МОДЕЛЬ І СТРУКТУРА КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ: ТЕРИТОРІЯ, УСТРІЙ, ВІЙСЬКО, СУДОЧИНСТВО. ЗМІНА ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ (ЗІ ШЛЯХЕТСЬКОЇ НА КОЗАЦЬКУ).

Історія України. 8 клас

Українське козацтво та Українська козацька держава — унікальне явище не лише у вітчизняній історії, а й у світовій.

​

​

ПЛАН:

​

1. Основні ознаки Української козацької держави.

2. Політична влада. Територія. Політико-адміністративний устрій.

3. Право, суд і судочинство. Фінансова система та податки.

4. Соціальна структура населення. Військо.

5. Зовнішня політика.

​

Програма розбудови Української держави

​

​

​

​

​

​

Богдан Хмельницький обґрунтував право українців на створення незалежної від Речі Посполитої держави в етнічних межах їхнього проживання

Розглядав козацьку державу як спадкоємницю Русі України

Сформулював положення про соборність Української держави

1. Основні ознаки Української козацької держави.

Відроджуючи Українську державу, Богдан Хмельницький спирався на історичний досвід попередніх фундаторів, основоположників української державності — очільників Антського царства IV—VII ст., Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Запорозької Січі, у якій вищою законодавчою владою була загальновійськова рада

1. Основні ознаки Української козацької держави.

У результаті переможних битв 1648-1649 рр. значна частина території України була визволена від поляків. На цій території постала новоутворена Українська держава - Військо Запорозьке, або Гетьманщина.

Козацька держава періоду Б. Хмельницького мала такі ознаки:

• політичну владу,
• територію,
• політико-адміністративний устрій,
• право, суд і судочинство,
• фінансову систему та податки,
• соціальну структуру населення,
• власне військо,
• активну зовнішню політику.

​

2. Політична влада. Територія. Політико-адміністративний устрій.

На звільнених територіях України та Запоріжжя влада перебувала в руках гетьмана та старшини, обраної ко­зацькою радою. Навіть в умовах війни козацькі ради розв'язували найго­ловніші питання внутрішньої та зовнішньої політики.

З часом у руках гетьмана зосередилася необмежена

влада. Б. Хмельницький вже називав себе «са­модержцем

руським», посол Венеції говорив про нього як про

«справж­нього государя», а керівник англійської революції

Олівер Кромвель нази­вав його «імператором запорізьких

козаків».

​

2. Політична влада. Територія. Політико-адміністративний устрій.

Територія.

Український історик І. Крип'якевич опи­сав кордони української козацької держави по закінченні Визвольних змагань: «З Польщею - Яруга - Чернівці - Мурафа - Красне - Вінниця - Прилуки - Самгородок - Каменеброд - Макарів - Чорнобиль - Карпилівка; з Ро­сією - традиційний кордон; з Туреччиною і Кримом - че­рез так зване «Дике поле».

Політико-адміністративний устрій.

Започатковано сотенно-полкову систему, яка виникла

ще на Запорізькій Січі.

На місцях керували сотенний та полковий уряди.

козацький сотник козацький полковник

2. Політична влада. Органи влади

​

ЗАКОНОДАВЧІ:

• Генеральна рада;
• Старшинська рада

​

ВИКОНАВЧІ:

• Гетьман
• Генеральна старшина;
• Генеральний писар;
• Генеральний обозний;
• Двоє генеральних осавулів;
• Двоє генеральних суддів

​

Великі міста мали магдебурзьке право, влада в них належала магістратам, у найважливіших - ота­манам. Більшістю міст керували городові отамани, що обиралися, а селами - сільські отамани.

Найвищим органом влади залишалася генеральна (військова) рада, яка розв'язувала політичні, військові та господарські питання.

2. Політична влада. Територія.

​

Військо Запорозьке: 16 полків:

Правобережжя - 9 полків

Лівобережжя - 7 полків

​

Столицею держави було місто Чигирин.

​

3. Право, суд і судочинство.

Використовувалися юридичні нор­ми звичаєвого та козацького права, магдебурзького права тощо. Зберегли силу й Литовські статути, які захищали інтереси української шляхти та козацької старшини. Усі види польського гніту були ліквідовані, скасова­но суворі покарання за протиправні вчинки проти королівської влади та магнатів, шляхти, католицького духовенства. Установлювалися покаран­ня за зраду українському народові, за відмову надати допомогу в битвах, непокору та шкоду, заподіяну козацькій старшині.

Відбулася певна зміна судової влади. Із зростанням ролі й авторитету гетьмана під час Національно-визвольної війни до нього перейшли найви­щі судові функції. Гетьманські та полковницькі універсали, рішення ко­зацьких рад визначали правовий характер відносин в Україні.

Відомий український історик В. Анто­нович зазначав, що Б. Хмельницький мав блискуче фінансове обдарован­ня, він обстоював правильну податкову систему, ніколи не знав, що таке брак грошей, у нього завжди була готова наперед платня для війська.

Український гетьман увів до обігу власну монету, яку карбували в Чигирині. На одному боці цієї монети була зображена шабля, на іншому викарбуване ім'я гетьмана.

​

​

​

3. Право, суд і судочинство.

3. Право, суд і судочинство.

З часів Національно-визвольної війни при гетьмані запроваджено поса­ду генерального підскарбія, який відповідав за стан фінансів гетьманської держави, за розподіл натуральних і гро­шових податків, установлював мито та ін. Систему податків і повинностей установ­лювали й регулювали універсали Богдана Хмельницького. Поповнення державної скарбниці здійснювали з чотирьох основних джерел:

• із земельного фонду,
• з прикордонного торгового мита,
• з доходів від промислів,
• з торгівлі та податків.

​

​

4. Соціальна структура населення. Військо.

​

Соціальна структура держави:

• козацтво;
• шляхетство;
• духовенство;
• міщанство;
• селянство.

Стани поділялися на окремі соціальні групи, які розрізнялися правовим та еко­номічним становищем. До привілейованої групи належали:

• українська шляхта;
• козацька старшина;
• найвище православне духовенство;
• міська знать.

​

4. Соціальна структура населення. Військо.

​

Наявність власного війська.

У роки На­ціонально-визвольної війни українське вій­сько нараховувало до 300 тис. осіб. Воно складалося з представників різних верств суспільства й уперше в історії носило за­гальнонародний характер. В. Антонович убачає велику заслугу Б. Хмельницького у створенні Української армії з цивільних людей [не козаків. - Авт.], які зовсім не знали ні військової справи, ні дисципліни. Українська армія була однією з найкра­щих у Європі за військовою організацією й тактикою. Під проводом Б. Хмельницько­го вона завдала поразки найкращим поль­ським полководцям - Потоцьким, Вишневецькому, Чарнецькому. У багатьох битвах Національно-визвольної війни українські війська виявили масову жертовність, геро­їзм, самопожертву в ім'я України.

​

4. Соціальна структура населення. Військо.

​

​

​

​

• генеральний писар - керував Генеральною військовою канцелярією;
• генеральний обозний - відав артилерією і військовим постачанням;
• генеральні судді(два) - очолювали гетьманський суд:
• генеральний підскарбничий - відав фінансами, був керівником Військового скарбу:
• генеральні осавули - були найближчими помічниками гетьмана у військових питаннях;
• генеральний хорунжий - хранитель військової корогви:
• генеральний бунчужний - хранитель гетьманського бунчука;
• наказний гетьман - командувач військових сил на час проведення певних бойових операцій.

​

5.Зовнішня політика

Гетьманщина Б. Хмельницького здобула широке міжнародне визнання. Україна підтримува­ла постійні дипломатичні контакти з Росією, Кри­мом, Туреччиною, Польщею, Трансільванією, Мол­довським князівством. Українську державу визнали Венеція, Волощина, Швеція та інші країни.

Прийом Богданом Хмельницьким польського посольства. Невідомий художник. Середина ХVII ст.

5.Місце України в міжнародних відносинах

Закріплення вивченого

Виконати вправу:

https://learningapps.org/1368684