2 of 8

Мабуть, немає більшої радості для поета і композитора, як почути свою пісню з уст народу. Іноді варто написати один твір, який знайде свою дорогу до людського серця - і цього уже досить, щоб пізнати безсмертя. Але, як правило, талановита людина має щедру, відкриту душу, величезне любляче серце. До таких людей, як кажуть, з великої літери, належить Андрій Малишко, який все життя прожив під девізом: «Я серце й душу в пісню переллю».

3 of 8

Історія написання пісні « Стежина».

Платону Майбороді замовили написати музику до художнього фільму «Абітурієнтка». Ось тоді і згадав композитор про вірш Малишка «Чому, сказати, сам не знаю». Цікаво, що поет цей твір подарував своєму другу Майбороді, а той написав до неї чудову мелодію, дав назву новій пісні «Стежина».

Йшов 1969 рік, поет дуже захворів. І найбільшим проханням тоді було принести до лікарні цвіт яблуні. За дев’ять днів до смерті поет залишив уявно лікарняну палату і полинув до сільської хати, став босоніж на стежину і вийняв зі свого серця слова цієї пісні. Саме вона стала його лебединою піснею. Поет пішов із життя, але не з серця людського.

4 of 8

Бесіда за питаннями

Чому кожна людина згадує місце, де вона народилася, про своє дитинство?
Як Андрій Малишко пов’язує стежину з рідним краєм?
Що автор хотів висловити у творі?
Коли, на ваш погляд, стежина у людини стане шляхом? Чому?
Як ви розумієте назву твору?
Що символізує собою стежина?

5 of 8

Запишіть у зошит!�Літературний аналіз твору

Тема: згадка поета про стежину до рідної домівки.

Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.

Жанр: пісня

Художні засоби:

Епітети: ревний біль і ревний жаль
Метафори: живе у серці; обрій землю обніма; стежина… пішла, не повертає, …стеле.
Рефрен: «Ота стежина в нашім краю одним одна коло воріт»

6 of 8

Завдання. Випишіть з тексту пісні образи-символи, поясніть їх смислове значення

Стежина - любов до отчого краю
відчинені ворота - життєвий шлях, вибір
дощі, сніги - випробування, труднощі долі
розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення
вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість

7 of 8

Стежина… Кожен пов’язує її з чимось своїм, дуже важливим. Вона у кожного своя. І цю стежину треба пройти так, щоб, озирнувшись назад, не соромно було за пройдений шлях. Ця стежка веде кожного у широкий світ. До неї можна повернутися тільки у спогадах, бо дитинство не повертається.

Тож нехай ваша стежина буде світлою і рівною, і незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу.