Бароко: архітектура, скульптура, живопис
1. Пригадайте, для якої епохи характерні ці риси?
2. Назвіть митців, цієї доби, що найбільше вам запам'яталися.
3.Пригадайте вітчизняні архітектурні пам'ятки цієї доби.
Поміркуйте
Повторення пройденого матеріалу.
З кінця ХVІ ст. до середини ХVІІІ ст. в європейському мистецтві панував стиль бароко. Батьківщиною бароко вважається Італія
Стилю бароко характерні:� грандіозність,
динамічність,
урочистість,
контрастність,
синтез мистецтв.
Бароко відображав мінливість світу, де поєднується реальне з ілюзорним.
Архітектура бароко:
- Просторовий розмах, плавність та складні поєднання криволінійних форм;
- Багатство скульптурного декору, характерними деталями якого є теламон (атлант), каріатида (статуя одягненої жінки) і маскарон (скульптурна прикраса у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти);
Зовнішні фасади часто мали ефектні центральні виступи.
Значного поширення в цей час набули архітектурні ансамблі та садово-паркові споруди.
Засновник бароко - архітектор Франческо Борроміні (1599-1667).
Церква на площі Навона, м. Рим, Італія. Архітектор Франческо Борроміні
Франче́ско Борромі́ні (1599-1667)
Найбільший майстер просторових будівельних рішень, автор кількох будівель і безлічі оформлень інтер'єрів. Візитівкою архітектора стало використання овалів замість кіл, доповнених хвилястістю архітектурних композицій. Він вважав за краще працювати з малими формами, не прагнучи до великих містобудівних проектів.
Церква Сан-Карло алле Кватро Фонтане (1635-1667), Рим
Церква Сант Аньєзе ін Аґоне (1652-1657), площа Навона, Рим
Джованні Лоренцо Берніні (1598-1680)
У архітектурі і скульптурі Берніні яскраво утілилися головні принципи цього стилю: підвищена емоційність, театральність, активна протидія простору і маси, поєднання релігійної афектації з підкресленою чуттєвістю.
Берніні тривалий час виконував роботи для собору Святого Петра. Він створив монументальні статуї святих і папські надгробки, але найбільше творіння майстра — площа перед собором.
Простір перед храмом архітектор перетворив на ансамбль із двох площ: перша, у формі трапеції, обрамлена галереями, що відходять від собору; друга, овальної форми, обернена до міста й оформлена двома колонадами. У симетричних точках цього овалу розміщені фонтани, а між ними — обеліск, який є своєрідним орієнтиром величезної площі
Л. Берніні. Площа Святого Петра. 1656–1667 рр. Ватикан
Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах �відомий австрійський архітектор доби бароко 1696–1713 рр. Відень, Австрія��
Шенбрунн — палацовий комплекс у столиці Австрії місті Відні. Цей палац був в основному літньою резиденцією імператорської родини Габсбургів.
Окрім власне палацу, до комплексу Шенбрунн входить французький парк, прикрашений численними
скульптурами міфологічних персонажів і увінчаний біля підніжжя
пагорба фонтаном Нептуна.
М.ПОППЕЛЬМАН, Г.ЗЕМПЕР ЦВІНГЕР
ДРЕЗДЕНСЬКИЙ ЦВІНГЕР
Ж.Ф.Людовіці Національний палац Мафро 1717-1730 р. Португалія
Франц Швехтен.
Інтер’єр палацу Шенбрунн,
м.Відень,
Австрія
Інтер’єр палацу Еггенберг, м.Грац, Австрія
Меблі у стилі бароко.
Палацово-паркові комплекси
Палацово-парковий комплекс — цілісна архітектурна композиція, в якій гармонійно поєднано будівлі, садово-паркові споруди та зелені насадження. У таких комплексах використовують рельєф, рослинність та інші природні елементи як основні компоненти при створенні певних художніх образів.
М. Пьоппельман, Ґ. Земпер. Дрезденський Цвінґер. Поч. XVIII–серед. XIX ст. Німеччина
Гет-Лоо
найбільший серед палацово-паркових ансамблів Нідерландів, побудований у стилі стриманого голландського бароко кінця XVII ст.
Я. Ромейн, Д. Моро. Мереживний партер у саду ГетЛоо. Апелдорн, Нідерланди
Франческо Каратті, бароковий фасад базиліки Св. Георгія, Прага
Атла́нт— скульптурний елемент в архітектурі будівлі, що має конструктивне значення — опора у вигляді чоловічої фігури, яка підтримує балочне перекриття замість стовпа або колони. ��Назва прийшла з давньогрецького міфу, згідно з яким титан Атлант що стоїть на західній околиці землі, тримає на своїх плечах небесне склепіння в покарання за участь у битві проти богів.� Теламо́н — також епітет Атланта, який підтримує небесне склепіння.�
Архітектурний теламон на будівлі суду в окрузі Вейн, Огайо
Каріати́да (з грец. «Жриця храму Артеміди в Карії» (місто поблизу Спарти) — статуя одягненої жінки.
Ввели її в ужиток давньогрецькі архітектори, щоб підтримати антаблемента, і для інших тримальних функцій.
Каріатиди заміняють в архітектурі колони, пілястри та інші тримальні елементи будівельної конструкції.
Каріатида у Відні (Австрія)
Маскаро́н (або Маска) (фр. mascaron, італ. mascherone) — вид скульптурної прикраси (барельєф або горельєф) у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти.� Виконується з каменю, деревини, гіпсу, металу тощо і вміщується під антаблементами, на фасадах будинків, замкових каменях арок,� фронтонах дверних і віконних �прорізів, стовпах, капітелях �колон, фонтанах, а також на �предметах побуту — меблях, �посуді тощо.�
1. Розкажіть про основні риси стилю бароко в мистецтві.
2. Назвіть характерні ознаки барокових споруд.
3. Чим архітектура бароко відрізняється від архітектури епохи Відродження?
4. Розкажіть про особливості барокових палаців.
?
Караваджо Караваджо
Лютніст Автопортрет
Мікеланджело да Караваджо
Христа беруть під варту (Поцілунок Іуди). Варіанти в Дубліні і Одесі
Мучеництво Св. Петра
Вакх.
Дієго Веласкес.
Прялі
«Менíни»
іспанська – «Фрейліни»
Рембрандт ван Рейн.
Автопортрет
Рембрандт ван Рейн.
Нічний дозор (фрагмент)
Пітер Пауль Рубенс.
Портрет Гелени Фоурмен з дітьми
Світські фрески доби бароко
Джузеппе Боніто. «Архітектурні фрески палацу Портічі», Неаполь
Бароко в ювелірній справі
Каспар Бетмюллер. Подвійний срібний келих, Нюрнберг, 1590 рік
Глек, золото і дві мушлі наутілуса, майстерні Амстердама. Музей срібла (Флоренція)
Ганс Келлнер, Нюрнберг, бл. 1600 р. Келих «Виноградне гроно і Вакх», Волтерс арт музей, Балтимор.
Келих з наутілусом, Невідомий з Нідерландів XVI ст., Волтерс арт музей, Балтимор.