Розвиток України як незалежної держави

Державотворчі процеси.

Мета уроку:

Знати:

• зміст понять: «партія влади», виборча система, державотворення, державна символіка, конституційний процес;
• основні державотворчі події України в 1991–2013 рр.

Розуміти:

• історичне значення прийняття Конституції України;

Уміти:

• встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;
• використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;
• визначати основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998;
• висловлювати аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів;
• характеризувати діяльність Леоніда Кучми

​

ЗНО події

• 6 грудня 1991 р. – започаткування Збройних сил України
• Липень 1994 р. – обрання Леоніда Кучми президентом України
• 1995 – обрання України членом Ради Європи (РЄ)
• 28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України

ЗНО

ЗНО персоналії

• Л. Кучма –інженер-механік у галузі ракетної техніки. Працював у Дніпропетровському КБ «Південне», згодом став його керівником. Був народним депутатом УРСР, прем’єр-міністром України, в 1994 р.- Президент України: зумів зупинити спад виробництва, гіперінфляцію, було прийнято Конституцію України, проведено реформи в аграрній сфері, запроваджено гривню, підписано Договір про дружбу і співробітництво з Росією, за яким Росія визнала Україну незалежною державою. Проте Л. Кучма допустив появу олігархічних кланів, обмежив свободу слова. Нині Л. займається благодійністю й очолює фонд «Україна».

1. Початок державотворення в Україні.

Періоди державотворення

• 1991–2004 рр. — час становлення незалежної держави, перебування під посткомуністичним впливом інерційного мислення еліти та народу;
• 2004–2013 рр. — перехідна доба трансформації на європейський вектор розвитку (Україна між Помаранчевою революцією та Революцією Гідності);
• 2014–2019 рр. — перемога прихильників європейського вектора.

Першочергові завдання

• Встановлення недоторканності кордонів, регламентування порядку їхнього функціонування;
• прийняття державної символіки, визначення громадянства, правове забезпечення міжнаціональних відносин, прийняття конституції, яка б відповідала новій історичній реальності України;
• створення органів безпеки та українського війська, бо стара радянська армія мало надавалася до реорганізації.

Нагальні завдання в економічній сфері

• Перехід до ринкової економіки, зорієнтованої на
• соціальні потреби людей;
• формування фінансової системи, запровадження власної грошової одиниці.

Зовнішньополітичний курс

• з одного боку — орієнтація на Європу;
• з іншого — євразійський статус часів СРСР.

Закони затверджені ВРУ впродовж 1991–1992 років

• Жовтень 1991 р. - ЗУ «Про громадянство України», «Про державний кордон України»
• Грудень 1991 р. — ЗУ «Про Збройні сили України»
• Січень-лютий 1992 р. - затверджені державні символи України: музична редакція гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля…», Державний Прапор України (синьо-жовтий), малий Державний Герб — Тризуб

2. Особливості української багатопартійної системи.

Багатопартійна система України

• націонал-демократичного спрямування (праве крило
• некомуністичне з орієнтацією на російські цінності і культуру;
• монолітний блок партноменклатури комуністичного типу, який орієнтувався на підтримку чинного президента і ще називався «партією влади».
• У партійному спектрі України, як і раніше, представлені: ліберали, радикали, консерватори, помірковані.

Вектори української політики 1

• Націонал-демократи відстоювали європейський вектор, закликали до приєднання України до держав Європи і Північної Америки, сповідували демократичні цінності: найвища цінність — збереження і зміцнення Української держави.
• Національно-демократичний блок становили: Українська республіканська партія, Українська християнсько-демократична партія, «Державна самостійність України»; це було праве крило цього блоку.
• Лівоцентристські партії : Демократична партія України, Соціал-демократична партія України (об’єднана).

Вектори української політики 2

• Другий вектор становили сили, які мали спрямування на Росію. Це Соціалістична партія України та Комуністична партія України, «партія влади» (йти старим шляхом)
• «Партія влади» керувала незалежною Україною до 2004 року, залишаючи сталою свою сутність — відданість чинному Президентові та прихильність до цінностей Радянського Союзу. Її діячі проголошували курс реформ, але насправді залишалися на фундаменті комуністичної епохи.

​

Народний Рух України

• Масова організація національно-демократичного спрямування, що за типом наслідувала Народні Фронти європейських країн або польське об’єднання незалежних профспілок «Солідарність».

3. Суспільно-політичне життя.

Конституція України.

правові основи функціонування країни

• Принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову.
• Законодавчий орган Верховна Рада України у складі 450 депутатів, котрі здійснювали свої повноваження на постійній основі.
• Виконавча влада Президент і Кабінет Міністрів (уряд).
• Формувалася нова судова система, що складалась із Верховного суду, загальних, арбітражних, військових судів
• Був створений Конституційний суд України

Дострокові вибори

• Березень 1994 р. Дострокові вибори одночасно Президента і Верховної Ради.
• Президентом України обрали Леоніда Кучму який перебував на посаді дві каденції упродовж 1994–2004 рр.

Конституційний процес

• 8 червня 1995 р. Конституційний договір між Верховною Радою та Президентом України в якому визначено засади діяльності законодавчої і виконавчої гілок влади до прийняття нової Конституції України.
• 28 червня 1996 р. Верховна Рада ухвалила нову Конституцію України.

Домашнє завдання

• 1. Опрацювати параграф 29 с. 191.
• 2. Підготувати повідомлення на тему «Касетний скандал»
• 3. Переглянути відео «Прийняття Конституції України» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=rtytGfo-EJU

​

​