1 of 17

ЕЛЕМЕНТИ СПІЛКУВАННЯ

Підготувала

Вчитель історії

Кривішин Любов Ігорівна

2 of 17

ПЛАН

  • 1.Відправник і отримувач
  • 2. Повідомлення: зміст, форма, способи передачі інформації  
  • 3. Зворотній зв'язок
  • 4. Мистецтво запитувати

​

​

3 of 17

Відправник і отримувач�

  • Я – відправник, а ти – отримувач. Ось так і працює комунікація: одна людина передає інформацію, а інша її сприймає. Але чи завжди повідомлення доходить до отримувача саме так, як задумав відправник?
  • Уяви ситуацію: ти запитуєш друга, чи він встиг зробити домашнє завдання, а у відповідь отримуєш лише «Ага». Що це означає? Він зробив, але не хоче ділитися? Чи не зробив, але соромиться зізнатися? Відправник надіслав повідомлення, але отримувач може його зрозуміти по-різному.
  • Щоб уникнути непорозумінь, важливо не лише правильно формулювати думки, а й звертати увагу на те, як їх сприймають інші. Спілкування – це завжди взаємодія, і відправник та отримувач постійно змінюються ролями: щойно ти відповів на моє повідомлення – ти вже став відправником.

​

4 of 17

Творче завдання. Як спілкується сучасна молодь

Сучасна молодь спілкується абсолютно інакше, ніж покоління раніше. Її мова — це мікс традиційної української, англіцизмів, сленгу та цифрових символів.

Молодіжне спілкування сьогодні — це не просто слова. Це емоції в смайликах, жарти в мемах, історії в сторіз і голосові повідомлення замість дзвінків. Слова стають коротшими, фрази — енергійнішими, а головне — все передається миттєво.

Як ти думаєш скільки часу підлітки проводять за електронними пристроями для спілкування ?

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ : У 2024 році середній підліток проводить понад 7 годин на день перед екранами, не враховуючи час, витрачений на навчання. Більшість цього часу припадає на спілкування через соціальні мережі, месенджери та відеочати.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ : Проведи міні-опитування серед однокласників: скільки часу вони щодня проводять у чатах чи соцмережах.

​

5 of 17

Повідомлення: зміст, форма, способи передачі інформації

Кожного дня ми передаємо та отримуємо сотні повідомлень: словесно, через жести, вподобайки або навіть мовчання. Повідомлення – це інформація, яку відправник передає

отримувачу через певний канал зв’язку.

Щоб уникати непорозумінь, повідомлення має бути

максимально точним і зрозумілим. Додай уточнення,

повтори важливі деталі та переконайся, що всі отримувачі

правильно його сприйняли.

Сьогодні повідомлення передаються миттєво – через месенджери, соціальні мережі та електронну пошту. Але головний принцип залишається незмінним: важливо не лише передати інформацію, а й зробити її зрозумілою для отримувача. 

​

​

6 of 17

Слово / Поняття

Пояснення

Комунікатор

Той, хто передає інформацію (мовець, автор).

Рецепієнт (адресат)

Той, хто сприймає інформацію (слухач, читач).

Повідомлення

Зміст того, що передається (фраза, текст, ідея).

Канал

Засіб передачі (мова, телефон, інтернет, жести).

Зворотний зв’язок

Реакція на повідомлення (відповідь, жест, емоція).

Код

Мова або система знаків (українська мова, міміка, символи).

Контекст

Обставини спілкування (місце, тема, відносини між людьми).

Вербальне спілкування

Словесне — усне або письмове спілкування.

Невербальне спілкування

Спілкування без слів (жести, міміка, інтонація, паузи).

Інтонація

Звук, ритм і емоційне забарвлення мовлення.

Елементи спілкування можна сформувати у коротку таблицю слів з поясненням :

(https://learningapps.org/watch?v=pzc9bab7j25)

7 of 17

Творче завдання. «Одне слово – велике значення»

Існує літературна легенда, що  у  XIX столітті відомий французький письменник Віктор Гюго після публікації свого роману хотів дізнатися, як продається книга. Він надіслав своєму видавцеві найкоротшу телеграму в історії: «?». Це означало: «Як справи з продажами книги?» А у відповідь отримав не менш коротке повідомлення: «!» Це означало: «Чудово! Книга – успішна!»

Уяви, що тобі потрібно передати важливу думку

лише одним словом або символом.

Напиши у зошиті або скажи вголос:

1. Яке б повідомлення ти  надіслав своєму другові,

якби хотів швидко дізнатися, чи він щасливий?

2. Який один символ передав би твій  настрій зараз?

3. Яке слово або знак ти б використав, щоб запитати

про щось дуже важливе?

Обговори у класі такі питання: чи може коротке повідомлення

бути ефективним? Чи завжди важливо багато слів? 

​

8 of 17

Ігрова діяльність

1.Гра «Скажи інакше»

Мета: Розвивати мовний запас

і вміння переформульовувати думки.

Правила:�Гравцю дається фраза

(наприклад, сленг, англіцизм або інтернет-фраза)

— він має переформулювати її

"літературною українською".�Навпаки — можна дати офіційну фразу,

а гравець повинен «перекласти»

її молодіжною мовою.

Приклад:

Фраза: «Ютуб завис». → Переклад:

«На YouTube виникли технічні неполадки».

Фраза: «У тебе вайб як у стрітстайл-моделі». → Переклад: «Твій стиль дуже модний».

​

​

​

​

9 of 17

2. Гра «Без слів» (міміка та жести)

Мета: Тренувати невербальне спілкування.

Правила:�Гравець отримує емоцію або ситуацію (наприклад, "дружба", "гнів", "зрада", "підписка на блогера") і повинен передати її без слів — лише мімікою, позою або жестами. Інші вгадують.

3. Гра «Слово-ланцюжок»

Мета: Розвивати асоціативне мислення.

Правила:�Один гравець називає слово, наступний — слово, яке асоціюється з попереднім, і так далі. Виграє той, хто не зупиняється довше за всіх.

Приклад:�"Селфі" → "Instagram" → "лайк«

→ "дружба" → "школа" →

"урок" → "дзвінок"…

​

10 of 17

Зворотній зв'язок

Давай розіграємо ситуацію: ти розповідаєш другу цікавий жарт, але він мовчить і не реагує. Або вчитель пояснює нову тему, але не знає, чи всі зрозуміли. Чи буде таке спілкування ефективним? 

Зворотний зв’язок – це реакція отримувача на повідомлення. Він допомагає зрозуміти, чи правильно передана інформація та чи досягла вона своєї мети.

Як виглядає зворотний зв’язок?

«Непрочитане повідомлення». Уяви, що ти надіслав(-ла) повідомлення другу:

«Як справи?» А у відповідь – нічого. 

Як ти це сприймеш? Можливо, друг не побачив повідомлення, зайнятий чи

просто не знає, що відповісти?

Обговорення в загальному колі:

1. Чому без зворотного зв’язку спілкування стає складним?

2. Як правильно давати зворотний зв’язок, щоб уникати непорозумінь?

3. Чи завжди «прочитано» означає «зрозуміло»?

Зворотний зв’язок – це не просто відповідь, а ключовий елемент спілкування.

Він допомагає краще розуміти одне одного та будувати ефективну комунікацію.

​

11 of 17

Гра-ситуація: «Ефективний зворотній зв’язок»�(Ідеальна для розвитку комунікативних навичок і емпатії)�

Мета гри:

Навчити учасників надавати конструктивний, доброзичливий і ефективний зворотній зв’язок, уникати образ і формувати позитивну комунікацію.

Правила гри:

Ведучий читає або показує ситуацію, у якій хтось виконав завдання неідеально (помилився, не дотримався правил, сказав щось образливе тощо).

Учасники мають дати зворотній зв’язок, використовуючи формулу:�"Мені сподобалося, що ти... / Можливо, наступного разу ти міг(-ла) би..."

​

​

12 of 17

Після кожної відповіді учасники обговорюють: чи був зворотній зв’язок ефективним, чи варто щось змінити.

Приклад ситуації для гри :

Хтось висловився різко чи некоректно під час обговорення.

Приклад відгуку:� «Розумію, що тема важлива для тебе. Можливо, наступного разу

варто обрати м'якші слова — так твоя думка буде краще почута».

​

13 of 17

Мистецтво запитувати

Запитання є важливою частиною спілкування, оскільки допомагають нам краще розуміти співрозмовника, отримувати додаткову інформацію та уникати непорозумінь. Вміння правильно формулювати запитання впливає на ефективність комунікації.

У мовленні запитання найчастіше виступає у формі питального речення.

Запитання виконує дві основні функції:

🗹 Комунікативну – допомагає налагодити

взаємодію між співрозмовниками, підтримати

розмову, уточнити інформацію або висловити

зацікавленість темою.

🗹 Пізнавальну – сприяє отриманню нової

інформації, аналізу, критичному мисленню та

розвитку допитливості.

​

14 of 17

Окрім цього, запитання можуть мати й додаткові функції:

🗹 Мотиваційну – спонукати співрозмовника до роздумів, дій або подальшого обговорення.

🗹 Контрольну – перевіряти розуміння отриманої інформації або рівень знань.

🗹 Емоційну – виражати ставлення до співрозмовника чи ситуації, створювати певний настрій у діалозі.

Ефективно поставлене запитання допомагає уникнути непорозумінь, забезпечує точність переданої інформації та робить спілкування продуктивнішим. 

​

15 of 17

Існують два типи запитань: �

Закриті запитання

Відкриті запитання

передбачають коротку відповідь («так» або «ні») або конкретний факт

дають можливість висловити думку або надати розгорнуту відповідь.

​

У спілкуванні закриті запитання корисні на початку розмови або для отримання, уточнення певної інформації, щоб використати її в подальшій розмові. Відкриті запитання або не мають правильних відповідей, або мають велику кількість  відповідей, іноді навіть протилежних за змістом. Такі запитання важливі тим, що вони спонукають кожного з нас обмірковувати складні проблеми, досліджувати.

16 of 17

Ігрова діяльність «Запитай мене правильно»

Об’єднайтесь у пари. Один учасник/учасниця розповідає коротку історію або ситуацію, а інший формулює до нього 3-5 запитань різного типу. Потім поміняйтеся ролями.

Після виконання завдання обговоріть:

1. Які запитання допомагали розкрити тему глибше?

2. Чи були запитання, які звучали незрозуміло або некоректно?

3. Як правильно запитувати, щоб отримувати точні відповіді?

4. Як ставити ефективні запитання?

Зверни увагу! 

🗹 Формулюй питання чітко та зрозуміло.

🗹 Використовуй відкриті запитання, щоб отримати більше інформації.

🗹 Уникай навідних питань, якщо хочеш об’єктивної відповіді.

🗹 Давай співрозмовнику час на обдумування відповіді.

🗹 Вчися уважно слухати, щоб ставити уточнювальні запитання.

Правильні запитання – це ключ до глибшого розуміння світу та людей навколо нас.

​

17 of 17

Ігрова діяльність «Хто краще запитає?»

Об’єднайтеся в групи по 3-4 учасники. Один учасник отримує роль співрозмовника (наприклад, відомого блогера, спортсмена, мандрівника, підприємця, вчителя тощо).

Решта учасників повинні сформулювати 5 різних запитань до цієї людини (закриті, відкриті, уточнювальні, мотиваційні тощо).

Аналіз запитань:

1. Чи були запитання зрозумілими та точними?

2. Які з них викликали найцікавіші або найдовші відповіді?

3. Чи змусили якісь запитання співрозмовника замислитися?

Рефлексія:

1. Які запитання найкраще сприяють комунікації?

2. Чому важливо правильно підбирати тип запитання

залежно від ситуації?

3. Як вміння ставити правильні запитання допомагає в навчанні,

спілкуванні та кар’єрі?

​