Події російської революції 1905-1907 рр. в Україні

Запитання:

1. На вашу думку, революція – це шлях до свободи чи хаос і безлад?
2. Які проблеми українського суспільства на початку ХХ ст. були найгострішими?

Початок XX ст. для багатьох народів світу позначився революційними потрясіннями і загостренням міждержавних суперечностей, що в результаті призвели до глобальної кризи – світової війни. Реформи 60–70-х років вивели Росію на шлях модернізації, змінили її соціальне обличчя. Однак процес модернізації відбувався украй суперечливо.

Причини революції 1905–1907 рр.

Економічні

• Суперечливі процеси модернізації;
• нерозв’язаність аграрного питання;
• збереження поміщицьких землеволодінь;
• малоземелля і безземелля селян

Політичні

• Самодержавна форма правління;
• відсутність демократичних прав і свобод;
• знищення будь-яких проявів волелюбності;
• втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
• поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси

Соціальні

• Існування станових привілеїв;
• жорстка експлуатація робітничого класу;
• тяжке становище народних мас;
• масове безробіття;
• тяжкий національний гніт

У неділю 9 січня 1905 р. в Санкт-Петербурзі відбулася велика мирна демонстрація, учасники якої хотіли вручити царю петицію стосовно покращення умов праці. Проте влада розцінила це як бунт і наказала військам стріляти по демонстрантах. Загинуло близько тисячі осіб. Ці події отримали назву «Кривавої неділі», викликали загальне обурення та врешті стали початком Першої російської революції 1905-1907 рр.

На панцернику «Потьомкін» 14 червня 1905 р., більшість матросів якого становили українці. Одним із небагатьох офіцерів, що підтримали повсталих, став інженер-механік Олександр Коваленко. Він був одним із засновників РУП, а під час повстання входив до складу революційного комітету, що керував ним. Після прибуття до Одеси повсталі вирішили підтримати місцевих страйкуючих робітників. 25 червня 1905 р. в умовах нестачі вугілля й продовольства «Потьомкін» увійшов до румунського порту Констанца й здався владі.

18 лютого 1905 р. імператор Микола II підписав маніфест, у якому оголосив про створення спеціальної комісії для з’ясування причин заворушень та оприлюднив свій намір скликати законодорадчу Державну думу. 6 серпня 1905 р. з’явився новий маніфест про створення виборного законодорадчого органу – Державної думи. Ліберальні кола цей крок влади задовольнив, проте революцію він не зупинив.

На початку жовтня 1905 р. в Москві та Петербурзі розпочався загальноросійський політичний страйк. Головними вимогами страйкарів були запровадження демократичних свобод і скликання Установчих зборів. У Наддніпрянській Україні страйк підтримало понад 120 тис. осіб. Прагнучи його придушити, уряд запровадив у країні воєнний стан.

Під час Жовтневого політичного страйку виникли нові форми самоорганізації робітників – ради робітничих депутатів. Вони відігравали роль органів влади робітників. Перша рада виникла на початку жовтня 1905 р. в Катеринославі. Усього впродовж жовтня-листопада ради з’явилися у 50 містах і робітничих поселеннях Наддніпрянщини. Одночасно зі створенням рад відбувалося об’єднання робітників у професійні спілки. На українських землях за роки революції утворилося 280 профспілок, що об’єднували кілька тисяч робітників.

Робота з історичною картою

Наростання хвилі народних протестів примусило імператора Миколу II оприлюднити 17 жовтня 1905 р. Маніфест «Про вдосконалення державного порядку», яким народу надавалися громадянські свободи – недоторканності особи, друку, совісті, зборів, зібрань, спілок. У ньому містилася також обіцянка залучити до виборів у Державну думу всі верстви населення й визнати Думу законодавчим органом, без схвалення якої жодний закон не набуватиме чинності.

Запитання:

1. Чому російська влада погодилася на «Маніфест» 17 жовтня: зі страху чи з бажання змін?

11—16 листопада 1905 р. відбулося повстання моряків на головній базі Чорноморського флоту в Севастополі, очолюване лейтенантом Петром Шмідтом. Розпочалося воно на крейсері «Очаків», до якого приєдналися 12 кораблів. Повстання було придушене, а його керівника за вироком суду розстріляно. 18 листопада 1905 р. в Києві озброєні солдати трьох рот саперної бригади (близько 800 осіб), очолювані підпоручиком Борисом Жаданівським, приєдналися до страйкуючих робітників Південноросійського заводу. Загальні втрати з обох сторін становили понад 250 осіб. Б. Жаданівського засудили до розстрілу, який потім замінили на безстрокову каторгу. Після поразки грудневого збройного повстання сили революції почали слабшати, а царський уряд перейшов у наступ, узявши напрям на політичну реакцію: обмежив свободу слова, провів масові арешти.

Етапи революції 1905–1907 рр.

І фаза — «піднесення» (січень–жовтень 1905 p.):

• Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру;
• політизація народних мас;
• активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо);
• поширення хвилі заворушень серед селян та армії;
• переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольних рухів

II фаза — «кульмінація» (жовтень–грудень 1905 р.):

• Коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня;
• діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами;
• активне формування багатопартійної системи;
• організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. (повстанськими центрами в Україні були Харків, Олександрівськ, Катеринослав, Горлівка та інші міста)

III фаза — «спад» (січень 1906 — червень 1907 р.)

• Посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо);
• зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків та селянських виступів;
• перехід більшості політичних партій у підпілля;
• поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби;
• спроби опозиції продовжити боротьбу парламентськими методами у стінах Державної Думи;
• перехід реакції у наступ

Діяльність української громади в Державній Думі

І Державна Дума

Склад:

• Поміщики — 24 чол.
• Інтеліґенція — 26 чол.
• Селяни — 42 чол.
• Робітники — 8 чол.
• Священики — 1 чол.

Діяльність:

• 45 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду;
• мали друкований орган «Український вісник»;
• голова громади — Ілля Шраг;
• домагалися автономії України та українізації державного управління і освіти

ІІ Державна Дума

Склад:

• Поміщики — 16 чол.
• Інтеліґенція — 17 чол.
• Селяни — 6 чол.
• Робітники — 59 чол.
• Священики — 4 чол.

Діяльність:

• 47 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду;
• мали друкований орган «Рідна справа — Вісті з Думи»;
• домагалися автономії України, місцевого самоуправління, української мови в школах, суді і церкві

Запитання:

1. Чому, на вашу думку, українці активно долучилися до революції, хоча вона була «російською»?

У Наддніпрянщині розвитку українського культурно-освітнього руху сприяло скасування Емського указу 1876 р. Так, у Наддніпрянщині розпочалося видання української преси. 3 листопада 1905 р. в Лубнах вийшов друком номер першої української газети «Хлібороб». У Києві став виходити щомісячний журнал «Нова громада», редактором якого був Б. Грінченко, а з 1907 р. замість «Київської старовини» було прийнято рішення видавати українською мовою журнал під назвою «Україна».

Революція 1905-1907 рр. також привела до поширення із західноукраїнських земель до Наддніпрянщини мережі «Просвіт». 30 жовтня 1905 р. в Одесі було відкрито першу таку організацію. У травні 1906 р. «Просвіта ім. Т. Шевченка» з’явилася в Києві. Її головою став Б. Грінченко. Неофіційним друкованим органом просвітянського руху стала газета «Рада», яка видавалася з 1906 р. в Києві. Її видання фінансували українські меценати Є. Чикаленко та В. Симиренко.

Запитання:

1. Чи можна вважати революцію поразкою, якщо після неї з’явилися свобода слова і політичні партії?

Тести

Запитання 1. Коли почалася Російська революція 1905–1907 рр.?

А) 1904 р.

Б) 1905 р.

В) 1906 р.

Г) 1899 р.

Запитання 2. Подія, що стала поштовхом до революції:

А) Російсько-японська війна

Б) Друга світова війна

В) «Кривава неділя»

Г) Створення Державної думи

Запитання 3. Який регіон України був одним із центрів

робітничого руху?

А) Поділля

Б) Волинь

В) Шотландія

Г) Донбас

Запитання 4. У яких містах України відбувалися масові страйки?

А) Одеса

Б) Катеринослав

В) Житомир

Г) Шепетівка

Запитання 5. Маніфест 17 жовтня 1905 р. проголошував:

А) ліквідацію самодержавства

Б) незалежність України

В) громадянські свободи

Г) Відновлення Священної Римської імперії

Запитання 6. До чого призвела революція в Україні?

А) До створення української держави

Б) До зростання національного руху

В) До возз’єднання з західноукраїнськими землями

Г) До Волинської трагедії

Висновки. Таким чином, Революція 1905-1907 рр. була однією з найважливіших подій суспільно-політичного життя Російської імперії та вплинула на розвиток усіх народів, що перебували в її складі. У роки революції активізувався й політизувався український національний рух, позитивні зрушення відбулися в національно-культурному житті українців.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати 25 параграф підручника.
2. На вибір:

• Зробити презентацію на тему: «Вплив революції 1905-1907 рр. на український національний рух»;

• Створити меми (від трьох) по темі заняття.