Біоритми людини.Сон. �

Біоритмічність

• Одна з основних властивостей усіх живих істот.
• Вона є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечує здатність організмів до підтримання сталості внутрішнього середовища і пристосування до змін довкілля.
• Протягом сотень мільйонів років еволюції тривав процес пристосування до них, вироблялися ритмічні процеси життєдіяльності.

​

Що таке біологічні ритми?

• 1729 року

французький

астроном

де Меран,

спостерігаючи

за рослинами,

відкрив явище

біологічної ритмічності

• Біоритми - це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя - молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційному і біосферному.

​

Вивчення біоритмічних процесів сприяло створенню нової наукової дисципліни - хронобіології

​

​

​

​

​

​

яка вивчає процеси життєдіяльності й поведінку організмів, а також їхній взаємозв'язок із впливами довкілля.

​

Розрізняють зовнішні та внутрішні біоритми.

• До внутрішніх біоритмів:
• ритм дихання,
• серцебиття,
• травлення,
• виділення.

• Зовнішні біоритми пов'язані з:
• розташуванням Землі в космічному просторі,
• її обертанням навколо своєї осі (добовий) та навколо Сонця (річний),
• із зміною інтенсивності сонячної активності (сонячні),
• із обетанням місяця навколо Землі (місячні)

​

• Біоритми мають різну періодичність:
• частки секунди,
• секунди, хвилини,
• добу, місяць, рік,
• певну кількість років.

​

Високочастотні – період не перевищує 30 хв.

Ритми, з якими пов’язана життєдіяльність організму.

Середньочастотні – це добові ритми.

Ритм “сон-активність”.

Низькочастотні – тижневі, місячні, сезонні, річні.

Ритм ендокринних змін, статеві цикли.

• Найбільше вивчені добові біоритми
• вони виникли, як наслідок адаптивних змін, в процесі еволюції.
• «Метрономом» цього біоритму є гіпоталамус - відділ головного мозку, який регулює життєво важливі процеси.

• Коливання рівнів процесів життєдіяльності:
• максимальна активність і працездатність уранці

(8 – 12 год.),

• мінімальні - у середині дня (12 - 16 год.);
• другий максимум - увечері (16 -22 год.), а
• найвираженіша мінімальна активність -уночі й на початку ранку (22 - 8 год.).

Найважливіший добовий ритм людини - це чергування сну і неспання.

• «Жайворонки» - це ті, хто рано прокидаються і рано лягають спати.
• «Жайворонки» - бадьорі, життєрадісні, енергійні в першій половині дня.

• «Сови», навпаки, спати лягають пізно і просинаються теж пізніше.
• «сови» - енергійні у другій половині дня.

Людей в залежності від особливостей добового ритму розподіляють на «жайворонків» та «сов»

Протягом доби більшість фізіологічних процесів періодично коливається

• Температура тіла людини:
• у денні години вона підвищена (мах на 18 год.), а вночі знижується (її міn між 1 та 5 год.)
• Артеріальний тиску:
• вдень він підвищується, вночі - знижується.

​

​

• Інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й знижується вночі.
• Це пов'язано з тим, що вдень обмін речовин інтенсивніший, що зумовлює підвищення активності організму.

Добові біоритми контролюються «біологічним годинником»

• це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Він ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які відбуваються в організмі.
• Завдяки «біологічному годинникові» організми орієнтуються щодо періоду доби,
• зміни пори року тощо.

​

Тестування на визначення, індивідуального добового ритму

​

• 1. Чи важко вам вставати вранці?

а) так – 3б. в) рідко – 1б.

б) іноді – 2б. г) дуже рідко – 0б.

• 2. В який час ви лягаєте спати?

а) після 1 год. ночі – 3б. в) з 22⁰⁰ год.-23⁰⁰год. – 1б.

б) з 23³⁰год.-1год. – 2б. г) до 22⁰⁰ год.-0б.

​

​

• 3. Який сніданок маєте ви на протязі першої години після пробудження?

а) багатий і різноманітний – 3б. в) бутерброд – 1б.

б) некалорійний – 2б. г) чашка чаю чи кави – 0б.

• 4. Пригадайте неприємності, які трапились на роботі (школі) і вдома?

а) в першу половину дня – 1б.

б) в другу половину дня – 0б.

• 5. Від чого ви могли б легко відмовитись?

а) від ранкового чаю чи кави – 2б.

б) від вечірнього чаю – 0б.

​

​

• 6. Як легко під час канікул чи відпустки ви порушите свою звичку, пов’язану з прийняттям їжі?

а) дуже легко – 0б. в) важко – 2б.

б) легко – 1б. г) залишається все без змін – 3б.

• 7. Вранці вас чекають важливі справи. Наскільки раніше звичного ви ляжете спати?

а) більше, ніж на 2 год. – 3б. в) менше, ніж на 1 год. – 1б.

б) на 1-2 год. – 2б. г) як завжди – 0б.

• Висновки:
• 0-7 балів – «жайворонок»;
• від 8 до13 балів – «аритмик»;
• від 14 до 20 балів – «сова».

​

• Сон — це природний фізіологічний процес, який характеризується мінімальним рівнем активної свідомості та зниженою реакцією на навколишній світ.

​

• Найбільш істотними проявами сну є:
• зниження активності нервової системи, зокрема кори великого мозку,
• «вимкнення» свідомості,
• зниження м'язового тонусу
• та усіх видів чутливості.

​

Теорії сну

• Активні теорії сну –

сон є активним процесом і настає в результаті збудження певних структур ("центрів сну"), що викликає загальне зниження активності організму.

• Вальтер Рудольф Гесс у 1940 х рр. виявив центр сну.

• Пасивні теорії сну - настання сну відбувається пасивно в результаті припинення дії певних чинників, що необхідні для підтримки стану бадьорості

​

​

Хімічна теорія сну

• Згідно з цією теорією людина засинає внаслідок того, що під час стану бадьорості в клітинах тіла накопичуються продукти – чинники сну.

• Деякі дослідники припустили, що під час стану бадьорості в організмі синтезується особлива отруйна речовина - гіпнотоксин, руйнування якого відбувається під час сну.

Гальмівна теорія сну

• Її автором є І.П. Павлов.
• Згідно з його поглядами причиною сну є поширення внутрішнього гальмування по корі великих півкуль і відділах мозку, що знаходяться нижче.

• Цей процес забезпечує "відпочинок" головного мозку і лежить в основі відновлення його працездатності для подальшої після сну життєдіяльності.

​

Сучасні теорії сну

• Більшість сучасних гіпотез щодо функціонального призначення сну й окремих його стадій можна звести до трьох основних типів:
• 1) енергетичних,
• 2) інформаційних,
• 3) психодинамічних.�

• Відповідно до "енергетичних" теорій під час сну відбувається відновлення енергії, витраченої під час бадьорості.

​

Сучасні теорії сну

• Згідно із інформаційними теоріями сон настає в результаті зменшення сенсорного потоку до ретикулярної формації, що призводить до включення гальмівних структур.

• Згідно із ще однією точкою зору (психодинамічна теорія сну) відпочинку потребують не клітини, тканини й органи, а психічні функції(сприйняття, мислення, пам'ять).

Фізіологічні механізми сну

• Існує ціла функціональна система (ретикулярна формація, гіпоталамус, таламус), яка забезпечує взаємодію процесів сну й активності.

• Сигнали, які надходять із периферичних частин аналізаторів через ці структури в кору півкуль головного мозку, активізують її й підтримують стан активності.
• Зменшення інтенсивності цих сигналів, що настає періодично в певний час доби, спричиняє сон.

Фізіологічні зміни під час сну

Мозкова активність під час сну

• Відновлюються та синтезуються білки, жири, нейромедіатори.
• Нова інформація, що надійшла до мозку протягом дня зіставляється, аналізується, переробляється та зберігається.
• Інформація закріплюється та зберігається в механізмах довготривалої пам’яті.

• Такий висновок можна зробити на підставі біопотенціалів мозку, які відображають його біоелектричну активність.

Фази сну

• Повільний, або ортодоксальний сон – глибокий без сновидінь сон, становить 75-80% усієї його тривалістю.

• Швидкий, або парадоксальний сон – 20-25% усього сну.
• Людина починає бачити сни.

Повільна і швидка фази сну змінюють одна одну декілька разів з проміжками у 80-120 хв., за ніч спостерігається 4-6 таких циклів.

Фази сну людини протягом ночі

Фазу повільного сну поділяють на 4 стадії:

- дрімання;

- поверхневий сон;

- початок глибокого сну;

- глибокий сон.

Порівняння фаз сну за особливостями перебігу основних фізіологічних процесів

• Повільний сон:
• Уповільнення серцевої діяльності
• Інтенсивності обміну речовин та газообміну;
• Зменшення t тіла;
• Розслаблення скелетних м’язів;
• Майже зникають усі види чутливості;
• Зниження електричної активності кори (високочастотні змінюються на низькочастотні).

​

• Швидкий сон:
• Трохи підсилюється серцева діяльність і дихання;
• Підвищується обмін речовин та t тіла;
• Менш розслабленими стають скелетні м’язи;
• Дещо підвищується чутливість;
• Підвищується електрична активність кори (низькочастотні змінюють високочастотними);
• Очні яблука швидко рухаються у різних напрямках.

​

Біоелектричні коливання мозку під час бадьорості та різних стадіях сну