Еволюція Емми Боварі.

Образи обивателів

Психологічні деталі.

Боварізм як суспільно-психологічне явище.

“Пані Боварі” аналіз (паспорт)

Автор – Гюстав Флобер

Рік видання – 1856

Жанр – реалістичний, соціально-психологічний роман.

Тема: вульгарно-буденне, зашкарубле життя французької провінції.

Ідея: протест проти егоїзму, бездуховності, черствіння; утвердження моральних і духовних цінностей людини.

Основна думка твору: у житті людина повинна мати свій ідеал, прагнути до чогось світлого, чистого. Людина повинна вірити в реальність свого життя, бачити і цінувати його красу, принаду.

Композиція твору циклічна:

I частина – життя Емми і Шарля до одруження; весілля.

II частина – знайомство з Леоном, стосунки з Рудольфом.

III частина – взаємини з Леоном, смерть героїні.

​

Автор підняв вічний конфлікт між реальним та ідеальним і майстерно відобразив внутрішній світ героїні. Розрив між реальністю та ілюзією, життя у самоомані, бажання уявити себе іншою, ніж вона була насправді, стали причинами трагічного фіналу. Це явище виявилося настільки типовим, що згодом отримало назву “боваризм”. Флобер психологічно мотивував кожен вчинок персонажів, відмовившись від характерного для раннього реалізму змалювання панівної пристрасті.

Головні герої:

Емма – молода, вродлива, освічена жінка, яка страждала від невідповідності життя та її мрій.

Шарль Боварі – лікар, чоловік Емми, простий та довірливий.

​

-Пан Руо – фермер, батько Емми, добродушний та прагматичний.

-Пан Оме – хитрий аптекар, який перебивав всю клієнтуру Боварі.

-Берта – єдина дочка Емми та Шарля Боварі.

-Леон Дюпюї – помічник нотаріуса, освічений, романтичний юнак, закоханий у Емму.

-Родольф Буланже – багатий поміщик, досвідчений серцеїд, розважливий чоловік.

-Пан Лере – хитрий, улесливий продавець жіночого вбрання, один з основних кредиторів пані Боварі.

Емма — основна дійова особа роману та джерело його назви. У неї дуже романтичний погляд на життя і вона прагне краси, багатства, любовних почуттів та верхів суспільства. Основною рухомою силою твору є розбіжність між романтичними ідеалами Емми та реаліями її життя в провінції. Це приводить Емму до позашлюбного зв’язку з двома чоловіками, а також примушує її вдаватись до величезних боргів, через неспроможність сплати яких вона зрештою приходить до самогубства.

Характеристика героїв твору “Пані Боварі”

Психологічні деталі

Шарль Боварі – чоловік Емми, людина дуже проста. За фахом він лікар, але, як і в усьому іншому, не дуже вправний у своїй професії. Насправді він не має достатньої кваліфікації, щоб називатися лікарем. Він лише “офіцер здоров’я”. Коли Шарль, умовлений місцевим фармацевтом Оме, оперує ступню конюха Іполита за нібито новітнім методом, це зрештою призводить до ампутації ноги. Шарль палко кохає свою дружину Емму та вважає, що вона бездоганна в усьому, хоча насправді це не так.

Шарль Боварі – завершений образ, утілення обмеженості й міщанської самовдоволеності. Водночас цей примітивний і смішний Шарль здатний на глибоке й сильне почуття: він продовжує кохати дружину навіть після її смерті, а викриття її зрад спричиняє його тихий відчай. Відтепер він викликає не тільки іронічний сміх, а й співчуття, зворушуючи читача.

Пан Оме – міський фармацевт. Він матеріаліст і самовдоволена людина із завищеною самооцінкою, яка прагне визнання своїх “талантів”, друкуючи пихаті й заяложені коментарі в місцевій газеті.

Хоча він був позбавлений змоги займатись медициною через відсутність ліцензії, Оме прагне показати, що він експерт в медицині. Тому він продовжує консультувати клієнтів у своїй аптеці. Через це йому непотрібен конкурент в особі Шарля. Оме стає «найкращим другом» Шарля, принаймні зовні. Водночас він кожен раз намагається підірвати його репутацію. Цим він керувався, коли наполягав на операції для чоловіка, заради того, щоб Шарль був змушений покинути місто.

Рудольф Буланже - багатий місцевий чоловік, який зваблює Емму, як ще один додаток до великого ланцюгу його коханок. Хоча спочатку Рудольф захоплений Еммою, проте його почуття до неї несправжні. Коли Емма з часом попадає в дедалі складніше становище, Рудольф втрачає зацікавленість до неї та нервує через те, що Емма позбулась обачності. З часом він закінчує свої стосунки з Еммою, але не раніше, ніж подія з листами та подарунками від попередніх коханок, всі з яких вимагають зрештою від Рудольфа або кохання, або грошей.

Леон Дюпої. Леон – другий коханець Емми, повна протилежність попередньому. Цей юнак приваблював її своєю чистотою, недосвідченістю у сердечних справах. Ось хто обожнюватиме її – це винагорода за всі страждання. Із Леоном вона ніби цілком утілила свою мрію. Проте це щастя – лише видимість. Потоваришувавши з Еммою, Леон справляє враження найкращої пари для неї: він поділяє її романтичні погляди та зневагу до повсякденного життя, узагалі обожнює ЕММУ. За кілька років після його від’їзду до Парижа вони знову зустрічаються: відтепер починається їхнє пристрасне кохання. Дуже палкі спочатку стосунки згодом згасають: реальність підготувала черговий нищівний удар для Емми, цього разу смертельний.

Лихвар Лере – дуже пересічний, буденний і дрібний хижак, павук, який тихенько плів свою павутину, у якій заплуталася недосвідчена Емма. Він – лицемірний і лукавий торговець, який постійно переконує Емму купувати в нього у кредит та позичати у нього гроші. Лере майстерно грає з Еммою, і зрештою її заборгованість крамареві руйнує Емму фінансово та змушує її вчинити самогубство.

Лере має репутацію агресивного кредитора в Йонвілі. Якби Емма чи Шарль поцікавилися тим, хто такий Лере, або прислухалися до місцевих пересудів, то вони дізналися б про те, що Лере своїми діями вже зруйнував життя одного з мешканців міста. Єдиний друг, якому вони вірять, Оме, знає про підступність Лере, проте він не бажає повідомити подружжю Боварі про це. Тому Емма й Шарль, не розповідаючи одне одному, позичають гроші у Лере.

Священник Бурнізьєн мав би бути підтримкою для Емми. Суспільна функція духовної особи – бути наставником, напучувати та зцілювати стражденні душі, але саме до цього він здатний найменше, проте корів кюре лікує залюбки та вдало. Серед своїх парафіян він мав репутацію непоганого ветеринара. Коли Емма, переживаючи душевну кризу, звернулася за порадою до свого духовного пастиря, він порадив їй випити води з цукром. Отже, це ще одна із гримас побуту провінції.

Боваризм — це стан свідомості, схильний до мрійливості, ілюзорного прагнення ідеалу, марево ідеального кохання, нерозумна віра в те, що десь набагато краще й красивіше (в інших краях трава зеленіша й небо блакитніше).

Боваризм означає нездатність людини відокремити дійсність від фантазії та підміну реальних фактів уявними вигадками термін походить від прізвища Емми Боварі — головної героїні однойменного роману Ґ. Флобера.

Словникова робота