���Нова Ушиця, 2022

НОВОУШИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ�

Нова українська школа:

перехід на наступний рівень

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:�

• Зміст основної школи у вимірі сьогодення: державний стандарт базової середньої освіти освіти, зміст освіти, модельні навчальні програми, освітня програма, базовий навчальний план.
• Формування ключових компетентностей учнів та наскрізних умінь, як інструмент підвищення рівня якості навчання, розвитку та успішної самореалізації особистості

(з досвіду роботи Г.Ю.Григораш)

• Оцінювання в НУШ. Використання технік формального оцінювання на уроках української мови в початкових класах (з досвіду роботи З.М.Кучер)
• Медіаграмотність, як прогресивна технологія в контексті сучасної парадигми якісної мовної освіти (з досвіду роботи учасниці Всеукраїнського проекту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність” Л.І.Савельєвої)

​

Концепція НУШ: напрями та етапи реалізації

Основні напрями реформи

• Оновлення змісту освіти
• Професійний розвиток учителів
• Формування мережі шкіл
• Впровадження інклюзії
• Цифровізація
• Оцінювання якості освіти

Етапи впровадження

I етап – 2018 р.

II етап – 2022 р.

III етап – 2027 р.

Організація освітнього процесу в умовах НУШ

Державні стандарти повної загальної середньої освіти (відповідно до Концепції НУШ)

Державні стандарти - документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов’язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти (Закон України «Про повну загальну середню освіту», 2020)

Державний стандарт початкової освіти

​

(Постанова Кабміну від 21.02. 2018 № 87)

​

з 01.09.2018 р.

Державний стандарт базової середньої освіти

​

(Постанова Кабміну від 30.09.2020

№ 898 )

​

з 01.09.2022 р.

Державний стандарт профільної середньої освіти

(створена робоча група для розробки проєкту )

​

з 01.09.2027 р.

Держстандарт базової середньої освіти: чим він відрізняється від попередніх?

1.В основі побудови нового стандарту – компетентнісний, діяльнісний, особистісно-орієнтований підходи;

2. Цілісне бачення поступу дитини в навчанні від 1 до 12 класу

3. Реальна академічна свобода ЗЗСО і вчителя

Державний стандарт базової середньої освіти

​

(Постанова Кабміну від 30.09.2020

№ 898 )

​

з 01.09.2022 р.

Ідеологічна тріада сучасної парадигми освіти: інтеграція трьох відомих у педагогіці і апробованих у шкільній практиці підходів – особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного.�

• Особистісно орієнтований – дидактична основа; освітній процес грунтується на вікових і пізнавальних особливостях розвитку дитини.
• Діяльнісний підхід – психологічна основа; навчання організовується як активна пізнавальна діяльність учнів.
• Компетентнісний – гносеологічна основа; набуття ключових і предметних компетентностей відбувається завдяки особистісному досвіду життєдіяльності.

Шкільну освіту можна порівняти з процесом будівництва, коли потрібні будівельні матеріали та уміння будувати.

Знаннєвий підхід орієнтований на накопичення матеріалів. В результаті ми отримуємо склад таких матеріалів та комірників, здатних відпускати ці матеріали за вимогою.

Компетентнісний підхід орієнтований на будівництво будинку, на розвиток уміння ефективно використовувати будівельні матеріали. В результаті ми отримуємо будівельників, які здатні ефективно будувати дім. О. Лебедєв

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Ч.15, ст. 1 Закон України «Про освіту»

Компетентнісний підхід в освіті� Ключові компетентності (11)

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)

та іноземними мовами;

• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність; екологічна;
• інформаційно-комунікаційна;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна;
• підприємливість і фінансова грамотність

I. В основі побудови нового стандарту – компетентнісний підхід�

• Попередній стандарт грунтувався на предметних компетентностях:

- спочатку окреслювався зміст освітньої галузі, на його основі окреслювались вимоги до навчальних досягнень учнів;

- зміст предметів чи освітніх галузей регулював вимоги до результатів навчання учнів.

• Новий стандарт грунтується на ключових компетентностях:

- результати навчання (компетентності і наскрізні вміння), якими повинен оволодіти учень, зорієнтовані на те, щоб учні були успішними у житті;

- портрет випускника моделюється за рівнями освіти з урахуванням вікових особливостей навчальної діяльності учнів (цикли навчання).

​

II. Цілісне бачення поступу дитини в навчанні від 1 до 12 класу �

• Наступність між рівнями (початковою, базовою і профільною середньою освітою):
• обов'язкові результати навчання подані наскрізно за рівнями і циклами навчання від 1 до 12 класу
• попередній стандарт початкової освіти готувався відокремлено від стандартів наступних рівнів, тому наявне дублювання змісту освіти, відсутні логічні зв'язки.
• Окреслений компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі у формуванні усіх ключових компетентностей:
• немає такої освітньої галузі, яка б не формувала якоїсь ключової компетентності
• динаміка набуття ключової компетентності за рівнями і циклами.

​

Компетентнісний підхід в освіті� Освітні галузі (9)

• мовно-літературна
• математична
• природнича
• технологічна
• інформатична
• соціальна і здоров’язбережувальна
• громадянська та історична
• мистецька
• фізична культура

кожна освітня галузь має освітній потенціал, необхідний для формування кожної ключової компетентності

Для кожної освітньої галузі в Держстандарті ВИЗНАЧЕНО :

• мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти;
• компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання;
• обов’язкові результати навчання учнів;
• рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за циклами навчання (5-6, 7-9 класи)

Громадянська та історична освітня галузь�

Мета:

- розвиток особистості учнів через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими та локальними процесами;

- формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.

Обов’язкові результати навчання

1.Історико-хронологічне мислення, орієнтація в історичному часі, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявлення змін і тяглості у житті суспільства.

2. Геопросторове мислення, орієнтація в соціально-історичному просторі, виявлення взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і довкілля.�3. Критичне мислення, робота з різними джерелами інформації та формулювання історично обґрунтованих питань.�4. Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливів історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення їхніх інтерпретацій.�5. Усвідомлення власної гідності, діяльність з опорою на власні права і свободи, повага прав і гідності інших осіб, толерантність, протидія виявам дискримінації та нерівного ставлення.�6. Дотримання демократичних принципів, конструктивна взаємодія з друзями, шкільною спільнотою, місцевою громадою і суспільством загалом, долучення до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем.

Обов’язкові результати навчання (ГІО)

Держстандарт: обов’язкові результати навчання (ГІО)

III. Реальна академічна свобода ЗЗСО і вчителя

• Освітню програму складає заклад освіти; навчальний план є узгодженим власним продуктом, спрямованим на задоволення освітніх потреб здобувачів освіти
• Базовий навчальний план: мінімальна, рекомендована і максимальна кількість годин дає можливість варіювати в обсягах навчального навантаження з різних предметів
• Вчитель складає навчальну програму на основі модельної навчальної програми, або розробляє авторську на основі Державного стандарту

Освітня програма закладу освіти як документ

• заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти;
• містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих закладом освіти;
• може бути розроблена на основі відповідної типової освітньої програми;
• може бути розроблена суб’єктами освітньої діяльності та затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти;
• схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

(Закону України «Про повну загальну середню освіту», ст. 11)

​

Структура освітньої програми закладу

Загальні положення

Вимоги до осіб, які зможуть розпочати навчання за освітньою програмою

Загальний обсяг навчального навантаження (за циклами)

Навчальний план

Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм

Опис форм організації освітнього процесу

Опис інструментів оцінювання

1

2

3

4

5

6

7

Освітня програма ЗЗСО�Як шкільній команді реалізувати свою�академічну свободу у створенні ОП ЗЗСО?

Крок 1.�Навчальний план �

​

Крок 2.

Пакет модельних�навчальних програм � �

​

Крок 3.

Способи втілення�обраних рішень � �

• Предмети / інтегровані курси
• Кількість годин в межах діапазону�мінімального / максимального �

​

• Предметні рішення
• Інтегровані курси (внутрішньогалузеві /�міжгалузеві)
• Поєднання різних варіантів з�інтегрованими модулями, проєктами тощо �

• Адаптована модельна навчальна програма
• Власна навчальна програма на основі�модельної
• Власна навчальна програма не на основі�модельної �

Типова освітня програма

• Наказ МОН № 235 від 19.02.2021

Додаток 3 «Типовий навчальний план для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою» (ст. 17)

602fd30bccb01131290234_2.pdf (osvita.ua)

​

Навчальний план

ЗРАЗКИ

https://docs.google.com/document/d/1-MhN6Z1saf9OfXF8D5PFahLZgctRO89F/edit?usp=sharing&ouid=101055114897371068071&rtpof=true&sd=true

​

Навчальний план для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

• Освітні компоненти: обов'язковий та вибірковий.
• Кількість навчальних годин для вивчення української мови у навчальному плані закладу освіти не може бути меншою, ніж у типовому навчальному плані.
• Уроки з фізичної культури є обов'язковими і проводяться не менше трьох разів на тиждень.
• Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначається закладом освіти самостійно у межах заданого діапазону (мінімально – рекомендовано - максимально).
• Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, може бути перерозподілена між освітніми компонентами цієї освітньої галузі, або на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти.
• Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані закладу освіти на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника, виділеного на ту чи іншу освітню галузь. Вибірковий освітній компонент використовується на вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.
• У закладах загальної середньої освіти можуть запроваджуватися як галузеві, так і міжгалузеві навчальні предмети (інтегровані курси). Їх вивчення здійснюється за модельними навчальними програмами або за навчальними програмами, затвердженими педагогічною радою закладу освіти.
• Заклад освіти може планувати вивчення певного предмета або курсу концентровано.
• Предмети та курси з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень вивчаються протягом одного семестру.
• ПОДІЛ КЛАСІВ НА ГРУПИ ПРИ ВИВЧЕННІ ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ????

​

​

Модельна навчальна програма

• Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікувальних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством (п.7, ст. 1, Закон України «Про повну загальну середню освіту», 2020 ).

​

• Навчальна програма – документ, що визначає послідовність досягнення очікувальних результатів навчання учнів з навчального предмету (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних для їх впровадження та затверджується педагогічною радою закладу освіти (п.8, ст. 1, Закон України «Про повну загальну середню освіту», 2020 ).

​

Модельна навчальна програма

• Визначає орієнтовну послідовність навчання;
• Описує зміст предмета/інтегрованого курсу;
• Окреслює очікувальні результати навчання;
• Описує різновиди діяльності учнів;
• Не фіксує розподілу годин;
• Затверджується в установленому порядку (має гриф)

​

За МНП створюються підручники

Навчальна програма

- Конкретизує послідовність навчання;

- Конкретизує зміст предмета /інтегрованого курсу;

- Деталізує очікувальні результати навчання (через зміст, повторення, міжгалузеві проєкти, оцінювання (періодичність, вид, своя система оцінювання), кількість годин на вивчення кожної теми).

РІШЕННЯ

• Адаптація модельних навчальних програм.
• Створення власної навчальної програми на основі модельної.
• Створення власної навчальної програми НЕ на основі модельної.

​

Модельні навчальні програми�

• Наказ МОН від 13.12.2021 № 1358 “Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795”��87 модельних навчальних програм в переліку��https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/

Виклики і перспективи для ЗЗСО

• Предметний шовінізм
• Брак досвіду
• Страхи й упередження
• Комунікаційні прогалини �

​

​

​

​

​

​

Шкільна команда переходу

- опрацювати структуру та зміст Державного стандарту базової середньої освіти, компетентнісний потенціал та обов’язкові результати навчання за освітніми галузями, типову освітню програму, модельні навчальні програми, підготувати проєкт освітньої програми закладу;

- розробити модель взаємодії керівника закладу освіти, вчителів, батьків та учнів у перехідному періоді;

- забезпечити синергію педагогічних працівників на паралелі, виявляти освітні запити і потреби, розвиватись професійно.

​

Виклики і перспективи для учителя

• Вибір модельної навчальної програми
• Визначення кількості годин
• Створення вчителем навчальної програми
• Відбір видів навчальної діяльності учнів
• Вибір системи оцінювання
• Здійснення вчителем процедур оцінювання
• Вибір підручників

• Готовність до співпраці з колегами
• Ініціативність
• Здатність логічно обгрунтовувати позицію
• Творчість
• Вміння конструктивно керувати емоціями
• Розв’язувати проблеми і приймати рішення

​

Основні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти в умовах НУШ

​

• забезпечення наступності між початковою та основною школою, різнобічне використання досягнень початкової школи на етапі переходу;
• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;
• впровадження методик особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання і розвитку;
• технологічність методик навчання;
• моніторинговий супровід освітнього процесу;
• підготовка педагогічних кадрів.

​

Обласні координатори інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»�

Сайт НМЦ, сторінка НУШ

https://nmts-koordinatsiji-metodsluzhb.webnode.com.ua/nova-ukrajinska-shkola/

​