§ 20. ЗМІ. Реклама
На цьому уроці ви дізнаєтеся про наслідки соціальних впливів реклами, інших осіб, медійної інформації на прийняття рішення щодо здоров’я, безпеки, добробуту власного та інших осіб
Чи можуть ЗМІ впливати на нашу психологічну рівновагу? Чому?
Відкритість інформації в період розвитку інтернету Web2.0 та Web3.0 знімає бар’єри для опублікування будь-чого. Ми можемо застосовувати ці технології для стартапів, фандрейзингу тощо. Але їх використовують і для маніпулювання, особливо підлітками. Адже вони поки що не вміють критично оцінювати повідомлення, дуже гостро реагують на інформацію про катастрофи, трагедії, теракти, стихійні лиха. Відео чи фото сцен насильства, пропаганда війни, заклики до класової чи релігійної ворожнечі негативно позначаються на емоційному стані та психічному здоров’ї.
ДО СКАРБНИЧКИ СЛІВ
Web2.0 та Web3.0 — це назви покоління мережевих сервісів, тобто інтернету. Web2.0 надав користувачам можливість не лише читати або дивитися контент онлайн, а й створювати його та поширювати. Web3.0 передбачає якісний контент та надійні сервіси від професіоналів.
ДО СКАРБНИЧКИ СЛІВ
Фандрейзинг (від англ. fundraising) — збирання коштів для реалізації соціально значущих завдань, культурних проектів або підтримки існування організації. Процес збирання коштів передбачає пошук потенційних жертводавців, якими можуть бути як фізичні особи, так і компанії.
Вплив ЗМІ на здоров’я
Як громадяни інформаційного суспільства ми постійно перебуваємо під впливом новин від ЗМІ. Залежно від контенту це може по-різному впливати на нашу психологічну рівновагу, тож маємо дозувати присутність медіа у своєму житті. Крім того, ми пам’ятаємо, що слід віддавати перевагу надійним і перевіреним джерелам, варто обмежити читання або перегляд 3-5 джерелами. Вибрати їх можна, наприклад, із «Білого списку» від Інституту масової інформації.
Нерідко з метою створення напруги в суспільстві, перенесення суспільної уваги з якогось важливого питання в медіа-простір «вкидають» відповідні публікації, повідомлення, а далі як снігова куля зростає кількість коментарів від різних «авторитетних експертів».
Це прийоми психологічної маніпуляції, що успішно використовують пропаганду, фейки тощо. Невідомо, на що розраховують ті, хто видає новини про «гусей із біолабораторії», чи «комарів, що розносять смертельну інфекцію», але ці новини наявні в інформаційному просторі.
Для дорослих і підлітків у мережі доступні масові відкриті онлайн-курси (МВОК) від українських освітніх платформ, наприклад на Prometheus «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні». Вони допомагають формувати медіаграмотність громадян, яка сприяє збереженню нашого емоційного та психологічного здоров’я.
1. Проаналізуйте таблицю і встановіть спільне й відмінне для медіаграмотності та інформаційної гігієни. Які правила ми вивчали в попередніх класах?
Інформаційна гігієна | Медіаграмотність |
| • навичка розуміти, оцінювати й використовувати інформацію в медіа • вміння критично мислити, щоб розрізняти факти від думок та емоцій • уміння ефективно взаємодіяти з різноманітними видами медіа |
Психологічний вплив реклами
Усі види реклами (зовнішня, друкована, сувенірна, відео- і телереклама) тісно й давно пов’язана зі ЗМІ.
2. Наведіть приклади носіїв зовнішньої реклами. Встановіть тип реклами на світлині. Яка мета цієї реклами? Оцініть її вплив на себе, однокласників та однокласниць.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Уже в XVII ст. англійські газети брали плату за поширення інформації про товари та послуги. Перші реклами починалися зі слів «I want...». Генрі Форд на початку минулого століття сказав: «Якби я мав чотири долари, три з них я віддав би на рекламу».
На формування особистості в підлітковому віці безумовно впливає оточення. Проте модні ідеали, поведінкові кліше, зразки стосунків, що їх використовують ЗМІ та реклама, мають значно сильніший вплив на свідомість підлітків, що відображено на схемі.
У підлітковому віці активно розвивається й, відповідно, є найбільш вразливим емоційне здоров’я, тому реклама маніпулює саме емоціями підлітка.
Використовують сучасні канали передавання інформації для формування зацікавленості
Викликають емоції для привернення уваги
Мотивують, подаючи лише позитивну інформацію для формування стійкого бажання купити
Подають приклади поведінки - здійснення покупки
3. Створіть проект соціальної реклами про здоровий спосіб життя для семикласника чи семикласниці за наведеним нижче алгоритмом.
1) Створюємо малюнок з уявним портретом цільової аудиторії — для кого створюємо рекламу. Наприклад: визначаємо стать, вік, даємо ім’я, формулюємо проблему, прогнозуємо, як її можна розв’язати, хто може допомогти, міркуємо, як пояснити цільовій аудиторії способи вирішення проблеми.
Має проблему...
Марта, 13 років
Можна вирішити, якщо...
Пояснить вчителька / психолог, що...
Допоможе...
2) Використовуючи «портрет», вибираємо ключові ідеї для реклами, наприклад, про раціональне харчування І фізичну активність І відмову від шкідливої звички І формування корисної звички.
3) Креативимо, щоб привернути увагу цільової аудиторії:
4) Поширюємо рекламу на широку аудиторію.
5) Оцінюємо проєкт соціальної реклами за принципами самооцінювання та Р2Р-оцінювання, використовуючи критерії наведені у додатку 5 на с. 203.
Як нейтралізувати негативний вплив ЗМІ, медіа та реклами
Щоб уникнути маніпуляцій і негативного впливу на психічне здоров’я, психологи радять дотримуватися правил інформаційної гігієни та робити періодичні перерви — «канікули» на 1-2 тижні: не дивитися телепередачі, TikTok, не користуватися соціальними мережами. Протягом цього часу залежність від медіа зменшиться, і ми зможемо робити свідомий вибір корисного для навчання, саморозвитку, задоволення контенту, що відповідає нашим життєвим цінностям.
Використовую критичне мислення і не сприймаю беззаперечно на віру те, що читаю, чую, переглядаю. Перевіряю факти: шукаю першоджерело або підтвердження в надійних медіа. Надто виразні заголовки вважаю підозрілими, бо часто вони не відповідають контенту.
Обережно ставлюся до думки «експерта». По-перше, справжній експерт може підтримувати продукцію чи послуги з одного напряму, але не все підряд.
По-друге, надмірна емоційність свідчить про те, що людину найняли, щоб вплинути саме на емоції, завуалювати факти.
Використовую державну та іноземні мови в інтернеті!
Дотримуюся інформаційної гігієни - не поширюю недостовірну чи неперевірену інформацію.
Це стосується допомоги комусь, збирання коштів на важливу справу тощо.
Застосовую тайм-менеджмент: виділяю не більше ніж 40 хвилин на день на соціальні мережі. Багато відео не варті того, щоб їх переглядати, краще дивитися фільми, які є переможцями конкурсів, фестивалів, попередньо почитавши відгуки про них. Обмежено користуюся гаджетами.
Переглядаю лише важливе і зберігаю своє ментальне здоров'я.
Аналізую свої соцмережі, підписки, позбавляюся того, що стало нецікавим або містить неактуальний контент.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Одній людині для того, щоб переглянути всі відео, які дивляться користувачі YouTube за один день, буде потрібно понад 100 тисяч років.
4. Використовуючи поради підлітків із коміксу, запропонуйте, як не допустити маніпуляцій або нейтралізувати негативний вплив реклами із завдання 3.
Будьмо уважними до змісту інформації в новинах та рекламі, звертаймо увагу й на форму, у якій її подають, оцінюймо ресурси, через які цю інформацію поширюють, — усе це важливо, щоб уберегти своє ментальне здоров’я.
Перегляньте відео «Впіймай маніпуляцію!». Складіть список прикладів реклами та охарактеризуйте кожен за планом:
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
5. Як ЗМІ впливають на здоров’я підлітків? Наведіть приклади негативного й позитивного впливу.
6. Доберіть по 1-2 приклади слоганів, малюнків, телевізійної реклами до трьох стратегій комерційної реклами.
7. Як нейтралізувати негативний вплив реклами на здоров’я?
8. Прочитайте уривок із публікації у соціальній мережі. Висловіть ставлення до почуттів авторки.
«Я не люблю політику, вона надто нелюдяна. Знайти правду стало вкрай важко, зрозуміти мотиви — також. Можливо, насправді щастя в незнанні. Від нескінченного потоку негативної інформації хочеться сховатися, відсторонитися. Але тоді перестанеш відчувати, станеш бездушним. Проте відчувати потрібно, співчувати, виражати почуття, кохати, співпереживати, говорити компліменти, допомагати... Це потрібно близьким і рідним, тим, хто поряд, чиї очі дивляться з надією й довірою. Це не аватарка в соціальній мережі — це реальна людина, яка здатна зрозуміти та підтримати. Не варто витрачати стільки свого життя на “смішні” тіктоки, лайки та твіти. Живімо повноцінним реальним життям!»