12 квітня все людство відмічає Всесвітній День авіації та космонавтики. Це свято з’явилось на честь першого польоту у космос людини і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання нових знань. Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху. 

У цей знаменний день варто пам'ятати, що можливості нашого пізнання не обмежені, і за наявності наполегливої праці та терпіння ми можемо здолати будь-які перешкоди.

Україна і космос — нероздільні. Зв’язок цей міцно встановився ще на зорі космонавтики. Наші співвітчизники стояли біля найглибших витоків підкорення космосу та ракетобудування.

Ракетна техніка, взагалі, пішла із просторів України: перші у світі бойові ракети (після китайських дослідів) у середині 19 ст. розробив і створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Засядько, він же організував в армії першу ракетну роту.

З великим захопленням ми згадуємо основоположників космонавтики, які мали українське походження: Юрія Кондратюка – вченого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів; Костянтина Ціолковського, який увійшов в історію насамперед як учений в галузі авіації та динаміки, ракетної техніки і міжпланетного сполучення.

Миколу Кибальчича – винахідника, автора проекту першого у світі реактивного літального апарату; Михайла Янгеля – створення серії балістичних ракет. Особливе місце серед велетнів української нації посів талановитий вчений, засновник практичної космонавтики, інженер Сергій Корольов. А літаки, сконструйовані Олегом Антоновим, стали фірмовим знаком вітчизняної авіаційної промисловості.

Леонід Каденюк - відомий усім як перший космонавт незалежної України. Але історично першим українцем у космосі став  наш земляк  – Павло Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року. До кінця життя він пишався своїм українським походженням і тією честю, яка випала на його долю.

Українські вчені розвинули ідеї міжпланетних перельотів та проробляли теорії ракетної техніки. Українські підприємства посідали й продовжують займати передові позиції у світовій космонавтиці. До української ракетно-космічної галузі входить майже 40 великих підприємств та багато малих і середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій.

Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у місті Дніпро, де сконструйовано й вироблено понад 400 штучних супутників Землі, створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань.

Цікаві факти про космонавтів та космонавтику

Планета Земля вважається найкрасивішою у всій Галактиці. З ілюмінаторів свого корабля космонавти можуть розрізнити єгипетські піраміди, великі аеропорти, міста на Землі. А от Велику Китайську стіну, всупереч поширеній думці, з космосу не видно.

Людей, які підкорюють космос, в Німеччині та Норвегії називають раумфарерами, в Казахстані — гармшкерами, в США — астронавтами, а китайці звуть їх тайконавтами. У всьому світі понад 500 людей вже побували в космосі.

 Вартість одного скафандра NASA становить

близько 22 мільйонів доларів

Дослідження космосу обходяться дуже дорого, але мало хто уявляє наскільки. Так, один скафандр для астронавта коштує 22 мільйони доларів, а важить костюм понад 150 кілограмів. У звіті головного інспектора Пола Мартіна є такі відомості: повністю справних і придатних для виходу в космос костюмів у NASA є всього 11 штук. Через нестачу скафандрів був навіть перенесений у часі перший вихід у космос жіночої команди космонавтів. Згодом він таки відбувся у жовтні 2019 року.

Модель скафандра була розроблена наприкінці 70-х років і з того часу особливо не змінювалася. Через недосконалість охолоджувальної системи космонавти часто скаржаться на те, що в шоломах накопичується волога. Це спричиняє сильний дискомфорт і ускладнює роботу, тому потрібне подальше вдосконалення системи.

Гравітаційне поле впливає на сприйняття часу

Що сильніше гравітаційне поле, то повільніше тече час. Поблизу від чорних дір він майже повністю зупиняється. Цей феномен можна відчути, якщо подивитися фільм Крістофера Нолана "Інтерстеллар". У ньому події розвиваються на планеті Міллер, де одна година дорівнює семи рокам за мірками Землі. Відправившись на планету і пробувши там лише 3,5 години, космонавти повертаються на корабель. Їхній колега, який залишився на борту, за цей час посивів і постарів, адже для нього минуло вже 23 роки. Якщо порівнювати плин часу на Землі та в космосі, то астронавти відчувають його на частки секунд швидше.

За всю історію космонавтики в космосі ніхто не загинув. Нещасні випадки були, але всі вони відбувалися або під час стартів із Землі, або під час спуску з орбіти. Усі загиблі космонавти загинули в атмосфері.

Космонавт, який провів найбільше часу на орбіті Валерій Поляков. Його рекорд у 438 днів досі не побитий.

Більшість космонавтів спочатку страждає від «космічної хвороби», викликаної станом невагомості. Вона виражається, насамперед, у нудоті та запамороченні.

Після повернення на Землю багатьом космонавтам виявляється непросто заново звикнути до того, що предмети падають униз, а не продовжують бовтатися поруч, якщо їх відпустити.

Яскраві успіхи космонавтики – закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.