1 червня – Міжнародний день захисту дітей
підготувала викладач
Туркоцьо Оксана Богданівна
Міжнародний день захисту дітей
св’ято, покликане привернути увагу до проблем дотримання прав дітей, зокрема їхнього права на життя і свободу думки, можливості здобувати освіту.
Найдавніше міжнародне свято
Існує версія, що перше святкування дня захисту дітей відбулося ще 1925 року у Сан-Франциско за сприяння Генерального консула Китаю. Він зібрав китайських дітей-сиріт і підготував для них Фестиваль човнів-драконів (Дуань-у Цзе). Це святкування припало саме на 1 червня, що символічно збігається з Міжнародним днем захисту дітей у наш час.
Сучасне свято
Офіційно Міжнародний день захисту дітей був заснований в листопаді 1949 року в Парижі під час засідання Ради Міжнародної демократичної федерації жінок, адже у повоєнні часи особливо гостро поставало питання збереження здоров’я та благополуччя дітей.
А вже 1950-го року 1 червня це свято відзначали у 51 країні світу. 1959 року було ухвалено Декларацію прав дитини відповідно до Женевської декларації про права дітей — саме тоді було затверджено рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку.
В Україні цей день відзначається із 1998 року.
�Прапор Міжнародного дня захисту дітей�
Зелене тло означає гармонію, спокій та зростання.
У центрі прапора — знак Землі, нашого спільного дому, навколо якого розміщені фігурки людей різних кольорів: червона, жовта, синя, біла і чорна. Вони підкреслюють рівність, різноманітність та терпимість.
Діти – це особлива соціально-демографічна група населення з віковими обмеженнями від народження до 18 років
Діти мають свої права, інтереси, специфічні проблеми, але не може відстоювати і захищати їх перед суспільством.
Сьогодні досить гостро постає проблема захисту дітей та їхніх прав.
��Міжнародне співтовариство��
Організація Об’єднаних Націй уже кілька десятиріч працює над тим, щоб створити дітям усього світу якнайкращі умови для життя й усебічного розвитку
Результатом цієї праці стала низка міжнародних документів надзвичайної ваги, які стосуються прав дитини і забезпечення виживання, захисту та розвитку юного покоління. Зокрема, було створено дитячий фонд ООН – ЮНІСЕФ.
.
Основними міжнародними документами ЮНІСЕФ щодо прав дітей є:
Це найперша у світовій історії глобальна угода щодо прав дитини: 191 країна світу ратифікувала Конвенцію, зобов’язавшись узгодити власне законодавство з її положеннями. Україна приєдналась до неї у 1991 році.
Конвенція «Про права дитини» – міжнародний правовий документ, у якому закріплені гарантії прав дитини. Він поєднав у собі високі соціально-моральні та правові норми міжнародного стандарту й педагогічні основи спілкування дорослих із дітьми.
Конвенція складається з Преамбули і 54 статей.�Преамбула Конвенції ООН «Про права дитини» містить таку важливу інформацію, як:
�Усі статті можна згрупувати у три основні блоки:�� - Всі діти мають право на життя !� - Всі діти мають право на піклування і турботу !� - Всі діти рівні у своїх правах!��
Права «піклуйтеся про мене»
Права «я маю власну думку»
�Діти і війна�На жаль, історія повторюється… знов війна, діти страждають і травмуються, їх вбивають і ранять, відділяють від батьків, їхні будинки руйнуються, навчання переривається.�
Внаслідок війни в Україні тисячі дітей залишилися сиротами, відірвані від своїх рідних і живуть у скрутному становищі вони потребують термінового захисту та гуманітарної допомоги, включно з доступом до базових людських потреб, безпечним середовищем навчання, якісною медичною допомогою та психосоціальною підтримкою.
�
Більше ніж 1789 дітей постраждало в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії рф. �Станом на ранок 13 березня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 535 дітей загинули та понад 1254 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Під час війни права дітей порушуються:
- право на життя, бути з сім’єю та громадою;
- на здоров’я;
- на особистий розвиток;
-на піклування та захист.
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році російська федерація примусово переселила тисячі українських дітей на підконтрольні їй території, надала їм російське громадянство, примусово усиновила їх у російські сім'ї та створила перешкоди для возз'єднання дітей з рідними і проживання на батьківщині.
Діти і війна
Українські діти були викрадені російською державою після того, як їхніх батьків заарештувала російська окупаційна влада чи вбили під час вторгнення, або після розлучення з батьками в зоні активних бойових дій, а також з українських державних установ на окупованих територіях. Через дитячі «літні табори» на російській території вони піддаються русифікації.
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента росії володимира путіна та уповноваженої президента рф з прав дитини марії львової-бєлової через скоєння ними воєнного злочину — незаконної депортації та переміщення дітей з окупованих районів України до рф, яке відбувалося щонайменше з 24 лютого 2022 року.
Діти і війна
27 квітня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи визнала геноцидом депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію росії.
На жаль, питання участі дітей у збройних конфліктах не втрачає своєї актуальності протягом багатьох століть.
Безперечно, в умовах бойових дій особливе місце в системі захисту прав і свобод дитини посідає наявна правова база щодо захисту прав і свобод дитини, що забезпечує охорону, захист та відновлення порушених прав.
Діти і війна
Стаття 38 Конвенції про права дитини говорить:
1. «Держави-учасниці зобов’язані поважати та забезпечувати дотримання норм міжнародного гуманітарного права, які застосовуються до них у разі збройного конфлікту.
2. Держави-учасниці вживають усіх можливих заходів для забезпечення того, щоб особи віком до 15 років не брали безпосередньої участі у військових діях.
3. Країни-учасниці утримуються від призову на військову службу будь-яких осіб віком до 15 років. При вербуванні осіб старше 15 років, але молодших 18 років, держави-учасниці повинні намагатися надавати перевагу особам старшого віку.
4. Відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом щодо захисту цивільних осіб під час збройного конфлікту, держави-учасниці зобов’язані вживати всіх можливих заходів для забезпечення захисту дітей, які постраждали від збройних конфліктів, і догляду за ними»
23 червня 2004 року Україна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах.
Документ обмежує мінімальний вік для призову (18 років) та участі у військових діях, забороняє вік добровільного призову (16 років), а також використання чи вербування неповнолітніх для військових цілей.
Наша країна готова реагувати на масштабні та шкідливі наслідки для дітей, засуджує незаконні напади на дітей під час військових дій, а також напади на школи та лікарні (заклади, де зазвичай перебувають діти), захищені міжнародним правом, захищаючи дітей від участі у військовому конфлікті.
У цей день хочеться нагадати просту істину: �«За дітьми — наше майбутнє» �тож бережімо їх, піклуймося про їхній добробут та, звісно ж, навчаймо їх важливих речей! �
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!�