Феномен української культури
Презентація лекції
Нікольченка Юзефа Мойсейовича
Доцента, доцента кафедри культурології
Маріупольського державного університету (м. Київ),
заслуженого працівника культури України
Зміст
Розділ 1. Огляд джерел.
Розділ 2. Мистецтво Стародавнього населення України.
Розділ 3. Культура України доби Ренесансу (XIV– перша половина XVII ст.).
Розділ 4. Культура Бароко і Просвітництва України (друга половина XVII–XVIIІ ст.).
Розділ 5. Українська культура ХІХ століття.
Житло з кісток мамонта доби пізнього палеоліту зі стоянки Межиріч Канівського р-ну Черкаської обл. (реконструкція І. Г. Підоплічка)
Модель житла трипільського поселення, кінець IV тис. до н.е.,
Ворошилівка (Вінничина)
Амфора з трипільського полелення
(друга половина IV тис. до н.е.), Кліщів
Тиврівський р-ону, Вінничина
Жіноча статуетка - символ плодючості,
берегині-заступниці,
III тис. до н.е., Вінничина
Скіфська золота пектораль із кургану Товста Могила, IV ст. до н.е.
(Дніпропетровська обл.)
Язичницьки жертовники східних слов’ян, II-III ст.
Золоті ворота (1037), Київ.
Умовне відтворення. Зовнішній фасад
Софійський собор (1011–1018), Київ
Михайлівський Золотоверхий собор (1108 – 1113), м. Київ
Побудований князем Святополком Ізясловичем.
Ікона Божої Матері Одигітрії
(кінець XIII ст.),
с. Дорогобуж, Рівненщина
Ікона Божої Матері Одегітрії,
(кінець XIII – початок XIV ст.),
Луцьк
Остромирове Євангеліє. Евангеліст Лука (1056 -1057)
Золотий колт
із перегородчастою емаллю
(ХІ – ХІІ ст.)
Вознесіння Олександра Македонського.
Деталь золотої діадеми (ХІ – ХІІ ст.),
с. Сахнівка, Черкаської обл.
Острозьский замок (XV - XVI ст.), Рівненщина
Камянець Подільська фортеця (друга половина XІV ст.)
Хотинська фортеця (початок 1400 рр), м. Хотин, Чернивецька обл.
Збудована на місці поселення Давньокиївської держави
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1476), с. Сутківці, Хмельницька обл.
Вежа Корнякта (1572 – 1578), Львів.
Побудована на кошти львівського купця грецького походження Констянтина Корнякта
Фудуско (маляр). Благовіщення. Ікона (1579)
Автор невідомий. Портрет невідомого у червоній шубі (1630-і рр.)
Старшинське бароко
Видубицький монастир. Георгіївський собор (1696–1707), збудований стародубським полковником М. Миклашевським
Старшинське бароко.
Свято-Троїцький собор у Чернігові (1679 – 1695).
Закладений Лазарем Барановичем, архітектор Іоанн Баптиста.
Збудований коштом Гетьмана України Івана Мазепи.
Старшинське бароко.
Дзвіниця Софійського собору (1699 – 1709).
Проект Йоганна Шеделя. Побудована коштом гетьмана Івана Мазепи. Перебудована у 1744 – 1748 рр.
Монастирське бароко.
Велика лаврська дзвіниця (1731 – 1745), найвища дзвіниця Києво-Печерської лаври. Проект архітектора Йогана Готфріда Шеделя
Західне українське (греко-католицьке) бароко.
Собор святого Юра (1744 – 1762), Львів. Проект Б. Меретина
Пізнє бароко.
Церква святого Андрія Первозванного (1747 – 1753), Київ.
Архітектор В. Растреллі, будівничий І. Мічурін
Пізнє бароко.
Маріїнський царський палац (1750 – 1755), Київ. Архітектор В. Растреллі
Світське бароко.
Будинок митрополита на території Софійського собору (1722 – 1758), Київ.
Архітектори Й. Шедель, С. Антонов
Іконопис доби бароко.
Невідомий художник. Покрова Богородиці із зображенням гетьмана України Богдана Хмельницького та архієпископа Лазаря Барановича (друга половина XVII ст.), с. Дашки, Київщина
Портретний живопис.
Невідомий художник. Портрет Дмитра Вишневецького (Байди) (XVIII ст). Олія
Народна картина.
Козак Мамай (XVIII ст.). Олія.
Видатні українські композитори ХVII - ХVIII ст.
Максим Березовський
(1745-1777)
Дмитро Бортнянський
(1751-1825)
Артем Ведель
(1767-1808)
Микола Дилецький
(1630-1690)
Класичний стиль.
Палац Потоцьких ( 1781 – 1785), Тульчин, Поділля. Архітектор Жозеф Лакруа.
Палац Розумовського (1799 – 1803), Батурин. Архітектор Чарльз Камерон
Оперний театр (1873), Одеса. Архітектори Ф. Фельнер, Г. Гельмер
Неоготика.
Костел святого Миколая (1899), Київ. Архітектори С. Валовський, В. Городецький
Пам’ятник Дюку Рішельє (1827 – 1828), Одеса. Скульптура в стилі ампір. Архітектор І. Мартос.
Пам’ятник князю Володимиру (1850 – 1853), Київ.
Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, архітектор К. Тон.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому (1886 – 1888), Київ. Скульптор М. Микешин.
Д. Левицький. Портрет Олександра Ланського (1782)
В. Боровиковський. Портрет Катерини Лопухіної (1797)
А. Лосенко. Зевс і Феміда (1769)
Т. Шевченко. Селянська родина (1843)
Т. Шевченко. Катерина (1842)
А. Куїнджі. Місячна ніч на Дніпрі (1880)
К. Трутовський. Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром (1875)
І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану (1880 – 1891)
М. Пимоненко. Святочні ворожіння (1893)
С. Васильківський. Сторожа запорозьких вольностей (1890)
Видатні композитори України
Семен
Гулак-Артемовський
(1813-1873)
Микола Лисенко
(1842-1912)
Микола Леонтович
(1877-1921)
Кирило Стеценко
(1882-1922)
Брати Тобилевичі
до історії українського театру ввійшли під псевдонимами –
М. Садовський, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський.
Товариство акторів, очолюване М. Кропивницьким.
Вистава «Наталка Полтавка» (І. Котляревського)
– початок українського класичного професійного театру
Марія Заньковецька – зірка українського театру (1854-1934)