1 of 33

Уроки історії в стилі НУШ

Підготувала:

Скальська Ірина Василівна

2 of 33

Головне джерело навчання є вчитель!

  • Якість
  • Світогляд
  • Фаховий рівень
  • Межі відповідальності

Викладати історію, як предмет для роздумів, а не заучування!

Ми –педагоги та автори підручників, не маємо нав’язувати власних думок.

Створимо світ для формування власних суджень!

3 of 33

Прийняття невідворотного

Заперечення

1

Торг

2

Гнів

3

Депресія

4

Прийняття

5

4 of 33

Навчатись у цікавому просторі!

Розуміти!

Досліджувати!

Міркувати!

Практикувати навички!

5 of 33

Розуміти: Що таке історія?

Запропонувати учням написати про себе, починаючи від дитячого садочка до сьогодні (описати кімнату, посуд, одяг, іграшки, смішні моменти…)

так дітям доступніше буде зрозуміти суть поняття –

Історія, літопис.

6 of 33

Хто такий історик?

Щоб діти зрозуміли хто такий історик найкращий з дітьми пограти в історика.

Дітям потрібно здогадатися за різноманітними джерелами сюжет історії. При цьому вони в контейнері з піском відшукують частки посуду наскельних малюнків, шматок меча, тканини…

і вчаться робити висновки , - якщо ми знайшли шматок тканини, значить люди, які тут проживали вміли вирощувати льон, займатися ткацтвом і т.д

7 of 33

Хто такий історик?

8 of 33

Що таке стрічка часу?

IV-III тис. до. н. е

Трипільська культура

мезоліт

неоліт

неоліт

VI ст до н.е. 514 р.

енеоліт

IХ – VIIст. до. Н .е

Панування

Кіммерійців

На Українських

землях

VII-IV ст . до .н .е

Скіфська держава

VII-VI ст. До .н. е

Заснування

Давньогрецьких

Колоній на Північному

Березі Чорного моря

Похід Дарія I

На Скіфію

V ст. до. н. е

Утворення

Боспорського

Царства

Зробити паперовий

свиток із хронологією.

розгортаючи її, діти

зрозуміють принцип

відліку часу.

9 of 33

Нульового року в історії немає!

X

IX

VIII

VII

VI

V

IV

III

II

I

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

1000-901

900-801

800-701

700-601

600-501

500-401

400-301

300-201

200-101

100-1

1-

100

101-200

201-300

301-400

401-500

501-600

601-700

701-800

801-900

901-1000

I тисячоліття до нашої ери

I тис.до.н.е

I тисячоліття нашої ери

I тис.н.е

Iтис. – 1-1000рік

Панування

Сарматів

на Українських

землях

гуни

Кий

Щек

Хорив

Либідь

482р

Заснували

Київ

Сини і племінники Кия, Щека, Хорива,

Аскольд

Дір 830-882

Олег Віщий

(882-912)

10 of 33

Що таке цивілізація?

Землеробство

Закони

Поділ на багатих і бідних

Міста

Держава

Писемність

11 of 33

Проєкт «Створи свою цивілізацію»

Всесвітньо відомі серії ігор, ціллю яких є створення цивілізацій

12 of 33

Що таке суспільство?

Територія

Мова

Матеріальні і

Духовні цінності.

Культура.

Міцні внутрішні

зв’язки

13 of 33

Знати і розуміти:

  • Сутність історії як процесу науки та живої пам’яті;
  • Можливість співіснування різних думок щодо однієї історичної події світової та української історії;
  • Місце України в сучасному світі;
  • Характерні риси, особливості, значення та наслідки подій, явищ і процесів в історії;
  • Уміти використовувати історичні події для пояснення явищ і процесів,
  • Самостійно здобувати з різних джерел інформацію з історії.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, щодо державних вимог до історичного компоненту освіти, змістом якого є історичні епохи, вказано:

14 of 33

Діти після старшої школи мають знати, що таке:

«Політика», «Демократія», «Громадянське суспільство».

Також, знати і розуміти сутність і структуру суспільства, політичної системи і влади, ознаки та особливості полікультурного та громадянського суспільства, форми участі громадян у житті суспільства і держави; оцінювати політичні системи і режими, роль політичної еліти, діяльність місцевого самоврядування, атрибути громадянського суспільства, роль засобів масової інформації.

15 of 33

Форми та методи, що застосовуються на уроках історії та впливають на вироблення певної групи компетентностей:

Соціальна – залучення дітей до проведення нестандартних уроків; уроків-подорожей; ігри; диспути; краєзнавча робота.

Полікультурна – дидактичні ігри. (Коли вивчаємо історію однієї країни, то паралельно розповідаємо як жили інші країни світу і хто ними правив в цей час.)

Комунікативна – загадки, вірші, «Дерево припущень», «Кубик історій», меми, «Незвичайне інтерв’ю», «Хамелеон», Фантазування у групах, створення буктрейлерів.

Інформаційна – аналіз і створення таблиць, схем; збір документів. Робота з документами, картами, газетами, журналами. Створення відеоблогів, історичних роликів, презентацій.

Компетентність продуктивної, творчої діяльності – групові роботи, виготовлення предметів історії, складання: ребусів, віршів, кросвордів.

16 of 33

Соціальна – залучення дітей до проведення нестандартних уроків; уроків-подорожей; ігри; диспути; краєзнавча робота.

Чому діти не люблять відвідувати музеї? – бо вони не вміють «читати експонати», не розуміють їх значення.

17 of 33

Mozaic Education - Інноваційні цифрові освітні рішення

18 of 33

Компетентність продуктивної , творчої діяльності – групові роботи, виготовлення предметів історії.

19 of 33

20 of 33

21 of 33

Полікультурна – дидактичні ігри.

(Коли вивчаємо історію однієї країни, то паралельно розповідаємо як жили інші країни світу і хто ними правив в цей час.)

Політичні лідери 1616-1620 років

• Імперія Великих Моголів: Джанґір (1605-27)�• Англія: Яків I Стюарт (1603-25)�• Китайська Цін: Нурхаці (Тайцзу) (1616-26)�• Королівство Іспанія: Філіп III Благочестивий (1598-1621)�• Королівство Португалія: Філіп II Благочестивий (1598-1621)�• Королівство Франція: Людовик XIII Справедливий (1610-43)�• Королівство Швеція: Густав II Адольф Великий (1611-32)�• Московське царство: Михайло Федорович (1613-45)�• Османська імперія: Ахмед I (1603-17), Мустафа I (1617-18), Осман II (1618-22)�• Папська держава: Павло V (1605-21)�• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)�• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)�• Священна Римська імперія: Матвій Габсбург (1612-19), Фердинанд II Габсбург (1619-37)�• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

22 of 33

Комунікативна – загадки, вірші, «Дерево припущень», «Кубик історій», меми, «Незвичайне інтерв’ю», «Хамелеон», «Фантазування» у групах, створення буктрейлерів.

Опишіть появу вогню у первісних людей

Порівняйте житла

Первісних українців

із первісними житлами

у світі.

Знайдіть

Застосування

знаряддю праці

Встановіть

Асоціації між

знаряддям праці

і ймовірним способом

життя первісних

людей

Проаналізуйте

відмінності між

знаряддями

скотарів

та землеробів

Запропонуйте

застосування

даного знаряддя

праці

23 of 33

Інформаційна – аналіз і створення таблиць, схем; збір документів. Робота з документами,, картами, газетами, журналами. Створення відеоблогів, історичних роликів, презентацій.

24 of 33

Готувати на уроки цікаві презентації

25 of 33

Скрайбінг – сучасна візуалізація на уроках історії, яка розвиває інформаційну компетентність.

Придумайте – намалюйте – презентуйте!

26 of 33

Чим важливі усні джерела?

Усне джерело - переказана усна інформація

Свідок - людина, яка була очевидицею якої-небудь події та готовий про це свідчити.

Ознайомлений/на - людина, яка чула про подію.

Інтерв’юер/ка

Свідок/ка

Ознайомлений/на

27 of 33

Чим важливі усні джерела?

Правила підготовки та проведення інтерв'ю

  1. Вибери співрозмовника чи співрозмовницю, запитай у особи чи вона погоджується дати інтерв'ю.
  2. Якщо особа зацікавлена визначте час і місце для інтерв'ю. Надай їй перелік тем, які тебе цікавлять. Попроси взяти на зустріч додаткові джерела (фото, нагороди, листи тощо)
  3. Знайди якомога більше інформації про свого співрозмовника чи співрозмовницю.
  4. Створи перелік запитань.
  5. Підготуй обладнання для фотографування відеозапису чи звукозапису.
  6. Після проведення інтерв'ю отримай дозвіл на його оприлюднення.

28 of 33

Як опрацьовувати писемні джерела?

Писемне джерело - матеріальний об'єкт, на якому здійснено запис інформації.

29 of 33

Як опрацьовувати писемні джерела?

Алгоритм аналізу джерел “Шість запитань” ґрунтується на орієнтації учнів на пошук відповідей на ключові запитання, які дозволяють зрозуміти суть джерела в контексті історичних подій та явищ:

  1. Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він/вона обіймає? яке займає становище?
  2. Що? Про що воно нам розповідає? Про що воно нам не розповідає?
  3. Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?
  4. Де? Де ці події мали місце або чого вони стосуються?
  5. Чому? Чому це було зроблено чи написано? чи існувала якась конкретна причина? чи можна розкрити цю причину шляхом читання між рядків?
  6. Як? Яким чином воно було побудоване чи зведене разом? Як можна порівняти з іншими доступними джерелами?

30 of 33

Як опрацьовувати писемні джерела?

Завдання на виправлення помилок

Знайди помилки в реченні та виправ їх:

Перевір інформацію, виправ недостовірні дані:

31 of 33

Чим цікаві речові джерела?

Речове джерело - річ, що зберігає інформацію про минуле і відображає діяльність людей.

32 of 33

Чим цікаві речові джерела?

План дослідження артефакту

  1. Назва
  2. Знаряддя чи виріб
  3. Час появи
  4. Місце походження
  5. Матеріал/матеріали
  6. Форма та зміст
  7. Призначення
  8. Якість збереження
  • Яку інформацію можна отримати від…
  • Зроби доповідь із презентацією про історію будь-якої речі, яка належить твоїй родині. Чому ця річ важлива для тебе та твоїх рідних?

33 of 33

Дякую за увагу!