Франко-прусська війна
План роботи на уроці:
Франко-прусська війна
Після Австро-Пруської війни 1866 домінуюча роль у процесі об'єднання німецьких земель остаточно перейшла до Королівства Пруссія. У 1867 році був створений Північнонімецький союз, який об'єднав усі німецькі землі на північ від Майна. Канцлером Союзу був Отто фон Бісмарк. Він прагнув долучити до лав Союзу південно-німецькі держави, які під час війни виступали на боці Австро-Угорщини, і тим самим завершити процес об'єднання Німеччини.
У Франції в той час панував імператор Наполеон ІІІ, племіник великого Наполеона Бонапарта. Друга Імперія прагнула зберегти свою гегемонію у континентальній Європі, і тому намагалася протидіяти планам Бісмарка. Також Наполеон ІІІ бачив у війні спосіб подолати наростаючі протиріччя всередині держави. Ще однією з причин були спірні землі на західному березі Рейну, які мали великий промисловий потенціал.
Передумови:
Отто фон Бісмарк
1 квітня 1815 — 30 липня 1898) — німецький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Пруссії (1862–1890), бундесканцлер Північнонімецького союзу (1867–1871), перший райхсканцлер Німецької імперії (1871–1890).
Наполео́н ІІІ Бонапа́рт
20 квітня 1808 — 9 січня 1873) — останній французький імператор з 1 грудня 1852 по 4 вересня 1870
Франко-прусська війна
Привід для початку війни:
У травні 1870 між Французькою імперією й Королівством Пруссія розгорівся дипломатичний конфлікт, кульмінацією якого стала Емська депеша. Іспанські ліберали запропонували родичеві пруського короля Вільгельма німецькому принцові Леопольду Гогенцоллерн-Зігмарінгену зайняти вакантний іспанський престол. Це викликало невдоволення Французької імперії. Принц Леопольд спочатку відповів згодою, але потім, під впливом Вільгельма, що не бажав ускладнень, відмовився. Французький уряд, бажаючи загострити ситуацію, зажадав від Королівства Пруссія гарантій на майбутнє. Цю умову під час переговорів у Бад-Емсі французький посол граф Бенедетті передав королю Вільгельму. Послання з інформацією про хід переговорів було надіслане Бісмарку, який його опублікував, внісши в нього свої зміни. Унаслідок цього німці почали вважати, що французи образили їхнього короля, а французи навпаки — що образили їхнього посла.
Пам'ятний знак
«Емська депеша»
в Бад-Емсі
Франко-прусська війна
Позиція інших держав:
Інші держави під час війни зайняли нейтральну позицію:
Франко-прусська війна
Хід подій франко-прусської війни
Дата | Подія |
Вересень 1870 р. | |
| Битва при м. Меці, поразка французів. Облога Парижа |
Січень 1871 р. | |
| Підписання Франкфуртського мирного договору, завершення франко-прусської війни |
Битва при м. Седані, капітуляція французької армії
Жовтень 1870 р.
Коронація прусського короля Вільгельма І як німецького імператора у Дзеркальній залі Версаля
Квітень 1871 р.
Результати війни:
28 січня 1871 року було підписано перемир'я. За ним німці отримували більшу частину укріплень Парижа. Боротьбу продовжувала лише Східна армія, однак на початку лютого вона перейшла кордон Швейцарії та була інтернована.
26 лютого у Версалі попередньо та 10 травня у Франкфурті остаточно була підписана мирна угода.
За нею Французька республіка втрачала весь Ельзас (за винятком Бєльфору), більшу частину Лотарингії (разом із Мецем). Також на Французьку республіку було накладено контрибуцію у розмірі 5 млрд франків. Щодо Королівства Пруссія, то ще в листопаді 1870 до Північно-Німецького Союзу приєднались південно-німецькі держави. А у січні 1871 року була проголошена Німецька Імперія, яка зайняла домінуючу позицію у Європі.
Результати війни:
Втрати сторін становили близько 50 тисяч вбитими у німців та 140 тисяч вбитими у французів. Також були великі втрати серед цивільного населення, особливо у Парижі.
Франкфуртський мир сформував політичну систему в Європі на наступні 40 років. В той же час французьке суспільство вважало умови миру ганебними, прагнуло до перегляду умов та повернення собі своїх історичних земель. Це протиріччя і стало однією з причин Першої Світової Війни.