Традиції святкування Великодня.�Слобожанська писанка.

Кривопустова Алла Борисівна, керівник гуртка “Юні історики-краєзнавці”

КЗ “Харківська обласна станція юних туристів”

Харківської обласної ради

Розробка заняття гуртка �«Історичне краєзнавство»�

Тема заняття: Традиції святкування Великодня.

Слобожанська писанка.

​

Мета заняття: Ознайомитися з християнським святом Великдень і народними традиціями його святкування.

Завдання:

Розкрити значення, роль, символіку писанки, як витвору декоративно – прикладного мистецтва (знаки сонця, води, землі, дерева, тощо).

Розвивати інтерес до народознавства, до символів і атрибутів писанки, крашанки, їх різновидів (дряпанка, крапанка, мальованка).

Вивчити особливості Слобожанської писанки.

Виховувати  поважне ставлення до народних традицій.

​

Обладнання: ноутбук, проектор, листи паперу, олівець, яйце куряче, харчовий барвник, свічка воскова, писачок, серветки.

​

ВСТУП

Значну роль у патріотичному вихованні відіграють знання про народні традиції, свята, обряди.

Долучаючись до народознавства – вивчення культури, побуту, звичаїв рідного краю, вихованці гуртка «Історичне краєзнавство» КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» знайомляться з культурними цінностями родини і всього народу.

Українці високо шанують свої традиції. Збагачувати уявлення здобувачів освіти про багатовікові традиції українського народу, формування любові до культурного спадку, виховувати ціннісне ставлення до національних свят – важливе завдання учителів, керівників гуртків закладів освіти.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

Незабаром всі християни святкуватимуть Великдень. Цей день особливий для кожного, адже вся родина може зібратися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, яке символізує початок нового життя. Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.

З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!». Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

Як і Різдво, Великдень — родинне свято, на нього збиралася вся родина. �До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки.

�За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та Саломія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.�

Великодні звичаї�Наразі дослідникам досить важко розібратись, які саме великодні обряди коли й як виникли. �З християнською великодньою обрядовістю змішалися давні язичеські обряди, пов'язані зі святкуванням весняного сонця. �Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину воскрес!" Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починали процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну, сала, тощо. Господині збрирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. �

Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися.�Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. �Великодні свята закінчуються поминанням мертвих — молитвою і тризною "на горбках". У могильні горбки закопють яйця та шкаралупу від з'їджених яєць, кості зі свяченого м'яса, свячену сіль, тощо; виливають і чарку горілки: "їжте, пийте й нас, грішних, поминайте". Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.

�

Паска� Безсумнівно, на Великдень прийнято накривати багаті столи, тож кулінарних святкових традицій також існує чимало. Самі паски прийнято пекти у четвер або суботу. �Зазвичай випікають кілька пасок різних розмірів, інколи для кожного члена родини, і одну велику для всіх.

Паски бувають сирні у формі зрізаної піраміди. Але здебільшого паски печуть з тіста. Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники. Пасківники змащують смальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тістом і дають йому «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садять паску і виймають її з печі з молитвою.

Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до печі підходило якомога менше людей, не гупали двері, не брязкотів посуд.�

РІЗНОВИДИ ВЕЛИКОДНІХ ЯЄЦЬ. ��Великодні яйця за технікою виготовлення ділять на ті, для яких використовувався (власне писанки) чи не використовувався віск. До другої великої групи відносяться:�Крашанка – коли яйце на деякий час занурюють в барвник. В Україні традиційно використовували цибулиння, корінь барбарису, сухі ягідки бузини, різноманітні трави.�Дряпанка – на поверхню фарбованого яйця гострим предметом наносять (видряпують) орнамент.�Сламенка – візерунок по шкаралупі викладається наклеюванням соломи.�Мальованка – яйця з нанесеним на шкаралупу малюнком.�Писанки від мальованок відрізняються тим, що на шкаралупу наносяться символи у вигляді візерунку. Для цього використовують віск та писачок.�Різновид писанки крапанка. Місця на шкаралупі, які мають залишитись незафарбованими, закрапуються воском. �

�

СИМВОЛІКА ПИСАНКИ�Найважливіший з символів – сонце. Писанка з сонячними мотивами охороняла від нещасть, вроків, недугів. �Ще один важливий символ – безкінечник, знак життя. Зображують його у вигляді хвильки, вужика, кривульки. Пасічники таку писанку клали під вулик, аби добре роїлися бджоли.�Досить популярні в писанкарстві рослинні узори. Лист дуба символізує силу, авторитет, владу. �Дівочу красу зображали у вигляді вишневого листка. �А гілка смереки символізує юність. �Квіти – обличчя дітей. Писанку з квітковими узорами дарували молодим жінкам, які не мали дітей, щоб у дім прийшла радість материнства.�Наприклад, олені символізують заможність. Кінь – витривалість. Павук – терплячість і наполегливість. Бджола – душевну чистоту. Птахи – пробудження життя.

СИМВОЛІЗМ ПИСАНОК ПОВ'ЯЗАНИЙ НЕ ЛИШЕ ЗІ ЗНАКАМИ, АЛЕ І КОЛЬОРОМ:��червоний – любов та радість;�зелений – відродження життя, пробудження природи;�жовтий – життя і тепло;�синій – небо, вода, повітря;�чорний та коричневий – земля;�білий – чистота та непорочність.��Найкраща писанка та, в якій поєднано 5 кольорів. Вона символізує родинне щастя. �

�������Писанки Слобожанщини. Писанки Харківщини��Вже в кінці XIX ст. вчені зіткнулися лише з залишками писанкарства, яке безумовно існувало на Слобожанщині з дуже давніх часів. У 1891 році Микола Сумцов видав свою працю "Писанки". Для написання цієї роботи він дослідив і зібрав залишки тих писанок, що ще не зникли, або замовив майстриням, які тоді іще були живі. Сумцовська колекція є зараз скарбом Харківського історичного музею. ��Слобожанська писанка відрізняється тим, що має переважно рослинний орнамент – квіточки, листя різної конфігурації і у різних варіаціях. Квіткові мотиви не мають наявних ботанічних ознак, а складаються з трикутників, ромбів, завитків.�Аналіз відомих орнаментів з альбому писанок, виданого колекціонером і дослідником Сергієм Кульжинським, який вивчав писанки різних регіонів, свідчить, що писанкарі Слобожанщини захоплювалися ще й солярними знаками. Серед солярних знаків домінувала ружа або мальва, з 8 та 12 пелюстками.�Слобожанські писанкарі ще використовували мотив «безконечника» – це лінія на поверхні яйця, що не має ні кінця, ні краю і символізує нескінченність Всесвіту. Безконечник ще сприймався як оберіг від нечистої сили. Лінія могла бути рівною, хвилястою, вигнутою, спіралькою. Ці «доріжки» утворювали на поверхні яйця квадрати або трикутники – символ триєдності буття, що спочатку означав Землю, Небо та Вогонь, а згодом – Трійцю. Характерно, що хрест, як мотив, на Слобожанських писанках майже не зустрічався, що свідчить про прадавнє їх походження.�

М.Ф.Сумцов

Слобожанська писанка

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА�Вихованці історико-краєзнавчого гуртка КЗ “Харківська обласна станція юних туристів” Харківської обласної ради пізнають дивовижний світ української писанки, традиції та особливості писанкарства Слобожанщини.

�

ВИСНОВОК�Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. �

Під час заняття вихованці історико-краєзнавчого гуртка КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» дізналися про свято Великодня, доторкнулися до українських традицій. А найголовніше, старанно, від щирого серця, власноруч написали писанку, яка стане для кожної дитини справжнім оберегом на весь рік.