Микола Вороний  �«Блакитна Панна»�

​

​

Микола Вороний «Блакитна Панна»

Поняття символізму в мистецтві

• Символізм – літературно-мистецький напрям кінця ХІХ – початку ХХ ст., основоположники якого проголосили основою мистецької творчості символ – таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можна розкрити, збагнути й відобразити тільки з допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.
• Символізм – одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

​

Значення символу

• Як літературний напрям символізм зароджувався в опозиції до реалізму.
• Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою раціоналістичних засобів, а доступна лише інтуїції, що розкривається через натяк, осяяння. В основу естетичної системи символізму покладено символ як засіб уникнення повсякденності, досягнення ідеальної сутності світу — краси.
• Символ не був винаходом символістів, але такої вирішальної ролі у художній творчості він не відігравав ще ніколи.
• Слово у символізмі — натяк, образ — загадка.

​

Особливості літератури символізму:

​

• експериментаторський характер,
• символ – основний художній засіб;
• прагнення виразити «недосяжні», іноді містичні ідеї, образи Вічності й Краси;
• музичність;
• песимізм.

​

Микола Вороний (біографія)

• Микола Кіндратович Вороний народився у сім’ї ремісника.
• Навчався у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет).
• З 1897 — актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших. Член РУП.
• 1901 — залишив сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова.
• 1917 — один із засновників Української Центральної ради.
• 1920 — емігрував за кордон, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи. Після повернення в Україну (1926) вів педагогічну і театрознавчу діяльність.
• 1934 — М. Вороного було заарештовано як польського шпигуна. Деякий час перебував у Воронежі, потім висланий на Одещину.
• 7 червня 1938 — Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області з групою селян.
• 10 листопада 1957 — рішенням президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано.

​

​

«Зразок поета-естета, що найбільше кохається у формі поезії – жрець краси, пурист художнього слова”.

С.Єфремов про М.Вороного

Історія написання

Нове 19 століття ознаменувалося зростанням напруження в суспільному ,політичному житті .

У цій ситуації митці-модерністи намагаються осмислити епоху шляхом пізнання духовних процесів .

Микола Вороний як яскравий представник символізму також у пошуках вічних цінностей,

однією з яких - мистецтво , народжене з гармонії краси.

​

​

М. Вороний склав гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну.

«Блакитна панна» - взірець пейзажної лірики

Про твір

Рік створення - 1912р.

Збірка - «Гротески».

Напрямок - модернізм .

Течія - символізм .

Рід - лірика.

Жанр - ліричний вірш .

Вид лірики - інтимно-пейзажна (весняні настрої).

​

Про твір

Тема : гармонія природи й мистецтва ( «має крилами Весна запашна , лине все в прозорих шатах , у серпанках і блаватах…»).

Ідея : звеличення краси й природи ;возвеличення природи ,життя як джерела творчої енергії(«довгождана, нездоланна… ось вона – Блакитна Панна!…».

Про твір

Мотиви:

1. краса природи ;
2. гармонія ;
3. буяння життя;
4. джерела творчості .

Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.

Віршовий розмір : нерівностопний хорей.

Строфа:восьмивірш (октава).

​

​

​

Художні засоби

​

• Епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою.
• Метафори: сміючись на пелюстках, на квітках”.
• Порівняння: а вона, як мрія сна чарівна.
• Гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках.
• Окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! Їй виспівує: ” Осанна!”.
• Інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках.

Новаторство і специфіка твору

Новаторство - у розширенні музичних можливостей українського вірша.

«Я писав не так од образу, як од звуку», – зазначав автор.

Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе.

Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.

Образи

Людей( ліричний герой — митець);

природи: Блакитна Панна- Весна; хмари, гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки;

предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, «Осанна!», мрія сну, врода, чистота, душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні, гротески.

​

​

Символічні образи

Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії);

Блакить (символ джерела духу);

«Осанна!» (символ вітання бога) та ін.

​

Композиція

(І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна ;

(II октава) Весна — Блакитна Панна з’являється, їй хвала ;

(III октава) опис краси Панни ;

(IV октава) у душі ліричного героя радість: «в’ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні».

​

Твір перегукується з віршем П.Тичини «Арфами, арфами…»

Це – модерністська поезія Розстріляного відродження.

​

М.Вороний - співець краси

​

Дякую за увагу !

​