2 of 12

Мета: Ознайомитися з різновидами хім. зброї., способами захисту та законодавчою базою заборони застосування хімічної зброї.

Завдання.
1. Ознайомити з історією виникнення хімічної зброї.
2. Коротко розглянути склад, категорії, класифікацію та застосування хімічної зброї.
3. Ознайомити із законодавчою базою щодо викоричтання хімічної зброї
4. Розглянути хімічну зброю у світлі сьогодення: війни з Україною
5. Ознайомити з правилами поведінки при застосуванні хімічної зброї

3 of 12

Уперше у світовій історії бойові отруйні речовини були застосовані під час битви союзних військ Антанти з німецькою армією за контроль над стратегічно важливим містом Іпром у Західній Бельгії. 22 квітня 1915 року німецькі війська застосували хлор проти французьких військ на ділянці фронту поблизу ріки Іпр (Бельгія). . Понад 5000 солдатів загинули, близько 10000 чоловік отримали ураження.
Історія виникнення та застосування нервовопаралітичних отруйних речовин починається від 23 грудня 1936 р., коли доктор Герхард Шредер вперше отримав табун . У 1938 р. там же було винайдено наступний потужний фосфорорганічний агент – зарин.

Історія

4 of 12

Основу хімічної зброї складають отруйні речовини — токсичні хімічні сполуки, що мають фізичні й хімічні властивості, завдяки яким можливе їхнє бойове застосування з метою ураження людей, тварин і зараження місцевості на тривалий час. Вони вражають організм людини, проникаючи крізь органи дихання, шкірні покриви і рани. Людина може одержати ураження через вживання заражених продуктів харчування і води, а також з-за впливу ОР на слизові оболонки очей й носоглотки..

Існують різні категорії хімічної зброї:�задушливі отруйні речовини, такі як фосген, атакують легені та дихальну систему�шкірно-наривні отруйні речовини, такі як іприт, який обпікає шкіру та засліплює людей�нервово-паралітичні речовини, які перешкоджають передачі повідомлень мозку до м'язів тіла.

Хімі́чна зброя — вид зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Визначальними складовими хімічної зброї, є так звані бойові отруйні речовини, носії хімікатів (найчастіше — хімічні снаряди), а також відповідні прилади і пристрої керування, які використовуються для доправлення хімічної зброї до цілі.

5 of 12

Класифікація за фізичною дією

Задушливої дії

Шкірно-надривної дії

Загальноотруйної дії

Нервово-паралітичної дії

Подразнювальної дії

Психохімічної дії

6 of 12

За тактикою застосування

Тактична класифікація розподіляє отруйні речовини за бойовим призначенням. Виділяють такі три групи:

Смертельно-дійні отруйні речовини

призначені для знищення живої сили
До цієї групи входять отруйні речовини нервово-паралітичної, шкірнонаривної, загальноотруйної та задушливої ді

Подразнювальні отруйні речовини

призначені для ослаблення боєздатності військ і їх знесилення
До групи входять лакриматори і стерніти

Отруйні речовини, які тимчасово виводять із ладу особовий склад

призначені для дезорганізації військ
До цієї групи входять психотоміметичні отруйні речовини: BZ, ЛСД

7 of 12

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення — міжнародний договір в рамках ООН в галузі контролю озброєнь, що має на меті повну заборону виробництва і використання хімічної зброї з огляду на її шкідливість для довкілля і здоров'я людини, а також визначає зобов'язання держав-учасниць у цій сфері.

Цю конвенцію, підписану від імені України 13 січня 1993 року в м. Парижі.

Контроль за дотриманням статей Конвенції здійснюється Організацією із заборони хімічної зброї, що виступає як міжнародний правовий майданчик для уточнення положень Конвенції. Крім того, організація проводить інспекції військово-промислових об'єктів з метою забезпечити виконання вимог КХЗ країнами-учасницями.

Розробку

і застосування хімічної

зброї було заборонено

Конвенцією про

хімічну зброю

8 of 12

Хімічна зброя у війні 2022 року

Начинену фосфором зброю використовували ще за часів Першої світової війни. Згодом її заборонили, але, попри всі заборони, зараз ці небезпечні боєприпаси використовують проти мирних українців російські окупаційні війська.
Фосфорні бомби – це авіаційні боєприпаси, що складаються з корпусу, пального наповнювача у вигляді білого фосфору або комплексного заряду з кількох сумішей, а також механізму для його займання. Білий фосфор, який використовують для виготовлення цих боєприпасів, – самозаймиста, дуже вогненебезпечна воскоподібна речовина від безбарвного до жовтого світлопроникного кольору з гострим запахом часнику. Форма, в якій він використовується військовими, дуже активна і загоряється від контакту з киснем.

9 of 12

Через високу температуру горіння (до 1300 °C) фосфорний заряд підпалює все навколо.��У радіусі до 150 метрів від епіцентру вибуху у людей буквально обвуглюється шкіра навіть під одягом.

Крім того, що фосфорний заряд буквально випалює все навколо і сам фосфор є дуже отруйною речовиною, він може викликати ураження кісток та кісткового мозку, а також омертвіння тканин.

При потраплянні на шкіру людини палаючий білий фосфор викликає важкі опіки, а після потрапляння фосфору всередину організму відбувається отруєння, що викликає мученицьку смерть. Смертельна доза для людини становить 0,05 – 0,15 г.

10 of 12

Росія скидає фосфорні бомби на Україну

24 березня повідомлялося, що російські війська скинули кілька фосфорних бомб в Луганській області.

«У росіян настала агонія. Вони не можуть пробитися вглиб, тому почали застосовувати важке озброєння. Ракетні удари нанесені по Лисичанську та Новодружеську, а на Рубіжне авіація РФ почала скидати фосфорні бомби», – зазначав голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

Крім того, пізно ввечері 22 березня російські окупанти застосували заборонені фосфорні боєприпаси на північно-західній околиці Києва.

«Орієнтовна зона ураження – Гостомель-Ірпінь. Використання таких видів зброї військами ворога проти мирного населення є злочином проти людяності та порушенням Женевських конвенцій 1949 року», – зазначив мер Ірпеня Олександр Маркушин.

11 of 12

Як допомогти ураженому хімічною зброєю?��1.Не чіпайте його за кінцівки або одяг голими руками.�2.Розмістіть його на протязі, щоб дуло від вас.�3.Знімайте з нього весь верхній одяг, щоб хімічний яд не всмоктувався.�4.Обмийте водою, краще з мийним засобом.

�5.Якщо зохочете зробити штучне дихання, будь-ласка, ніяких “рот в рот”. Дуже великий ризик отруїтися. Це треба робити спеціальним мішком Амбу.��

Як себе поводити в зоні хімічної отрути?��1.Не панікуйте, бо при паніці ви будете вдихати більше повітря, а значить і отрути.��2.Точно покидайте зону ураження і звертайтесь за допомогою до військового або працівника ДСНС.��3.Використовуйте безпечні шляхи виходу зі сховищ, про них скажуть штаби цивільного захисту. А взагалі, виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація.��4.Не ходіть в зону ураження поки ДСНС не скаже, що все ок.

Мішо́к Амбу́ — ручний апарат для штучної вентиляції легенів,

що застосовується для людей з порушенням дихання.

12 of 12

Висновок.

Даною презентацією я стисло ознайомила вас із видами хімічної зброї, правилами допомоги та поведінки під час хімічних атак. Також ми разом розглянули законодавче підгрунтя заборони на використання хімічної зброї. І встановили (всі разом), що використання хімічної зброї є жорстоким і не гуманним способом ведення війни.