратили на початку війни.

Боротьба з дезінформацією

Збільшилась кількість дезінформаційних новин у медіапросторі, що змусило аудиторію відписатися від джерел такої дезінформації.

Розуміння обмежень

Більшість зазначає, що інформація цензорується всіма медіа, але такі обмеження сприймаються з розумінням, щоб не допомагати ворогу.

Диференціація потреб у різних громадах

Деокуповані території

У громадах на деокупованих територіях і наближених до лінії фронту життя й потреби людей суттєво відрізняються від тилових громад.

• Відновлення інфраструктури

• Розмінування територій

• Безпека та захист

• Гуманітарна допомога

Тилові громади

У тилових громадах на перший план виходять інші потреби, хоча деякі виклики є спільними для всіх регіонів.

• Інтеграція ВПО

• Працевлаштування

• Психологічна допомога

• Реабілітація військових

Нова роль місцевих медіа

Центри ефективної комунікації

Місцеві медіа як осередки обміну досвідом та ідеями

Пошук рішень

Допомога громаді побачити нові можливості та досвід інших

Розвиток громад

Сприяння розв'язанню місцевих проблем та розвитку

Об'єднання нації

Формування сильної, об'єднаної та непереможної нації

Перспективи

Зміна інформаційних потреб

Війна змінила підходи до роботи з інформацією. Безтурботне життя та розважальний контент залишилися в минулому, а на перший план вийшли допомога ЗСУ та переселенцям.

Трансформація медіа

Матеріали, які просто «інформують», перемістилися в соцмережі, а від професійних медіа аудиторії чекають допомоги, пояснень і організаторської ініціативи.

Майбутнє «Єдиних новин»

Марафон «Єдині новини», який зіграв надзвичайно важливу роль у перший рік війни, сьогодні явно не відповідає потребам аудиторії, що спонукає до переосмислення його формату та цілей.

Війна та інформаційний фронт: як фейки впливають на суспільство

Російська війна проти України призвела до появи в інтернеті численних фейкових відео і фото, які активно розповсюджують користувачі соціальних мереж. Інколи відрізнити їх від справжніх доволі важко, але є певні ознаки, на які варто звернути увагу.

Перевірка часу створення відео

1

Перевірте дату створення

Автори багатьох фейкових роликів намагаються видати за нові ті відео, що були зроблені під час інших конфліктів. Часом подібні матеріали розповсюджують прості користувачі, які шоковані тим, що бачать, або хочуть допомогти.

2

Зверніть увагу на деталі

Завжди перевіряйте, чи є ознаки того, що відео старе. Наприклад, яка на ньому погода? Якою мовою говорять люди, які там знаки дорожнього руху?

3

Використовуйте інструменти

Google Maps допоможе з'ясувати, чи дійсно відео зняли там, де каже автор. А за допомогою зворотного пошуку зображень можна побачити, чи публікували це відео/фото раніше в інтернеті.

Аналіз джерела інформації

Перевірка автора

Завжди звертайте увагу на те, хто публікує той чи інший контент - і чи можна вважати це джерело авторитетним й таким, якому можна довіряти.

Мотивація публікації

Деякі фейкові відео розповсюджують ті, хто прагне отримати якомога більше "шерів" і "лайків". Інші намагаються у такий спосіб просунути свої власні політичні погляди або сіяти сумніви і тривогу.

Ознаки підозрілих акаунтів

У багатьох тролів мало або зовсім немає підписників, на сторінці стоїть не особисте фото, а взяте з інтернету, а ім'я - надто загальне, щоб точно встановити особу. Автори таких акаунтів почали викладати дописи лише після початку вторгнення.

Проросійські наративи в соцмережах

Заперечення війни

Кілька молодих українців розповіли про проросійські акаунти, які сперечаються з українцями, бездоказово стверджуючи, що війна - "постановна".

Перекладання відповідальності

Поширюються твердження, що Україна сама бомбить свою територію, навіть коли є прямі свідчення очевидців.

Теорія "кризових акторів"

Постійно спливають фейки про те, що постраждалі від бомбардувань - це "актори". Такі речі постили навіть російські дипломати.

Еволюція дезінформаційних акаунтів

Пандемія COVID-19

Спочатку акаунти поширювали фейки про пандемію та вакцинацію.

Початок вторгнення

Після 24 лютого ті самі акаунти переорієнтувалися на війну в Україні.

Теорії змови

Тепер вони сконцентрувалися на теоріях змови про війну та заперечують очевидні факти.

Емоційна маніпуляція

Емоційна реакція

Викликає бажання поділитися

Швидке поширення

Без перевірки фактів

Вірусне розповсюдження

Масштабне охоплення аудиторії

Позитивні фейки

Обнадійливі історії

Інколи обнадійливі історії також можуть стати вірусними

Підняття бойового духу

Вони підіймають бойовий дух населення

Ускладнення розуміння

Ускладнюють розуміння того, що відбувається насправді

Сприяння хаосу

Сприяють інформаційному хаосу в суспільстві

Приклади фейкових матеріалів

Сирійські кадри як українські

Кадри, які нібито показують війну в Україні, але насправді були зняті в Сирії. Такі відео часто використовують, змінюючи контекст та видаляючи оригінальні позначки.

Фейковий твіт CNN

Стівен Сігал не воює в Україні - цей фейковий твіт створили так, ніби його поширила CNN. Підробки відомих медіа використовуються для надання фейкам авторитетності.

Кадри з художніх фільмів

Кадри з української художньої стрічки 2020 року стали вірусними у Facebook та TikTok, а деякі користувачі соцмереж стверджують, що війна в Україні - "постановна".

Інформаційна війна урядів

Державна пропаганда

Інформаційна війна ведеться урядами

Стратегічні наративи

Формування вигідних інтерпретацій подій

Критичне мислення

Необхідність аналізу мотивів джерел

Рекомендації щодо перевірки інформації

Перевірка джерела

Завжди звертайте увагу на те, хто публікує контент і чи є це джерело авторитетним. Перевіряйте історію акаунту, кількість підписників, дату створення та попередні публікації.

Аналіз контенту

Використовуйте інструменти для перевірки автентичності фото та відео. Зверніть увагу на деталі: погоду, мову, знаки, архітектуру. Застосовуйте зворотний пошук зображень для виявлення попередніх публікацій.

Контроль емоцій

Думайте перед тим, як натиснути на "шер". Не дозволяйте емоціям керувати вашими діями. Шокуючий контент часто розрахований на миттєву емоційну реакцію, яка заважає критичному мисленню.