Біологія (від грец. біос - життя, логос - вчення) - наука, яка вивчає життя в усіх його проявах, всі живі організми та їх угруповання.

• «батьком» біології називають Арістотеля, давньогрецького натурфілософа

• термін «біологія» запропонував у 1802 р. французький учений Ж. Б. Ламарк

Арістотель

(384-322 рр.

до н.е.)

Жан Батист Ламарк

(1744-1829)

Об’єктом біологічного пізнання є життя як особлива форма існування матерії Всесвіту, як те, що є «найпотаємнішим на Землі, поки що унікальним у Всесвіті і найважчим для розуміння»

Предметом пізнання біології є прояви життя у всій своїй різноманітності. Це хімічний склад, будова, процеси життєдіяльності й поведінка організмів, їх виникнення, розвиток,вимирання видів, формування й зміна угруповань, значення біосфери для планети Земля та багато інших

Мета і завдання сучасної біології спрямовані на здобуття знань, необхідних для розв’язування екологічних, демографічних, економічних, соціальних та інших проблем, пов’язаних із збереженням природи й біорізноманіття, здоров’я та умов існування людини, а також з розвитком різних галузей діяльності людини

• біологічні знання допомагають людині формувати світогляд, бачити навколо себе не лише красу метелика чи квітки, а й розуміти мудрість її призначення чи гармонію функцій та будови;

• бактерії, рослини й тварини дають людині смачну їжу, зручний одяг, підказують конструктивні ідеї технічних приладів чи процесів;

• активна господарська діяльність людини призвела до значного забруднення довкілля шкідливими для всього живого речовинами, знищення або спотворення лісів, степів, водойм;

• ми маємо вивчати біологію, щоб навчитися гармонійно поєднувати інтереси людини із законами розвитку природи

• причиною багатьох захворювань є віруси й мікроорганізми, і для того щоб з ними боротися, вірусологам й мікробіологам потрібно знати особливості їх життєдіяльності;

• у сучасних умовах практично на будь-якому виробництві потрібні екологи;

• актуальними стають професії біокібернетиків, біоінженерів, нейробіологів, які застосовують принципи збереження й відтворення інформації живого для створення технічних систем нового покоління;

• якщо вас одночасно приваблюють біологія і хімія - обирайте професію біохіміка, якщо біологія та архітектура - можете стати ландшафтним дизайнером

Біологічні знання мають величезне наукове й практичне значення для всіх галузей діяльності людини:

• використання у сільському господарстві, промисловості, медицині, техніці та охороні природи;

• без знань рослин й тварин не можуть обійтися агрономи, зоотехніки, зооінженери, селекціонери, кінологи, ветеринари;

• знання організму людини необхідні для медсестер, фельдшерів, лікарів, біоінженерів, психологів;

• біологія необхідна тим, хто хоче працювати у фармацевтичній промисловості для розробки та виробництва ліків;

• нерозуміння законів популяційної генетики нацистами в Німеччині стало винищення мільйонів людей нібито з метою «покращення нації»

• незнання законів екології урядом Китаю в 1950-ті роки спричинило масовий голод і загибель 15 мільйонів людей

• нехтування Микитою Хрущовим у СРСР у 1960-ті роки найпростішими ботанічними знаннями призвело до занепаду сільського господарства та необхідності закуповувати пшеницю за кордоном

По об'єкту вивчення

Прикладні

Біологічні явища

На межі з іншими науками

​

​

​

​

Біосфера

Екосистема

Вид

Популяція

Організм

Клітина

Молекула

Біосистеми мають ряд особливостей, що відрізняють їх від неживих систем:

• серед них немає жодної, яка була б притаманна тільки живому;

• здатності живого до використання й перетворення речовин, енергії та інформації

Фундаментальні властивості біосистем

саморегуляції

самооновлення

самовідтворення

механізми збереження динамічної сталості

механізми утворення нових складових частин замість пошкоджених чи втрачених

забезпечують наступність існування в час

​

Найзагальніші властивості біосистем

відкритість

упорядкованість

рівневість

Біосфера

Екосистема

Вид

Популяція

Організм

Клітина

Основні типи біосистем

Рівні організації біосистем - це певний тип взаємодії структурних та функціональних складників біологічних систем

Більшість дослідників виокремлюють такі рівні організації біосистем:

• молекулярний

складниками є хімічні елементи та сполуки, біохімічні реакції;

біохімія, біофізика, молекулярна біологія

• клітинний

частинами є поверхневий апарат, цитоплазма та ядро, або нуклеоїд, життєві процеси клітин;

цитологія

• організмовий

клітини, тканини, органи й системи органів організмів;

гістологія, анатомія, фізіологія, морфологія, ембріологія, генетика

• популяційно-видовий

організми одного виду з їхніми взаємовідносинами;

екологія, генетика, популяційна та еволюційна біологія

• екосистемний

організми різних видів, які взаємодіють між собою та з навколишнім середовищем;

екологія

• біосферний

взаємопов’язані екосистеми

екологія, вчення про біосферу

Взаємодія рівнів організації біосистем відбувається за принципами:

єдності

ієрархії

основою єдності всіх рівнів організації біосистем є проникаючі крізь них потоки речовин, енергії та інформації

будь-яка система є компонентом системи вищого рангу і, в свою чергу, складається з підпорядкованих їй біосистем систем нижчого рангу

Існування організмів забезпечується організацією будови й життєдіяльності на молекулярному і клітинному рівнях, а самі організми є компонентами популяційно-видового рівня