АНТИРЕЛІГІЙНА КАМПАНІЯ�ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

11 клас

План

1. Методи боротьби КПРС з релігією
2. Перший етап антирелігійної боротьби 1953−1958 рр.
3. Другий етап антирелігійної боротьби 1958−1962
4. Третій етап антирелігійної боротьби 1962-1964
5. Висновок

​

МЕТОДИ БОРОТЬБИ

1) існування спеціалізованого апарату, що займався розробкою законодавчої бази, вивченням ситуації в середовищі релігійних культів і контролював релігійні процеси;

2) широке залучення до антирелігійної діяльності громадськості;

3) науково-природнича пропаганда й атеїстичне виховання методами ідеологічного впливу;

4) економічний тиск на монастирі та політика їх ліквідації;

5) боротьба з паломництвом і релігійними «святинями»;

6) ліквідація пам’яток культового призначення;

7) зняття з реєстрації релігійних громад православної церкви та переслідування прибічників інших конфесій;

8) послаблення інституту служителів культу, контроль і гальмування системи церковної освіти;

9) обмеження та порушення громадянських прав віруючих;

10) витіснення релігійних традицій і впровадження нових обрядів.

ТРИ ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ АТЕЇЗМУ

1. 1953−1958 рр. — розвиток процесів десталінізації та демократизації і, відповідно, послаблення тиску на церкву;

​

• 1958−1962 рр. — згортання процесів «відлиги» й масштабна антирелігійна кампанія, що супроводжувалася зняттям з реєстрації громад, ліквідацією монастирів, відвертим адмініструванням та ін.;

​

• 1962−1964 рр. — уповільнення наступу на церкву і віруючих, відмова від відкритих форм боротьби.

ВЗАЄМОДІЯ РСРПЦ ТА РСРК

Серед основних завдань, які мали виконувати Руської православної церкви (РСРПЦ) та Рада в справах релігійних культів (РСРК), було здійснення посередницьких функцій між державою та церковними інституціями й віруючими; вивчення стану й тенденцій у релігійному житті; проведення аналітичної роботи та інформування партійних і радянських органів; атеїстична пропаганда. Завдяки діяльності цих структур у життя впроваджувалися різноманітні заходи, що в сукупності склали антирелігійну кампанію.

І ЕТАП БОРОТЬБИ З РЕЛІГІЄЮ

Упродовж 1953−1958 рр., у межах так званої «відлиги», перевага надавалася поміркованим методам боротьби з релігією переважно силами ідеологічного впливу,. Метою цієї боротьби з наукової точки зору, було критикування релігії та діяльності її служителів, доведення шкідливості релігійних традицій і формування негативного образу віруючого. Активну участь у цьому процесі брали преса, телебачення, радіо, культурно-освітні заклади (бібліотеки, музеї, клуби як лекції й науково-атеїстичні лекторії, тематичні вечори запитань і відповідей, усні журнали, голосні читання, клуби й пересувні клуби атеїста і ін.

ІІ ЕТАП БОРОТЬБИ З РЕЛІГІЄЮ

1) посилення контролю за фінансовою діяльністю монастирів;

2) заборона одержувати грошові пожертвування, використовувати найману працю та зараховувати до монастирів осіб, молодших 30 р; 3) позбавлення монастирів прав юридичної особи й володіння власністю та відповідно конфіскація земельних угідь;

4) обмеження матеріальних прибутків шляхом введення максимальних податків на використання земельних угідь та ін.;

5) заборона Патріархії надавати фінансові дотації

храмам, що стояли на межі економічного краху

1958−1962 рр. розпочався із закриття діючих православних монастирів у республіці. Політику економічного тиску на монастирі запровадила в життя постанова «Про монастирі в СРСР і про податок з підприємств релігійних об’єднань» №1159 від 16 жовтня 1958 р., прийнята РМ СРСР, що включала низку обмежувальних заходів:

ІІІ ЕТАП БОРОТЬБИ З РЕЛІГІЄЮ

Скарги віруючих засвідчували існування серйозного соціального опору, спрямованого проти атеїстичного режиму. До того ж масове закриття церков, викликало не тільки протидію з боку віруючого населення, а обумовило падіння авторитету Радянської влади

Міняється методика боротьби

Замість релігійних обрядів і традицій, що користувалися великою популярністю серед населення почалося впровадження нових, яскравих громадських обрядів, свят, визначалася як одна з найважливіших ділянок ідеологічної роботи.

Крім того це давало значний прибуток, який зникав у церкви: Реєстрація шлюбу замість вінчання (навіть у селах з'являються вишукані зали реєстрації урочистих подій), реєстрація новонародженого і т.ін

ВИСНОВОК

Окреслена кампанія звелася до ліквідації матеріальних носіїв релігії та досягненню кількісних показників, але викорінити релігію так і не вдалося. При цьому значними виявилися негативні наслідки проведеної кампанії:

1) грубе порушення прав і свобод громадян, що робило їх безсилими перед режимом;

2) руйнація пам’ятнико-архітектурних комплексів, що формувалися століттями та збідніння внаслідок цього історико-культурного фонду;

3) загальне зниження рівня релігійності та значні духовні втрати населення;

4) поява й розвиток нігілізму у свідомості радянських громадян.