Сучасні форми організації освітнього процесу в ЗДО

Семінар –практикум

​

Вихователь – методист

Кравчук Н.І.

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад № 67 Вінницької міської ради»

Жовтень 2023 р.

Освітній процес в ЗДО

Інтегративність

Проблемно-ігрова

спрямованість

Пізнавальне спілкування

вихователя і дітей

Самостійність

дітей

Особістісно-орієнтований підхід педагога

Сучасний освітній процес характеризується інтегративністю, про блємно-ігровою спрямованістю, передбачає пізнавальне спілкуваніїи вихователя і дітей, самостійність дітей, особистісно орієнтований під хід педагога.

​

Форми організації освітнього процесу — спосіб взаємодії з дітьми, що застосовує педагог з метою забезпечення конструктивного вплииу різних методів і прийомів на розвиток особистості кожного вихованця .

Гра-стратегія

Ігри з вільними матеріалами

Творча майстерня

Музично-театральна та літературна вітальня

Мистецькі (арт), або художньо-педагогічні  спілкування 

Спілкування в колі

Коло створення емоційного настрою

Коло концентрації уваги

Коло психологічного комфорту

Коло розширення інформаційного поля дитини

Рефлексійне коло

Ранкове коло

Кожне коло має свою тему, яка залежить від педагогічної ситуації. Тому коло можна розглядати як різноманітність кіл:

коло створення емоційного настрою, концентрації уваги, психологічного комфорту.

Тут можна використовувати психологічні мікротренінги, пропонувати ігрові вправи: кінезіологічні, на розвиток взамодії та партнерства («Дзеркальне малювання», «Віддам тобі те, що і у мене» тощо);

коло розширення інформаційного поля дитини.

У цьому виді кола можна запропонувати дітям презентацію дидактичного матеріалу, розповісти історію, провести обговорення майбутнього проекту або його завершення, послухати повідомлення дітей;

—рефлексійне коло.

Цей вид взаємодії дає змогу обмінятись новина­ми, розповісти про те, що хвилює, оцінити емоції, процес і результати діяльності тощо. Види рефлексійного кола: ранкове, вечірнє, понятій­не («Яка користь від корисних звичок?», «Коли я щасливий?»), тематич­не («Радість», «Доброта», «Краса»), подієве («День народження», «День матері», «День дошкілля» тощо).

Спілкування в колі.

Ранкове коло

Досить ефективною формою організації дітей є спілкування в колі. Коло — не випадкова форма.

Коло надихає, дарує відчуття єдності, дає змогу налагодити соціальну взаємодію між дітьми й дорослими, зберегти та посилити енергію спільної творчої діяльності, сформувати повагу до іншої точки зору.

У колі педагог з дітьми може обговорювати майбутню діяльність, презентувати нові книги чи іграшки, говорити про проблеми, які хвилюють, спільно розробляти правила взаємин.

Коло як форма організації дітей використовується в усіх вікових групах.

Спілкування в колі.

Ранкове коло

І. Вітання

Ритуали вітання.

Рекомендовані вправи:

Назви лагідно: «Привіт, Іриночко!», «Доброго ранку, Петрику!», «Вітаю тебе, Олюню!», «Рада тебе бачити, Микольцю!»;

Комплімент: «У тебе сьогодні красива сукня», «Твоя зачіска має привабливий вигляд», «Ти сьогодні — усміхнений»;

Незакінчене речення: «Мене радує сьогодні… твоя щира усмішка»; «Мені сподобався… будинок, який ти побудував», «Мені цікаво було… з тобою сьогодні гратися»;

Етюд душі: Дотиком руки одне до одного діти передають по колу «Радість» («Тепло», «Доброту» або «Настрій» (гарний, сонячний, суперовий, класнючий), «Усмішку» (дитячу, квіткову, сонячну, котикову, пташину, іграшкову).

Психогімнастика: «Наш Сашко», «Веселі друзі», «Сонечко».

Спілкування в колі

ІІ. Обмін інформацією

​

Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось одне про одного.

Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають учасникам змогу навчатися впевнено говорити і слухати. Кожна дитина може ставити запитання чи коментувати, а той, хто говорить — реагувати, звертаючись безпосередньо до своїх ровесників. Доцільно провести запропоновані вихователем ігрові ситуації, рольові інтерв’ю «Розкажіть, про що цікаве ви дізнались учора ввечері?» або вправи «Заверши речення» («У мене сьогодні радісний настрій, бо…», «По дорозі до дитсадка я бачив (дізнався, зробив, почув...)».

Спілкування в колі

ІІІ. Групові заняття

​

Мета - об’єднання групи.

Ігри, які не передбачають суперництва:

• заохочують сміятися,
• сприяють співпраці та вирішенню проблем,
• розширюють/закріплюють репертуар пісень, віршів,
• підтримують освітню діяльність,
• розвивають фізичну координацію, спритність, витривалість.

​

Доцільно включати в ранкове

коло бесіди, спостереження,

мовленнєві вправи.

Спілкування в колі

VІ. Щоденні новини

​

Допомагає дітям активізувати індивідуальну роботу або діяльність у розвивальних предметно-ігрових осередках, тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові мовленнєвих та пізнавальних здібностей.

Орієнтовні форми взаємодії:

обговорюємо спільні справи на день, фіксуємо на екрані події (у вигляді малюнків, схем, символів);

розглядаємо дерево цілей (для тематичних проектів),

формулюємо завдання чи перспективи на день;

визначаємо чергових і обсяг роботи для них; заповнюємо календар погоди;

особливі прохання, завдання.

VІ. Ритуал виходу з кола

Ось скінчилась наша гра.

Нам закінчувать пора.

Будем знову зустрічатись,

В нові ігри разом гратись.

Час завершувати коло.

Озирніться всі довкола.

Один одному всміхніться.

До заняття не баріться.

Освітня ситуація

Освітня ситуація — форма спільної діяльності педагога і дітей, яка планується і цілеспрямовано організовується педагогом з метою поглиблення, узагальнення особистого досвіду дітей.

Особливістю освітньої ситуації є створення разом з дітьми певного освітнього продукту (результату).

Такі результати можуть бути як матеріальними (малюнок, виріб, колаж), так і нематеріальними (нові знання, ідеї, переживання).

Кількість освітніх ситуацій не регламентована, визначається вихователем, виходячи з освітніх завдань та особливостей розвитку дітей у групі.

Алгоритм постановки та вирішення освітніх ситуацій

1. Постановка проблеми. Вихователь зацікавлює дітей ситуацією, пропонує питання.

2. Висунення припущень, гіпотез шляхом залучення до активної участі  всіх дітей.

3.Вибір та перевірка припущень (спостереження, експеримент тощо).

4.Створення дітьми продуктів діяльності (малюнки, аплікації, ліплення, вироби, вірші, розповіді тощо, а також зміни особистісних якостей дітей).

5.Підбиття підсумків, оцінювання досягнень дітей.

У календарному плані варто передбачати вирішення освітніх ситуа­цій з дітьми, починаючи з молодшого дошкільного віку. Для вихователя запропонована освітня ситуація є організованим моментом освітнього процесу, а для дитини — цікавою ігровою діяльністю, що потребує різ­них видів взаємодії (інтелектуальної, емоційної, комунікативної, рухо­вої) задля досягнення результату.

Дітям четвертого року життя доцільно пропонувати розвиваючі освітні ситуації з гуманістичним змістом, як-от: «Знайдемо друзів цуценятку», «Зайченятко захворіло», «Допоможемо ляльці одягнутися на прогулянку» тощо. При цьому будуть вирішені такі завдання соціально-особистісного розвитку дітей, як: формування вміння дружити, допомагати іншому; розвиток культурно-гігієнічних навичок.

Для дітей п’ятого року життя доречними будуть освітні ситуації, спрямовані на розвиток соціальних навичок — спілкування, шанобли­вого ставлення до праці людей та її результатів, основ сприйняття мис­тецтва: «Як ми садили квіти на клумбі», «Як ми святкували Новий рік», «Як ми влаштуємо свято нашим лялькам».

Для дітей п’ятого року життя доречними будуть освітні ситуації, спрямовані на розвиток соціальних навичок — спілкування, шанобли­вого ставлення до праці людей та її результатів, основ сприйняття мис­тецтва: «Як ми садили квіти на клумбі», «Як ми святкували Новий рік», «Як ми влаштуємо свято нашим лялькам».

Дітям шостого та сьомого років життя, окрім інших, потрібні ситуації, які вимагають прояву ініціативності, самостійності, творчос­ті, вміння формулювати й обґрунтовувати думку, працювати в коман­ді: «Як вода перетворюється на пару?», «Як з’явилася веселка у небі?», «Як поділити яблуко?».

Освітня ситуація упродовж дня у молодшій групі може тривати до10 хв, у середній — до 15 хв, у старшій — до 20 хв, а їх кількість зале­жить від потреби.

Доцільними формами організації освітніх ситуацій є групова, підгрупова та індивідуальна. Робота в невеликих групах дає дітям змогу набути вмінь співпрацювати, узгоджувати свої дії з іншими, підпорядковувати їх спільній меті.

Проєктна �діяльність�

Проектна діяльність —

особливий вид діяльності вихованців, яка спрямована на вирішення проблеми, пов’язаної зі створенням освітнього продукту.

В основі проектної діяльності лежить самостійна діяльність дітей:

- дослідницька,

- пізнавальна,

- продуктивна.

Проєктну діяльність від інших форм організації освітнього процесу відрізняє:

- практичне застосування дітьми нових знань і умінь;

- нежорстке формулювання завдань, їх варіатив­ність;

- інтерес до діяльності, яка приносить публічний результат, забезпечує особисту зацікавленість у ньому.

Складові проєктної діяльності:

​

- завдання для дітей, сформульоване у вигляді проблеми;

- цілеспрямована дитяча діяль­ність;

- форми організації взаємодії дітей з вихователем і одне з одним;

• результат діяльності як знайдений дітьми спосіб

вирішення проблеми проекту.

Освітня подорож

Освітня подорож — форма спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми, що передбачає ознайомлення дошкільників з реальними або віртуальними об’єктами довкілля, активізує діалогічну форму спілкування, розвиває навички дослідницької діяльності.

   Освітня подорож відрізняється від екскурсії тим, що передбачає постановку проблемного питання, отримати відповідь на яке діти можуть лише  на основі зібраної ними інформації.  

Об’єктами освітньої подорожі можуть стати: вулиці, будівлі, пам’ятники архітектури, мости, транспорт, магазини, парки, сквери, річки тощо. 

Під час освітньої подорожі поєднуються різні види діяльності дітей (спостереження, досліди, дидактичні ігри, пошук та аналіз інформації тощо).

Тривалість освітньої подорожі визначають вік і психофізіологічні особливості дошкільнят.

Часові межі — від одного дня до тижня.

Тематика подорожей залежить від віку дітей, їх інтересів та освітніх завдань.

​

Алгоритм організації та проведення освітньої подорожі

Підготовчий етап. Вибір дітьми або вихователем теми та ідеї (проблеми), яка здатна зацікавити дошкільнят подорожжю; під­бір разом з дітьми об’єктів дослідження; визначення послідовності за­пропонованих для розв’язання завдань та формулювання запитань і завдань, що становлять зміст маршрутного листа. Узагальнення попередніх знань, умінь і навичок, до яких діти будуть звертатися в пошу­ках відповідей на запитання.

Основний етап. Робота з маршрутним листом — детальним алгоритмом діяльності, у якому вказано об’єкти для дослідження, порядок дій дошкільнят під час дослідження цих об’єктів, запитання, що дають змогу сконцентрувати увагу, спонукати ретельно розглядати і дослі­джувати пропоновані предмети або об’єкти, аналізувати отриману ін­формацію. Об’єднання дітей у невеликі групи з 6-7 осіб. Виконання дітьми завдань, вирішення поставлених перед ними питань, створення кожною групою свого продукту. Наприкінці подорожі вихователь з дітьми порівнюють результати, отримані кожною групою.

Підсумковий етап. Підсумкова частина має назву «захист». Форма проведення «захисту» може бути різною: створення виставок або колекцій, презентація робіт на «стіні, що говорить» тощо.

Квест —пригодницька командна гра, що сприяє формуванню вмінь вирішувати ігрові пошукові завдання на основі вибору альтернативних варіантів дій для реалізації певного сюжету.

​

Така форма роботи поєднує у своїй структурі елементи мозкового штурму, тренінгу та гри.

За допомогою квестів можна ознайомити дітей з новою інформацією, закріпити набуті знання, відпрацювати вміння.

Суть гри полягає в тому, що команди гравців, переміщуючись від зупинки до зупинки у реальному або віртуальному просторі, виконують завдання, об’єднані спільним сюжетом.

Квест

Особливість такої організації ігрової діяльності полягає в тому, що, виконавши певне завдання, діти отримують підказку до виконання наступного. Це мотивує їх до подальшого пізнання і дослідження. Виконавши всі завдання, діти досягають мети.

Алгоритм проведення квесту

Підготовчий етап

Визначення мети та завдань квесту, продумування сюжету і форми гри,

написання сценарію, окреслення простору та добір ресурсів, визначення помічників та організаторів, узго­дження дати проведення, зацікавлення учасників.

Початковий етап

Ознайомлення вихованців з тематикою, правилами квесту, обладнанням і матеріалами, створення команди та розподіл ролей між учас­никами.

Основний етап

​

Створення умов для виконання індивідуальної чи групової роботи дітьми відповідно до обраних ролей

Підсумковий етап

​

Підбиття підсумків гри,

Нагородження переможців

Геокешинг — захоплююча командна гра, в якій присутні подорож, знаходження місця розташування заданих об’єктів, пошук інформації про об’єкти для отримання відповідей на питання.

​

Її мета — розвиток допитливості та пізнавальної активності дітей, уміння орієнтуватися у просторі, спілкуватися і знаходити в результаті спілкування потрібну інформацію.

​

Геокешинг

Це туристична гра, суть якої полягає в пошуку схованок і скарбів. Головна особливість геокешингу — це те, що схованки створюються в місцях, які мають природну, історичну чи культурну цінність.

​

З дітьми дошкільного віку використовуються тільки елементи цієї  гри.

​

Алгоритм проведення геокешингу

Попередня робота

Виготовляється макет групи, закладу дошкільної освіти, ділянки закладу.

З дітьми проводяться ігри-заняття на орієнтування, уміння працювати над макетом, картою-схемою, визначати на них розташування різних об’єктів.

Підготовчий етап

Педагог створює сценарій, добирає завдання і готує все необхідне для проведення самої гри, метою якої є знайти схованку.

Етап проведення гри

Діти розглядають карту-схему маршруту до схованки, дають відповіді на запитання, пов’язані з предметом або місцем, де захований «скарб», роблять фотознімки виявленого місця.

Презентація результатів

Діти представляють результат, узагальнюють отримані знання, оформлюють їх у кінцевий продукт

Мінімузей, музей-стенд

​

Ефективним засобом розвитку пізнавальних інтересів може стати створення мінімузею в групі (насіння, гумки, олівця, ґудзиків, листівок, ляльки, транспорту тощо).

Будь-який предмет мінімузею може підказати тему для цікавої розмови.

Ігри з вільними матеріалами

​

Вільні матеріали — різноманітні доступні дрібнички, невеликі однорідні предмети, наявні в довкіллі у великій кількості; природні й побутові матеріали, які можна використовувати в різні способи. Це ґудзики, стрічки, намистинки, мушлі, камінці, пісок, корки від пляшок, коробки, шишки, жолуді, палички тощо.

Переваги вільних матеріалів: привабливість, відкритість, мобільність, економічна й екологічна доцільність. Розвивальні можливості: створення умов для активного навчання; розвиток творчого мислення; фізичний

соціально-емоційний та інтелектуальний розвиток.

Гра-стратегія

​

Передбачає ігровий задум, сюжетну лінію, уміння планувати свої дії, бачити кінцевий результат, дотримуватися плану і злагодженої роботи в команді.

​

Особливість гри: в її основу покладено інтригу,

реальну проблему,

конкретну мету, для реалізації якої необхідно об’єднати зусилля.

Гра не лімітована в часі, вона може тривати протягом кількох днів, причому гравці повертаються до самого початку, змінюючи деякі обставини, розігруючи нові конструктивні способи

розв’язання проблем, що виникають.

Варіанти сюжетів гри:

«Купуємо речі», «Будуємо дім»,

«Зустрічаємо гостей»,

«Готуємо піцу» тощо.

Це форма організації мистецької діяльності дітей, що передбачає слухання, обговорення, інсценізацію літературних і музичних творів, спів творення дітей і дорослих, зустрічі з письменниками, видавцями, композиторами, співаками, художниками, акторами.

Музично-театральна та літературна вітальня

Мистецькі (арт),

або художньо-педагогічні спілкування

Передбачають інтегровану мистецьку діяльність, у якій може бути домінуюча: “fгее раіntіпg” (вільне малювання), пластичне, конструктивне, музичне, театральне, літературне образотворення. Пріоритетом таких спілкувань є створення образу дітьми з самостійно вибраних засобів, способів, матеріалів.

Дякую за увагу!

Використані джерела:

1. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина», ст. 356-363, рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист МОН України № 1/11-4960 від 23.07.2020 р.)

2. Методичні рекомендації до освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина», ст. 36-53.