ШКІРА ТА ЇЇ ПОХІДНІ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гістології, цитології та ембріології

​

д.мед.н. Степаненко О.Ю.,

к.мед.н. Мар’єнко Н.І.

Функції шкіри

• захисна (захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникнення мікробів, втрати і попадання ззовні води);
• рецепторна (завдяки наявності численних нервових закінчень)
• імунна (захоплення, процесинг і транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції).

​

Функції шкіри

• ендокринна і метаболічна (синтез і накопичення вітаміну D і деяких гормонів);
• екскреторна (виведення з потом продуктів обміну, солей, ліків);
• участь у водно-сольовому обміні (пов'язано з потовиділенням);

​

Функції шкіри

• терморегуляторна (за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту);
• “дихальна" - здатність шкіри поглинати кисень і виділяти вуглекислий газ.
• депонування крові (в судинах шкіри може перебувати до 1 л крові).

​

Шари шкіри

• Епідерміс

​

• Дерма

​

• Гіподерма (підшкірна жирова клітковина)

​

Шари шкіри

• Епідерміс

​

• Дерма

​

• Гіподерма (підшкірна жирова клітковина)

​

Шари шкіри

• Епідерміс – багатошаровий плоский зроговілий епітелій.
• Дерма – волокниста сполучна тканина (пухка – у сосочковому шарі, щільна неоформлена – у сітчастому шарі).
• Підшкірна жирова клітковина – жирова тканина.

Шари шкіри

• Епідерміс – багатошаровий плоский зроговілий епітелій.
• Дерма – волокниста сполучна тканина (пухка – у сосочковому шарі, щільна неоформлена – у сітчастому шарі).
• Підшкірна жирова клітковина – жирова тканина.

Шари шкіри

• Епідерміс розвивається із ектодерми.

​

• Дерма розвивається із дерматому сомітів.

​

• Підшкірна жирова клітковина розвивається із мезенхіми.

ЕПІДЕРМІС

Епідерміс

• Багатошаровий плоский зроговілий епітелій

​

• Зроговіння відбувається шляхом ортокератозу

Епідерміс

• Клітини епідермісу лежать на базальній мембрані, яка відмежовує епідерміс від сполучної тканини дерми

Епідерміс

• Нижній контур епідермісу хвилястий: епідерміс утворює гребінці, а підлеглий шар сполучної тканини сосочкового шару дерми утворює відповідні їм сосочки.

Клітини епідермісу

• Кератиноцити (основні клітини)
• Клітини Лангерганса (макрофаги)
• Клітини Меркеля (чутливі клітини)
• Меланоцити (пігментні клітини)
• Інтраепідермальні лімфоцити

Клітини епідермісу

• Кератиноцити (основні клітини)

Клітини епідермісу

• Клітини Лангерганса (макрофаги)

Клітини епідермісу

• Клітини Лангерганса (макрофаги)

Клітини епідермісу

• Клітини Меркеля (чутливі клітини)

Клітини епідермісу

• Меланоцити (пігментні клітини)

Клітини епідермісу

• Меланоцити (пігментні клітини)

Клітини епідермісу

• Меланоцити (пігментні клітини)

Клітини епідермісу

• Меланоцити (пігментні клітини)

Клітини епідермісу

Клітини епідермісу

• Інтраепідермальні лімфоцити

Клітини епідермісу

• Інтраепідермальні лімфоцити

Базальна мембрана

• Клітини епідермісу лежать на базальній мембрані, яка відмежовує епідерміс від сполучної тканини дерми

Шари епідермісу

• Базальний шар

(stratum basale)

• Остистий шар

(stratum spinosum)

• Зернистий шар

(stratum granulosum)

• Блискучий шар

(stratum lucidum)

• Роговий шар

(stratum corneum)

Шари епідермісу

• Базальний шар

(stratum basale)

• Остистий шар

(stratum spinosum)

• Зернистий шар

(stratum granulosum)

• Блискучий шар

(stratum lucidum)

• Роговий шар

(stratum corneum)

Шари епідермісу

• Базальний шар

(stratum basale)

• Остистий шар

(stratum spinosum)

• Зернистий шар

(stratum granulosum)

• Блискучий шар

(stratum lucidum)

• Роговий шар

(stratum corneum)

Кератиноцити

• Основні клітини епідермісу.
• Цитоскелет представлений кератином, який у процесі кератинізації заповнює цитоплазму кератиноциту.

Кератиноцити

• Кератиноцити з’єднані між собою за допомогою десмосом

Pemphigus (пухирчатка)

Pemphigus (пухирчатка)

Епідерміс

• Базальний шар включає стовбурові та напівстовбурові клітини, що часто діляться та забезпечують регенерацію - оновлення диферону кератиноцитів

Епідерміс

• Базальний шар разом із остистим (шипуватим) шаром утворюють шар Мальпігі (камбіальний, ростовий) шар епідермісу.

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• Кератиноцити утворюють 5-10 шарів та поєднуються між собою за допомогою десмосом.

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• Кератиноцити утворюють 5-10 шарів та поєднуються між собою за допомогою десмосом.

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• У кератиноцитах посилюється синтез кератину, що утворює тонофіламенти, які поєднуються у тонофібрили.

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• У кератиноцитах посилюється синтез кератину, що утворює тонофіламенти, які поєднуються у тонофібрили.

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• У кератиноцитах посилюється синтез кератину, що утворює тонофіламенти, які поєднуються у тонофібрили.

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• У кератиноцитах посилюється синтез кератину, що утворює тонофіламенти, які поєднуються у тонофібрили.

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• У кератиноцитах утворюються кератиносоми (ламелярні структури або гранули Одланда)

​

Епідерміс

• Остистий (шипуватий) шар
• Кератиносоми – обмежені мембраною скопичення пластин, що містять ліпіди (холестеринсульфат, цераміди) та гідролітичні ферменти.

​

Епідерміс

• Зернистий шар
• Кератиноцити утворюють 3-4 шари та містять гранули кератогіаліну

Епідерміс

• Зернистий шар
• Кератиноцити утворюють 3-4 шари та містять гранули кератогіаліну

Епідерміс

• Зернистий шар

Синтезуються білки:

• Кератин
• Філагрин
• Інволюкрин
• Кератолінін

Епідерміс

• Зернистий шар

Філагрин забезпечує агрегацію кератинових тонофіламентів, утворюючи між ними аморфний матрикс.

Епідерміс

• Зернистий шар

Філагрин забезпечує агрегацію кератинових тонофіламентів, утворюючи між ними аморфний матрикс.

Епідерміс

Епідерміс

• Зернистий шар

До кератинових тонофібрил із філагрином приєднуються білки, полісахариди, амінокислоти, що вивільняються у результаті лізосомального аутолізу ядра та органел.

Утворюється кератогіалін.

Епідерміс

• Зернистий шар

До кератинових тонофібрил із філагрином приєднуються білки, полісахариди, амінокислоти, що вивільняються у результаті лізосомального аутолізу ядра та органел.

Утворюється кератогіалін.

Епідерміс

• Зернистий шар

До кератинових тонофібрил із філагрином приєднуються білки, полісахариди, амінокислоти, що вивільняються у результаті лізосомального аутолізу ядра та органел.

Утворюється кератогіалін.

Епідерміс

• Зернистий шар

Інволюкрин та кератолінін утворюють білковий шар під цитолемою, що захищає її від гідролітичних ферментів.

Епідерміс

• Зернистий шар

Інволюкрин та кератолінін утворюють білковий шар під цитолемою, що захищає її від гідролітичних ферментів.

Епідерміс

• Зернистий шар

Вміст кератиносом (цераміди) вивільняється у міжклітинний простір, де цераміди утворюють цементуючу субстанцію, що забезпечує непроникність епідермісу для води.

Епідерміс

• Зернистий шар

Вміст кератиносом (цераміди) вивільняється у міжклітинний простір, де цераміди утворюють цементуючу субстанцію, що забезпечує непроникність епідермісу для води.

Епідерміс

• Блискучий шар
• Утворений пласкими кератиноцитами (корнеоцитами), що заповнені білком – елеїдином (проміжна стадія між кератогіаліном та кератином).

Епідерміс

• Роговий шар
• Утворений роговими лусочками, що заповнені кератином, їх оболонка утворена кератолініном, а «склеюють» їх цераміди та холестеринсульфат.

• Кератинові філаменти
• + Філагрин

​

• Кератинові тонофібрили
• + Білки, полісахариди, амінокислоти

​

• Кератогіалін

​

• Елеїдин

​

• Кератин

Базальний шар

Остистий шар

Роговий шар

Блискучий шар

Зернистийшар

Кератин

Кератин

Кератин

Кератин

Кератин

Кератин

Кератин

Кератин

Кератин

Кератолінін

Цераміди

ДЕРМА

Дерма

• Сосочковий шар – пухка сполучна тканина, формує сосочки, що мають гарне кровопостачання та іннервацію.

Дерма

• Епідерміс формує впинання – гребінці.
• Сосочковий шар дерми формує сосочки.

Дерма

• Епідерміс формує впинання – гребінці.
• Сосочковий шар дерми формує сосочки.

Дерма

• Сосочковий шар формує малюнок відбитків пальців, що використовується для дерматогліфіки.

Дерма

• Сосочковий шар формує малюнок відбитків пальців, що використовується для дерматогліфіки.

Дерма

• Сітчастий шар – щільна неоформлена сполучна тканина.

Дерма

• Сітчастий шар – щільна неоформлена сполучна тканина.

Дерма

• У дермі розташовані:
• волосяні фолікули,
• сальні залози,
• потові залози.

Дерма

Колагенові волокна сітчастого шару мають домінуючий напрямок, що визначає лінії Лангера, які враховують при проведенні хірургічних операцій.

Лінії Лангера:�

117

Лінії переважаючого напрямку волокон

Види шкіри

• Тонка шкіра
• Товста шкіра

Товста шкіра

• Є всі 5 шарів епідермісу
• Товстий роговий шар
• Є потові залози
• Волосся та сальні залози відсутні
• Локалізація – долоні та підошви

​

Тонка шкіра

• Є 4 шари епідермісу, блискучий шар відсутній
• Тонкий роговий шар
• Є потові залози, волосся та сальні залози
• Локалізація – всі ділянки крім долонь та підошов

Види шкіри

ГІПОДЕРМА

Гіподерма

Сполучна тканина, у якій розташовані часточки білої жирової тканини

Гіподерма

Сполучна тканина, у якій розташовані часточки білої жирової тканини

Гіподерма

Кровопостачання шкіри

Судинне сплетіння сосочкового шару

Вертикальна артерія

Судинне сплетіння сітчастого шару

Підшкірні судини

ІННЕРВАЦІЯ ШКІРИ

• Вільні нервові закінчення

​

• Розташовані у епідермісі

• Тільця Меркеля (диски або меніски Меркеля)
• Розташовані у епідермісі

​

• Тільця Меркеля (диски або меніски Меркеля)
• Розташовані у епідермісі

​

• Тільця Мейснера

​

• Розташовані у сосочковому шарі дерми

​

• Тільця Мейснера

• Тільця Мейснера

• Пластинчасті тільця Пачіні (Фатера-Пачіні)

​

• Розташовані у сітчастому шарі дерми та гіподермі

​

• Пластинчасті тільця Пачіні (Фатера-Пачіні)

​

• Пластинчасті тільця Пачіні (Фатера-Пачіні)

• Тільця Руффіні

​

• Розташовані у сосочковому шарі дерми

​

• Кінцеві колби Краузе

​

• Розташовані у сосочковому шарі дерми

​

ПОХІДНІ ШКІРИ

Похідні шкіри

• Потові залози (апокринові та мерокринові)
• Сальні залози
• Волосся
• Нігті

Потові залози

• Прості трубчасті нерозгалужені.
• Розрізняють апокринові та мерокринові залози.

​

Потові залози

Потові залози

• Апокринові

Знаходяться в шкірі пахвової області, промежині, ареол сосків; виділяють феромони.

Потові залози

• Мерокринові

Знаходяться в шкірі всієї поверхні тіла, виконують функцію терморегуляції.

​

Сальні залози

• Прості альвеолярні розгалужені залози.
• Мають голокриновий тип секреції.
• Відкриваються у волосяний фолікул.
• Відсутні на товстій шкірі.

​

Сальні залози

• Прості альвеолярні розгалужені залози.
• Мають голокриновий тип секреції.
• Відкриваються у волосяний фолікул.
• Відсутні на товстій шкірі.

​

Сальні залози

• Прості альвеолярні розгалужені залози.
• Мають голокриновий тип секреції.
• Відкриваються у волосяний фолікул.
• Відсутні на товстій шкірі.

​

Волосина

• Складається зі стержня та кореня.

​

Волосина

• Корінь оточений волосяним фолікулом - циліндричним епітеліальним утворенням, що вдається в дерму і гіподерму.

​

Волосина

• Зовні волосяний фолікул оточений сполучнотканинною волосяною сумкою.
• В неї вплітається м’яз-підіймач волосини.

Волосина

• У волосяному фолікулі виділяють:
• Внутрішню епітеліальну піхву
• Зовнішню епітеліальну кореневу піхву

Волосина

• У волосяному фолікулі виділяють:
• Внутрішню епітеліальну піхву
• Зовнішню епітеліальну кореневу піхву

Волосина

• У волосяному фолікулі виділяють:
• Внутрішню епітеліальну піхву
• Зовнішню епітеліальну кореневу піхву

Волосина

• Зовнішня епітеліальна коренева піхва – продовження мальпігієвого шару епідермісу (базальний та остистий шари епідермісу).

Волосина

• Внутрішня епітеліальна піхва:
• кутикула,
• внутрішній зернистий шар Гекслі,
• зовнішній блідий шар Генле

Волосина

• Сполучна тканина волосяного фолікула утворює волосяний сосочок, куди заходять судини та нерви.
• Над волосяним сосочком знаходиться матриця – зона росту волосся.

Волосина

• Сполучна тканина волосяного фолікула утворює волосяний сосочок, куди заходять судини та нерви.
• Над волосяним сосочком знаходиться матриця – зона росту волосся.

Волосина

• Стержень волосся складається з:
• Кіркової речовини
• Мозкової речовини
• Кутикули

Волосина

• Стержень волосся складається з:
• Кіркової речовини
• Мозкової речовини
• Кутикули

Волосина

• Стержень волосся складається з:
• Кіркової речовини
• Мозкової речовини
• Кутикули

Волосина

• Стержень волосини складається із рогових лусочок, що заповнені твердим кератином, попередником якого є трихогіалін (а не кератогіалін).

Волосина

• Стержень волосини складається із рогових лусочок, що заповнені твердим кератином, попередником якого є трихогіалін (а не кератогіалін).

Волосина

• У мозковій речовині волосини кератиноцити не кератинізовані до рівня впадіння протоки сальної залози в устя фолікула

Волосина

• У шарах волосини містяться гранули пігменту – меланіну, що синтезується меланоцитами волосяної матриці.

​

Волосина

Волосина

• Еумеланін (від коричневого до чорного)
• Феомеланін (жовтого та рудого кольору)

​

Волосина

Волосина

• Довге волосся – голова, борода, вуса, промежина
• Щетинисте волосся – брови, вії, волоски в присінку носа та зовнішньому слуховому проході
• Пушкове волосся – покриває всю поверхню тіла.

Волосина

• Стержень довгого і щетинистого волосся складається з кіркової, мозкової речовини і кутикули, пушкового - тільки з кіркової речовини і кутикули.

Фази росту волосся

• Анаген – фаза активного росту
• Катаген – фаза спокою
• Телоген – випадіння волосини і формування нової

Нігті

• Корінь
• Тіло
• Край

Нігті

• Складаються з нігтьової пластинки і нігтьового ложа.

Нігті

Нігті

• Нігтьова пластинка складається з твердого кератину.

Нігті

• Проксимальна частина нігтьової пластинки – корінь – покрита епоніхієм.

Нігті

• Дистально нігтьова пластина закінчується вільним краєм, над піднігтьовою пластинкою (гіпоніхій).

Нігті

• Нігтьове ложе утворене епітелієм, що складається з базального і остистого шарів і лежить під нігтьовою пластинкою. Воно утворює поздовжні епідермальні гребінці.

Матрикс

Епоніхій

Нігтьовий валик

Луночка

Нігтьове ложе

Нігтьова пластинка

Вільний край

Гіпоніхій

Нігті

• Матриця нігтя - потовщена проксимальна частина нігтьового ложа, утворена клітинами, що діляться.

Нігті

• Матриця нігтя - потовщена проксимальна частина нігтьового ложа, утворена клітинами, що діляться.

​

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!