Презентація

на тему:

«Формування природознавчої компетентності учнів»

Підготувала

Вчитель біології Ліщинівської філії ОЗО « Верхняцький ліцей»

Бондар Наталія Іванівна

�Світ, що оточує дитину, – це передусім �світ природи з безмежним багатством �явищ з невичерпною красою. Тут, �у природі, вічне джерело дитячого� розуму….� Василь Сухомлинський�

Проблеми, суперечності

• Глобальність екологічних проблем.
• Гостра необхідність

розвитку виробництва

в Україні, що базуються на наукових досягненнях природничої науки

​

​

​

• Недостатній рівень якості природознавчої освіти в Україні

(за результатами міжнародного дослідження TIMSS)

Освітня галузь «Природознавство»

Мета:

формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

​

Освітня галузь «Природознавство»

Завдання:

• виховання соціально активної особистості;
• формування природничо-наукової картини світу;
• розвиток розумових здібностей, емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності;
• забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
• засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
• оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

​

Взаємозв'язок між категоріями компетентнісного підходу

це особистісне утворення, що характеризує здатність учнів розв’язувати доступні соціально і особистіснозначущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа".

1

2

Природознавча компетентність як предметна -

Компетентність є результатом набуття компетенцій.

Формую природознавчі �компетентності такими засобами:

Природознавчі

компетентності

Інформаційно-комунікаційні технології

Інтерактивне навчання

Інтегровані форми роботи

Елементи проблемного навчання

Використання ігрових технології

Елементи технології розвитку критичного мислення

Для формування предметних і ключових компетентностей застосовую методи, які передбачають активну діяльність молодших школярів.

Урок є основною формою організації процесу навчання природознавства, де реалізую поставлену мету:

Освітня

​

формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи,взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

​

спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: сприймання, логічне і творче мислення, уява,пам'ять,

мовлення.

А також на розвиток емоційної сфери дітей.

​

Розвиваюча

Виховна

пов'язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього

світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

​

Типи уроків

• Комбінований
• Предметний
• Урок-екскурсія
• Узагальнюючий
• Нестандартний

​

Нестандартні уроки

• урок-міркування
• урок-змагання
• урок-взаємного навчання
• урок-проект
• урок-пресконференція
• урок – вікторина
• урок – подорож
• урок – диспут
• урок-мандрівка
• урок-сюжетно-рольової гри
• інтегрований урок
• театралізований урок
• урок- “Милування природою”

​

​

​

​

Мій клас - затишний куточок

Методи, прийоми організації навчальних занять з природознавства�

• спостереження у природі;
• власні дослідження учнів;
• практичні роботи;
• демонстраційні і фронтальні

досліди;

• виготовлення моделей явищ природи та формування вмінь користуватися ними;
• екологічне моделювання та прогнозування;
• вирішення ситуативних завдань;
• робота з інформаційними джерелами;
• практична діяльність з охорони природи.

​

​

Впроваджую інтерактивні�методи навчання:�

• «Акваріум»;
• «Ажурна пилка»(Мозаїка);
• «Мозковий штурм»;
• «Незакінчена думка»;
• «Асоціативний кущ»;
• «Робота в парах»;
• «Робота в групах»;
• «Рольова гра»;
• «Коло ідей»;
• «Мікрофон»;
• «Ігри-криголами»
• «Ігри-розминки»

Форми та засоби проведення навчальних занять

• використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу у навчальних цілях;

• проведення регулярних екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, планетарій;

• дидактичні ігри;

• уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій;

• святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів;

• власні учнівські дослідження;

• виконання завдань пошуково-творчого характеру;

• екологічні акції.

​

Гарний приклад - найкраща проповідь

Форми і засоби

проведення

навчальних

занять

Екскурсії

Екологічні

акції ,

дидактичніігри

​

​

Використання

дитячої літератури

і усної народної

творчості

​

Імітаційне

моделювання

Спостереження

ІКТ

Дослідницька

діяльність

Задачі, завдання,

конкурси

і вікторини

​

Проектна

діяльність

Проблемні

ситуації

Використання

місцевого

природознавчого

та краєзнавчого

матеріалу

​

Уроки і заходи серед природи �

Дидактичне забезпечення уроків природознавства

Прилади для практичних робіт

Картки

Муляжі

Географічні карти

Предметні малюнки

Таблиці

Прилади для дослідження

Альбоми

Колекції гірських порід

Інтернет-ресурси

Активізація навчальної діяльності:

спонукання учнів до її енергійної, цілеспрямованої роботи, подолання інерції та пасивних стереотипних форм викладання та учіння

(Т. Г. Щукіна)

​

​

мобілізація інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється учителем за допомогою певних засобів

(Т. Г. Шамова)

​

Ядром навчально-пізнавальної діяльності є бажання дитини здобувати знання. ��

Самостійно вчитись

(ключова компетентність)

�Умови для активізації навчальної діяльності: дітям надаю можливість …

-вільно висловлювати, захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуючись здобутими знаннями;

-ставити запитання вчителю, товаришам, з'ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання;

-рецензувати відповіді, повідомлення та творчі роботи однокласників, вносити корективи, давати поради;

-допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле;

-виконувати завдання- максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження тощо…��

Еврістичні методи навчання

** Метод ключових евристичних запитань: знати все і про все…

​

ЧОМУ?

(колючі? згортаються?)

ЩО?

(їдять? роблять

взимку?)

Де?

(живуть? зимують?)

КОМУ?

(подобаються? розкажете?)

Як?

(ставитесь до …?)

​

​

ХТО?

(вони? читав про ..?

бачив?

їхні вороги?)

​

Міжпредметні зв’язки. �Інтеграція знань�

Українська

література

Українська мова

Математика

Природознавство

Основи здоров‘я

Інформатика

Музика

Трудове навчання

Фізична культура

Міжпредметні зв’язки�Українська мова

Напиши текст-міркування:

​

Твердження:

Доказ:

Висновок:

Кожної в..сни ми з сім..єю ходимо до лісу м…луватись синіми очима в..сни. Так мама називає сон-траву. Ця чудова квітка майже зникла з наших лісів. Чому так трапилось?

Створення ситуації � успіху �Проведення досліду�� Диференційований підхід �Індивідуальна картка-помічниця

​

• Рослина стояла на підвіконні, отже вона мала достатньо …. .
• Температура повітря в класі 20 градусів тепла, тому рослині вистачало …
• Рослину поливали водою, отже , було достатньо
• Насіння було висіяне у піджарений пісок, який немає поживних речовин, отже рослині не вистачало …
• –Робимо висновок: щоб рослина добре росла і розвивалась, потрібні не тільки …., а й …. .

Спільна діяльність з батьками, позакласна та позаурочна робота

Творчі зустрічі з природою:

• під час прогулянок,
• екскурсій;
• завдання природознавчого

змісту на канікули;

- перегляд відео, свята, олімпіади.

​

​

Висновок

Я зірвав квітку – і вона зів'яла.�Я зловив жука – і він помер у мене в долоні.�І тоді я зрозумів,�Що доторкнутися до Краси�Можна тільки серцем.�

Дякую за увагу!