1 of 10

ВПЛИВ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ВИТОКІВ РІЧКИ ЗУБРА В МЕЖАХ ЛЬВІВСЬКОЇ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Виконала :

Терновецька Х. В.

Науковий керівник:

к.г.н., доц. Пилипович О. В.

2 of 10

Вплив міського середовища на природні екосистеми стає все більш актуальною темою досліджень, зокрема в умовах швидкої урбанізації. Верхів’я та витоки річок – це найчутливіші ділянки водних систем, де будь-які зміни природного чи антропогенного характеру залишають довготривалий слід. У межах Львівської громади річка Зубра виступає унікальним прикладом того, як міське середовище може впливати на гідрологічні процеси, біорізноманіття та загальний стан водних ресурсів.

Актуальність

3 of 10

Об’єкт дослідження:

річка Зубра в межах міста Львів

Мета роботи:

проаналізувати вплив міського середовища

на трансформацію витоків річки Зубра

Предмет дослідження:

антропогенні чинники впливу на трансформацію

витоків р. Зубри

4 of 10

Основні завдання:

Виявити та візуалізувати витоки річки Зубра в межах Львівської територіальної громади, використовуючи ГІС-технології та інші методи дослідження.

Оцінити вплив урбанізації на трансформацію верхів'я басейну річки Зубра, зокрема, шляхом розрахунку щільності забудови.

Проаналізувати зміни в руслі річки (каналізування) внаслідок розбудови міста.

5 of 10

Річка Зубра – друга за величиною річка, що бере початок на території Львова та належить до басейну Чорного моря. Вона протікає територією Львівської області та впадає у річку Дністер між селами Устя і Розвадів. Її довжина 47 км, ширина русла 2-5 метрів і глибина до одного метра, а площа басейну 242 км².

У межах територіальної громади річка Зубра простягається на 4 км, витоки і велика частина верхнього русла є каналізовані, і лише 1,5 км є відкритими, де річка вільно протікає вздовж ТзОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» та через парк імені Івана Павла II аж до початку села Зубра

6 of 10

Історичні особливості освоєння та зміни басейну річки Зубра

Космознімок території району Сихів

Піонерське озеро та павільйон прокату човнів

У басейні річки Зубра розташований спальний район Сихів, який сформувався на місці однойменного передміського села, вперше згаданого у 1409 році. У минулому річка наповнювала Піонерське озеро – штучну водойму створену у 1956 р. у руслі Зубри. Озеро функціонувало до середини 1980-х років, проте пізніше його осушили . Територія наших досліджень розташована на території спального району Сихів. У 1956 р. у руслі р. Зубра було створене Піонерське озеро. Площа водойми становила 20 га, воно наповнювалось завдяки ще чистій воді р. Зубра. Піонерське озеро проіснувало до середини 1980-х. З розвитком Сихівського району, місцевість почала занепадати та перетворюватись на болото.

7 of 10

Візуалізація каналізованих витоків р. Зубра

на цифровій моделі рельєфу

Відкрита частина витоків річки Зубра поблизу Козельницьких ставів на вул. Рахівська - вул. Райдужна

8 of 10

Картосхема інтенсивності забудови

витоків річки Зубра

На рисунку, що розміщений з правого боку слайду можна побачити як змінився ландшафт басейну р. Зубра порівнявши карти 1966 р. та 2020 р. На карті 1966 р. площі під забудовою були не значними, переважала одно- чи двоповерхова забудова, в основному це були приватні домогосподарства. На знімку 2020 року можна побачити як зросла площа під забудовою багатоповерхівками, промисловими та торговими будівлями. Це пов'язано з розвитком міста Львів та розбудовою Сихівського району. Варто зауважити, що на карті 2020 року на вул. Рахівській розташовані водойми, які були штучно створені.

До першої половини XX століття русло річки було відкрите, зараз повністю каналізоване, а верхів’я басейну охоплене суцільною забудовою через розбудову мікрорайону Сихів (рис.2). Відкритою залишилися лише частина русла біля ставків на вулиці Рахівській та ділянка руслі від ТзОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» до села Зубра (рис. 3).

Інтенсивне зростання міста призвело до значного збільшення щільності забудови на територія. Зокрема, поблизу витоків річки спостерігається значне зростання щільності забудови, що є характерним для швидко розвиваючих спальних районів.

Нами також розраховано щільність забудови верхів’я басейну у відсотках. Як видно з рис. 4 найбільший відсоток забудови спостерігаємо на вулицях Зубрівській та Морозній – до 99,89 %. На цій ділянці домінують багатоповерхові житлові будівлі, об’єкти міської інфраструктури, що свідчить про високий ступінь урбанізації. Ця тенденція підкреслює інтенсивне використання території для задоволення житлових і комерційних потреб громади.

Найнижчі показники забудови спостерігаємо біля самих витоків річки. Причиною цього є те, що ці території залишаються менш забудованими і представлені переважно приватними одно- та двоповерховими житловими будинками. Такий тип забудови є менш щільним і створює певний буферний простір навколо витоків річки, що потенційно може мати позитивний вплив на екологічний стан цієї ділянки.

Аналіз показує, що забудова територій поблизу річки має неоднорідний характер, залежно від географічного розташування і функціонального використання земель. Цей аспект є ключовим у розумінні антропогенного впливу на природні екосистеми та розробці ефективних рішень для їхнього захисту.

9 of 10

За допомогою ГІС технологій (програми QGIS Desktop 3.32.3 та ArcGIS Pro) нами створено картосхему витоків р. Зубра, а також картосхему інтенсивності забудови верхів’я басейну річки. Завдяки створеній нами картосхемі ми з’ясували, що витоки річки розташовані на вулиці Рахівській, бічна вулиця Зеленої.

До першої половини XX століття русло річки було відкрите, зараз повністю каналізоване, а верхів’я басейну охоплене суцільною забудовою через розбудову мікрорайону Сихів. Найбільший відсоток забудови спостерігаємо на вулицях Зубрівська та Морозна – до 99,89 %. Найнижчі показники забудови спостерігаємо біля самихвитоків річки. З огляду на високу інтенсивність урбанізації, а також на те, що річка має важливе екологічне значення, доцільно докласти максимальних зусиль щоб зберегти відкриту ділянку русла у доброму екологічному та гідроморфологічному стані.

Висновки

10 of 10

Дякую за увагу!