1 of 9

Українська мова як одна з індоєвропейських мов.Українська мова в колі слов'янських мов. Ознаки її самобутності.Спільні і відмінні риси з іншими слов'янськими мовами

2 of 9

Я славлю спільність мов і славлю їх одмінність,

Основу їх основ – правічну їх родинність;

Це ж зоряний вінок, братерська необорність,

І в кожній з мов-зірок чарівна неповторність.

Я славлю інших мов із рідною співзвучність:

Беру й вертаю знов музичність, точність, влучність.

І. Муратов

3 of 9

Українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї,яка є однією з найбільших мовних сімей у світі і мовами якої користується 45,5% населення світу

4 of 9

Індоєвропейська мовна сім’я

До її складу входять понад 10 мовних груп:

  • індійська;
  • іранська;
  • італійська;
  • романська;
  • слов'янська;
  • кельтська;
  • германська;
  • тохарська;
  • албанська;
  • вірменська

5 of 9

Слов'янська мовна група

Східна підгрупа (українська, російська, білоруська мови)

Західна підгрупа (польська, чеська, словацька, верхньо- і нижньолужицька мови)

Південна підгрупа (болгарська, сербська, хорватська, словенська, македонська та інші мови)

6 of 9

Українська мова в колі слов'янських мов

Генетично споріднені слов'янські мови характеризуються:

  • Значною спільністю лексики;
  • Близкістю морфологічної та синтаксичної будови;
  • Наявністю закономірних звукових співвідношень.

У словянських мовах однаково називають основні родинні поняття, сільськогос-подарські рослини, свійських тварин, явища довкілля (укр.-брат, рос.-брат, білор. –брат, польс. –brat)

7 of 9

Слов'янським мовам властиві майже всі ті самі граматичні категорії числа, роду, відмінка; особи, виду, стану часу й інших. Винятком є лише болгарська мова, що втратила категорію відмінків.

Споріднена у слов'янських мовах будова речення, хоча кожній із них властиві й певні особливості в синтаксичній структурі.

​

8 of 9

Самобутні риси української мови

Фонетичні:

  • Чергування о,е, з і в закритому складі: віл-вола, піч-печі;
  • Літера і на місці колишнього ятя: літо;
  • Тверда вимова приголосних перед и та е: село, день;
  • Новий звук и: син, лист, миша;
  • Зміна е на о після шиплячих: чоловік, шостий;
  • Мякий прикінцевий ц: олівець, хлопець.

9 of 9

Граматичні:

  • Окрема відміна для іменників на –ат,

-ят, -ен: теляти, племені, лошати

  • Збереження закінчень –ою, -ею в О.в. іменників жіночого роду: водою, землею
  • Закінчення –ові, -еві в Д.в. іменників чоловічого роду: коневі, ворогові
  • Інфінітиви на –ти: ходити, писати
  • Уживання синтетичних форм майбутнього часу: знатимуть, говоритиме