ТОКАРНА ОБРОБКА ДЕРЕВИНИ
вчитель трудового навчання
Федоренко С.М.
Токарство
Токарство – це і техніка обробки деревини, і самостійна галузь художнього промислу.
Сучасні майстри на підприємствах народних художніх промислів широко використовують цю техніку не лише для виробництва різних форм посуду, що набув переважно декоративного значення, а й у виготовленні жіночих прикрас, дитячих іграшок, сувенірів тощо.
Усі ці вироби мають форму обертання.
Вибір заготовки
* На токарному верстаті обточують в основному заготовки з деревини листяних порід – берези, бука, клена, липи, вільхи, ясена. Вони повинні бути сухими, без сучків і тріщин.
* Перед установкою заготовки на верстаті необхідно перевірити розміри по довжині, ширині та товщині.
* Для розмічання використовуємо рейсмус, встановити необхідний розмір.
Розмітка заготовки
* Найчастіше довгомірні заготовки закріплюють у тризубі. Для кріплення у тризубі заготовку слід підготувати. Заготовка звичайно має форму бруска квадратної форми.
* За допомогою рейсмуса провести розмічальні лінії по чотирьом сторонам бруска.
* Рейсмус щільно притискати до базової поверхні бруска.
Підготовка заготовки
* Спочатку на обох торцях заготовки розмічають діагоналі за допомогою
лінійки
* Наприкінці за допомогою рубанка зістругують ребра бруска.
* Надання заготовці восьмигранної форми виконується з метою безпечного точіння на початковому етапі.
Підготовка заготовки
* З одного боку заготовки на перетині діагоналей накернюють заготовку та змащують мастилом.
* З другого боку виконують прорізь широкою ножівкою на глибину 6…8 мм.
Підготовка токарного верстата
* Закріпити заготовку по центру, використовуючи передню та задню бабки.
* Підручник встановлюють з мінімальним зазором (приблизно 2…3 мм) між опорною лінійкою і найбільшим діаметром заготовки.
* Максимальний зазор під час обробки не повинен перевищувати 10...12 мм.
Чорнове точіння
* Виконуючи чорнове обточування заготовок, реєр тримають правою рукою за кінець ручки, лівою притискують до опорної лінійки підручника й обережно наближують до заготовки, що обертається, доки лезо не почне знімати шар деревини.
* В результаті отримаємо циліндричну поверхню з припуском 2-3 мм.
Підготовка до чистового точіння
* За чорнової обробки слід домагатися, щоб оброблювані поверхні набували найбільшої циліндричності з найменшою хвилястістю.
* Припуск на чистову обробку має становити 1,5...2 мм.
* Встановити підручник для чистового точіння по центру з зазором 3 мм.
Чистове точіння
* Для чистового точіння застосовують косу стамеску ( мейсель ).
* Її тримають так само, як і реєр. Тупий кут стамески направляють у бік руху.
* Косим різцем виточити і вирівняти циліндричну заготовку за розмірами креслення.
Розмітка деталей
* Після обробки поверхня повинна бути гладенькою і заданого розміру.
* Прямолінійність поверхні контролюють лінійкою або кутником.
* Розмітити довжину деталі і довжину необхідних профілів за допомогою лінійки , шангенциркуля згідно креслення.
Точіння деталі
* Виточи фасонні елементи.
* Підрізати торці та відрізати готову деталь можна мейселем та відрізним різцем.
Шліфування деталі
* Виточені на токарному верстаті вироби можна прикрасити або оздобити. Точені вироби спочатку оброблюють шліфуванням.
* Для цього шліфувальну шкурку прикріплюють до дерев’яної колодки клеєм або цвяхами.
* Колодку зі шкуркою притискують до деталі, що обертається, і переміщують уздовж неї швидкими зворотно-поступальними рухами.
Остаточна обробка токарного виробу
* Оброби деталі після токарної обробки (обріж зайву деревину)
* Використовуючи упор для пиляння відрізати деталь по довжині.
* За допомогою напилка і шліфувальної шкурки зачистити торці деталі.
Використані ресурси:
1. Терещук Б. М., Дятленко С. М., Гащак В. М., Лещук Р. М. Трудове навчання (для хлопців): підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закладів. – К. : Генеза, 2014. – 194 с.
2. Ілюстрації плаката «Просвіта»., 1978р.
3. Столярна справа. Журавльов Б.А. «Просвіта», 1991р.
Дякую за увагу!