НЕРВОВА ТКАНИНА

​

​

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гістології, цитології та ембріології

​

д.мед.н. Степаненко О.Ю., к.мед.н. Мар’єнко Н.І.

Властивості нервової тканини:

• Збудливість
• Провідність

Нервова тканина – основа нервової системи��Складається з нейронів і клітин нейроглії�

Нейрони забезпечують:��- сприйняття подразнень і збудження, �- вироблення імпульсу,�- проведення, переробку і передачу його іншим нейронам, м'язовим або секреторним клітинам.��

Будова нейрона

​

Нейрон =

нервова клітина =

нейроцит

​

Будова нейрона

• Частини нейрону:

​

• тіло (перикаріон) – містить ядро та основні органели нейрону

​

• Відростки – видовжені відростки, що закінчуються нервовими закінченнями

​

Будова нейрона

Відростки нейрону

(1 аксон і дендрити)

​

• Аксон (нейрит), - центральний відросток, передає імпульс від тіла НК. Аксон завжди один.

​

• Дендрити – передають імпульс до тіла НК. Дендритів може бути кілька або не бути взагалі.

​

Будова нейрона

Нейрони мають спеціалізовані органели, характерні лише для них:

• Нейрофібрили – компоненти цитоскелету нейронів, беруть участь у внутрішньоклітинному транспорті

​

​

Будова нейрона

Нейрони мають спеціалізовані органели, характерні лише для них:

• Нейрофібрили – компоненти цитоскелету нейронів, беруть участь у внутрішньоклітинному транспорті

​

​

Нейрони мають добре розвинений цитоскелет:

Цитоскелет представлений нейрофібрилами.

​

​

Будова нейрона

Нейрони мають спеціалізовані органели, характерні лише для них:

• Хроматофільна речовина (речовина Нісля, тигроїд) – білоксинтезуючий аппарат нейрону, представлений скупченнями гранулярного ендоплазматичного ретикулуму.

​

​

Будова нейрона

Нейрони мають спеціалізовані органели, характерні лише для них:

• Хроматофільна речовина (речовина Нісля, тигроїд) – білоксинтезуючий аппарат нейрону, представлений скупченнями гранулярного ендоплазматичного ретикулуму.

​

​

Будова нейрона

Нейрони мають спеціалізовані органели, характерні лише для них:

• Тигроїд присутній у цитоплазмі тіла нейрону, в дендритах.
• Тигроїд відсутній у аксоні та аксональному горбку (ділянка тіна нейрона, де починається аксон).

​

​

Будова нейрона

Нейрони мають спеціалізовані органели, характерні лише для них:

• Тигроїд присутній у цитоплазмі тіла нейрону, в дендритах.
• Тигроїд відсутній у аксоні та аксональному горбку (ділянка тіна нейрона, де починається аксон).

​

​

Морфологічна класифікація нейронів

• Уніполярні – мають один відросток (аксон);
• Зустрічаються в ембріональному періоді, після народження не зустрічаються.

Морфологічна класифікація нейронів

• Уніполярні – мають один відросток (аксон);
• Інколи як уніполярні розглядаються нюхові рецепторні клітини та фоторецепторні клітини ока (палички і колбочки).

Морфологічна класифікація нейронів

• Біполярні – мають два відростка (один аксон і один дендрит).
• Знаходяться в сітківці ока, вестибулярному та слуховому гангліях, в нюховому епітелії та нюховій цибулині.

Морфологічна класифікація нейронів

• Псевдоуніполярні – мають два відростка (один аксон і один дендрит), які мають спільний початок
• Знаходяться в спинальних гангліях (є першим нейроном рефлекторної дуги).

Морфологічна класифікація нейронів

• Мультиполярні – мають три та більше відростків (один із яких – аксон).
• Знаходяться у ЦНС, вегетативних гангліях та сітківці.

Функціональна класифікація нейронів

• Чутливі (аферентні, рецепторні),
• Рухові (моторні, еферентні),
• Вставні (асоціативні).

НЕЙРОГЛІЯ

Нейроглія

• Нейроглія ЦНС
• Макроглія
• Астроглія

​

• Олігодендроглія

​

• Епендимна глія

​

​

• Мікроглія

​

Нейроглія

• Астроцити виконують:
• опорну функцію,
• розмежувальну функцію,
• трофічну функцію,
• є елементом гемато-енцефалічного бар’єру.

Нейроглія

• Астроцити виконують:
• опорну функцію,
• розмежувальну функцію,
• трофічну функцію,
• є елементом гемато-енцефалічного бар’єру.

Нейроглія

• Астроцити розділяють на:
• Протоплазматичні – мають товщі та коротші відростки, розташовуються у сірій речовині.
• Волокнисті – мають тонкі та довгі відростки, розташовані у білій речовині.

Нейроглія

• Олігодендроцити
• Мають нечисленні відростки.
• Присутні в сірій речовині - біля перикаріонів нейронів.

Нейроглія

• Олігодендроцити

​

• У білій речовині входять до складу мієлінових і безмієлінових оболонок.

Нейроглія

• Епендимоцити
• Вистилають шлуночки головного мозку, центральний канал спинного мозку, покривають хоріоїдні сплетення.
• Беруть учать у виробленні спинномозкової рідини (у хоріоїдних сплетеннях).
• Є компонентом лікворо-енцефалічного та гематолікворного бар’єрів.

​

Нейроглія

• Мікроглія (гліальні макрофаги)
• Походять з моноцитів.
• Клітини мікроглії рухливі,
• здатні до фагоцитозу.

• Клітини Шванна – утворюють мієлінову оболонку нервових волокон

• Клітини-сателіти нервових гангліїв

Нейроглія периферійної нервової системи

НЕРВОВІ ВОЛОКНА

Нервові волокна

• це відростки нервових клітин, вкриті оболонками.

​

Розрізняють:

  мієлінові волокна;

  безмієлінові волокна.

Нервові волокна

• це відростки нервових клітин, вкриті оболонками.

​

Розрізняють:

  мієлінові волокна;

  безмієлінові волокна.

• Мієлін – спеціальна оболонка нервових волокон, що утворюється клітинами Шванна та складається із фосфоліпідів.

Безмієлінові нервові волокна

• Входять до складу вегетативної НС.
• Волокна кабельного типу: кілька відростків невових клітин занурені в цитоплазму клітини Шванна

Безмієлінові нервові волокна

• Входять до складу вегетативної НС.
• Волокна кабельного типу: кілька відростків невових клітин занурені в цитоплазму клітини Шванна

Безмієлінові нервові волокна

• Входять до складу вегетативної НС.
• Волокна кабельного типу: кілька відростків невових клітин занурені в цитоплазму клітини Шванна

Безмієлінові нервові волокна

• Поширення нервового імпульсу (хвилі деполяризації) неперервне, тому – повільне.

Мієлінові нервові волокна

• Зустрічаються як в ЦНС, так і в периферійній НС.
• Мають спеціальну оболонку – мієлін, що утворений клітинами Шванна (нейролемоцитами).

Мієлінізація

• При мієлінізації аксон занурюється в цитоплазму нейролеммоцита (клітини Шванна).
• При цьому утворюється мезаксон (дуплікатура аксона).

Мієлінізація

• Мезаксон нашаровується на осьовий циліндр, утворюючи мієліновий шар.

Мієлінізація

• Мезаксон нашаровується на осьовий циліндр, утворюючи мієліновий шар.

Мієлінові нервові волокна

• складаються з одного осьового циліндра, покритого оболонкою зі шваннівских клітин.

Мієлінові нервові волокна

В оболонці розрізняють два шари:

- внутрішній – мієліновий (мієлінова оболонка);

- зовнішній - цитоплазма нейролемоциту (шванівська оболонка або нейролема).

Мієлінові нервові волокна

В оболонці розрізняють два шари:

- внутрішній – мієліновий (мієлінова оболонка);

- зовнішній - цитоплазма нейролемоциту (шванівська оболонка або нейролема).

Мієлінові нервові волокна

• У мієліновому волокні розрізняють:
• Насічки мієліну (насічки Шмідта-Лантермана) – включення цитоплазми нейролемоцитів між шарами мієліну).

Мієлінові нервові волокна

• У мієліновому волокні розрізняють:
• перехвати Ранв’є (через 1-2 мм) – місця контакту нейролемоцитів.

Мієлінові нервові волокна

• Перехвати Ранв’є забезпечують сальтаторний механізм розповсюдження нервового імпульсу.

Мієлінові нервові волокна

• У ЦНС мієлін формують гліальні клітини – олігодендрогліоцити.

Мієлінові нервові волокна

• Один олігодендрогліоцит (у ЦНС) бере участь у формуванні мієліну кількох нервових волокон.

Мієлінові нервові волокна

• Один нейролемоцит (у ПНС) бере участь у формуванні мієліну одного мієлінового нервового волокна.

Аксонний транспорт

• Транспорт речовин уздовж нервових волокон.
• Транспортуються медіатори, компоненти органел, мембран, поживні речовини та ін.

Аксонний транспорт

• Розрізняють

(за напрямком):

• Антероградний транспорт (від тіла до нервових закінчень).
• Ретроградний (від нервових закінчень до тіла нейрона).

Аксонний транспорт

• Розрізняють

(за швидкістю):

• Швидкий (100-1000 мм на добу).
• Повільний (0,2-1 мм на добу).
• Проміжний (2-50 мм на добу).

Аксонний транспорт

• Транспортуються:
• Пухирці з нейромедіаторами
• Поживні речовини
• Компоненти клітин та органел
• Пошкоджені компоненти нейрона (ретроградний транспорт).

НЕРВОВІ ЗАКІНЧЕННЯ

Нервові закінчення

Розділяються на 3 групи:

  - моторні (ефекторні, еферентні) – передають сигнал до ефекторних клітин;

  - чутливі (рецепторні, аферентні) – отримують сигнал;

  - вставні (асоціативні) – забезпечують зв’язок між нейронами.

СИНАПСИ

Синапси

За способом передачі сигналу:

      - хімічні;

      - електричні.

Хімічні синапси

• Передають імпульс за допомогою медіаторів – хімічних речовин.
• Медіатори знаходяться у синаптичних пухирцях.

Хімічні синапси

• Пресинаптична мембрана

​

• Синаптична щілина

​

• Постсинаптична мембрана

Хімічні синапси

• Терміналь аксона -пресинаптична частина. У ній присутні синаптичні пухирці.
• Постсинаптична частина - мембрана другого нейрона.
• Синаптична щілина =

20-30нм.

Синапси

За локалізацією розрізняють:

- аксодендритичні (між аксоном і дендритом);

- аксосоматичні (між аксоном і тілом нейрона);

- аксо-аксональні (між двома аксонами).

Ефекторні нервові закінчення

• терміналі аксонів рухових нейронів

​

• За їх участі імпульс передається на клітини робочих органів.

​

Ефекторні нервові закінчення

​

• Нервово-м'язове закінчення складається з:
• термінального розгалуження осьового циліндра нервового волокна і
• ділянки м'язового волокна.

Ефекторні нервові закінчення

​

• Нервово-м'язове закінчення складається з:
• термінального розгалуження осьового циліндра нервового волокна і
• ділянки м'язового волокна.

Рецепторні нервові закінчення

• Екстерорецептори – отримують інформацію із зовнішнього середовища;

​

• Пропріорецептори – отримують інформацію від опорно-рухового апарату;

​

• Інтерорецептори – отримують інформацію від внутрішніх органів.

Рецепторні нервові закінчення

• За специфічністю:

​

• Хеморецептори – хімічні подразники;
• Механорецептори – механічні подразники;
• Барорецептори – тиск;
• Терморецептори - температура;
• Фоторецептори – світло;
• Ноцицептори - біль;

і т.д.

​

Рецепторні нервові закінчення

• За особливостями будови :
• - вільні;
• - невільні:
• а) інкапсульовані (покриті сполучнотканинною капсулою);
• б) неінкапсульовані (не мають капсули).

Рецепторні нервові закінчення

• Вільні нервові закінчення – розгалужені дендрити нервових клітин у сполучній тканині та між епітеліальних клітин покривного епітелію.
• Розташовані в епідермісі, рогівці ока, навколо волосяних фолікулів.
• Сприймають біль, дотик, тиск, вібрація, температура.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Тільця Меркеля (диски або меніски Меркеля) – невільні неінкапсульовані нервові закінчення.
• Утворені клітинами Меркеля та нервовими волокнами.
• Розташовані в епідермісі шкіри.
• Сприймають дотик.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Тільця Меркеля (диски або меніски Меркеля) – невільні неінкапсульовані нервові закінчення.
• Утворені клітинами Меркеля та нервовими волокнами.
• Розташовані в епідермісі шкіри.
• Сприймають дотик.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Тільця Мейснера – невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Тільце містить 3-4 нервові терміналі в оточенні нейролемоцитів; зовні вкрите сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сосочковому шарі дерми.
• Сприймають дотик (тактильна чутливість).

​

Рецепторні нервові закінчення

• Тільця Мейснера – невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Тільце містить 3-4 нервові терміналі в оточенні нейролемоцитів; зовні вкрите сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сосочковому шарі дерми.
• Сприймають дотик (тактильна чутливість).

​

Рецепторні нервові закінчення

• Тільця Мейснера – невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Тільце містить 3-4 нервові терміналі в оточенні нейролемоцитів; зовні вкрите сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сосочковому шарі дерми.
• Сприймають дотик (тактильна чутливість).

​

Рецепторні нервові закінчення

• Пластинчасті тільця Пачіні (Фатера-Пачіні)– невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Утворені нервовими волокнами, які оточені нейролемоцитами, шарами колагенових волокон з фібробластами та сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сполучній тканині шкіри, гіподерми, суглобів, окістя, очеревини та деяких внутрішніх органів.
• Сприймають тиск, дотик і вібрацію.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Пластинчасті тільця Пачіні (Фатера-Пачіні)– невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Утворені нервовими волокнами, які оточені нейролемоцитами, шарами колагенових волокон з фібробластами та сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сполучній тканині шкіри, гіподерми, суглобів, окістя, очеревини та деяких внутрішніх органів.
• Сприймають тиск, дотик і вібрацію.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Пластинчасті тільця Пачіні (Фатера-Пачіні)– невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Утворені нервовими волокнами, які оточені нейролемоцитами, шарами колагенових волокон з фібробластами та сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сполучній тканині шкіри, гіподерми, суглобів, окістя, очеревини та деяких внутрішніх органів.
• Сприймають тиск, дотик і вібрацію.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Тільця Руффіні – невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Містять нервові волокна із розриреннями на кінцях, що оточені колагеновими волокнами, модифікованими фібробластами та сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сполучній тканині шкіри.
• Сприймають тепло.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Тільця Руффіні – невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Містять нервові волокна із розриреннями на кінцях, що оточені колагеновими волокнами, модифікованими фібробластами та сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сполучній тканині шкіри.
• Сприймають тепло.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Кінцеві колби Краузе – невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Містять розгалужені дендрити, оточені модифікованими шванноцитими та сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сполучній тканині сосочкового шару дерми, слизових оболонок, кон’юнктиви ока, суглобів, очеревини.
• Сприймають холод.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Кінцеві колби Краузе – невільні інкапсульовані нервові закінчення.
• Містять розгалужені дендрити, оточені модифікованими шванноцитими та сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в сполучній тканині сосочкового шару дерми, слизових оболонок, кон’юнктиви ока, суглобів, очеревини.
• Сприймають холод.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Нейром’язові веретена –інкапсульовані нервові закінчення, що забезпечують пропріоцептивну чутливість.
• Містять екстрафузальні та інтрафузальні м’язові волокна, оточені капсулою.
• Розташовані в скелетних м’язах.
• Реагують на зміну довжини м’язових волокон.

​

Рецепторні нервові закінчення

• Сухожилковий орган Гольджі –інкапсульовані нервові закінчення, що забезпечують пропріоцептивну чутливість.
• Містять пучки колагенових волокон, обплетених закінченнями чутливих нейронів, оточені сполучнотканинною капсулою.
• Розташовані в ділянках з’днання волокон посмугованих скелетних м’язів з колагеновими волокнами сухожиль.
• Реагують на розтягування сухожилка при скороченні м’язів.

​

Чутливі нервові закінчення

​

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!