Римська республіка в V – І ст. до н. е.: суспільний устрій та організація влади.

Урок 51. Дата: 20-24.03

Встановлення Римської республіки.

510 – 509 рр. до н. е.

Республіка – форма правління, за якої вища державна влада здійснюється виборними органами.

Державний устрій

Сенат

(300 сенаторів) – виконували обов´язки довічно.

Два консули – обиралися з числа сенаторів на рік.

Народні збори (коміції) – обговорювали та приймали закони, обирали вищих посадовців, оголошували війну, укладали мир. Скликалися з ініціативи вищих посадовців.

Магістрати – вищі посадовці:

• чотири едили – слідкували за порядком у громадських місцях.
• два цензори (з числа колишніх консулів) – слідкували за дотриманням звичаїв та традицій.
• двадцять квесторів – контролювали державну скарбницю.
• вісім преторів – відповідали за правосуддя та судочинство.

Суспільний устрій

Раби

Боротьба патриціїв та плебеїв у Римі

Патриції – члени 300 римських родів, які були повноправною привілейованою частиною населення.

Плебеї – переважна більшість вільного населення Риму.

V – ІV ст. до н. е.

Боротьба за зрівняння прав.

494 р. до н. е. – плебеї набули право обирати народних трибунів, які захищали їхні права. Трибун мав право вето на рішення сенату.

449 р. до н. е. – Закон дванадцяти таблиць.

445 р. до н. е. – скасовано заборону на шлюби між патриціями та плебеями.

З 367 р. до н. е. – один з консулів мав обиратися з плебеїв.

​

Цікаво знати

• Ідеалом для римлян був Маній Курій Дентат. Його тричі обирали консулом, він був успішним полководцем, але невелику ділянку землі обробляв сам.
• Коли до нього прийшли посланці переможених ним народів і запропонували у подарунок золото, Дентат показав їм на ріпу, яку варив собі на обід, і сказав: “Доки я ситий таким обідом, мені не потрібне золото. Я волію мати владу над тими, хто має золото.”

Римська держава в ІІ ст. до н. е.

• Внаслідок успішних завоювань, збільшилася кількість рабів. Рабом могла стати і вільна людина – у разі продажу батьками дитини, за карні злочини, за вироком суду.
• Провінції стали джерелом прибутків та експлуатації переможених народів.
• Занепали селянські господарства. Їх власники переселялися до міст та жили за державний кошт. У Римі почала формуватися нова верства – люмпен-пролетаріат.

Соціально-економічні зміни

Римська держава в ІІ ст. до н. е.

• Зросла роль Сенату. Тим, хто не належав до сенаторської знаті, стати сенатором було майже неможливо.
• Виборні посади стали предметом купівлі-продажу, тому влада втрачала демократичний характер.
• Поширилася мода на розкіш.

Суспільно-політичні зміни

Римська держава в ІІ ст. до н. е.

Постійні війни підвищували авторитет полководців, які спиралися на армію і могли ставити умови Сенату.

Солдати проголошували своїх командирів імператорами (переможцями), а Сенат давав право на тріумф – урочистий проїзд на колісниці, за якою йшло військо з військовою здобиччю.

Суспільно-політичні зміни

Реформи Тиберія Гракха �(162 – 133 рр. до н. е.)

• Обмежив розмір громадської землі, яка може перебувати в руках окремих осіб. Надлишки землі надавали малозабезпеченим.
• Захоплені під час війни скарби, розподілялися серед плебеїв на придбання сільськогосподарського реманенту.

​

Тиберій та Гай Гракхи

• Реформи зустріли опір з боку Сенату.
• Тиберія Гракха та 300 його прихильників було вбито.

Реформи Гая Гракха� (153 – 121 рр. до н. е.)

• Продаж хліба малозабезпеченим плебеям за зниженою ціною.
• Розгляд питання про зрівняння всіх італійців у правах з римлянами.
• Забезпечення воїнів одягом за рахунок держави.
• Широке будівництво шляхів в Італії, що давало заробіток бідноті та сприяло розвитку торгівельних зв´язків.

Результати реформ:

Майже 80 тис. громадян отримали землю, але не були ліквідовані причини зубожіння селянства.

Криза республіки в І ст. до н. е.

• На початку І ст. до н. е. римське суспільство розкололося на дві ворогуючі партії:

Оптимати

Захищали інтереси аристократії

Популяри

Виступали за розширення повноважень Народних зборів та трибунів

Луцій Корнелій Сулла

Гай Марій утвердився в Римі у 87 – 86 рр. до н. е.

Громадянська війна – озброєна боротьба за владу між громадянами однієї держави.

Диктатура Сулли (82 – 79 рр. до н. е.)

• Позбавив повноважень цензорів.
• Обмежено права народних зборів, які відтепер мали приймати закони, запропоновані Суллою.
• Сенат став вищим адміністративним та судовим органом (600 сенаторів).
• Обмежено владу консулів.
• У 79 р. до н. е. Сулла добровільно склав повноваження диктатора.
• Новообрані консули Марк Красс та Гней Помпей скасували його розпорядження.

Диктатура

– влада однієї людини.

У Римі в руках диктатора зосереджувалася необмежена законодавча, виконавча та судова влада.

Велике повстання рабів у Римі �(73 – 71 рр. до н. е.)

• Початком стало повстання Спартака у гладіаторській школі у Капуї в 73 р. до н. е.

Причини:

Жорстоке ставлення римлян до рабів

Гладіатори – раби та військовополонені, яких змушували боротися з хижими звірами або між собою на арені цирку.

Проти Спартака Сенат направив легіони Марка Красса, Гнея Помпея та Марка Лукулла.

Аппієва дорога

Наслідки повстання:

Зростання авторитету кількох політичних діячів та полководців:

Марка Красса, Гнея Помпея та Юлія Цезаря.

Завдання:

1.Опрацювати § 44-45 п.3

2.Переглянути матеріал презентації

Використані джерела:

1. І.Щупак Всесвітня історія. Історія України. (інтегрований курс).
2. Інтернет ресурси.