Освітній простір сучасного учителя природничих дисциплін в умовах Нової української школи

Консультант КНМУ «ЦПРПП»

Христинівської міської ради

Юркова Т.О.

🙢

Нормативне поле освіти

🙢

Основні зміни в освітньому процесі

• “Дитиноцентризм” на противагу “ предметоцетризму ”. Орієнтація на учня : головним в освітньому процесі є учень, який навчається, а не предмет, якому навчають.
• Трансформація “знаннєвої” школи , зорієнтованої на оволодіння певним обсягом знань у школу “ компететнісну ”, що навчає нас, як цими знаннями користуватися. Формування 10 ключових компетентностей, а не лише однієї предметної
• Зміна ставлення до освітнього процесу через формування в учнів навичок жити в колективі, виявляти ініціативу, ефективно спілкуватися, генерувати ідеї, брати на себе відповідальність, бути лідером
• Виховання на цінностях : цінностях людини, цінностях держави, ціностях загальноетичних норм.
• Автономія вчителя : структурування навчальних програм, вибір підручників, організація навчального середовища.
• Зміна ролі вчителя : фасилітатор, тьютор, коуч.

🙢

Основні підходи до організації освітнього процесу

• Особистісно зорієнтований підхід:

спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні.

• Діяльнісний підхід:

основна ідея діяльнісного підходу у навчанні пов'язана не з самою діяльністю як такою, а з діяльністю, як засобом становлення та розвитку особистості учня.

• Компетентнісний підхід:

спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключові і предметна (галузева) компетентності.

​

🙢

Основні підходи до організації освітнього процесу

• Компетентнісний підхід - спрямованість освітнього процесу на досягнення інтегральних результатів у навчанні, якими є ключові та спеціальні (предметні) компетентності тих, хто навчається.
• Зміщення акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток в учнів здатності практично діяти, застосовувати свій власний досвід у конкретних ситуаціях.

🙢

Календарно-тематичне та� поурочне планування

• Формат , обсяг, структура, зміст та оформлення - індивідуальна справа кожного вчителя.
• Довільна форма, використання друкованих чи електронних джерел.
• Вчитель може :
• самостійно вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем
• визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми
• обгрунтовано змінювати порядок вивчення тем і окремих питань у межах одного класу.
• Резервні години - для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів, проведення семінарів, захисту проектів, екскурсій тощо.

​

🙢

Автономія вчителя

• Академічна свобода.
• Свобода викладання .
• Свобода від втручання в педагогічну діяльність, науково-педагогічну діяльність.
• Вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідає освітній програмі.
• Впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, насамперед методик компетентнісного навчання.

​

🙢

Предметна компетентність

• Предметна компетентність — здатність учня застосовувати сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань відповідно до життєвої ситуації.
•  Предметна компетентність з хімії, біології, географії – сукупність знань, умінь, навичок у межах предмета, що дозволяє учневі розвязувати певні завдання через власне ставлення. Це вміння учня бачити і застосовувати природничі знання в житті і побуті.
• Включає три компоненти: знаннєвий (пізнавальний), діяльнісний (поведінковий) та ціннісний (мотиваційний).

​

🙢

Структура компетентності

🙢

Освітня галузь “Природознавство”

• Мета: формування в учнів природничо-наукової компетентності як ключової та відповідних предметних компетентностей

🙢

Освітня галузь “Природознавство”

Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

​

• закони і закономірності природи;
• методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;
• екологічні основи ставлення до природокористування;
• екологічна етика;
• значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку.

​

🙢

�Предметна �хімічна компетентність�

• Формування хімічної картини світу на основі усвідомлення теоретичних моделей, законів і принципів хімії
• Уміння проводити хімічний експеримент.
• Навички розв’язання та аналізування хімічних задач.

​

🙢

Предметна �географічна компетентність�

• Втілення набутих географічних знань у практику, оволодіння учнями вміннями й навичками графічно-знакового навчального моделювання, здатність учнів застосовувати різноманітні географічні навчальні моделі, насамперед графічно-знакові.

🙢

�Предметна �біологічна компетентність�

• Формування уявлення про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій як життя, здоров’я, природа, вироблення ставлення до екологічних проблем.

🙢

Планування уроку

Яка мета уроку?

Очікувані результати?

Як організувати навчання ?

Як досягти поставленої мети?

Де учень може застосувати отриманні знання?

🙢

Інтерактивні технології навчання �при викладанні природничих дисциплін

• Технологія кооперативного навчання
• Технологія критичного мислення
• Технологія ситуативного навчання
• Технологія проблемного навчання
• Інформаційно-комунікативні технології
• Технологія дослідницького навчання
• Технологія проектного навчання

​

🙢

Шкільний хімічний� експеримент

• Шкільний хімічний експеримент : демонстрації, лабораторні досліди, практичні роботи, домашній експеримент.
• Проведення та виконанання є обов’язковим.
• Завдання вчителя: сформувати в учнів навички роботи з хімічними реактивами та хімічним посудом; навчити їх самостійно аналізувати й відтворювати потрібну інформацію.
• Місце проведення експерименту на уроці визначає вчитель.
• Реальний та віртуальний експерименти повинні взаємно доповнювати один одного.
• Дотримання правил безпеки життєдіяльності при плануванні, підготовці та проведенню експерименту.

​

🙢

Розв'язок розрахункових задач

• При доборі задач необхідно враховувати пізнавальні можливості та нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивали їхні здібності.
• Поетапне формування в учнів уміння розв’язувати розрахункові задачі.
• Складені на компетентнісній основі та містити усі три складники : знанєвий, діяльнісний, ціннісний.
• Способи розв’язування задач різні. Вибираючи їх , враховувати знання і навички учнів, набуті при вивченні математики, фізики.
• Упровадження компетентнісного підходу спонукає до розв'язку таких хімічних задач, які були наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукали до використання хімічних знань у життєвих ситуаціях.

🙢

Компетентнісно орієнтовані завдання

• КОЗ мають навчити учня:
• знаходити потрібну інформацію;
• вилучати головне з прочитаного або почутого;
• точно формулювати свої думки;
• планувати свої дії; вибирати спосіб дії в певних ситуаціях;
• оцінювати отриманий результат і критично ставитися до нього;
• самоорганізовуватися;
• застосовувати знання, вміння, навички у ситуаціях, що виникли.
• Вчитель пропонує актуальні запитання, моделює життєву ситуацію, ставе проблемне питання тощо.

​

🙢

Класифікація компетентнісно �орієнтованих завданнь

• Ціннісно-орієнтовані – розглядають проблеми безпеки життєдіяльності і здоров'я людини, екологічного стану довкілля.
• Особистісно орієнтовані – учень показує свої знання, вміння і проявити особистісний потенціал (усвідомлює зв’язок хімії з повсякденним життям людини).
• Проблемно-пошукові – виконуються на основі реального або уявного експерименту.
• Практико орієнтовані – спрямовані на найпростіші практичні потреби і тому мають ціннісну орієнтацію. Можуть подаватись у вигляді навчальних проектів.
• Задачі, пов'язані з комунікативними потребами людини. У змісті таких задач розглядається природничо-наукова основа зв'язків, наприклад хімічні сполуки і сплави, які використовує людина

​

🙢

Навчальні проєкти

• Для розвитку предметних та ключових компетентностей найбільш придатні такі види хімічних проектів, як:
• рольові (ігрові) проекти;
• інформаційні проекти;
• дослідницькі проекти з експериментальною частиною;
• прикладні проекти, які орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів.
• Форми проведення проектів : індивідуальна, групова, фронтальна.
• Форми представлення – мультимедійна презентація, доповідь, повідомлення, теоретичне розв'язання проблеми, план дій тощо.

​

🙢

STEM- освіта

• Нормативні документи:
• Концепція природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (постанова КМ України від 05.08.2020)
• Методичні рекомендації щодо розвитку STEM освіти ( лист ІМЗО від 22.08.2019 №22.1/10-2876 і від 19.07.2018№22.1/10-2573)

STEM-освіта – природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics)

• Особливість :

- технології, математика, природничі науки та інженерія не вивчаються як окремі предмети, а сприймаються учнями як єдність наукових знань і практичних прийомів їх застосування.

- у центрі уроку – проблема чи практичне завдання і вчитель перестає бути основним джерелом знань.

🙢

Список використаних джерел

• Державний стандарт базової середньої освіти (постанова КМ України 30.09.2020 № 898)
• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (18.03.2020)
• https://drive.google.com/file/d/1YAi8Ewwh9Robq2IqA61vFYogU13twV0J/view
• https://drive.google.com/file/d/1owmDnZEgxITccp3xUHbuzaPBC0Eq7Dq2/view
• https://drive.google.com/file/d/1gOXKUl3qLV9QKTXDqR82N5ezRHQ2ZCGM/view

​

🙢